2.4.3 Визначення інвертних цукрів Сінв.
Прилади та реактиви:
Мірна колба, 100 см3;
Піпетки, 25-20-15-10-5 см3;
Конічна колба, 150 мл;
Реактив Офнера;
Йод, 1/30 н розчин;
Соляна кислота, 1 н розчин;
Тіосульфат натрію, 1/30 н розчин
Крохмаль, 0,5% розчин.
Інертний цукор визначають в освітленому розчині, який залишився після поляризації , розбавивши його до вмісту інвертних цукрів не більш як 30мг/100мл. Для цього 20мл освітленого розчину переносять піпеткою в мірну колбу на 100см3 та доливають дистильованою водою до мітки.
Спочатку проводять пробне визначення вмісту інвертних цукрів. Для цього в два хімічних стакани на 50-100мл відміряють піпеткою в один 5см3 розчину та 5см3 реактиву Офнера , в другий 2см3 розчину , 3см3 дистильованої води та 5см3 реактиву Офнера. Якщо надлишок міді (синюватий колір розчину) ясно виражений в першому стакані то для аналізу беруть 25см3 розчину, а якщо в другому то беруть 10см3 розчину та 15см3 води. У випадку коли надлишку міді не виявлено в обох стаканах розчин розчиняють до 250мл дистильованою водою.
В конічну колбу на 150мл вливають піпеткою 25см3 розчину та додають 25см3 реактиву Офнера. Колбу нагрівають до кипіння на протязі 4-5хвилин. Охолоджують та додають 7,5см3 1н розчину соляної кислоти і 20см3 1/30 Н розчину йоду. Закривають колбу пробкою, перемішують та залишають на 2хвилини. Через 2хвилини відтитровують залишок йоду 1/30 Н розчином тіосульфату натрію в присутності крохмалю. В кінці титрування колір розчину змінюється з синього забарвлення на зелений або бронзовий.
Паралельно проводять контрольний дослід, аналогічний основному, але без кипятіння .
Розрахунки вмісту інвертного цукру проводять відповідно прикладу.
Наприклад: Для визначення інертного цукру було взято 20см3 розчину (26г на 100мл) , цей розчин розбавили в пять разів , для аналізу взяли 25см3.Відповідно розраховуємо кількість меляси:
(вміст
цукрози приблизно 0,65гр.)
До 25мл розбавленого розчина меляси додали 20см3 1/30н розчину йоду. На титрування надлишку йоду пішло 11,2мл 1/30н розчину тіосульфату натрію.
Поправка на окислення цукрози:
0,650,2=0,13 0,1мл 1/30н розчина йоду.
З урахуванням поправки на окислення цукрози та контрольного досліду витрати йоду складають:
(20-11,2)-(20-16,8)-0,1=5,5мл.
що відповідає 5,5мл інвертного цукру.
Вміст інвертного цукру в мелясі:
%.
Результати дослідів та розрахунків записуємо у таблицю:
2.4.4 Визначення доброякості.
Доброякість розраховують за рівнянням, (в%).
Дб
=
де С.С. – сума збражуємих цукрів, %;
Сс.р. – вміст сухих речовин в мелясі, %.
Результати дослідів та розрахунків записуємо у таблицю №2.
Таблиця №2
|
Сировина |
Кислотність |
Лужність |
Пряма Поляризація, % |
Інверсійна поляризація, % |
Інвертні Цукри, % |
Доброякість, % |
|
|
|
|
|
|
|
|
Опрацювання результатів роботи
Визначення вологи зерна та помолу.
,
Де а - маса бюкса та дослідної речовини, г;
в - маса бюкса та сухої речовини, г;
с - маса пустого бюкса, г.
Вологість меленого зерна:
Вологість цілого зерна:
Також визначаємо вміст збражуємих вуглеводів в зерні в використаням вологості:
,
де П – показання поляриметра;
КЕ –розрахунковий коефіцієнт Еверса (таблиця №1);
W1-вміст вологи в зерні, %;
W2 - вміст вологи в помолі, %.
Визначення активної кислотності.
За показниками Ph-метра Ph= 7,2
Визначення вмісту сухих речовин
За показаннями рефрактометра вміст сухих речовин = 66% , що є менше норми у 75%.
Визначення вмісту сахарози в мелясі по методу прямої та інверсійної поляризації.
Метод прямої поляризації