2.2. Умови використання меморіальних комплексів України

Розробляючи основи нової культурної політики, та створюючи необхідні умови використання меморіальних комплексів, треба враховувати найгостріші невирішені проблеми у сфері культурної спадщини.

Серед них слід виділити дві основні проблеми:

1. Триваюче руйнування пам'яток історії та культури, що прийняло в останні роки катастрофічний характер, порушення і посилення господарської експлуатації багатьох історико-культурних територій;

2. Занепад духовної культури суспільства і деградація особистості, руйнування традиційних форм культури, народних її пластів, що особливо позначилося на національній культурі народу.

Перспективний підхід заснований на переході від охорони окремих пам'яток до збереження усієї історико-культурної спадщини, що охоплює самі об'єкти спадщини, середовище, в якому вони існують та людини, що є носієм історичної спадщини.

Таким чином, слід звернути увагу на розгляд програми соціальних і економічних процесів (традиційні особливості сільського розселення, господарська і соціокультурна сфери) не тільки як необхідного фону або умов охорони спадщини, але і як безпосередньої та істотної його частини.

В першу чергу, умовою використання меморіальних комплексів має стати привабливий зовнішній вигляд об'єктів історичної важливості. Крім реставраційних робіт важливим фактором є наявність належного захисту пам'ятників.

На час проголошення незалежності, Україна засвідчила приєднання до Гаазької конвенції (1954 р.) [24], Міжнародної Конвенції «Про охорону культурної і природної спадщини» (1972 р.) [20], а також підписала інші міжнародні акти і документи щодо охорони пам'яток культури та зобов'язалася привести своє законодавство у цій сфері до вимог Конвенції.

Здійснення заходів з охорони культурної спадщини в державі здійснюється як за рахунок коштів, передбачених на виконання ряду державних цільових програм, так і за рахунок цільових субвенцій та позабюджетних коштів, які залучаються при виконанні окремих регіональних проектів.

На тлі наявних проблем першочерговими завданнями в галузі охорони культурної спадщини визнані наступні:

1) створення чіткої структури органів охорони культурної спадщини, забезпечення їх розвиненою інфраструктурою науково-дослідних, проектних, реставраційних організацій, міцною матеріально-технічною базою;

2) створення єдиного правового поля у сфері охорони і використання об'єктів культурної спадщини;

3) розвиток міжнародного співробітництва у сфері охорони культурної спадщини, створення позитивного іміджу України.

Згідно з законом України «Про охорону культурної спадщини», стратегічними пріоритетами роботи Уряду в галузі охорони культурної спадщини повинні стати:

1) удосконалення державного обліку та контролю за збереженням і використанням об'єктів культурної спадщини;

2) сприяння залученню інвестицій та альтернативних джерел фінансування;

3) сприяння створенню розвиненої інфраструктури науково-дослідних, проектних, реставраційних, та інших організацій у цій сфері, і наладка зв'язків і співпраці з ними;

4) вдосконалення законодавчого забезпечення сфери охорони та використання об'єктів культурної спадщини;

5) створення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для наукової, проектної та виробничої діяльності у сфері культурної спадщини;

6) сприяння залученню об'єктів культурної спадщини до світових і національних туристичних маршрутів.;

7) поглиблення і розвиток міжнародного співробітництва у сфері охорони культурної спадщини щодо прискорення занесення найвидатніших пам'яток культури до Списку всесвітньої культурної і природної спадщини UNESCO.

Таким чином, згідно з законом України, сфера охорони культурної спадщини вирішує декілька існуючих проблем, таких як: недостача кваліфікованих кадрів, недостатня рекламна діяльність, низький рівень інфраструктури існуючих об'єктів і, власне захист історичних та культурних об'єктів країни.

Однак, не дивлячись на те, що закон на сьогоднішній день є чинним, багато його нюансів та особливостей залишаються в розробці і досі не набули повної сили.

Найголовнішими умовами використання меморіальних комплексів України є:

1. Охорона та реставрація існуючих історичних об’єктів.

2. Розвиток патріотичної та національної свідомості населення.

3. Складання повного списку культурної і природної спадщини та прийняття його на дієву державну охорону.

4. Розробка принципів оцінки та страхування пам'яток культури та природних об'єктів, що визначить їхню реальну вартість і дозволить забезпечити їх правовий та економічний захист.

5. Територіального виділення зони, що є туристично-привабливою для населення та в межах якої знаходиться історична пам'ятка чи меморіальний комплекс, тобто заповідний об'єкт.

6. Залучення комерційної діяльності задля незалежного самофінансування меморіальних об’єктів.