Частина ІІ

Закріпити вміння щодо створення форм за допомогою вбудованих до СУБД MS Access спеціальних засобів варто на лабораторній роботі: учням пропонуються конкретні завдання щодо створення форм.

Завдання 33. Створити форму для таблиці Учні (за допомогою майстра форм), розташувати на ній поля за зразком (мал. 5.139).

Мол. 5.139

Можна запропонувати учням фронтальну практичну роботу зі створення форм, одним із завданням якої буде створення поля із списком на формі. Після пояснення правил розташування на формі елементів управління, на прикладі поля із списком, слід звернути увагу на правила виділення в режимі конструктора елементів форми та встановлення їх властивостей у спеціальному вікні (мал. 140).

Недоцільно пропонувати учням готовий алгоритм роботи з кожним конкретним елементом управління в режимі конструктора, слід пояснювати сутність явища і процесу, що розглядається. Наприклад, учні

280

Мол. 140

повинні розуміти мету створення поля зі списком. Таке поле створюється, щоб замість введення нового значення користувач вибирав зі списку деякий рядок. Далі система повинна сама вибирати з цього рядка потрібне значення та переносити його до потрібного поля таблиці, що поновлюється, оскільки список — це, по суті, таблиця. Щоб система могла виконати таку вказівку, необхідно вказати, з якого стовпчика списку вибирається нове значення і в якому стовпчику поновлюваної таблиці воно розміщується. Всі ці параметри вказуються відповідно у властивостях «Джерело рядків»; «Приєднаний стовпчик» і «Дані» (вкладка «Дані»). Крім того, потрібно вказати «Кількість стовпчиків», а також будь-які інші параметри, які зроблять список красивішим.

Доцільно запропонувати учням у малих групах поекспериментувати з іншими властивостями цього елемента управління та під час бесіди підвести підсумки.

Потім можна розглянути приклад створення форми з використанням підлеглої форми та кнопок управління.

Завдання 34. Відкрити базу даних Успішність. За допомогою майстра форм для введення інформації про Учнів задати такі поля:

•із таблиці Оцінки — Предмет, Оцінка;

•із таблиці Учні — Прізвище, їм 'я;

•із таблиці Предмети — Вчитель.

Вибрати подання даних щодо учнів з використанням підлеглої форми. Відкрити підлеглу форму та застосувати впорядкування за зростанням для предметів. Відкрити форму Учні у режимі конструктора.

281

Виділити та видалити мітку оцінки (зверху від місця впровадження підлеглої форми). Дібрати вручну розмір форми (мал. 5.141).

Створити нову навігаційну панель. Для цього потрібно перейти до режиму конструктора, викликати панель інструментів. Увімкнути режим

•

,

•

•

••

"

^

*

майстрів (кнопка із зображенням чарівної палички ~>^ повинна оути натиснутою). Вибрати елемент кнопка і* і розмістити його на формі, встановити дію Перший запис, дібрати відповідну картинку, наприклад dh. Створити ще чотири кнопки — Попередній запис, Наступний запис, Останній запис, Додати запис (мал. 5.142).

Мал. 5.142

Для закріплення знань і вмінь доцільно запропонувати учням самостійну роботу на створення форм.

Завдання 35. Створити форму, у верхній частині якої будуть розташовані назва предмета і прізвище вчителя, а нижче — список учнів та їх оцінки з предмета (мал. 5.143).

Учням можна запропонувати підказку-алгорягм:

1.На вкладці Форми встановити курсор мишки на кнопці

Створити.

2.Вибрати Майстер форм.

3.У таблиці Предмети вибрати поле Назва предмета.

4.У таблиці Учні вибрати поля Код_учня, Прізвище, їм 'я.

5.У таблиці Оцінки вибрати поле Оцінки і натиснути на кнопку

Далі.

6.Вибрати табличний варіант підлеглої форми та натиснути на кнопку Далі.

7.Вибрати потрібний стиль оформлення форми та натиснути на кнопку Далі.

8.Ввести назву форми Предмети і оцінки.

9.Натиснути на кнопку Готово і переглянути одержану форму.

10.Якщо потрібно, то змінити розташування полів на екрані.

Далі варто ознайомити учнів зі створенням обчислюваного елемента управління на формі. Як правило, таким елементом є поле a S | . Його спочатку в режимі конструктора форми слід вибрати на панелі інструментів та відобразити на формі в потрібному місці, а потім безпосередньо до нього ввести потрібний вираз, який починається із знака дорівнює. Наприклад, =[Ціна] *0,25. Вирази будуються за такими самими правилами, що і під час їх використання в запитах.

