Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
довгополий.docx
Скачиваний:
8
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
72.15 Кб
Скачать

Основні завдання, що вирішують менеджери.

Насамперед я хочу розповісти про професію менеджера.

Менеджер – це керівник, який наділений повноваженнями з прийняття рішень щодо діяльності фірми, яка функціонує в ринкових умовах, він має відносну фінансову самостійність і може підбирати та оцінювати своїх працівників.

Але и друге формулювання професії «менеджер»

Менеджер - це член організації, що здійснює управлінську діяльність і вирішує управлінські завдання. Менеджери є ключовими людьми в організації. Проте не усі менеджери відіграють однакову роль в організації, не усі менеджери займають однакову позицію в організації, завдання, що вирішуються різними менеджерами, теж не ідентичні.

Умовою ефективної діяльності керівника є добре розвинуте стратегічне мислення, уміння заглянути набагато кроків уперед.

Сучасний менеджер в Україні – це такий керівник, який має:

− певну фінансову самостійність;

− організовує виробництво;

− вміє вивчати ринок;

− відчуває кон’юнктуру та динаміку попиту;

− може оперативно перепрофілювати виробництво з врахуванням вимог часу;

− одночасно вміти працювати в єдиній команді та реагувати на зміну зовнішніх умов.

Не дивлячись на різні підходи до ролі менеджера можна виділити три управлінські ролі:

1) роль з прийняття рішення – менеджер визначає напрям руху підприємства, розподіляє ресурси, несе відповідальність за прийняття рішень, він повинен ризикуючи повести колектив в певному напрямі;

2) інформаційна роль – менеджер збирає і аналізує інформацію про внутрішнє та зовнішнє середовище, доводить інформацію до підлеглих, і від того, як він чітко це виконує, залежать результати його праці;

3) виступає у ролі керівника – формує відносини всередині та ззовні організації, мотивує членів колективу на досягнення мети фірми, це лідер, за яким ідуть люди [7, 259-261].

Залежно від позиції менеджерів в організації, завдань, які вони вирішують, характеру реалізованих функцій, дані про ролі можуть бути притаманні їм в більшій чи меншій мірі. Проте кожен менеджер обов'язково приймає рішення, працює з інформацією і виступає керівником по відношенню до певної організації.

Організація не може існувати без менеджерів, і для цього існує ряд причин:

− менеджери забезпечують виконання організацією її основного призначення;

− менеджери проектують і встановлюють взаємодію між окремими операціями-діями, що виконуються в організації;

− менеджери розробляють стратегії поведінки організації в оточенні, що змінюється;

− менеджери забезпечують служіння організації інтересам тих осіб і установ, які контролюють організацію;

− менеджери є основною інформаційною ланкою зв'язку організації з оточенням;

− менеджери несуть формальну відповідальність за результати діяльності організації;

− менеджери офіційно представляють організацію в церемоніальних заходах [14].

Менеджери в організаціях є ключовими людьми, але розрізняються за ролями в організації. Виділяється 3 рівні менеджерів:

− менеджери вищого рівня, відповідають за координацію діяльності організації в цілому;

− менеджери середнього рівня, вирішують оперативні завдання (начальники відділів, служб, цехів, директори);

− менеджери нижчого рівня координують роботу неуправлінських робітників, відповідають за виконання виробничих завдань [20].

Усі менеджери підрозділяються на 2 рівні: лінійні і функціональні.

Лінійні - діють на основі єдиноначальності, відповідають за розвиток окремого підприємства, приймають рішення з усіх питань (директори, начальники цехів).

Функціональні - відповідають за певну сферу в системі управління і очолюють функціональні відділи. Рішення приймаються зі спеціальних питань [18].

Останнім часом більше уваги приділяється питанням визначення комплексу знань, здібностей, особистих і ділових якостей, які повинні мати сучасні менеджери. Оскільки на менеджера покладається велика відповідальність і велика кількість обов'язків, то він повинен мати певний набір якостей, основні з яких були сформульовані Альфредом Слоуном (1920-і рр.):

− уміння управляти на основі досвіду, знань, уяви;

− прихильність до фактів і невпинний пошук істини;

− відкритість мислення і прагнення до безупинного аналізу;

− готовність йти на ризик, заздалегідь розрахувавши його ціну;

− справедливість і повага прав інших людей і цілей також організації;

− принциповість і прагнення відстоювати свою точку зору;

− лояльність і готовність пожертвувати особистим в інтересах справи;

− рух вперед і створення умов для кращого вибору.

Таким чином, організаторські здібності керівника складаються з його особистих і ділових якостей, особливостей характеру, здібностей до управління в цілому.

В процесі своєї діяльності менеджерові необхідно виконувати наступні функції:

− постановка цілей і завдань, що відповідають інтересам і можливостям підприємства;

− вибір стратегії, адекватній існуючій ринковій системі і поставленим цілям;

− аналіз діяльності конкурентів, їх перспектив розвитку;

− постановка проблеми і ухвалення відповідного управлінського рішення і т. д.

Продукт діяльності менеджера є частиною результату функціонування керованої системи, як і продукт праці інших видів, як, наприклад, робітника [22].

Для того, щоб успішно реалізовувати свої професійні функції, менеджер повинен:

− володіти певними знаннями і вмінням (форми і методи мотивації людей, теорію організації, методи моделювання організаційних структур господарювання, вміти володіти собою);

− мати відповідні особисті якості (професіоналізм, творчий підхід до роботи, ініціативність, винахідливість, впевненість у собі, цілеспрямованість, стресостійкість, віра у свої здібності та успіх);

− керуватись етичними нормами (дотримуватись методів чесної конкуренції, не використовувати "брудні гроші", виконувати дані обіцянки і дотримуватись сказаного слова, не маніпулювати людьми, бути вимогливим, але не ображати достоїнство, виявляти вихованість і гарні манери);

− мати навички і здібності ефективно керувати (здатність керувати собою, здатність приймати непопулярні, але виправдані ситуацією, рішення, здатність впливати на навколишніх працівників, здатність навчати і розвивати навички підлеглих);

− переборювати обмеження саморозвитку [3, 23-24].

Належним чином виконуючи зазначені функції менеджменту, менеджери покладаються на цілу низку специфічних навиків. Найважливішими управлінськими навиками є:

− технічні навики.

− міжособові навики.

− навики концептуального мислення.

− діагностичні навики.

− комунікативні навики.

− навики ухвалення рішень.

− уміння правильно розподіляти час