3. Стосунки між юнаком та дівчиною

Міжособистісні стосунки між юнаком і дівчиною ви­значаються нерівномірністю фізичного дозрівання, особ­ливостями психіки. У дівчат період статевого дозрівання починається на два роки раніше, закінчується до 16—17 років, у юнаків він перебігає бурхливіше, відзначається підвищеною статевою збудливістю. Хоча дівчата дозрі­вають раніше, проте у них переважає потреба в психоло­гічній близькості й лише потім—у чуттєво-еротичній. Емоційне спілкування, духовна єдність є для них цінні­шими, ніж близькість. Тільки з віком приходить сек­суальна активність. Такою є думка сексологів.

У юнаків раніше пробуджується потреба в чуттєво-еротичній близькості, а потім — у духовному, емоційно­му коханні. Ці відмінності ведуть до поляризації чолові­чих та жіночих ролей, що й визначає стосунки між юна­ком та дівчиною.

Проведені психологічні дослідження про можливість дружби (без закоханості) між юнаком і дівчиною показа­ли, що понад три чверті опитаних учнів 8—11 класів вважають її можливою, натомість понад половину юна-ків-студентів таку дружбу заперечують. Причому другом дівчини в шкільному віці стає не одноліток, а юнак на півтора—два роки старший. У 15—17 років міжособис­тісні стосунки юнаків і дівчат напружені, більш впевнено почувають себе дівчата. Не випадково у старшокласників подругами стають школярки, натомість у старшоклас­ниць друзями стають випускники шкіл, студенти, вій­ськовослужбовці. Ставлення до дружби, любові визна­чається юнаками й дівчатами залежно від темпів фізич­ного та особистісного дозрівання.

Протилежність статей помітна з перших років у дитя­чому віці, коли дитя починає освоювати світ. У малюн­ках дівчаток — будиночки, квіти, принцеси, стрічки, у хлопчиків—танки, машини, космічні ракети. Несхо­жість інтересів: у дівчаток у центрі уваги—людина, навколишнє предметне середовище, у хлопчиків — засо­би пересування, мандрівки, пригоди.

Статеві відмінності виявляються в ігровій, навчальній, трудовій діяльності. Любов до гри у ляльки — у дівчаток, любов до машин, конструкторів, солдатиків —у хлопчи­ків.

Що стосується інтелектуальних здібностей, то експе­риментально доведено, що жодна стать не перевершує іншу. А ось у психологічному розвитку існують відмін­ності. Психіка дівчаток більш вразлива й чутлива, вони глибше переймаються подіями, що відбуваються, частіше замислюються над тим, як до них ставляться, хто що сказав, хто з ким дружить, хто як одягнений. У книжках вони звертають увагу на переживання героїв, опис життя, взаємовідносини. Дівчата гостріше переживають самотність, більше, ніж хлопці, піддаються хворобі зрос­тання— непояснюваній тузі й нудьзі. Вони більше потребують підтримки, стикаючися з труднощами, часті­ше звертаються по допомогу до старших. Прагнення до спілкування дівчата реалізують у громадській роботі, аку­ратно й сумлінно виконуючи будь-яку доручену справу, натомість юнаки керуються перш за все доцільністю того, що відбувається.

Більшу активність у навчанні виявляють дівчата, у технічній діяльності, в спорті — юнаки. По-різному реа­гують вони на зауваження: дівчата сприймають болісно, прагнуть «добрих стосунків», юнаки—спокійніше. У дівчат більш розвинені інтуїція, емоційність, їхнім почут­тям властиві крайнощі.

Раніше, ніж у юнаків, у дівчат виникає потреба подо­батися, болісніше переживаються недоліки зовнішності, неувага з боку хлопців. Приблизно на два роки раніше приходить перше почуття закоханості, інтерес до проти­лежної статі. В психології жінки природою закладено піклування, турботливість, терплячість, інтуїтивне розу­міння емоційного стану іншої людини. Все це пов'язане з майбутнім материнством.

Чоловік і жінка виконують різні функції у житті: жін­ці відведена функція збереження нагромаджених, віді­браних часом кращих властивостей та якостей. Чоловіко­ві ж відведена функція експерименту, розвідки: те, що доведеться зробити вперше, роблять вони, там, де складніше, важче, природою визначено бути їм.

