- •Фінансовий менеджмент
- •Змістовий модуль і. Організація фінансового менеджменту
- •Тема 1. Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту
- •1.1. Сутність і принципи фінансового менеджменту
- •1.2. Мета, задачі і функції фінансового менеджменту
- •1.3. Стратегія і тактика фінансового менеджменту
- •Тема 1. Система забезпечення фінансового менеджменту
- •2.1. Система організаційного забезпечення фінансового менеджменту
- •2.2. Система інформаційного забезпечення фінансового менеджменту
- •2.3. Методи внутрішнього фінансового контролю
- •Тема 3. Управління грошовими потоками
- •3.1. Види грошових потоків підприємства
- •1. Залежно від масштабів обслуговування господарського процесу:
- •8. Залежно від вартісної оцінки в часі:
- •9. За достатністю обсягу розрізняють:
- •10. За можливістю регулювання грошових потоків, їх поділяють на:
- •11. За рівнем передбачуваності:
- •12. За рівнем збалансованості:
- •3.2. Принципи і етапи управління грошовими потоками
- •3.3. Методи визначення величини грошових потоків
- •3.4. Аналіз грошових потоків
- •3.5. Оптимізація грошових потоків
- •3.6. Планування грошових потоків
- •Тема 4. Визначення вартості грошей у часі та її використання у фінансових розрахунках
- •4.1. Причини втрачання вартості грошей
- •4.2. Компаундування, методи обчислення
- •4.3. Дисконтування, методи розрахунку
- •Змістовий модуль іі.
- •5.2. Управління формуванням доходів
- •5.3. Управління витратами підприємства
- •5.4. Управління використанням прибутку
- •Тема 6. Управління активами
- •6.1. Класифікація активів
- •6.2. Особливості управління запасами
- •Тема 7. Вартість і оптимізація структури капіталу
- •7.1. Сутність капіталу та його роль у діяльності підприємства
- •7.2. Визначення потреби в капіталі
- •7.3. Вартість капіталу
- •Принципи процесу оцінки вартості капіталу
- •7.4. Оптимізація фінансової структури капіталу
- •Аналіз капіталу підприємства
- •7.5. Ефект фінансового левериджу
- •Змістовий модуль ііі. Стратегія фінансового менеджменту
- •Тема 8. Управління інвестиціями
- •8.1. Сутність і види інвестицій
- •8.2. Управління реальними інвестиціями
- •8.3. Управління фінансовими інвестиціями
- •Тема 9. Управління фінансовими ризиками
- •9.1. Ризики у фінансово-господарській діяльності суб'єктів господарювання
- •9.2. Основи формування моделі управління фінансовими ризиками суб’єкта господарювання.
- •2. Характеристика основних факторів, що визначають параметри моделі управління ризиками суб'єкта господарювання.
- •3. Основні кількісні показники, що використовуються в моделі управління ризиками суб'єкта господарювання.
- •4. Особливості використання портфельного аналізу в моделі управління ризиками.
- •9.3. Основні методи нейтралізації фінансових ризиків у підприємницькій діяльності суб'єкта господарювання.
- •1. Поняття нейтралізації ризику та толерантність ризику.
- •2. Основні цілі нейтралізації ризику.
- •3. Поняття стратегії уникнення ризику.
- •4. Страхування як форма нейтралізації фінансових ризиків.
- •5. Диверсифікація та її вплив на величину фінансових ризиків.
- •6. Стратегія хеджування ризиків.
- •Тема 10. Аналіз фінансових звітів
- •10.1. Сутність, завдання та методи аналізу фінансових звітів.
- •10.2. Аналіз бухгалтерського балансу.
- •10.3. Оцінка звіту про фінансові результати.
- •10.4. Аналіз звіту про рух грошових коштів.
- •10.5. Оцінка звіту про власний капітал.
- •10.6. Аналіз ліквідності та фінансової стійкості підприємства.
- •10.7. Аналіз прибутковості підприємства.