Ознайомлення учнів з об'єктом СУБД звіт доцільно провести аналогічно до вивчення форм. Однак, слід мати на увазі, що для вивчення звітів учням будуть потрібні конкретні таблиці. Це означає, що результати всіх лабораторних робіт, на яких створювались БД з таблицями та формами, повинні зберігатися на диску.

Важливо, щоб учитель пояснив призначення звітів та продемонстрував деякі роздруковані звіти, які були створені різними способами — це допоможе мотивувати вивчення матеріалу.

Проектування баз даних

Проектування баз даних для ефективного опрацювання даних в конкретній предметній галузі — складний процес. На практиці для описування конкретних об'єктів деякої предметної галузі однієї таблиці мало. Як правило, потрібно кілька взаємозв'язаних таблиць.

282	283

Перед створенням бази даних необхідно мати опис обраної предметної галузі, який повинен охоплювати реальні об'єкти і процеси, всю необхідну інформацію для відповідей на передбачувані запити користувача. На основі такого опису на етапі проектування БД здійснюється визначення складу і структури даних предметної галузі, які повинні знаходитися в БД і забезпечувати обслуговування запитів і задач користувача. Структура даних предметної галузі може відображатися інформаційно-логічною моделлю. На основі такої моделі створюється реляційна БД.

Під час розробки моделі даних використовуються два підходи. Або спочатку визначаються основні задачі, для розв'язування яких будується база даних, і з'ясовуються необхідні набори даних і задачі, які можна розв'язувати на їх основі. Або ж відразу встановлюються типові об'єкти предметної галузі. Найраціональнішим є їх поєднання.

Процес проектування БД, як правило, має кілька етапів.

Доцільно вчити учнів проектувати бази даних на прикладі відомих їм галузей знань, причому застосування евристичної бесіди тут справляє значний педагогічний ефект.

Розглянемо, як можна проектувати базу даних «Бібліотека». Етапи проектування бази даних

1. Визначення мети створення бази даних На першому етапі проектування бази даних необхідно визначити

мету створення бази даних, основні її функції і набір даних, які будуть зберігатися, тобто визначити основні теми таблиць бази даних і дані, які будуть зберігати поля таблиць.

База даних повинна відповідати вимогам тих, хто буде безпосередньо з нею працювати. Потрібно визначити теми, які повинна охоплювати база даних, звіти, які з її використанням можна видавати, проаналізувати форми, які доцільно використовувати для запису даних, порівняти базу, що створюється, з добре спроектованою, аналогічною до неї. Доцільно дати відповіді на запитання:

1.Хто, як правило, користується бібліотечним каталогом?

2.Яка інформація міститься в бібліотечному каталозі?

3.Яка інформація цікавить читачів бібліотеки?

4.Яка інформація потрібна працівникам бібліотеки?

5.На які запитання користувачі бази даних «Бібліотека» мають одержувати відповіді?

Учні повинні навести список таких запитань, наприклад:

•Чи є в бібліотеці потрібна книжка?

•Чи є книжка в наявності?

•Чи представлена потрібна тематика в бібліотеці?

•Які автори писали книжки на дану тему?

•Які книжки на дану тему опубліковані останнім часом?

•Які видавництва публікують книжки на дану тему?

284

•Яке видавництво видало дану книжку?

•Як зв'язатися з видавництвом, щоб замовити книжки?

2.Визначення таблиць, які повинна містити база даних Одним з найскладніших етапів проектування бази даних є розробка

таблиць, оскільки результати, які повинна видавати база даних (звіти, вихідні форми тощо), не завжди дають повне уявлення про структуру таблиці.

На цьому етапі учні повинні відповісти на такі запитання:

1.На які класи можна поділити дані, що зберігаються в базі даних?

2.Яке ім'я можна надати кожному класу?

3.Які характеристики кожного класу даних можна виділити?

4.Які імена можна надати вибраним наборам характеристик? Щодо бази даних «Бібліотека» можна виділити три об'єкти, харак-

теристики яких можна зберігати в таблицях, а саме: книжка, автор, видавництво. Причому, з огляду на перший етап, для кожного об'єкта можна виділити такі характеристики:

КНИЖКА (назва_книжки, автор, кількість_сторінок, видавництво, рік видання, ціна, наявність_у_сховищі, тема, ключові_слова).

АВТОР (прізвище, ім'я, по_батькові, рік_народження, адреса, телефон_службовий, телефон_дом, місце_роботи, ідентифікаційний_код, паспорт).

ВИДАВНИЦТВО (назва, адреса, телефон, прізвищедиректора). Для опису кожного виділеного об'єкта доцільно побудувати таб-

лицю, до якої помістити інформацію про назви атрибутів об'єктів та типи значень цих атрибутів, а також обмеження на ці значення.

