67

Зміст

Зміст 8

1.Аналіз предметної області 11

1.1.Методична робота кафедри 11

1.2. Автоматизація планування та обліку методичної роботи 26

1.3. Особливовсті веб-орієнтованих інформаціних систем 34

1.4. Постановка задачі 39

2.Розробка системи 41

2.1. Логічна модель роботи системи 41

2.2. Розробка структури бази даних 44

2.3.Розробка серверної частини 50

3. Реалізація системи 51

3.1.Вибір засобів розробки 51

3.2. Інструкція користувачам 59

Висновки 64

Перелік джерел 66

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ

БД - база даних

ІС - інформаційна система

МВС - міністерство внутрішніх справ

ОВС - органи внутрішніх справ

ПК - персональний комп'ютер

СКБД - система керування базами даних

ЕОМ - електронно-обчислювальна машина

ПЗ - програмне забезпечення

PHP- мова програмування

SQL - мова запитів

РНП-робоча навчальна програма

ФЛ - фондова лекція

ПП - програма практик

НММ - навчальний методичний матеріал

ПЗ - програмне забезпечення

УММ - учбовий методичний матеріал

ННІ - навчально-науковий інститут

АІС - автоматизована інформаційна система

ІПС - інформаційно-пошукова система

ІДС - інформаційно-довідкова система

НМЦ - навчально-методичний центр

Введення

Сучасний світ має одну суттєву особливість, він постійно та динамічно розвивається. Новітні технології, комп’ютеризація не тільки виробничої сфери, а також у суспільного життя призвели до того, що суспільство постійно пристосовується до змін. Відомий факт, що за п’ять років інформація змінюється на 25% ,призвів до того, що з’явився ще один вираз: «Хто володіє інформацією, той володіє світом».

Інформатизація та комп’ютеризація сучасного життя підвищують соціальні стандарти суспільства, але й потребують постійного удосконалення. З цього приводу підвищується значення фахівців та спеціалістів з інформаційних систем та технологій. Харківський національний університет внутрішніх справ приділяє достатньо велику увагу цьому напрямку та готує фахівців в цій галузі для органів внутрішніх справ.

Значення інформаційних технологій для правоохоронних органів не можливо не перебільшити: бази даних викрадених автомобілів, правопорушників та злочинців, відбитків пальців, реєстрація автомобільного транспорту, криміналістичні дослідження та їх аналіз, статистичні данні діяльності ОВС, прогнозування правопорушень, оцінка обстановки, організація спеціальних операцій, бази даних установ фінансової системи, контроль фінансових оборудок, реєстрація зброї, яка знаходиться у населення та спостереження за її обертом, кадрова база даних працівників міліції – це не повний перелік того, що виконується секторами інформаційних технологій ОВС України. Активно використовуються сучасні інформаційні технології і в навчальних закладах системи ОВС.

1. Аналіз предметної області

   1. Методична робота кафедри

У роботі кафедри вищого навчального закладу можна визначити наступні напрямки:

• Навчальна робота.

• Методична робота.

• Наукова робота.

• Організаційна робота.

Ефективне виконання завдання, покладеного на Харківський національний університет внутрішніх справ, щодо підготовки висококваліфікованих фахівців для органів внутрішніх справ вимагає підвищення якості навчально-методичного забезпечення навчального процесу.

Таким чином, методичну роботу кафедри слід вважати одним з найважливіших напрямків її роботи.

Основним документом, що регламентую методичну роботу кафедри, а також терміни, поняття та їх визначення, що стосуються методичної роботи кафедри викладено у Положенні про порядок розробки, оформлення та затвердження навчально-методичного забезпечення навчального процесу в Харківському національному університеті внутрішніх справ.[1]

У цьому Положенні терміни та поняття вживаються у такому значенні:

Навчальна програма – це нормативний документ, який визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної програми підготовки, її зміст, послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань і вмінь студентів.

Робоча навчальна програма є нормативним документом вищого закладу освіти і розробляється для кожної навчальної дисципліни на основі навчальної програми дисципліни відповідно до навчального плану.

Підручник – є навчальним виданням, яке містить систематизований виклад навчальної дисципліни (її розділу частини), відповідає навчальній програмі дисципліни.

