- •1)Причини англ. Буржуазної революції
- •3)Трьохрічний акт 1641року
- •4)Велика демонстрація 1641 року
- •5) Навігаційний акт 1651року
- •6) Знаряддя правління 1653року
- •7)Габеас корпус акт1679
- •8) Біль про права 1689 р.
- •9)Акт про престолонаслідування 1701р
- •10)Причини буржуазної революції у Франції
- •11) Декларація прав людини і громадянина 1789р
- •12)Конституція 1793р.
- •13)Встановлення якобінської диктатури та її державний устрій
- •14) Декларація незалежності сша
- •15)Статті конфедерації 1781р
- •16)Чорні кодекси
- •17) Влада жирондистів
- •18) Ку-клукс-клан і суд Лінча
- •19)Закон шермана
- •20)Кодифікація права австро-угорщини та її судовий устрій
- •21) Виникнення німецької імперії та її держ устрій
11) Декларація прав людини і громадянина 1789р
26 серпня 1789 р. Установчі збори під тиском народного революційного піднесення прийняли Декларацію прав людини та громадянина - програмний документ французької буржуазної революції. Вона складалася із 17 статей, базувалася на положеннях теорії природного права і, на противагу королівському самодержавству, проголошувала:
-принцип національного верховенства, згідно з яким нація це єдине джерело влади;
-непорушність невід'ємних природних прав людини (свободи, власності, безпеки, опору гнобленню та ін.);
-рівність людей перед законом;
-принцип поділу влади (на законодавчу, виконавчу та судову);
-відповідальність і підзвітність посадових осіб;
-принцип презумпції невинуватості;
-свободу слова, совісті та преси;
-рівномірний розподіл податків між усіма громадянами відповідно до їхнього матеріального становища.
Декларація прав людини та громадянина мала величезне революційне значення в боротьбі проти феодально-абсолютистського ладу, за буржуазне-демократичні права і свободи. Вона зумовила піднесення революційного ентузіазму у Франції, її із захопленням сприйняли передові люди інших країн. Принципи Декларації справили величезний уплив на боротьбу всіх народів Європи проти феодального й абсолютистського гніту.
12)Конституція 1793р.
Конституція 1791 р. - це перша конституція Франції. Вона була прийнята Установчими зборами 3 вересня 1791 р. та закріплювала основи буржуазної держави, встановлювала як форму державної влади конституційну монархію. Конституція складалася зі Вступу (преамбули), який підтверджував основи Декларації прав людини та громадянина, та семи розділів, поділених на глави. У документі проголошувалися принципи народного суверенітету, рівності всіх перед законом, політичні свободи. Священним і недоторканним визнавалося право власності.
Основні положення Конституції відображали намагання великої буржуазії закріпити своє панування й усунути народні маси від участі в політичному житті. Усі громадяни поділялися на "активних" (які мали право брати участь у виборах) і "пасивних". До перших належали особи, що сплачували прямий податок у розмірі, не меншому за триденну заробітну плату, досягли 25 років і мешкали в одному місці не менше від одного року. Права голосу були позбавлені слуги. Тож до виборів допускалося лише близько 15 % населення Франції. Вибори були двоступеневими.
Закріплювався принцип розподілу влад. Вища законодавча влада належала однопалатним Національним зборам, до компетенції яких було віднесено законодавство, заснування нових державних посад, верховна фінансова політика, вирішення питань війни та миру. Виконавчу владу здійснювали король і міністр. Королю надавалося право призупиняти затвердження закону, але не більше, ніж двічі. Король не мав права розпускати Національні збори. Місцеві органи управління були виборними. Суд оголошувався незалежним від законодавчої та виконавчої влади.
Спеціальні розділи Конституції були присвячені військовим силам держави, порядку встановлення державних податків. Проголошувався миролюбний характер зовнішньої політики. Та дія Конституції не поширювалася на колонії Франції. Конституція фактично діяла до повалення монархії (10 серпня 1792р.).