12. Індивідуальні заняття.

Є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реа­лізації творчих можливостей спеціалістів через індивідуально спрямований розвиток здібностей, науково-дослідну роботу та творчу діяльність, проводиться з окремими сту­дентами з метою підвищення рівня їх підготовки і розкриття інди­відуальних творчих здібностей.

Види індивідуа­льних занять: консультація, індивідуальне завдання, індиві­дуальне навчально-дослідне завдання.

13. Консультації - форма навчального заняття, при якій студент одержує відповіді або пояснення від викладача на конкретні пи­тання певних теоретичних положень та аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або про­водитися для групи студентів. Обсяг часу, відведений викладаче­ві для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визна­чається навчальним планом. Як правило, це 2 академічні години.

14. Структура практичного заняття.

Структура практичного заняття: попередній контроль знань, навичок і вмінь студентів; формулювання загальної проблеми та її обговорення за участю студентів; розв'язування завдань та їх обговорення; розв'язування контрольних завдань, їх перевірка й оцінювання. Оцінки за окремі практичні заняття враховують, виставляючи підсумкову оцінку з відповідної навчальної дисципліни.

15. Особливості практичного заняття з «Практичної фонетики».

16. Особливості практичного заняття з «Практичної граматики».

17. Особливості практичного заняття з «Практики усного і писемного мовлення».

18. Організація тестового контролю знань.

Тестовим називається завдання ( запитання, задача), для якого може бути попередньо визначена єдино можлива правильна відповідь. Така відповідь є еталоном, з яким порівнюється відповідь учня.

Тест або контролююча програма – сукупність завдань, що використовуються при тестовій перевірці.

У педагогічній практиці розрізняють два види тестів:

1.     Тести досягнень, які призначені для з’ясування рівня засвоєння знань, умінь у процесі навчання, по завершенні вивчення теми, розділу або всієї навчальної дисципліни, під час атестації випускників по закінченні навчального закладу.

2.     Тести інтелекту, які повинні з’ясовувати стан мислення, пам’яті, уваги та інших характеристик психічного розвитку особи.

За формою проведення тести бувають: індивідуальними та груповими, усними та письмовими, бланковими, предметними, апаратними та комп’ютерними. У процесі розробки тестів їх формують з окремих розділів предмету або окремого предмету в цілому.

Протягом навчального року викладачам слід постійно готувати учнів до такої особливої форми контролю, якою є тестування.

Підготовку до виконання тестових завдань слід здійснювати насамперед за моделями, запропонованими МОН України та Українським центром оцінювання якості освіти

Можливим є й використання викладачем готових зразків тестових завдань, які друкуються у методичній літературі, фаховій пресі, спеціальних збірниках.

Допускаються до використання в навчальному процесі й тестові зразки, складені безпосередньо самим викладачем, але за умови, що ці завдання відповідають головним вимогам щодо розробки методичних матеріалів такого типу, насамперед зведення до мінімуму такої негативної риси тестування, як можливість відгадування учнем відповіді.

Для якісного впровадження в практику тестування як методичної форми обов'язковим є його систематичність, вписаність у загальну структуру уроку і продуманість методів його використання протягом усього навчального року, причому не тільки під час проведення тематичної атестації, а й на уроках вивчення та закріплення нового матеріалу, що буде гарним тренінгом для учнів.