2.3 Визначення загальної лужності або кислотності в мелясі.

Прилади і реактиви:

Бромтимоловий синій;

Сірчана кислота, 0,1 н розчин;

Гідрооксид натрію, 0,1 н розчин.

20гр. меляси змішують з 200мл дистильованою водою, 1-2краплі розчину переносять на білу фарфорову пластинку та змішують з однією краплею розчину бромтимолового синього. Синє забарвлення вказує на лужну реакцію, жовте на кисле.

При лужній реакції до розчину додають 20мл 0,1н розчина сірчаної кислоти, перемішують та через 10хвилин оттитровують залишок кислоти 0,1н розчином NaOH.

.Якщо меляса має кислу реакцію, то розчин титрують 0,1н розчином NaOH.

Лужність меляси розраховують за формулою:

де V-об’єм лугу, який пішов на титрування, мл;

20-маса меляси, г.

2.3.1 Визначення активної кислотності.

Активну кислотність меляси визначають рН-метром. 10г меляси перемішують з 20мл дистильованою водою та визначають рН розчину рН-метром.

2.3.2 Визначення вмісту сухих речовин

Прилади та реактиви:

Технічні ваги;

Рефрактометр.

Визначення проводять в розчині меляси, розбавленої водою в відношенні 1:1. На технічних вагах тарирують стакан із скляною паличкою та зважують в ньому 10г меляси. Додають 6-7 см³ гарячої дистильованої води та ретельно перемішують, охолоджують до 20С доводять дистильованою водою до 20 см³, перемішують та визначають вміст сухих речовин рефрактометром.

Вміст сухих речовин в мелясі, (в%), дорівнює подвоєному показнику рефрактометра.

2.4 Визначення вмісту сахарози в мелясі по методу прямої та інверсійної поляризації.

2.4.1 Метод прямої поляризації.

Прилади та реактиви:

Мірна колба, 250 см³;

Поляриметр;

Розчини Герлеса I, II;

NH₄H₂PO₄;

Na₂S₂O₄;

65,00г меляси переводять теплою дистильованою водою в мірну колбу на 250мл.

Об’єм розчину повинен бути близько 150мл. Розчин охолоджують до 20˚С та для освітлення додають в 7-8прийомів розчини Герлеса І і ІІ

( приблизно по 37,5мл кожного розчина).Вміст колби доводять до мітки , перемішують і фільтрують. Фільтрат збирають в суху конічну колбу .

Для видалення надлишку свинцю на кожні 100мл фільтрату додають 0,9г сухого NH₄H₂PO₄.Для його розчинності рідину перемішують і додають на кожні 100 мл фільтрату по 0,2 г гідросульфіту (Na₂S₂O₄). Розчин перемішують, залишають на 20хвилин, ще раз перемішують і фільтрують.

Отриманий розчин використовують для визначення вмісту цукрози по прямій та інверсійної поляризації та інвертних цукрів.

2.4.2 Інверсійна поляризація.

Прилади та реактиви:

Мірна колба, 100 см³;

Водяна баня;

Соляна кислота, (1:5);

50мл розчина (13,0г меляси) відбирають в мірну колбу на 100мл, додають 30мл розчину (1:5) соляної кислоти та перемішують. На водяній бані колбу нагрівають до температури 67-69˚С ,витримують 5хвилин та швидко (не більш як за 2,5хвилин) охолоджують до 20˚С. Весь процес інверсії повинен тривати 10хвилин. Після охолодження розчин доводять до поділки, перемішують та фільтрують.

При інверсії сахарози утворюється глюкоза, для якої характерне явище мутаротації .В зв’язку з цим необхідно витримати розчин при визначеній інверсійній поляризації 15хвилин після охолодження його до 20˚С. Далі на поляриметрі визначають величину інверсійної поляризації Р_инв.

За величиною прямої поляризації Р і інверсійної Р_инв, визначають вміст сахарози за формулою:

.

При температурі 20˚С.

При визначенні суми зброджуваних цукрів можливі 3 варіанти.

Якщо С_сах>Р_п – в мелясі наряду з сахарозою присутній інвертний цукор.

Суму зброджуваних цукрів розраховують (в %) за формулою:

∑_з.ц=С_сах+0,95·С_інв ,

де 0,95- коефіцієнт перерахунку інвертного цукру в сахарозі.

Якщо С_сах Рп – в мелясі присутні рафіноза та інвертний цукор. Якщо розбіжність між С_сах та Рп більш 0,5 то вміст сахарози (С_сах) та рафінози (Ср) розраховують за формулою:

Суму зброджуваних цукрів розраховують (в %) за формулою:

з.ц.=С_сах+0,95С_інв+0,34·С_р,

де 0,34-коефіцієнт, який враховує ступінь зброджування рафінози.