Юнаки швидше відділяють головне від другорядного,краще узагальнюють, дівчата часто захоплюються деталя­ми. Будь-яку подію дівчата сприймають більш емоційно, розповідаючи про неї, дають перш за все особистісну оцінку, натомість юнаки намагаються викладати суть. Під час гостросюжетних кінострічок дівчата пережи­вають, хвилюються, втомлюються від емоцій, а юнаки більше стежать за розвитком сюжету.

З різних причин у юнаків і дівчат з'являються сміх і плач, по-різному ставляться вони до думки оточуючих, у різні періоди формуються самосвідомість, еталони «справжнього чоловіка» та «справжньої жінки».

Еталон чоловіка формується рано, хлопчики всіляко доводять, що вони — «не дівчиська», намагаються вияв­ляти мужність. Під цим мається на увазі й статура, і зріст, і фізична сила, і витривалість. Іноді підлітки по­милково вважають істинно чоловічими рисами бруталь­ність, різкість. У тлумачному словнику наведено таке визначення мужності: стійкий, енергійний, хоробрий. У словнику з етики мужність визначається як «моральна якість, що характеризує поведінку й моральне обличчя людини, якій притаманні сміливість, стійкість, витримка, самовладання, самовідданість, почуття власної гідності. Виражається в здатності людини діяти рішуче й най­більш доцільно в небезпечній і складній обстановці, в умінні мобілізувати всі свої сили на досягнення мети й готовності у разі необхідності йти на самопожертву». Головні риси, які цінувалися в усі часи у чоловіків, сьогодні мало змінилися. Проте, якщо за часів середньо­віччя вважалося: «Сила є — розуму не треба», то сьогодні однаково цінуються і розум, і сила.

Головна якість, яку повинна мати жінка,— це жі­ночність. Сучасних дівчат роздирає протиріччя: бути чи не бути жіночною? У юнаків усе значно простіше — кожен прагне бути мужнім, іноді навіть занадто вульга­ризуючи (спотворюючи надмірним спрощенням) муж­ність, зводячи її до грубощів, агресивності, різкості, нечуйності до оточуючих, нестриманості.

У жінці традиційно цінують покірність, терпіння, вміння поступатися, прощати, погоджуватися. Сучасні дівчата, які виросли за умов емансипації, справедливо вважають себе рівними у стосунках з чоловіками: адже часи домострою минули. Проте багато хто впадає в іншукрайність: жаргонна, вульгарна мова, демонстративна незалежність, різкість і брутальність, чоловіча хода й манери. Єдино жіночою, крім статі, залишається косме­тика. Зухвала поведінка може швидше привернути увагу представника протилеежної статі, ніж сором'язлива й несмілива. Але психологічне опитування свідчить, що в дружини беруть жіночних дівчат.

Що ж розуміють під поняттям «жіночність»? Спробуймо розібратися за допомогою чоловіків. Плас­тичність рухів, легкість ходи, добрі, ласкаві очі хотіли б вони бачити у своїх майбутніх дружин. Головні якості, які повинна мати дружина,— це доброта, ніжність. Найрозумніша й найвродливіша, але позбавлена добро­ти,— позбавлена й найголовнішої ознаки статі. У словнику ми знаходимо таке визначення поняття жіноч­ності: «Жіночність — сукупність морально-психологіч­них якостей особистості, які виявляються в характерних для жінок чуйності й м'якості спілкування, у глибині переживань, у здатності співпереживати, специфічно жі­ноча чарівність, що вносить теплоту й людяність у стосунки між людьми».

Нормами взаємовідносин між людьми, в тому числі між юнаками й дівчатами, вважають ввічливість, добро­зичливість, тактовність (такт — це почуття міри, яке підказує, що можна сказати чи зробити, а чого не можна, вміння розуміти настрій, внутріїннш стан інших), гідність. Іноді недоречний жарт, необережне слово мо­жуть поранити боляче й глибоко. Добрий настрій зникає безслідно, коли хтось дозволяє собі підвищувати голос, перебивати інших, давати поради, про які не просять, повчати. За словами А. П. Чехова, «виховані люди пова­жають людську особистість, а тому поблажливі,ввічливі,поступливі. Вони намагаються якомога приборкати й ушляхетнити статевий інстинкт. їм потрібні від жінки свіжість, витонченість, людяність, здатність бути матір'ю. Вони не жлуктять без міри горілку, бо вони знають, що вони не свині. Такими є виховані».