17. Процесуальні форми та підстави участі прокурора у цивільному процесі.

Підставами участі прокурора в цивільному процесі є:

1) власна ініціатива;

2) вимога закону.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

За власною ініціативою може брати участь при розгляді судами справ про усиновлення дітей іноземцями, позбавлення батьківських прав, стягнення коштів за рахунок державного бюджету, звільнення від арешту майна, яке стягується в доход держави (п.8.2 наказу). За своєю ініціативою прокурор вправі вступити у будь-яку цивільну справу, якщо цього вимагає захист прав, свобод та інтересів громадян або держави.

Справи,у яких зобов'язаний брати участь:

- у справах за заявою про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги згідно з ч.2 ст.281 ЦПК;

- у справах, відкритих провадженням за позовами прокурора.

Прокурор може брати участь у конкретній цивільній справі у зв'язку з:

• усними та письмовими заявами громадян,

• повідомленнями державних органів, громадських організацій,

• публікаціями у засобах масової інформації.

Дві процесуальні форми участі прокурора у цивільному процесі:

1. звернення до суду на захист прав, свобод та інтересів інших осіб;

2.вступ у справу в будь-якій стадії процесу для здійснення представництва інтересів громадянина або держави.

Перша процесуальна форма участі прокурора в цивільному процесі включає:

1. звернення до суду з позовною заявою на захист прав, свобод та інтересів інших осіб (ч. 1 ст.45 ЦПК);

2. подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги на рішення або ухвалу суду першої інстанції (статті 292, 295 ЦПК);

3. подання касаційної скарги на рішення та ухвали судів першої та апеляційної інстанцій (ст.324 ЦПК);

4. подання скарги про перегляд судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами після перегляду у касаційному порядку (ст.353 ЦПК);

5. подання заяви про перегляд рішень, ухвал суду у зв'язку з нововиявленими обставинами (ст.361 ЦПК).

Прокурор перед зверненням до суду має з'ясувати, чи погоджується позивач, в інтересах якого він подає позов, на пред'явлення до суду позову на захист його прав, свобод чи інтересів.

Може звернутися до суду із заявою про захист прав, свобод та інтересів інших осіб лише у випадках, встановлених законом (про визнання шлюбу недійсним (ст.42), позбавлення батьківських прав (ст.165), про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав (ст.170), про скасування усиновлення та визнання усиновлення недійсним (ст.240).

Отже, прокурор може звернутися до суду на захист прав, свобод та інтересів:

• громадян;

• юридичних осіб будь-якої форми власності;

• державних органів.

Прокурор як суб'єкт конкретних процесуальних правовідносин водночас є суб'єктом державних правовідносин, що визначають його повноваження3. Маючи право пред'являти позов на захист інтересів громадян, прокурор зобов'язаний це зробити, якщо громадянин за станом здоров'я, в силу неповнолітнього або похилого віку або з інших причин не може особисто захистити своє порушене право, а також зобов'яза­ний підтримати заявлений ним позов у суді.

Порядок вступу прокурора у процес, обсяг його процесуальних повноважень залежить від процесуальної форми його участі у справі та від тієї стадії процесу, в яку прокурор вступає.