Індивідуальне завдання до лабораторної роботи № 1

Завдання 1. Розшифрувати модель верстату згідно варіанту з таблиці 1.5, дані занести в таблицю 1.6

Таблиця 1.5

Варіант	Верстат	Варіант	Верстат	Варіант	Верстат	Варіант	Верстат
1	16К20	5	16К20П	9	1И611П	13	1К62А
2	1А616	6	16Л20	10	16К25	14	16Б16П
3	1А616П	7	16К40	11	16К50	15	16Б16КА
4	16Б16А	8	1К625	12	1А660	16	16Е16КП

Таблиця 1.6

Модель верстата	Номер групи верстата / група верстата	Тип верстата в групі	Максимальний діаметр заготовки, що можна встановити над станиноюD, мм	Клас точності верстата	Модер-нізація	Моди-фікація

Завдання 2. Згідно варіанту з таблиці 1.7 та рисункам 1.6 виконати ескізи. Вибрати з запропонованих нижче відповідні формулювання переходів до рисунків. Проставити на ескізах необхідні розміри.

Таблиця 1.7

Варіант	Рисунки	Варіант	Рисунки	Варіант	Рисунки	Варіант	Рисунки
1	1, 10	5	5, 16	9	9, 21	13	21, 23
2	2, 11	6	6, 17	10	13, 23	14	3, 19
3	3, 12	7	7, 18	11	14, 22	15	18, 20
4	4, 15	8	8, 19	12	16, 20	16	8, 17

• Відрізати заготовку, витримуючи розмір L.

• Нарізати різьбу M.

• Нарізати різьбу M в отворі.

• Підрізати торець.

• Розточити отвір, витримуючи розміри d та l.

• Розточити конічний отвір, витримуючи розміри d та кут α.

• Розточити отвір, витримуючи розміри d, l та кут 90°.

• Розточити фаску, витримуючи розміри bxα.

• Свердлити отвір, витримуючи розміри d та l.

• Точити заготовку до діаметра d, витримуючи розмір l.

• Точити заготовку до діаметра d, витримуючи розмір l та кут 90°.

• Точити канавку, витримуючи розміри d, b, l.

• Точити канавку, витримуючи розміри d, b, l та радіус r.

• Точити конічну поверхню, витримуючи розміри: d та кут α.

• Точити радіус r.

• Точити фаску, витримуючи розміри bxα.

1 2 3 4

5 6 7 8

9 10 11 12

13 14 15 16

17 18 19

20 21 22 23

Рисунок 1.6 Ескізи до індивідуального завдання №1

Приклад виконання індивідуального завдання до лабораторної роботи № 1:

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 1

Варіант 16

Завдання 1. Розшифрувати модель верстату згідно варіанту, дані занести в таблицю.

Таблиця

Модель верстата, варіант 15	Номер групи верстата / група верстата	Тип верстата в групі	Максимальний діаметр заготовки, що можна встановити над станиною D, мм	Ступінь точності верстата	Модер-нізація	Моди-фікація
16Е16КП	1 – токарний	6 – гвин-торізний	320	П – підвищена	Е	К

Завдання 2. Згідно варіанту та рисункам виконати ескізи. Вибрати відповідні формулювання переходів до рисунків. Проставити на ескізах необхідні розміри.

Варіант	Рисунки
16	8, 17

Рисунок 8:

Перехід: Підрізати торець.

Рисунок 17:

Перехід: Розточити конічний отвір, витримуючи розміри d та кут α.

Лабораторна робота № 2

Будова вертикально-свердлильного верстата і налагодження його на заданий режим різання

1. Мета роботи

• ознайомитись з основними типами свердлильних верстатів;

• ознайомитись з пристроями до свердлильних верстатів;

• ознайомитись з позначенням свердлильних верстатів;

• ознайомитись з складовими частинами вертикально-свердлильного верстата 2А135.

2. Оснащення роботи

1. Вертикально-свердлильний верстат 2А135

2. Лещата верстатні

3. Ріжучий інструмент: свердла різних діаметрів

4. Втулки перехідні

5. Свердлильний патрон

3. Послідовність виконання роботи

1. Ознайомитись з теоретичними відомостями про свердлильні верстати та пристрої до них

2. Ознайомитись з будовою і роботою вертикально-свердлильного верстата 2А135

3. Оформити звіт за результатами роботи

4. Стислі теоретичні відомості

1. Основні типи свердлильних верстатів

Вертикально-свердлильні – найпоширеніші верстати в цій групі – застосовуються в одиничному та серійному виробництві для обробки отворів в заготовках масою до 25 кг. Основною їх характеристикою є найбільший діаметр отвору, що можна просвердлити в сталі середньої твердості. Випускаються верстати з умовним діаметром свердління 6, 12, 18, 25, 35, 50 і 75 мм.

Радіально-свердлильні – призначені для обробки отворів в крупних і важких деталях в одиничному і серійному виробництві. Осі інструмента і оброблюваного отвору суміщаються при переміщенні шпинделя верстата відносно нерухомої заготовки.

Багатошпиндельні – мають кілька шпинделів, взаємне розташування яких може бути постійним або змінюватись в залежності від оброблюваної деталі; застосовуються в багатосерійному і масовому виробництвах.

