3. Програма навчальної дисципліни «Історія Росії»

Змістовий модуль 1. Народи Росії в період держави Київська Русь та утворення російської централізованої держави.

Тема 1. Вступ. Історія Росії в контексті світової цивілізації.

Історія Росії – складова частина всесвітньої історії. Предмет і завдання курсу. Наукова періодизація і характеристика основних етапів історії Росії. Джерела і література.

Тема 2. Слов‘яни і неслов‘янські етноси Північно-Східної Русі у іх – хіі ст..

Східні слов‘яни на території сучасної Росії у державний період. Слов‘яни і неслов‘янські етноси Півночі та Північного Сходу у період утворення і розквіту Київської русі.

Економічні і політичні причини розпаду Київської держави. Історіографія питання. Ослаблення політичної влади Києва. Посилення ролі удільних князівств. Політичний устрій. Княжна влада та боярство. Віче.

Питання про генезу великоруської держави і історіографії.

Тема 3.Руські землі і князівства на початку хіі – першій половині хііі ст.. Політична роздробленість.

Ростово-Суздальська земля в ХІІ – ХІІІ ст.. Розвиток феодального землеволодіння. Найдавніші міста (Ростов, Суздаль). Розвиток ремесла і торгівлі. Володимир-на-Клязьмі. Заснування Москви.

Політика Юрія Долгорукого, Андрія Боголюбського та Всеволода велике Гніздо. Боротьба княжої влади з боярством. Похід на Волжську Болгарію. Переміщення великого княжіння до Володимиру.

Мінсько-Полонська земля в ХІІ-ХІІІ ст. Особливості географічного розташування. Сільське господарство та промисли. Ремесло і торгівля. Зростання міст. Відокремлення від Києву. Участь у боротьбі проти німецьких хрестоносців.

Новгородська та псковська землі в ХІІ-ХІІІ ст. Землеволодіння, ремесло та промисли. Зовнішня торгівля Новгорода і Пскова. Соціальні відносини і класова боротьба. Утворення новгородської феодальної республіки. Політичний устрій. Новгородські землі на півночі та в Прибалтиці.

Тема 4. Боротьба Північно-Східної Русі з іноземними поневолювачами у хііі ст.

Населення Прибалтики у другій половині XII ст. Соціально-економічний устрій. Зв‘язки з руськими землями. Агресія німецьких хрестоносців в Прибалтиці. Орден мечоносців. Підкорення лівів та естів. Тевтонський орден в Прусії. Об‘єднання мечоносців з Тевтонським орденом. Наступ німець­ких лицарів, датських і шведських феодалів на руські землі.

Розгром шведських завойовників на Неві та німецьких лицарів на Чудському озері.. Олександр Невський.

Об'єднання кочових монгольських племен при Чингізхані. Боротьба народів Середньої Азії та Кавказу з монголо-татарами. Вторгнення монголо-татар у південноруські степи .Битва при Калці. Походи Батия. Героїчний опір слов‘ян та інших народів проти монголо-татарських загарбників. Утворення Золотої Орди, її устрій. Занепад соціально-економічного життя слов^’ян після монголо-татарських завоювань.

Тема 5. Об‘єднання руських земель навколо Москви. Утворення Російської держави. (хіv – початок хvі ст..)

Соціально-економічний розвиток Північної та Північно-Східної Русі у другій половині ХІІІ-першій половині ХV ст.. Відбудування господарства. Зростання світського та церковного землеволодіння. Феодальна вотчина. Посилення феодальної залежності селянства. Міста, ремесла, торгівля.

Система феодальної ієрархії. Васалітет. Політичний устрій князівств. Організація управління. Церква та її роль у політичній системі. Різнопорядкові відносини Золотої Орди та політичних утворень на руських землях.

Об'єднавчі тенденції у Північно-Східній Русі в кінці ХІІ початку ХIV ст._. Боротьба за велике князювання між Москвою та Твер‘ю. Посилення Московського князівства за Івана Калити і його синів. Політика їх щодо Золотої Орди.

Дмитро Донський і виступ Москви як організатора боротьби проти монголо-татарського панування в північно-східних землях. Куликовська битва та її історичне значення. Навала Тохтамиша. Повстання в Москві 1382 р. Навала Едигея. Відносини з Литвою.

Феодальна війна в другій чверті ХV ст., її значення для об‘єднання північно-східних руських земель навколо Москви.

Питання щодо утворення Російської централізованої держави в історіографії. Фактори, що зумовлюють утворення національних держав у добу феодалізму. Соціально-економічні внутрішньо - і зовнішньо політичні умови утворення і розвитку єдиної Російської держави. Великокнязівська влада, боярство, церква, дворянство, міста їх роль в об'єднавчім процесі.

Завершення політичного об'єднання північно-східних руських зе­мель навколо Москви. Приєднання Новгорода, Твері, Пскова та Рязані. Пова­лення ординського іга. Наслідки монголо-татарського панування для етноісторичного розвитку великоруської народності.

Державно-політичний устрій Московської держави в ХV- першій третині ХVІ ст. Посилення влади московських государів. Боярська ду­ма. Зародження приказної системи у правління. Судебник 1497 р. Початок оформлення кріпосного права в загальнодержавному масштабі. Місцеве уп­равління. Князівсько-боярська опозиція. Іван ІІІ. Василій ІІІ. Церква і великокнязівська влада. „Іосифляни” та „нестяжателі”. Єретичні рухи кін­ця ХV - початку ХVІ ст.

Міжнародне становище Московської держави. Політика щодо рештків Золотої 0рди. Взаємовідносини з Терцією та Кримським ханством. Лівонією та Литвою. Культура народів Північної та Північно-Східної Русі у другій половині ХІІІ – ХVст. Відображення в літературі політичних тенденцій. Літописи. Сказання про Мамаєве побоїще і "Задонщина", „Ходіння” Афанасія Нікітіна. Зодчество_, живопис. Феофан Грек, Андрій Рубльов.

Завершення формування великоруської народності.

Змістовий модуль 2. Розвиток і зміцнення Російської держави – Московське царство у ХVІ – ХVІІ ст.