1.12. Арбітраж.

У цьому розділі визначаються умови та порядок арбітражно­го вирішення спорів щодо тлумачення, невиконання або нена­лежного виконання договору (контракту) з визначенням назви арбітражного суду або чітких критеріїв визначення арбітражно­го суду будь-якою із сторін у залежності від предмета та характе­ру спору, а також погоджений сторонами вибір матеріального і процесуального права, яке буде застосовуватись цим судомі, та правил процедури арбітражу.

1.13. Юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін.

При цьому вказуються повні юридичні адреси, повні поштові та платіжні реквізити (№рахунку, назва банку) контрагентів дого­вору (контракту).

За домовленістю сторін в договорі (контракті) можуть визнача­тись додаткові умови: страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору (контракту), агента, перевізників, виз­начення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, поря­док сплати податків, мит, зборів, різного роду захисні застережен­ня, з якого моменту договір (контракт) починає діяти, кількість підписаних примірників договору (контракту), можливість та поря­док внесення доповнень та змін до договору (контракту) та ін.

Характеристика товаросупроводжувальних документів

Вид і кількість екземплярів документів повинні визначатися розпорядженнями країни-імпортера.

Якщо таких даних немає в зовнішньоторговельному кон­тракті (чи замовленні), то експортер повинен заздалегідь довіда­тися в консульському представництві країни-імпортера. Звичай­но до таких документів відносяться: рахунки-фактури (ко­мерційні рахунки), відвантажувальні документи, страховий поліс, сертифікати, специфікації, посвідчення й ін.

Рахунок-фактура (комерційний рахунок) виписується поста­чальником або експортером і містить найменування товару чи на­даних послуг, ціну, кількість поставленого товару, найменування валюти платежу, суму експортного виторгу, посипання на номер і дату контракту і доповнення до нього, поси­лання на номер інкасового доручення, дату, спосіб і місце відвантаження товару й інші дані щодо товару. У контракті обумовлюється, як правило, комплектність рахунків —у трьох екземплярах плюс один примірник, що зали­шається в банку на контролі до одержання експортного виторгу. Рахунок звичайно виписується на бланку продавця й адресується покупцеві. Він містить дату і підпис продавця. Однак практика ос­танніх років свідчить, що все частіше використовуються не підпи­сані рахунки, особливо це характерно для європейських про­давців. Тому, якщо прямо не зазначено, що рахунок повинний бу­ти належним чином підписаний, підпис не обов'язковий.

Вивантажувальні документи(коносаменти, залізничні на­кладні, авто- чи авіанакладні, поштові квитанції, акти приймання-передачі й інші документи, передбачені контрактом) засвідчу­ють відправлення товарів.

Коносаменти бувають різних видів залежно від форми перевезення.

Морський коносамент —розписка, що видається відправнику за прийнятий до перевезення вантаж. Це свідчення підписання договору морського перевезення і, крім того, товаророзпорядчий документ. Тобто особа, що пред'явить коносамент перевізнику й одержуватиме вантаж (товар).

Коносамент виписують звичайно в двох чи трьох примірниках, причому кожен з них можна використовувати, для одержання това­ру. Стаття 138Кодексу торгового мореплавства України визначає наступні обов'язкові реквізити коносамента. До них відносяться:

- найменування судна, що перевозить товар, якщо вантаж прийнятий до перевезення на визначеному судні;

- назва судноплавної компанії (вантажоперевізника);

- місце прийому чи навантаження вантажу;

- найменування відправника;

- місце призначення вантажу чи, у випадку чартеру, місце призначення або напрямку судна;

- найменування одержувача вантажу ;

- найменування вантажу, його маркування, кількість місць або кількість чи міра (маса, обсяг), а в необхідних випадках —дані про зовнішній вигляд, стан і властивості вантажу;

- фрахт та інші належні перевізнику платежі чи вказівка, що фрахт повинний бути оплачений відповідно до умов, викладений в рейсовому чартері або іншому документі чи вказівка, що фрахт цілком оплачений;

- час і місце видачі коносамента;

- кількість складених примірників коносамента;

- підпис капітана чи іншого представника перевізника.

Під час перевезення вантажів у закордонному повідомленні в коносамент можуть бути внесені за згодою сторін інші умови і застереження.

Маршрутний коносаментзастосовується при перевезеннях судами, що здійснюють регулярні рейси по заздалегідь відомому графіку. Щодо товарів, перевезених на таких судах, діють лінійні правила, й умови, включаючи особливі тарифи фрахту й умови постачання до причалу.

Коносамент скороченої форми —документ, у який не вклю­чені повні умови контракту на перевезення, що проставляються на зворотному боці бланка, тобто документ із незаповненим зво­ротним боком. Звичайні коносаменти за скороченою формою на­зиваються так тому, що виписуються не на фірмових бланках судноплавної компанії. Назва останньої просто вдруковується в ці коносаменти.

Перевантажувальний коносамент —застосовується тільки при морських перевезеннях і містить указівку про те, що товар буде перевантажений з одного судна на інше, а також указівка про порт первинного завантаження, порт перевантаження і порт призначення.

Коносамент чартер-партії випускається у випадку, якщо екс­портер перевозить громіздкий вантаж чи велику партію товару, причому орендує судно цілком тільки для цих цілей.

Комбінований коносаментзвичайно застосовується при кон­тейнерних перевезеннях товарів від пункту прийняття товару до перевезення до пункту призначення.

Оригінали залізничних, авіа- і автонакладних направляються з товаром, їхні дублікати й інші подібні документи вважаються правильно оформленими, якщо вони містять штамп перевізника чи підписані ним. Накладні не є товаророзпорядчими документа­ми. Якщо в комерційні документи включена транспортна на­кладна, то її не розглядають як документ на право власності.

Страховий поліспідтверджує підписання договору страхуван­ня.

Сертифікати, специфікації, посвідчення й інші документи. У міжнародній торгівлі використовуються також різного роду сертифікати (наприклад, сертифікат походження —це свого ро­ду декларація країни, де зроблений товар. Цей документ не­обхідний для підтвердження походження товару і визначення по­рядку стягнення і застосування імпортного мита.

Сертифікат описує товар. Він може бути випущений і підпи­саний торговою (промисловою) палатою чи завірений консуль­ством країни-імпортера.

Штурманська розписка —це розписка в одержанні товару на борт судна. Вона не є товаророзпорядчим документом. Даний документ необхідний тоді, коли зроблені деякі розпорядження про передачу коносаментів безпосередньо вантажоодержувачу, і свідчить, насамперед, про те, що товаротриманий у гарномустані на борт названого судна длявідвантаження з одного порту віншій.