8. Оформлення лекційних презентацій.

Найбільш загальні типи презентацій за метою застосування: для ілюстрації промови (за презентацією без лектора тему опанувати не можна) та для самостійного ознайомлення аудиторії (повністю розкриває тему, не потребуючи лектора) .

За структурою презентації поділяють на лінійні та розгалужені. “Презентації лінійної структури створюються для послідовного викладання матеріалу з використанням мультимедійних засобів. Вони мають містити лише головні положення повідомлення, які допомагають усвідомити його зміст, та ілюстрації. Презентації, які можна використовувати під час узагальнення й систематизації знань та для визначення рівня навчальних досягнень учнів, завдяки гіпертекстовим посиланням найчастіше мають розгалужену структуру.

Лекційні презентації можна також класифікувати за способом їх організації: мультимедійні (у презентації задіяно і звукові, і відео, і графічні слайди), графічні (містять лише зображення, які доповнюють матеріал лекції), звукові (включають тільки звукову інформацію). У графічних, на нашу думку, можна виділити таблиці, схеми, діаграми, графіки, ілюстрації, тексти..

Вимоги до підготовки презентації: 1. Обирати простий, але ефектний дизайн.

2. Правильно структурувати презентацію.

3. Дотримуватися технічних вимог оформлення слайдів.

Отже, урахування різних видів лекційних презентацій та їх чергування в навчальному процесу вишу, а також дотримання зазначених вимог є основою успішної й результативної лекційної презентації.

9. Структура семінарського заняття.

1. Організаційна частина.

2. Мотивація та стимулювання навчальної діяльності.

3. Обговорення проблем, винесених на семінарське заняття.

4. Діагностика правильності засвоєння студентами знань

5. Підведення підсумків.

6. Організація позаадиторної самостійної ро­боти студентів

10. Семінарські заняття в активній формі.

Мета проведення семінару в активній формі (САФ) — активі­зувати процес мислення студентів шляхом безпосереднього залу­чення їх до організації та керівництва заняттям. Ця дидактична форма також призначена сформувати і закріпити вміння з колек­тивної підготовки, обґрунтування, прийняття та оцінювання управлінських рішень, що є обов'язковим елементом творчої сформованості керівників і спеціалістів виробничої сфери.

Активна форма занять передбачає якісні зміни у взаємовідно­синах між викладачами і студентами.

В основі проведення САФ лежить моделювання конкретних ситуацій (виробничих, соціальних, економічних, політичних).

САФ включає дві частини: підготовчу і основну. Етапи підго­товчої частини (виконує викладач разом зі студентами):

1. Ознайомлення з темою семінарського заняття.

2. Призначення ведучого (з числа студентів) семінарського заняття і арбітра по ведучому (також з числа слухачів)

3. Розробка ведучим регламенту семінарського заняття.

11. Функції та роль студентів при проведенні семінарського заняття в активній формі.

Склад учасників —ведучий семінару; арбітр по ведучому; виступаючі з пи­тань, арбітри по виступаючих.

Функції ведучого. Основна частина семінарського заняття (після попередніх рекомендацій викладача) починається із вступ­ного слова. Ведучий повинен повідомити тему семінару, назвати питання, які будуть обговорюватися, зро­бити короткий вступ. Після закінчення виступу доповідача ведучий організовує діалог у формі «питан­ня — відповідь», а потім обговорення доповіді. Після цього веду­чий надає слово арбітру, який ознайомлює слухачів з оцінками студентів, які брали участь в обговоренні питання. Далі ведучий підводить підсумки, а потім переходить до обговорення наступ­ного питання семінарського заняття.

Після розгляду і обговорення всіх питань теми семінарського заняття ведучий підводить загальні підсумки шляхом короткого узагальнення всіх розглянутих питань, акцентуючи увагу аудито­рії на ключових моментах теми. Після цього надає слово своєму арбітру і викладачеві.

У процесі проведення семінарського заняття в активній формі оцінка дій його учасників дається самими студентами, а в кінці заняття (при під­веденні підсумків) — викладачем.