8.Методика вивчення письмового виконання арифметичних дій дод,відн,мнж,діл.

9.Прості текстові задачі на додавання і віднімання та методика навчання їх розвязанню

Одним із засобів організації цілеспрямованої і систематичної роботи над розвитком молодших школярів, формуванням математичної культури у процесі вивчення початкового курсу математики є навчальні задачі. Виконуючи їх, учні оволодівають новими математичними знаннями, прийомами активізації розумової діяльності, закріплюють і вдосконалюють уміння та навички. Щоб розвязати просту задачу, учень повинен виділити в ній відоме й невідоме, а потім вибрати арифметичну дію чи скласти рівняння, за допомогою яких знайти невідоме. Для цього треба-перевести на математичну мову відношення між даними і шуканими величинами, про які йдеться в задачі, а це учень зможе зробити, якщо розумітиме конкретний зміст арифметичних дій, зміст дій у поняттях «збільшити», «на більше», а також знати звязки між компонентами і результатами дій.Зміст арифметичних дій (в широкому розумінні), звязків між компонентами і результатами дій розкривають на основі відповідних операцій над множинами предметів, розвязування прикладів, повідомлення правил тощо. азначені етапи в тій або іншій мірі діяльності мають місце і знаходять застосування і в методиці розвязування задач 1-4 класів. При цьому виділяють здебільшого такі чотири етапи: І -- ознайомлення із змістом задачі; II -- аналіз задачі і відшукання плану розвязування; III -- розвязання задачі; IV -- перевірка розвязування. Розглянемо методику роботи на кожному з цих етапів [2]. Учні швидко усвідомлюють, що в арифметичній задачі має бути не менш як два числа. Проте іноді вони забувають про це намагаються розвязати задачу тільки з одним числовий даним. З цією метою корисно також розглядати задачі з недостатньою кількістю даних.У роботі над деякими задачами можна вказати прийоми, за допомогою яких зясовують, що числові дані задачі перебувають у певних звязках, а вибір їх визначається запитаннями. Для задач, повязаних різницевим або кратним відношенням, ці прийоми зводяться до постановки запитання: Що в задачі сказано про залежність між числами? Учні відповідають: "У задачі сказано, що друге число на 3 менше, ніж перше". До задач з пропорційними величинами ставлять узагальнені запитання: “Про що можна дізнатись, якщо відомі шлях і швидкість?” тощо [