- •Тема 11. Внутрішньофірмове прогнозування і планування (впп)
- •11.1. Сутність і цілі впп
- •11.2. Система прогнозування фінансової діяльності
- •11.3. Поточне фінансове планування
- •Методика розрахунку показників фінансового плану державного підприємства
- •11.4. Система оперативного фінансового планування (бюджетування)
- •Структура та характеристика бюджетів
- •Тема 12. Антикризове фінансове управління (афу) на підприємстві
- •12.1. Сутність і основні завдання афу
- •12.2. Прогнозування банкрутства підприємства
- •Параметри дискримінантної функції Беермана
- •12.2. Управління фінансовою санацією підприємства
Змістовий модуль ііі. Стратегія фінансового менеджменту
Тема 8. Управління інвестиціями
8.1. Сутність і види інвестицій
8.2. Управління реальними інвестиціями
8.3. Управління фінансовими інвестиціями
8.1. Сутність і види інвестицій
Сьогодні у складній та заплутаній системі економічних зв’язків усе частіше необхідно приймати зважені рішення щодо накопичення та інвестування. Для збереження так примноження заощаджень потрібно відмовитися від старих засобів накопичення та перейти до засобів, притаманних ринковим відносинам, що об’єднуються від загальною назвою інвестування.
У державі з командно-адміністративною економікою категорія «інвестиції» не мала місця ні в економічній теорії, ні у практиці. Так, у вітчизняній економічній літературі до 80-х років термін «інвестиції» практично не використовувався для аналізу процесів соціалістичного відтворення, основною сферою його застосування були перекладені праці зарубіжних авторів та дослідження у галузі капіталістичної економіки. Базисним поняттям інвестиційної діяльності було поняття капітальних вкладень.
У подальшому періоді термін «інвестиції» набув поширення в науковому обігу, почав використовуватися в урядових і нормативних документах. Однак інвестиції переважно ототожнювалися з капітальними вкладеннями.
Ширше трактування інвестицій в аналізованому періоді було репрезентовано позицією, згідно з якою інвестиції є вкладеннями не лише в основні фонди, а й у приріст обігових коштів, яка знайшла відображення у Типовій методиці визначення економічної ефективності капітальних вкладень (1981 р.) та в інших методичних рекомендаціях. В основу цього підходу покладено положення про те, що основні фонди не функціонують відокремлено від обігових коштів і, отже, приріст прибутку є результатом їхнього спільного використання.
Термін "інвестиції" походить від латинського слова "іnvest", що означає "вкладати". У найбільш широкому трактуванні інвестиції являють собою вкладення капіталу у визначену сферу діяльності з метою наступного його збільшення.
Незважаючи на те, що дане поняття є прикладом багатотрактовності, уважний розгляд динаміки і змісту кожного з визначень дозволяє побачити, що в період 1991 - 2002 р. істотної зміни в розумінні сутності інвестицій не відбулося: визначення, надане в Законі України "Про інвестиційну діяльність" (18.09.1991 р.), здебільшого трансформується авторами "незначним чи образом сприймається як догма.
Однак, деякі учені все-таки доповнюють законодавче визначення своїми елементами щодо цілей інвестування, об'єктів (суб'єктів), періоду, чи ризику трактують інвестиції як процес. При цьому розбіжності в трактуванні поняття "інвестиції" не є значними і загальне сприйняття вітчизняними вченими поняття "інвестиція" істотно не відрізняється від закордонного підходу.
У цілому, наявність таких розбіжностей у деякій мері може бути оправі-даним у зв'язку з існуванням у науці економічного і фінансового підходу.
Відповідно до Закону України "Про інвестиційну діяльність" (18.09.1991р.): ІНВЕСТИЦІЇ - це усі види майнових і інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницького й іншого видів діяльності, у результаті який створюється прибуток (доход) чи досягається соціальний ефект.
