1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів – 1	Галузь знань 0304 Право	вибіркова
Модулів – 1	Спеціальність 8. 03040101 Правознавство	Рік підготовки:
Змістових модулів – 1		6-й
Індивідуальні науково-дослідні завдання: наукові роботи, реферати		Семестр
Загальна кількість годин - 36		12-й
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 самостійної роботи студента - 2	Освітньо-кваліфікаційний рівень: Спеціаліст	12 год.
		Практичні, семінарські
		8 год.
		Лабораторні
		-	-
		Самостійна робота
		16 год.
		Індивідуальні завдання: 4 год.*
		Вид контролю: залік

Примітки.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання - 50% : 50%.

* - у межах обсягу годин для самостійної роботи.

2. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
	Денна форма						Заочна форма
	усього	у тому числі					усього	у тому числі
		л	п	лаб	інд	с.р.		л	п	лаб	інд	с.р.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Модуль 1
Загальні проблеми цивільного права
Тема 1. Римське приватне право як підґрунтя національних правових систем	7	2	1	-	-	4	-		-	-	-
Тема 2. Загальні положення про рецепцію римського приватного права	6	2	1	-	-	3	-	-	-	-	-	-
Тема 3. Рецепція римського приватного права в Східній Європі	7	2	2	-	-	3	-	-	-	-	-	-
Тема 4. Рецепція римського приватного права в Західній Європі	7	2	2	-	-	3	-	-	-	-	-	-
Тема 5. Рецепція римського приватного права в Україні	9	4	2			3
Усього за змістовим модулем 1	36	12	8	-	-	16	-	-	-	-	-	-
Усього годин	36	12	8	-	-	16	-	-	-	-	-	-
Модуль 1
ІНДЗ	4	-	-	-	4	-	-	-	-	-	-	-
Усього годин	36	12	8	-	4	16	-	-	-	-	-	-

3. Зміст семінарських занять

Змістовий модуль 1. .

Рецепція римського приватного права

Семінарське заняття 1

Тема 1-2. Римське приватне право як підґрунтя національних правових систем. Загальні положення про рецепцію римського приватного права

Питання для усного опитування та дискусії

1. Значення римського приватного права.

2. Поняття рецепції і рецепції римського права.

3. Форми рецепції римського приватного права.

4. Види рецепції римського приватного права

5. Типи рецепції римського приватного права.

Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: римське приватне право, рецепція, форми рецепції, пряма рецепція, похідна рецепція, явна рецепція, прихована рецепція.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

• римське приватне право як елемент цивілізації;

• історичне значення римського права для національних правових систем;

• юридичне значення римського права для створення понятійного і категоріального апарату, сучасної термінології;

• основні концепції рецепції римського приватного права;

• форми рецепції римського приватного права: вивчення римського права, дослідження джерел і культури, використання норм, тощо;

• прямі (первинні) та похідні (вторинні) рецепції;

• явні та приховані (латентна) рецепції.

Рецепція римського приватного права становить підґрунтя процесу модернізації приватного права, що випливає із значення римського права для сучасних правових система (цивілізаційне, історичне, ідеологічне, юридичне, догматичне, методологічне, дидактичне).

Цивілізаційне значення полягає в тому, що римське приватне право є «важливою складовою загальнолюдської цивілізації» (Є. О. Харитонов), так як його рецепція спричиняє появу спільностей у національних правових системах із урахуванням специфіки окремих країн і населення. Історичне значення римського права означає, що воно протягом тривалого часу здійснює вплив на формування та розвиток правових систем світу, що дозволяє уникнути повторення помилок і необдуманих кроків. Із історичним значенням у дисертації пов’язується поява рецепції римського приватного права. Ідеологічне значення вбачається у тому, що римське право визначається як система різноманітних поглядів, оцінок, в яких відображалися наміри римських юристів – їхні думки, ідеї, які виражалися у формі принципів права, правових презумпцій і систем. Юридичне значення римського права полягає в тому, що воно становить базис, на якому формувалася юридична думка (Й. О. Покровський); через римське право юристи опановують юридичну мову, знайомляться з основними правовими інститутами і юридичними термінами. Догматичне значення означає, що римське приватне право становить на сьогодні теорію цивільного права, правову систему, в якій основні юридичні інститути і поняття знайшли своє вираження. Юридичне, зокрема й історичне, значення римського приватного права зумовлено універсальним характером його догми, що пояснює значення римського права для усієї Європи, навіть для усього цивілізованого світу. Методологічне значення пояснюється тим, що в римських сентенціях прослідковується застосування різних методів для пізнання, створення та застосування правових ідей залежно від конкретної ситуації, а також від свого досвіду, загальної і правової культури. Дидактичне значення римського права означає, що його вивчення надає унікальні можливості для вирішення сучасних педагогічних завдань, дозволяє людині не тільки оволодіти правовими і пов’язаними з ними знаннями про різні сфери суспільного життя, але й розвинути здатність до соціальної дії.

Рецепція римського права – це відродження римського права в цілому як складової частини загального процесу відродження цивілізацій (культур), що існували раніше, сприйняття духу, головних засад та основних положень тією чи іншою цивілізацією на певному етапі шляхом запозичення, відбору, переробки та його засвоєння.

Виділяються такі види рецепції: 1) пряма і непряма; 2) відкрита і прихована; 3) повна і часткова; 4) теоретична і практична; 5) позитивна і негативна; 6) загальна і локальна; 7) добровільна і недобровільна.

В Україні римське приватне право проводилося як добровільно, так і примусово (окупантами і колонізаторами), прямим (безпосереднім) і непрямим (опосередкованим) шляхом. Кодифікація Юстиніана не визнавалася на українських землях діючим джерелом права, тому рецепція римського права завжди була теоретичною і частковою. Єдиним винятком були часи дії в Бессарабській губернії Шестикнижжя Арменопула, за яким джерелом права визнавалися римські закони, тому рецепція була практичною.

Українська правова система формувалася під впливом західної (основою якої було візантійсько-римське і візантійсько-канонічне право) та східної традиції права (виходила з візантійсько-римського, римсько-канонічного (церковного) права). Сьогодні за основу формування цивільного права України обрано рецепцію римського приватного права Західно-Європейського типу.