3. Явище синонімії та омонімії в діловому тексті.

СИНОНІМИ – це слова і словосполучення, близькі або тотожні за лексичним значенням, але відмінні звучанням.

Синоніми групуються у синонімічні ряди, які складаються з домінанти (стрижневого слова) – слова із найзагальнішим, нейтральним значенням і членів синонімічного ряду, розташованих за зростанням чи спаданням ознаки (сміятися – заливатися сміхом, реготати; обов’язково – неодмінно, конче, доконче, неминуче, напевно, безсумнівно).

Розрізняють загальномовні (намір - інтенція) та контекстуальні (радісний- весняний – світлий настрій) синоніми

Синоніми можуть бути:

1. повними (або абсолютними), які повністю збігаються значенням і стилістичним вживанням (лелека – чорногуз, азбука – абетка; мовознавство – лінгвістика, сум – смуток, сім’я – родина, зосереджувати – концентрувати, відсоток – процент, обрій – горизонт). Вони можуть взаємозамінюватися в усіх контекстах. Повні синоніми трапляються в мові значно рідше, ніж неповні.

2. неповними, які можуть різнитися відтінками значень, емоційно-експресивним забарвленням, стилістичними функціями і діляться на:

• семантичні – слова, які різняться тонкими відтінками значення (червоний – пурпуровий – багряний, старий – древній – старосвітський – старовинний, хуртовина – заметіль – хуга – хурделиця; думати – гадати – роздумувати – міркувати);

• стилістичні – слова, розрізняються належністю до різних функціональних стилів мовлення, наявністю вказівки на позитивну або негативну оцінку предмета, дії, ознаки (говорити – лементувати – горлати – тараторити – ляпати – верзти; обличчя – пика – морда – лик). Їм властиве протиставлення з нейтральними лексемами.

Синонімічний ряд можуть утворювати слова і словосполучення: лікарняний – листок непрацездатності – бюлетень, навколишнє середовище – довкілля, мер – голова міськради тощо.

На основі явища синонімії побудований такий засіб, як евфемізм (від грец. добре говорю) - слова або вислови, що пом'якшують або завуальовують зміст сказаного. У ділових текстах евфемізми вживають тоді, коли загальновживане слово надто експресивне або викликає небажані побутові асоціації. Такими висловами можуть бути: у стані алкогольного сп’яніння, у нетверезому стані, під дією алкоголю у значенні „п 'яний"; відійшов у інший світ, покинув нас, закінчив життя, навіки заснув, перестало битися серце, спочив у значенні „помер"; не хапає зірок з неба, немудрий у значенні „дурний"; це фантазії, ви помиляєтесь замість „брехня" та ін. Аналогічні пом'якшувальні вислови можемо бачити на застережних написах, у яких немає категоричності, напр.: У нас не курять; Просимо не курити; Курити забороняється; Дякуємо, що ви не курите; Просимо без дозволу не заходити.

Образний рівень синонімії відображає перифраз (від грец. образна паралель) - описовий зворот, за допомогою якого передається зміст іншого слова через підкреслення його особливості. Перифрази бувають загальномовні зі стертою образністю та оригінальні, індивідуально-авторські, напр.: біле золото, чорне золото, близьке зарубіжжя, легені планети, голубе паливо, місто каштанів, місто Лева, країна з Чорнобилем у серці.

ОМОНІМИ – це різні слова, що мають однаковий звуковий склад (баба – бабуся; підвісна довбня; рід печива; пелікан; рід груш). Відмінність від полісемічності: багатозначність – це різні значення того самого слова; омоніми – це збіг звучання різних за значенням слів. У тлумачних словниках багатозначні слова знаходяться в одній словниковій статті під різними цифрами, а омоніми подаються як різні словникові статті.

Омоніми бувають лексичними, або повними (ключ, пара, баба), і частковими. Лексичні омоніми бувають у межах однієї частини мови. Звуковий склад абсолютних омонімів збігається в усіх граматичних формах: двір – господарська ділянка, двір – монарх та його оточення; коса.

Часткові омоніми – це слова, що збігаються звучанням не в усіх граматичних формах. Часткові класифікуються на:

• омоформи – слова, які збігаються у звучанні і написанні лише в певних граматичних формах (три, коло, шию, мати);

• омографи – слова, які пишуться однаково, а вимовляються по-різному (зáмок – замóк, обід, тепло, );

• омофони – слова, які вимовляються однаково, а пишуться по-різному (сон-це, Роман, гриби – греби).

Існує також явище міжмовної омонімії - продукт взаємодії близь-коспоріднених мов, сплутування однакових за звучанням слів, що позначають різні поняття у різних мовах. Наведемо приклади з різних слов'янських мов, напр.: польської: роgrzеb (похорон) - погріб (укр.); сhаrаktеrnу (відважний, рішучий) -характерний (укр.); grzywna (штраф) - гривня (укр); сербської: сад (зараз) -сад (укр.); хорватської: домовина (батьківщина) - домовина (укр.); вреднота (надбання) - вреднота (укр.); російської: пыльный (від пилу) - пильний (укр., ретельний); наглый (раптовий) - наглий (укр., нахабний); неделя (тиждень) - неділя (укр., день тижня); мешкать (бути повільним) - мешкати (укр., проживати); орать (кричати) - орати (укр., землю); рожа (морда, пика) - рожа (укр., мальва, троянда); человек (людина) — чоловік (укр., одружений); запамятовать (забути) — запам 'ятати (укр.) та ін.

Міжмовна омонімія може стосуватися й віддалених від української мов. Найчастіше це зумовлює помилки під час перекладу текстів. напр., з англійської: accurate (точний), magazine (журнал), figure (цифра), dramatic (несподіваний, яскравий), decade (десятиріччя), formal (офіційний), nation (народ, країна), sabotage (диверсійний акт), popular (народний), з французької: artiste (художник) та ін.