До таких цінностей відносяться:
- кошти , цільові банківські вклади, паї, акції й інші цінні папери;
- спонукуване і нерухоме майно;
- майнові права, зв'язані з авторським правом, досвід і інші види інтелектуальних цінностей;
- сукупність технічних, технологічних, комерційних і інших знань, оформлених у виді технічної документації, навичок і виробничого досвіду;
- права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудженнями, обладнанням, а також інші майнові права;
- інші цінності.
Фінансове визначення інвестицій можна сформулювати таким чином: інвестиції - це усі види активів (засобів), вкладених у господарську діяльність для одержання доходу. Інвестиції з економічної точки зору - це витрати на створення, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння основного капіталу, на придбання нематеріальних активів, а також на пов’язані з цим зміни оборотного капіталу.
Інвестиції в об'єкти підприємницької діяльності здійснюються в різних видах.
Для обліку, аналізу і планування інвестиції класифікуються по наступних ознаках (рис. 1.1):
1. По об'єктах вкладення засобів виділяють реальні і фінансові інвестиції.
Під фінансовими інвестиціями розуміють вкладення засобів у різні фінансові інструменти.
Під реальними інвестиціями розуміють вкладення засобів у реальні активи - як матеріальні, так і нематеріальні.
Останнім часом в економічній літературі визначені нові форми інвестицій, що входять до складу реальних - інноваційні і інтелектуальні інвестиції. Інноваційні інвестиції являють собою вкладення в нововведення, а інтелектуальні - вкладення в об'єкти інтелектуальної власності, що випливають з авторського права, винахідницького і патентного права, права на промислові зразки і корисні моделі.
Виділення реальних і фінансових інвестицій є основною ознакою їх класифікації.
Рис. 8.1. Класифікація інвестицій
2. За характером участі в інвестуванні виділяють прямі і непрямі інвестиції.
Під прямими інвестиціями розуміється особиста участь інвестора у виборі об'єктів інвестування і вкладенні засобів.
Під непрямими чи портфельними інвестиціями розуміється інвестування, опосередковуване іншими особами (інвестиційними чи іншими фінансовими посередниками). Тому що не всі інвестори мають достатню кваліфікацію для ефективного вибору об’єктів інвестування і наступного управління ними.
3. По періоду інвестування розрізняють короткострокові (до 1 року), середовищ-нетермінові (від 1 року до 5 років) і довгострокові інвестиції.
Під короткостроковими інвестиціями звичайно розуміються вкладення капи-тала на період, не більш 1 року.
До середньострокових інвестицій відносять будь-яке вкладення засобів у тимчасовому розрізі від 1 до 5 років.
Під довгостроковими інвестиціями розуміється вкладення капіталу на період понад 5 років.
4. По формах власності інвесторів виділяють інвестиції приватні, державні і спільні.
Приватними інвестиціями є вкладення засобів, здійснювані громадянами, а також підприємствами недержавних форм власності.
Під державними інвестиціями розуміються вкладення, здійснювані цін-тральними і місцевими органами влади і управління за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позикових коштів, а також державними підприємствами і установами за рахунок власних і позикових засобів.
Під спільними інвестиціями розуміються вкладення, здійснювані суб'єктами даної країни й іноземних держав.
5. По регіональній ознаці виділяють інвестиції внутрішні, у тому числі іноземні, і закордонні.
Під внутрішніми інвестиціями мають на увазі вкладення засобів в об’єкти інвестування, розміщені на території даної країни.
Іноземними інвестиціями називаються вкладення, здійснювані іноземними громадянами, юридичними особами і державами.
Під закордонними інвестиціями варто розуміти вкладення коштів в об'єкти інвестування, розміщені за межами даної країни (сюди відноситься і придбання різних фінансових інструментів інших країн - акцій закордонних компаній, облігацій інших держав тощо).
6. За формою одержання доходу розрізняють інвестиції, спрямовані на отримання матеріальної вигоди, і інвестиції, спрямовані на досягнення соціального ефекту.
Матеріальними вигодами при інвестуванні можуть бути: грошові надходження, зменшення ризику, вихід на нові ринки збуту.
Як соціальний ефект досягаються поліпшення екології, умов праці, підвищення престижу підприємства.