- •Системи
- •1. Опис навчальної дисципліни
- •2. Структура навчальної дисципліни
- •3. Зміст семінарських занять
- •Семінарське заняття №2
- •Тема 2. Технологічний розвиток та прогресивні види технологій
- •Виконання тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Семінарське заняття №3
- •Тема 3. Технологічні системи
- •Виконання тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Семінарське заняття №4
- •Тема 4. Технологічний розвиток на рівні підприємства
- •Виконання тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Змістовий модуль 2
- •Семінарське заняття № 6, 7
- •Тема 6. Економічна оцінка технологій
- •Виконання тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Семінарське заняття № 8, 9
- •Тема 7. Галузеві особливості технологічного розвитку України
- •Виконання тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •4. Зміст самостійної роботи студентів
- •Змістовий модуль 1 Технологічні процеси та системи
- •Тема 1. Теоретичні засади технології
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Технологічний розвиток та прогресивні види технологій
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Технологічні системи
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Технологічний розвиток на рівні підприємства
- •Питання для самоконтролю
- •Змістовий модуль 2 Системи технологій матеріальної і нематеріальної сфери виробництва та їх використання в економічній діяльності
- •Тема 5. Оцінка та вибір технологічних рішень на підприємстві
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Економічна оцінка технологій
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Галузеві особливості технологічного розвитку України
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Використання технологічного чинника в прийнятті управлінських рішень
- •Питання для самоконтролю
- •5. Модульний контроль
- •5.1. Питання до модульного контролю Змістовий модуль 1
- •Змістовий модуль 2
- •5.2. Приклади тестових завдань Змістовий модуль 1
- •Змістовий модуль2
- •6. Індивідуальні завдання
- •6.1. Умови виконання завдань
- •6.2. Теми завдань
- •Теми рефератів
- •Теми науков-дослідних завдань
- •Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань
- •7. Підсумковий контроль
- •7.1. Питання для підсумкового контролю Змістовий модуль 1
- •Змістовий модуль 2
- •7.2. Приклад залікового білету
- •8. Система оцінювання знань студентів
- •8.2. Поточний контроль
- •8.3. Модульний контроль
- •8.4. Підсумковий семестровий контроль
- •Шкала обчислення балів, набраних студентом з поточного та модульного контролю з навчальної дисципліни, підсумковий контроль з якої передбачений у формі заліку
- •Приклад обчислення балів, набраних студентом з поточного та модульного контролю з навчальної дисципліни, підсумковий контроль з якої передбачений у формі заліку
- •8.5. Критерії оцінювання знань студентів
- •9. Рекомендовані джерела
- •9.1. Нормативно-правові акти
- •9.2. Базова література
- •9.3. Допоміжна література
- •10. Інформаційні ресурси
Семінарське заняття №2
Тема 2. Технологічний розвиток та прогресивні види технологій
Питання для усного опитування та дискусії
Науково-технічний прогрес (НТП) та науково-технічна революція (НТР). Технологічний прогрес, як послідовна інновація технологій.
Технологічний спосіб виробництва (ТСВ). Технологічні уклади.
Технологічні і економічні цикли розвитку.
Наукові засади технології.
Сучасні прогресивні технології виробництва.
Пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки в Україні.
Аудиторна письмова робота
Виконання тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу темі, є: науково-технічний прогрес, науково-технічна революція, технологічн еволюція, технологічна революція, технологічний спосіб виробництва, технологічний уклад, технологічний цикл розвитку, критерії прогресивності технологій, сучасні прогресивні технології.
З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах: Вивчаючи питання "Сучасні проблеми технологічного розвиш ку", слід звернути увагу на те, що технологічні процеси стають щораз більш багатоопераційними, об'єднуючи в одній технологічній системі різнотипні операції механічної обробки, лиття, штампування, фасуван-ня, герметизації, складання тощо, а результатом впливу цієї тенденції розвитку є зниження надійності технологічних систем.
Ще однією тенденцією в розвитку технологічних систем стало зниження тиражності, внаслідок чого виникла недостатність експлуатаційно-виробничої інформації про функціонування та надійність технологічних систем, яка необхідна для проектування нових технологічних машин.
Новим вимогам до процесу проектування сучасних багатоопераційних технологічних систем відповідає функціонально-модульний принцип, який забезпечує можливість автономного дослідження, моделювання та проектування окремих функціональних вузлів. При цьому неоціненну допомогу надають математичні моделі функціонування технологічної системи, які дають змогу здійснити прогнозування її надійності та ефективності.
Технічною основою функціонально-модульного проектування технологічних систем є уніфікація та оптимізація функціонально незалежних вузлів, застосування універсальних програмованих засобів керування технологічними комплексами на основі мікропроцесорної техніки із розгалуженою системою датчиків, які відслідковують основні етапи технологічних і транспортних операцій (фасувальна машина для розливу молока, наприклад, може мати понад 40 датчиків, а комплексна технологічна система пакування – удвічі — втричі більше).
"Форми науково — технічного та технологічного розвитку". Науково-технічний прогрес — це постійне вдосконалення наявних форм і засобів виробництва та створення нових високопродуктивних засобів праці і виробництва, технологічних процесів, нових прогресивних матеріалів, джерел енергії в поєднанні з передовими методами організації праці з метою всебічної інтенсифікації виробництва.
