Практичне заняття № 4, 5

План:

Тема: Оцінка значущості мережі природно-заповідного фонду

І.Екоінформація.

ІІ. Основні питання заняття:

1. Задачі і предмет заповідної справи.

2. Історія заповідної справи в Україні.

3. Поняття про національну екомережу.

4. Розвиток природно-заповідного фонду області.

5. Місце Черкаської області серед інших областей України за станом розвитку заповідної справи.

Необхідно знати:

1. Необхідну частку заповідних територій у будь-якому регіоні.

2. Поняття заповідна справа, природно-заповідні території, біологічне різноманіття.

3. принципи, що знаходяться в основі заповідної справи.

4. Першочергові завдання заповідної справи, її предмет та задачі.

5. Історію розвитку заповідної справи в Україні.

6. Поняття «екомережа»; основні структурні елементи екомережі.

7. Критерії значущості природно-заповідного фонду.

8. Розвиток природно-заповідного фонду області.

9. Місце Черкаської області серед інших областей України за станом розвитку заповідної справи.

Література:

1. Конспект лекцій.

2. Посібник «Природно-заповідний фонд Черкаської області»

Теоретичний матеріал:

Важливим питанням, пов’язаним з організацією природно-заповідного фонду є вибір критеріїв його значущості. Ю.М. Грищенко пропонує наступний комплекс критеріїв:

1. Загальна кількість природно-заповідних територій та об'єктів певної території (N _заг) (адміністративних, фізико-географічних, геоботанічних областей, районів й інших одиниць адміністративного та природного районування).

2. Загальна площа природно-заповідного фонду певної території, (S _заг), га.

Відсоток заповідності території, тобто відношення площі природно-заповідного фонду певної території (S _пзф) до її загальної площі (S _заг )

S _пзф = S _пзф 100/ S _{заг ,} (1)

3. Відсоток суворої заповідності (s_с.з.)_, тобто відношення площ природно-заповідного фонду певної території із суворим режимом першої категорії Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів (МСОП) (S₁): а) до загальної площі регіону (S _заг ) та площі природно-заповідних територій регіону (S_пзф ):

s _с.з= S₁ 100 / S_{заг ,} (2)

s _с.з= S₁ 100 / S_пзф (2^/)

4. Ступінь розчленованості (інсуляризованості) природно-заповідних територій (І), який складається з двох компонентів (І_т і І_N). Компонент Іm визначається як відношення площі (S₁) віднос­но нестійких природно-заповідних територій (площа яких менша 50 га) до загальної площі природно-заповідного фонду певної території (S)

І_m= S₁ /S (3)

Значення І_m лежать у межах від 0 (інсуляризованість повністю від­сутня) до 1 (інсуляризованість максимальна і загальна територія під охороною складається з найдрібніших ділянок).

Компонент І_m визначається як відношення кількості нестійких при­родно-заповідних (N₁ ) до загальної кількості природно-заповідних об'єктів в даному регіоні (N)

Іm= N₁ / N (4)

В цілому індекс інсуляризованості території (І) буде дорівнювати

І = (S₁ /S + N₁/N)/2 (5)

Чим вище значення І, тим значнішу роль в загальній території, що охороняється, відіграють дрібні ділянки, що не мають екологічної ста­більності, їх роль у збереженні генофонду незначна.

6. Рівномірність розподілу природно-заповідного фонду по певній території. Вона оцінюється за бальною шкалою: 1 бал – нерівномірний розподіл; 2 бали - відносно рівномірний розподіл; 3 бали – рівномірний розподіл.

7. Ландшафтна репрезентативність, тобто представленість в ме­режі природно-заповідних територій основних елементів ландшафту певної території. Оцінюється за п'ятибальною шкалою: 1 бал - низька. 2 бали - задовільна, 3 бали -достатня. 4 бали - висока, 5 балів – дуже висока .

8. Характеристика якісного складу природно-заповідного фонду певної території проводиться за шкалою, визначеною в Україні, і за шкалою МСОП.

9. Ботанічна значущість території оцінюється за такими критеріями:

а) флористична репрезентативність (типовість) та унікальність оцінюється охопленням мережею природно-заповідних територій і флори регіону в цілому та рідкісних видів флори зокрема, а саме:

- кількістю видів, занесених до Міжнародних червоних списків;

- кількістю видів, занесених до Червоної книги України;

- кількістю видів, охоплених місцевою охороною;

- кількістю ендемічних та реліктових видів;

- кількістю видів, що знаходяться на межі ареалу.

Оцінюється за п'ятибальною шкалою (низька, задовільна, достатня висока, дуже висока).

б) ценотична репрезентативність та унікальність оцінюється представленістю в регіональній мережі типових та рідкісних рослинних угруповань (за Зеленою книгою України). Оцінюється за п'ятибальною шкалою (низька, задовільна, достатня, висока, дуже висока).

10. Фауністична репрезентативність та унікальність території оцінюється за:

- кількістю видів, занесених до Червоної книги України;

- кількістю регіонально рідкісних видів фауни;

Оцінюється за п’ятибальною шкало.

Крім того, фауністична цінність природно-заповідної території визначається:

- біорізноманіттям її тваринного світу;

- як місце гніздування та розмноження птахів;

- як місце нересту цінних порід тощо.

11. Гідрологічна цінність території оцінюється такими критеріями:

а) водорєсурсністю, яка визначається такими параметрами:

- об'ємом водних ресурсів високого якісного складу;

• водоохоронним значенням території;

• водорегулюючим значенням території;

б) типовістю (репрезентативністю) гідрологічних об'єктів, яка визначається такими параметрами:

- часткою площі гідрологічно-заповідних об'єктів до однотипної площі даного регіону або області:

k₁= S₁ / S₂ 100, % (6)

де S₁ - площа гідрологічно-заповідної території (болота, озера), га; S₂ – площа однотипної території (боліт, озер) регіону абj області, га.

- часткою об'єму водних ресурсів, які охороняються в гідрологічно-заповідній території

k₂=V_г.-з. / V100, % (7)

де Vг.-з. - об'єм водних ресурсів гідрологічне-заповідної території м³; V - об'єм одних ресурсів в даному регіоні або області, м .

в) рідкісністю та унікальністю гідрологічних, явищ, які пов'язані їх походженням, азональністю, наявністю джерел води із високими смаковими або лікувальними властивостями, водоспадів, виходів ґрунтових вод на поверхню тощо.

г) наявністю водно-болотних угідь загальнодержавного і міжнародного значення.

12. Народногосподарська цінність території визначається запасами високоякісної питної води, лікарських рослин, ділової деревини харчових продуктів, мінеральної води, лікувальної ропи і мулу, а також рекреаційними ресурсами[5].