В цих трьох типах верстатів головний рух (обертальний) і рух подачі має інструмент, а заготовка закріплена нерухомо.

Горизонтально-свердлильні – застосовуються для свердління глибоких отворів (l > 5d). В цих верстатах обертається заготовка (головний рух), а свердло має поздовжню подачу.

Центрувальні – призначені для виконання центрових гнізд (отворів).

Агрегатні – найбільш поширені в багатосерійному і масовому виробництві. Вони складаються з нормалізованих вузлів (агрегатів), які можуть бути використані багаторазово при перекомпановці верстата для обробки іншої деталі. Агрегатні верстати є напівавтоматами і часто входять до складу автоматичних ліній. Головний рух в цих верстатах – обертання інструменту, він же має і поступальний рух подачі.

2. Обробка отворів на свердлильних верстатах та допоміжні інструменти і пристрої до свердлильних верстатів

На свердлильних верстатах виконують такі основні операції (Рисунок 2.1):

• свердління (а) – один з найпоширеніших способів утворення отворів у суцільному матеріалі за допомогою свердел;

• розсвердлювання (б) – процес збільшення свердлом наявних отворів;

• зенкерування (в) – обробка циліндричних литих, штампованих або попередньо просвердлених отворів зенкером для надання їм правильної геометричної форми, потрібних розмірів і шорсткості поверхні;

• розточування отворів (г, д) – здійснюється різцями у тих випадках, коли осі отворів повинні бути розташовані за точними координатами;

• розвертання (е) – точна обробка отворів розвертками з метою надання їм точних розмірів і малої шорсткості поверхні;

• зенкування (ж) – утворення циліндричних або конічних заглиблень у попередньо просвердлених отворах під головки болтів, гвинтів та інших деталей за допомогою циліндричних або конічних зенкерів (зенківок);

• цекування (з, и) – обробка торцевих поверхонь під гайки, шайби і кільця торцевими зенкерами або спеціальними пластинками;

• нарізання різьби в отворах мітчиками (к).

Різальний інструмент з конічним хвостовиком закріплюється безпосередньо в конічному отворі шпинделя верстата або за допомогою перехідних втулок в тому випадку, якщо розмір конуса шпинделя більший за розмір конуса інструмента (Рисунок 2.2, а, б).

Інструмент з циліндричним хвостовиком закріплюють у трикулачкових або цангових патронах (Рисунок 2.2, в).

Для закріплення деталей на столі верстата застосовують універсальні і спеціальні пристрої. До універсальних затискних пристроїв належать (Рисунок 2.2): притискні планки (г),призми (е), лещата машинні (д), кутники (ж). Щоб забезпечити правильне положення інструмента відносно осі оброблюваного отвору і напрямлення його під час роботи, застосовують спеціальні пристрої – кондуктори, які усувають необхідність розмітки деталей.

3. Позначення свердлильних верстатів за класифікацією ЕНІМВ

Згідно з прийнятою класифікацією (Таблиця 1.1) кожній моделі верстата присвоюється відповідний шифр, який складається з трьох або чотирьох цифр. Перша цифра вказує номер групи верстата, друга – тип верстата в цій групі. Третя або третя та четверта цифри разом характеризують основний параметр верстата. Літера, що стоїть після першої або другої цифри, вказує на модернізацію (поліпшення конструкції) основної базової моделі верстата. Літери в кінці номеру означають модифікацію (видозміну) базової моделі, та клас точності. За ступенем точності верстати поділяють на п'ять класів: нормальної (Н), підвищеної (П), високої (прецизійні) (В), особливо високої (А) та особливо точні (майстер-верстати) (С). Літера Н в позначенні верстата може бути відсутня.

Наприклад: верстат моделі 2А135

2 – верстати свердлильної та розточної групи;

А – модернізація (поліпшення конструкції);

1 – тип верстата в групі (вертикально-свердлильний);

35 – технічна характеристика (максимальний діаметр свердління в сталі середньої твердості);

Клас точності верстата – Н (нормальної точності).

4. Елементи режиму різання при свердлінні, зенкеруванні і розвертанні

Глибина різання t, мм при свердлінні отворів в суцільному матеріалі – це половина діаметра свердла:

,

де d – діаметр свердла (діаметр отвору),

а при розсвердлюванні, зенкеруванні та розвертанні

,

де D – діаметр отвору після обробки, мм; d – діаметр отвору до обробки, мм.

Подача s, мм/об – переміщення ріжучого інструмента вздовж осі за один оберт.

Швидкість різання V, м/хв – це колова швидкість точки ріжучого леза, найбільше віддаленої від осі свердла

,

де D – діаметр ріжучого інструмента, мм; n – частота обертання шпинделя верстата, хв^-1.

5. Складові частини верстата 2А135 (Рисунок 2.3)

1. – плита фундаментна;

2. – стіл;

3. – шпиндель;

4. – коробка подач;

5. – шпиндельна головка;

6. – електродвигун;

7. – рукоятка для переміщення шпинделя;

8. – станина;

9. – рукоятка підйому столу.