3 Валютні ризики і методи валютного страхування. (Поворознюк)

Валютний ризик - це ймовірність виникнення можливих збитків унаслідок несприятливих змін курсів іноземних валют. Фактори, які впливають на ризик, можна розподілити на дві групи.

Фактори впливу на валютний ризик.

Збільшують ризик:

- коливання валютних курсів;

- відкриті валютні позиції.

Зменшують ризик:

- ліміти позицій за валютами;

- контроль за ризикам з боку керівництва;

- використання методів хеджування.

Методами хеджування (страхування) валютного ризику є:

- погодження надходжень і платежів (структурне балансування);

- "валютні кошики" - набір валют, об'єднаних у певних пропорціях, тобто курс валюти стосовно певного набору інших валют;

- методи короткострокового хеджування - поєднують форвардні, опціонні угоди та угоди "своп";

- методи довгострокового хеджування - фінансові ф'ючерси і дисконтування вимог у валюті (уступка права вимоги боргу в іноземній валюті замість негайно сплаченої суми банком у національній або іншій валюті).

Існує кілька видів валютних кошиків. Вони розрізняються складом валют:

1. Симетрична корзина - у ній валюти наділені однаковими питомими вагами.

2. Асиметрична корзина - у не валюти наділені різними питомими вагами.

3. Стандартна корзина - валюти зафіксовані на визначений період застосування валютної одиниці як валюти застереження.

4. Регульована корзина - валюти змінюються в залежності від ринкових факторів.

Валютні опціони.

Валютний опціон - угода між покупцем опціону і продавцем валют, яка дає право покупцю опціону купувати чи продавати за визначеним курсом суму валюти протягом обумовленого часу за винагороду, що сплачується продавцю.

Валютні опціони застосовуються, якщо покупець опціону прагне застрахувати себе від втрат, пов'язаних зі зміною курсу валюти у визначеному напрямку. Ризик втрат від зміни курсу валют може бути декількох видів.

Валютні ф'ючерси.

Валютні ф'ючерси вперше стали застосовуватися в 1972 році на Чиказькому валютному ринку. Валютний ф'ючерс - термінова угода на біржі, що представляє собою купівлю-продаж визначеної валюти по фіксуються на момент укладання угоди курсу з виконанням через визначений термін. Відмінність валютних ф'ючерсів від операцій-форвард полягає в тому, що: 1) ф'ючерси це торгівля стандартними контрактами 2) обов'язковою умовою ф'ючерса є гарантійний депозит 3) розрахунки між контрагентами здійснюється через клірингову палату при валютній біржі, яка виступає посередником між сторонами й одночасно гарантом угоди .

4. Об’єкти та суб’єкти валютного ринку. ( Рудаков)

Валютний ринок — це економічні відносини, що виникають у процесі купівлі-продажу іноземних валют за курсом національної валюти, який складається на основі співвідношення попиту і пропозиції на ці валюти.

Об’єктом валютного ринку служать валютні цінності, зокрема іноземні, коли суб’єкти цього ринку купують чи продають їх за національну валюту, та національні, коли суб’єкти ринку купують чи продають ці валютні цінності за іноземну валюту. Оскільки на ринку одночасно відбувається продаж іноземної та національної валюти, то вони існують, як об’єкти валютного ринку. Суб’єктами валютного ринку можуть виступати фізичні і юридичні особи, посередники — банки, брокерські контори, валютні біржі, які «зводять» продавців і покупців валюти та забезпечують організацію купівлі-продажу валюти. Основна мета діяльності всіх суб’єктів валютного ринку є отримання прибутку від своїх операцій. За характером виконуваних операцій і ступенем ризику валютний ринок включає такі суб’єкти: а) господарські суб’єкти, які купують і продають валюту, необхідну для забезпечення своєї комерційної діяльності. В основному це експортери й імпортери; б) інвестори, які вкладають капітал у валютні цінності з метою отримання відсоткового доходу; в) спекулянти, які постійно купують і продають валюту задля отримання доходу від різниці в їх курсі. Професійними спекулянтами виступають валютні дилери. Ними можуть бути і фізичні, і юридичні особи; г) хеджери, які здійснюють операції на валютному ринку від несприятливої зміни валютного курсу; д) посередницькі банки, брокерські контори, біржі тощо. Провідне місце серед посередників валютного ринку займають банки. Вони ведуть рахунки в національній та іноземній валютах, мають розвинуту систему комунікацій і їм досить зручно виконувати доручення клієнтів з купівлі-продажу валюти. Вони постійно торгують валютою в середині країни та за її межами.