2. Як розвивалися інформаційні системи?

У обчислювальної техніки є своєрідна періодизація розвитку електронних обчислювальних машин. Усю електронно-обчислювальну техніку заведено поділяти на покоління. ЕОМ належать до тому або іншому поколінню залежно від типу головних які у ній частин або від технології їх виробництва. Від елементної бази залежить потужність комп'ютера, що у своє чергу призвело до змін у архітектурі ЕОМ, розширенню кола її завдань, зміну способу взаємодії користувача і комп'ютера. Зрозуміло, що кордони поколінь себто часу сильно розмиті, позаяк у один і той водночас практично випускалися ЕОМ різних типів; для окремої ж машини питання її приналежність до тому або іншому поколінню вирішується досить просто.

Попередниками ЕОМ були релейні обчислювальні машини. Реле дозволяло кодувати інформацію вдвоичном вигляді станамивключено-виключено. У процесі роботи такий машини тисячі реле переключалися вже з стану до іншого. Такі машини роботами з низькою швидкістю (50сложений чи 20умножений в секунду).

З розвитком у першій половині сучасності радіотехніки пов'язаний перехід від релейних обчислювальних машин до машин наелектронно-вакуумних лампах, котрі почали елементарної базою обчислювальних машин першого покоління.

Перша ЕОМ творилася у 1943 - 1946 рр. Самій знаменитої була машина створена навіть називалася вона ENIAC (електронний цифровий інтегратор і обчислювач). Ця машина містила близько 18 тисяч електронних ламп, безліч електромеханічних реле. Її творцями були Дж.Моучли.

ЕОМ першого покоління розташовувалися у величезних машинних залах, споживали багато електроенергії та вимагали остигання з допомогою масивних вентиляторів. Програми тих ЕОМ потрібно було складати в машинних кодах, і вже цим могли займатися лише майстра, розуміють у деталях пристрій ЕОМ.

У 1945 року відомий математик і фізик - теоретик фон Нейман визначив загальні принципи роботи універсальних обчислювальних пристроїв. Відповідно до фонНейману обчислювальну машину зобов'язана була управлятися програмою, з послідовним виконанням команд, а сама програма - зберігатися у пам'яті машини. Перша ЕОМ з береженої у пам'яті програмою була побудована Англії 1949 р.

У створенням комп'ютерів займався академік З. А. Лебедєва. Його машиниБЭСМ – 1,БЭСМ-3М,БЭСМ-4, М- 220 визнали найкращими у світі.

ЕОМ постійно вдосконалювалися, завдяки чому до середини 50 -x їх швидкодія вдалося підвищити від кількох основних сотень за кілька десятків тисяч на секунду. Та заодно електронна лампа залишалася найнадійнішим елементом ЕОМ. Впровадження ламп стало гальмувати подальший прогрес обчислювальної техніки.

Потім змінюють лампам прийшли напівпровідникові прилади, цим завершився перший етап розвитку ЕОМ. Обчислювальні машини цього етапу прийнято називати ЕОМ першого покоління

Отже, машини першого покоління мали значні розміри, споживали величезну потужність, мали можна порівняти маленьке швидкодія, малу ємність оперативної пам'яті, невисоку надійність праці та недостатньо розвинене програмне забезпечення. У ЕОМ цього покоління було закладено бази логічного побудови машин і продемонстровані здібності цифровий обчислювальної техніки. Але використання кронштейна як елементної базиелектронно-вакуумних ламп гальмувало розвиток і удосконалювання ЕОМ, обмежувало область їх застосування. Вони використовувались у основному задля інженерних і наукових розрахунків, які пов'язані з переробкою великих обсягів інформації.

Творці ЕОМ постійно йшли за прогресом в електронної техніці. У 1949 року у США створено транзистор – перший напівпровідниковий прилад, який замінив електронну лампу. Вони повинні були компактніші, мали великий термін їхньої служби, значно менше споживали електроенергію, виділяли менше тепла під час роботи. З упровадженням цифрових частин на напівпровідникових пристроях почалося створення ЕОМ другого покоління. Завдяки застосуванню більш досконалої елементної бази почали створювати відносно невеликі ЕОМ, вийшло природне поділ обчислювальних машин великі, середні і маленькі.

