4. Правові гарантії професійної діяльності суддів.

Незалежність суддів забезпечується за допомогою наступних правових гарантій їхньої діяльності:

1) недоторканність суддів (без згоди Верховної Ради України суддя не може бути затриманий чи заарештований до ухвалення судом обвинувального вироку);

2) відповідальність за неповагу до суду чи судді;

3) забезпечення особистої безпеки суддів і членів їхніх сімей (погроза або насильство щодо судді, посягання на його життя караються як злочини);

4) заборона втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя;

5) незмінюваність суддів (судді обіймають посаду безстроково, за винятком суддів Конституційного Суду і суддів, уперше призначених на посаду).

Усі ці права, обов’язки, обмеження, вимоги і гарантії професійної діяльності покликані забезпечити справжню незалежність і неупередженість судді.

Діяльність судової влади контролюється особливим чином. Ніякі органи держави і їхні посадові особи не мають права втручатися у здійснення правосуддя, скасовувати чи змінювати вирок або рішення суду. Тому контроль тут носить внутрішній характер і здійснюється у вигляді касаційного і наглядового розгляду справи судом вищого рівня.

5. Правовий статус народних засідателів та присяжних.

Відповідно до законодавства України разом із професійними суддями певні категорії справ у місцевих судах розглядають народні засідателі, а в апеляційних судах – присяжні.

Список народних засідателів затверджується відповідною місцевою радою за поданням голови місцевого суду. До списку включаються громадяни, які досягли 25-річного віку, постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція даного суду, і дали згоду бути народними засідателями.

Список присяжних за поданням голови апеляційного суду формується на підставі списків виборців комісією, склад якої затверджується відповідно Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, головою обласної ради, Київським та Севастопольським міськими головами. До складу комісії повинні входити уповноважені представники суду, органів юстиції та відповідної ради. До списку включаються громадяни, які досягли 30-річного віку, постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція даного суду.

Списки народних засідателів та присяжних затверджуються терміном на 4 роки і переглядаються кожні 2 роки.

6. Судова система України. Конституційний Суд України.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 07.07.2010 р. № 2453 - VI «Про судоустрій і статус судів» судову систему України складають суди загальної юрисдикції та суд конституційної юрисдикції (Конституційний Суд України).

Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.

Порядок формування, функціонування і компетенція Конституційного Суду визначаються розділом XII Конституції України і Законом України від 03. 06. 1992 р. № 2400 – XII «Про Конституційний Суд України».

Конституційний Суд України не входить до системи судів загальної юрисдикції і, відповідно, не розглядає конкретних кримінальних або цивільних справ, не є апеляційною, касаційною чи наглядовою інстанцією для судів загальної юрисдикції. Він вирішує питання щодо відповідності законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України і законів України.

Конституційний Суд України складається з 18 суддів Конституційного Суду.

Судді Конституційного суду призначаються Президентом України, Верховною Радою і з'їздом суддів України по 6 суддів відповідно.

Суддя Конституційного Суду призначається на 9 років без права бути призначеним на повторний строк. На спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду судді Конституційного Суду зі свого складу шляхом таємного голосування обирають Голову Конституційного Суду на один трирічний строк.

До повноважень Конституційного Суду України відносяться наступні:

1) вирішення питань щодо відповідності Конституції України (конституційності): законів та інших правових актів Верховної Ради України; актів Президента України; актів Кабінету Міністрів України; правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) офіційне тлумачення Конституції України і законів України;

3) надання висновку щодо відповідності Конституції України діючих міжнародних договорів України чи тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для ратифікації;

4) надання висновку щодо дотримання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з посади в порядку імпічменту.

Суб'єктами права на конституційне подання до Конституційного Суду України є:

1) з питання щодо конституційності нормативно-правових актів – Президент України; не менш як 45 депутатів Верховної Ради України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Верховна Рада Автономної Республіки Крим;

2) з питань відповідності Конституції України міжнародних договорів – Президент і Кабінет Міністрів України;

3) з питання щодо конституційності процедури імпічменту – Верховна Рада України;

4) з питання щодо офіційного тлумачення Конституції і законів України – Президент України; не менш як 45 депутатів Верховної Ради України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Кабінет міністрів та інші органи державної влади; Верховна Рада Автономної Республіки Крим; органи місцевого самоврядування.

Суб'єктами права на конституційне звернення з питання щодо офіційного тлумачення Конституції і законів України є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи,