2. Рисунок вуглем, сангіною, пастеллю.

Вугіль, сангіна, пастель належать до так званих «сухих» технік.

Вугіль – матеріал для малювання у вигляді тонких паличок, отриманих шляхом обпалу дерева, або виготовленням з вугільного порошку (пресований вугіль). Рисунки вуглем володіють особливою бархатистістю.

Сангіна ( від лат. кров) – рисувальний матеріал, що виготовляється у вигляді паличок і володіє відтінками від коричневого до червоного кольору.

Сангіна і техніка “трьох олівців”

Техніку сангіни, її художні можливості високо цінували художники всіх часів.

Сангіна – мінерал, з якого виготовляли палички для малювання. Майстри ХУ-ХУІІІ ст. малювали сангіною природного походження, сучасні використовують виготовлену штучно. Діапазон кольору сангіни достатньо широкий: від темно-коричневого до ніжно-рожевого. М’яка за своєю структурою, така, що легко піддається розтушуванню, вона надає малюнку особливої принадності, яка ховається і в свободі штриха, і в красі колориту, заснованого на тонких переходах теплих тонів червоного кольору. Малюнок сангіною ніби світиться зсередини. Досить часто для підсилення кольорової виразності зображення майстри доповнювали сангіну бархатистим італійським олівцем і білою крейдою, створюючи так званий малюнок “в три олівці”.

Одним з видатних майстрів цієї техніки був Антуван Ватто, французький художник ХУІІІ ст. В його малюнках з натури лінії невимушено легкі, олівець слухняно виконую волю художника, який прагне відтворити миттєвість поз і рухів. Сполученням трьох кольорів – коралової сангіни, чорного і білого -- художник досягав дивовижної гармонії.

Леонардо да Вінчі Свята Анна з Марією, малим Христом Едуард Мане. Портрет мадам Жюль Вийме. Б. 1880.

та Іоанном Хрестителем. 1490. Коричневий папір, вугіль. Італійський олівець.

Пастель – рисувальний матеріал у вигляді кольорових паличок. Нею працюють на шорсткому папері або картоні, в минулому на пергаменті. Виконаний пастеллю твір має матову пухнасту поверхню, відрізняється дзвінкою інтенсивністю кольору.

Франц фон Ленбах. Портрет Марселіни Сембрих. 1891. Пастель

Вугіль, матеріал для рисування з обпаленої липи, верби та інших порід дерев. У 19 ст. отримав розповсюдження твердий вугіль з спресованого вугільного порошку з додаванням рослинного клею. Вугіль як художній матеріал відрізняється бархатистістю штриха, можливістю сполучати лінію з плямою і тональними ефектами.

Рєпін І.Ю. Портрет Елеонори Дузе. 1891. Вугіль.

3. Акварель, сепія, гуаш.

Акварель (від франц. і лат вода) – водяні фарби, якими зазвичай працюють на папері м'яким пензлем, розчиняючи фарби водою. Акварель відрізняється найтоншими кольоровими переходами, прозорістю тону. Іноді вона застосовується з білилом, створюючи щільну живописну поверхню.

Шевченко Т. Острів Чекан-Арал. 1849. Акварель.

Сепія – прозора коричнева фарба акварельного типу. Володіючи різноманітністю кольорових відтінків.

Ежен Делакруа. Тигр, що крадеться. Б.1831. Перо, акварель, пастель на папері. Епоха: романтизм. Франція.

Шевченко Т. Хлопчик. 1860. Олівець, сепія. Врубель М.О. Троянда. 1904. Акварель, графітний олівець.

Гуаш (від франц. та італ. – водяна фарба) – відрізняється від акварелі домішками білила в самій фарбі. Вона створює щільну, непрозору фарбову поверхню.

Гуаш (франц. gouache, від італ. guazzo – водяна фарба), фарби, що складаються з тонко розтертих пігментів з водно-клейовим сполучником і домішкою білила, а також твори мистецтва, виконані цими фарбами. Виникла як різновид акварелі, коли для досягнення щільності фарбового шару до водяних фарб почали примішувати білила. Гуаш широко використовувалась для виконання книжкових мініатюр вже в середньовічному мистецтві, а починаючи з епохи Відродження – також для ескізів, картонів, підфарбовування рисунків, пізніше – для портретних мініатюр. Початок виробництва спеціальних гуашевих фарб в середині 19 ст. сприяв остаточному відокремленню гуаші від акварелі, використанню її особливостей (щільність і матовість тонів) для досягнення спеціальних декоративних ефектів.

4. Туш.

Туш (від нім. туш) – матеріал для малювання пензлем або пером, що утворений з спеціально виготовленої сажі або речовин, що склеюють. Туш буває сухою (у вигляді плиток) і рядка. Кращий сорт – китайська туш. Працюючи пензлем, художник розводить туш водою, створюючи градації тону від інтенсивно чорного або бурого до сріблясто-сірого. За допомогою туші художник може працювати пером, виготовленим з металу, тростини або пташиного пір'я.

Перо, чорнила

Динамічний, такий, що не допускає виправлень, малюнок пером вимагає від художника великої спритності і майстерності. Важкість цієї техніки міститься і в надзвичайній чуттєвості пера, незначний натиск якого легко змінює характер ліній. Лінія, штрих – основні елементи виразності в малюнку пером.

Майже до середини ХІХ ст. художники малювали пташиними перами або перами з тростини. Фарбовою речовиною слугувало чорнило -- водяний розчин фарби рослинного або мінерального походження з додаванням рослинного клею. Особливою популярністю користувались так звані “китайські чорнила”, виготовлені з лампової кіптяви з додаванням желатину і камфори.

Ду Цзинь. Поет Лін Пу, що гуляє у місячному Пітер Брейгель Старший. Художник і знавець Рисунок пером..

Сяйві. 1465-1487. Туш і бліді фарби. Китай. ХVІ ст.

4. Друкована графіка. Гравюра.