У розроблено й широке використовувалися серії малих.Рекордной посеред російських машин цього покоління й з найкращих у світі булаБЭСМ - 6 («великаелектронно-счетная машина»), створена колективом академіка С.А. Лебедєва. ПродуктивністьБЭСМ - 6 панувала два - три порядки вища, ніж в малих та середніх ЕОМ, і становить більше однієї млн.Операций в секунду. У світі більш поширеними машинами другого покоління були «Еліот» (Англія), «Сіменс» (ФРН), «>Стретч» (США).

Поруч із розвитком ЕОМ розвивалися і периферійні устрою – зовнішня пам'ять на магнітних барабанах і стрічках.Совершенствовались мови програмування, з'явилися мови високого рівняФОРТРАН,АЛГОЛ,КОБОЛ. Програми і програмування стало простіше, зрозуміліше й доступніше. Розширилася сферу застосування, стали створюватисяелектронно-справочние і інформаційні системи.

Революцію технології виробництва ЕОМ викликало створення інтегральних схем, у яких транзистори, конденсатори ірезистори запланували на єдиному шматок напівпровідника. Це сталося кінці 1930-х ХХ століття. Операція виготовлення інтегральних схем постійно удосконалювалася і цього в одній кремінної платівці можна було розмістити сотні кристалів інтегральних схем. Стався перехід до третьої поколінню ЕОМ.

Застосування інтегральних схем дозволило збільшити кількість електронних частин у ЕОМ без зростання їх справжніх розмірів. Швидкодія ЕОМ зросла до 10 мільйонів операцій на секунду. Попри те, складати програми для ЕОМ стало під силу звичайним користувачам, а чи не лише фахівцям – електронникам. Під час проектування процесора використовують технікумикропрограммирования – конструювання складних команд процесора з простих.

У машинах третього покоління як засіб спілкування залучатисявидеотерминальние устрою – дисплей.

У третьому поколінні виникли великі серії ЕОМ, різняться власної продуктивністю і призначенням. Це сімейство величезних і середніх машинIBM360/370, розроблених США.

Нові технології створення інтегральних схем наприкінці 70-х – початку 80-х сучасності дозволили розробити великі інтегральні схеми – БІС

Технологія виробництва БІС постійно удосконалювалася, це створило надвеликих інтегральних схем (>СБИС) з пам'яттю 1Мбайт.СБИС дозволили створити мікропроцесор, який чергову революцію у світі обчислювальної техніки і призвела до появи ЕОМ четвертого покоління.Микропроцессор здатний виконувати функції основного блоку комп'ютера – процесора. Він працює за закладених у нього програмі і може вбудовуватися у різні технічні устрою.

Однією з революційних досягнень у сфері обчислювальної техніки стало створення персональних ЕОМ, які можна зарахувати до окремому класу машин четвертого покоління. Саме відразу ж у нашій мові замість «ЕОМ» утвердився термін «персонального комп'ютера» - ПК.

Сьогодні ПК користуються таку популярність, що стають такою ж звичною побутової технікою, як і дивляться телевізор чи магнітофон.

Кінець 90-х перетворився на справжню гонку конкуруючих титанів – виробників комп'ютерна техніка. Стрімко підвищується тактова частота процесорів та його модифікації.Возрастающая швидкість роботи процесорів стимулювала вдосконалення інших вузлів і в периферійних пристроїв комп'ютерного «заліза. Окремі фахівці вважають, що у 90-ті роки сучасності з'явився комп'ютер V покоління, являє собою: ЕОМ на надскладних мікропроцесорах зпараллельно-векторной структурою, одночасно виконують десятки послідовних команд програми, що дозволяє будувати ефективні системи обробки знань.