НТП можна розглядати і як систему, що охоплює три взаємопов'язані стадії: науку, техніку, виробництво. Для НТП характерні дві форми вдосконалення засобів виробництва, технологічних процесів, кінцевого виду продукції: еволюційна форма НТП характеризується поступовим безперервним удосконаленням традиційних технічних засобів та технологій і їх нагромадженням: поліпшення окремих техніко-експлуатаційних параметрів виробів чи технології їх виготовлення; модернізація або створення нових моделей машин, обладнання, приладів та матеріалів у межах одного і того ж покоління техніки; революційна форма НТП пов'язана з прискореним стрибкоподібним розвитком продуктивних сил суспільства, їх переходом у якісно новий стан на основі докорінних змін у системі наукових знань.
Розвиток технологій має циклічний характер. Тобто, виникнення економічного спаду чи тривалого періоду інфляційного процесу призводить до активації технологічних нововведень. Це витікає з того, що технологічні зрушення є джерелом довгострокового економічного зростання.
Вивчаючи третє питання "Напрямки науково-технічного прогресу", слід виділити загальні та пріоритетні напрями НТП для більшості галузей народцрго господарства, а також властиві базовим технологіям певні тенденції їх розвитку та застосування.
НТП у галузі знарядь праці зосереджується насамперед на створенні і використанні нових матеріалів, які відіграють надзвичайно важливу роль у підвищенні технічного рівня та якості сучасних машин і устаткування.
У галузі предметів праці слід виділити такі тенденції НТП:
значне підвищення якісних характеристик матеріалів мінерального походження, стабілізація і зменшення питомих обсягів їх споживання;
інтенсивний перехід до застосування легких, міцних і корозієстійких кольорових матеріалів і сплавів, що стало можливим внаслідок застосування принципово нових технологій, які значно зменшили вартість їх виробництва;
істотне розширення номенклатури та форсоване нарощування обсягів виробництва штучних матеріалів з наперед заданими унікальними властивостями.
Критерії прогресивності технологій. Для встановлення рівня прогресивності технологій здійснюють порівняння ряду показників з аналогічними показниками виробництва відповідної галузі. При цьому користуються такими показниками: структура технологічних процесів за трудомісткістю; частка нових технологій за обсягом або трудомісткістю продукції; середній вік застосовуваних технологічних процесів; коефіцієнт використання сировини і матеріалів.
Впровадження у виробництво нової техніки та технологій потребує підвищеної уваги конструкторів до показників її надійності, ергономічності, соціальної ефективності й екологічності.
Числова оцінка кожного з наведених показників технологічних процесів виводиться за існуючими нормативами, законодавчими та методичними документами. Наприклад, ресурсозбереження можна оцінити за виходом готової продукції та за витратами допоміжних матеріалів, екологічність - за кількістю і концентрацією викидів і т.д. Є пропозиції оцінювати екологічність встановленням ціни на одиницю маси шкідливих викидів або їх концентрацією.
Вважається, що технічний рівень виробів перевищує найбільші світові досягнення, якщо кожен з обраних для порівняння показників перевищує більш ніж на 5% відповідні значення показників кожного аналога. Якщо ж значення параметрів оцінюваного зразка і аналогів знаходиться в межах + 1 - З %, то прийнято вважати, що виріб відповідає найвищому світовому рівню. Розрахунковий засіб використовують в тих випадках, якщо немає можливості дійги однозначного висновку, і визначають за відносними показниками порівняння.
Крім цього, визначають узагальнений показник ступеня або міри відповідності технічного рівня розробленого зразка вищим світовим досягненням (К). Якщо К менше одиниці, то технічний рівень виробу не відповідає світовому рівню, якщо тотожний або більше одиниці – технічний рівень зразка відповідає світовому рівню.
Сучасні прогресивні технологи виробництва. До сучасних видів прогресивних технологій виробництва слід зарахувати:
* біохімічні джерела енергії (ґрунтуються на використанні біомасивідходів лісового і с/г виробництва і конверсії її у пальний газза допомогою піролізу (розкладання без доступу повітря притемпературі 400-500°С або шумування);
• екологічно чисті нетрадиційні системи технологій енергетики:
а) використання енергії вітру (одна установка спроможна задобу відкачати зі свердловини глибиною 50 м до 20 м3 водиабо освітлювати й обігрівати будівлю. Найефективніше їхзастосування у кліматичних умовах, де швидкість вітру становить від 9,5 до 24 м/с);
б) сонячні електростанції (принцип їх роботи: концентраціясонячної енергії з відображенням променів Сонця за допомогою дзеркал з великої площі на меншу площу панеліпарогенератора, з якого пара направляється в парову турбіну,змонтовану в блоці з електрогенератором);
в) геотермальні електростанції (це теплові електростанції,що використовують теплову енергію гарячих джерел Землідля виробництва електроенергії та теплопостачання);
• лазерні технології;
* системи космічних технологій (використання штучних супутників Землі для зв'язку, телебачення, метеорології, картографії, навігації, сільського та лісового господарства, розвідки рибних ресурсів; космічна металургія; отримання напівпровідникових матеріалів; отримання надзвичайно чистого скла або скла і кераміки зі спеціальними властивостями! отримання медико-біологічних препаратів);
* технологічні системи оптоелектроніки.