Під час проектування таблиць спочатку краще розробити їх структуру на папері, при цьому доцільно користуватися основними принципами:

1) дані в таблиці не повинні дублюватися, не повинно бути повторень і між таблицями. Якщо деякі дані зберігатимуться тільки в одній таблиці, то і змінювати їх доведеться тільки в одному місці. Це виключає можливість розбіжності даних у різних таблицях. Наприклад, в одній таблиці повинні міститися назва книжки, її автор, видавництво, рік видання.

2)кожна таблиця повинна містити дані тільки стосовно однієї теми. Дані з кожної теми опрацьовуються значно легше, якщо вони містяться в незалежних одна від одної таблицях. Наприклад, при видаленні інформації про книжку дані про видавництво залишають в базі даних: рік видання книжки і адреса видавництва.

3.Визначення необхідних у таблиці полів Кожна таблиця містить дані щодо окремої теми, а кожне поле в таб-

лиці містить окремі дані щодо таблиці. Наприклад, у таблиці з даними про авторів можуть міститися поля з прізвищем, адресою і номером телефону. При розробці полів для кожної таблиці необхідно пам'ятати:

1) кожне поле повинне бути пов'язане з темою таблиці;

285

2)не рекомендується включати до таблиці дані, які є результатом обчислення значень виразів;

3)у таблиці слід розміщувати всі необхідні дані;

4)дані потрібно ділити на найменші логічні одиниці (наприклад, поля «Ім'я» і «Прізвище», а не загальне поле «Ім'я»).

4.Задання індивідуального значення кожного поля Щоб СУБД зв'язувала дані з різних таблиць, наприклад дані про

автора і його книжки, кожна таблиця повинна містити поле або набір полів, які задаватимуть індивідуальне значення кожного запису в таблиці. Таке поле або набір полів називають основним ключем.

5.Визначення зв'язків між таблицями Після розподілу даних у таблицях і визначення ключових полів

необхідно вибрати схему для зв'язування даних у різних таблицях. Для цього слід визначити зв'язки між таблицями.

6.Оновлення структури бази даних Після проектування таблиць, полів і зв'язків необхідно ще раз пере-

глянути структуру бази даних і виявити можливі недоліки. Бажано це зробити на етапі, коли таблиці ще не заповнені даними, тому що зміна структури бази даних може призвести до втрати даних.

Для перевірки необхідно створити кілька таблиць, визначити зв'язки між ними і ввести кілька записів у кожну таблицю, потім подивитися, чи відповідає база даних поставленим вимогам. Рекомендується також створити чорнові вихідні форми і звіти та перевірити, чи отримується з їх використанням необхідна інформація. Крім того, необхідно виключити

зтаблиць усі можливі повторення даних.

7.Додавання даних і створення інших об'єктів бази даних

Якщо структура таблиць відповідає поставленим вимогам, то можна вводити дані. Потім створюються будь-які запити, форми, звіти, макроси і модулі.

Важливо, щоб учні засвоїли основні етапи проектування реляційної бази даних і мали уявлення про структуру бази даних та про способи відшукання необхідної інформації в базі даних.

Зміст

Розділ І. Методика формування поняття інформації		З
§ 1.	Інформація	з
§ 2.	Інформація і повідомлення. Поняття про шум	7
§ 3.	Способи подання інформації	9
§ 4.	Носії повідомлень	ю
§ 5.	Вимірювання інформації	11
§ 6.	Види інформації	15
§ 7.	Сигнали неперервні і дискретні	16
§ 8.	Властивості інформації	18
§ 9.	Інформаційні процеси	21
§ 10. Кодування інформації		23
§11. Опрацювання інформації		24
Розділ II. Методика вивчення поняття інформаційної системи . . .28
§ 1.	Початкове ознайомлення з комп'ютером	28
§ 2.	Апаратна складова інформаційної системи	33
§ 3.	Принципи функціонування комп'ютера	40
§ 4.	Комп'ютерні мережі	43
Розділ III. Методика вивчення операційної системи		47
§ 1.	Поняття файла	47
§ 2.	Поняття операційної системи	50
§ 3.	Операційна система Windows 9x	53
§ 4. Навчання учнів пошуку інформації при вивченні
	операційної системи	66
Розділ IV. Робота з дисками		70
§ 1.	Основи роботи з дисками	70
§ 2. Поняття про компютерні віруси та антивірусні програми		78
§ 3. Архівування даних та програми-архіватори		83
Розділ V. Прикладне програмне забезпечення загального
	призначення	93
§ 1.	Навчання нових інформаційно-комунікаційних технологій	93
§ 2.	Графічний редактор	96
§ 3.	Текстовий редактор	111
§ 4.	Електронні таблиці і табличний процесор	138
§ 5.	Бази даних та системи управління базами даних	203