Навчальний посібник – навчальне видання, що частково чи повністю змінює або доповнює підручник.

Фондова лекція – це текст який містить узагальнену концепцію кафедри щодо певної теми навчальної дисципліни і слугує підґрунтям для підготовки кожним лектором власного тексту з урахуванням його персонального стилю викладання, досвіду, специфіки аудиторії тощо.

Програма практики – є основним методичним документом, що визначає зміст і послідовність проходження практики за певною формою навчання, напрямом підготовки та спеціальністю, спеціалізацією.

Навчально-методичне забезпечення є невід’ємною складовою навчально-виховного процесу i сприяє якісному засвоєнню дисциплін навчального плану.

Навчально-методичне забезпечення навчального процесу включає: навчальні програми; робочі навчальні програми; програми навчальної, виробничої й інших видів практик; підручники та навчальні посібники; навчально-методичні матеріали для всіх видів занять, які передбаченні навчальним планом з навчальної дисципліни; індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін; контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять; контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу; методичні вказівки щодо виконання дипломних (курсових) робіт (проектів, задач).

Програма навчальної дисципліни (навчальна програма дисципліни).

Програма навчальної дисципліни є складовою державного стандарту вищої освіти. Вона визначає роль і значення відповідної навчальної дисципліни в підготовці та майбутній професійній діяльності фахівця; основні риси навчальної та науково-творчої діяльності, необхідні для успішної роботи фахівця, а також характер навчально-пізнавальних проблем і завдань, що сприяють формуванню цих рис; найважливіші світоглядні ідеї та категорії, які підлягають засвоєнню на конкретній змістовій основі; мету, завдання та зміст навчання з дисципліни; очікувані результати навчання, тобто систему умінь, якими повинні оволодіти курсанти (студенти, слухачі), а також рівні їх сформованості.

Компоненти навчальної програми є конкретним відображенням цілей навчання, що визначаються ОКХ і ОПП, на досягнення яких повинні бути спрямовані зусилля науково-педагогічних працівників і курсантів (студентів, слухачів) у процесі навчання.

Навчальні програми дисциплін розробляються згідно з вимогами відповідних освітньо-професійних програм підготовки фахівців і навчальних планів. Програми навчальних дисциплін мають містити відповідні змістові модулі, забезпечувати формування здатностей та умінь, зазначених у ОПП.

При розробленні навчальних програм враховуються основні перспективні напрями розвитку та досягнення відповідної науки й галузі знань; забезпечується наступність та необхідність міждисциплінарних зв'язків, мотивація навчання, виховання інтересу до спеціальності, розуміння суспільної значущості своєї праці.

Навчальні програми розробляються кафедрами для кожного напряму (спеціальності), розглядаються на засіданнях кафедр, вчених радах ННІ та Методичної ради ХНУВС і затверджуються першим проректором з навчальної та методичної роботи. Окремою умовою для навчальної програми є наявність двох рецензій, а саме: однієї зовнішньої з освітніх, наукових установ, що є визнаними у даній галузі та однієї внутрішньої.

Програма навчальної дисципліни (навчальна програма) підлягає обов'язковому перегляду та перезатвердженню не пізніше, ніж через 5 років після останнього затвердження, а також у випадках внесення змін до неї, затвердження нової редакції галузевого стандарту вищої освіти, запровадження нового навчального плану або внесення змін до чинного навчального плану, які безпосередньо стосуються даної дисципліни.

Програма навчальної дисципліни (навчальної програми) повинна містити такі розділи:

- титульний лист;

- передмова;

- пояснювальна записка;

- зміст навчальної дисципліни;

- інформаційне та методичне забезпечення навчальної дисципліни.

Робоча навчальна програма навчальної дисципліни.

Робоча навчальна програма (далі - РНП) є основним методичним документом, що визначає зміст і технологію навчання з навчальної дисципліни за певною формою навчання. РНП складається кафедрами на основі відповідної навчальної програми і навчального плану певної форми навчання.

РНП містить викладення конкретного змісту кредитних модулів дисципліни з розподілом на окремі види навчальних занять, визначає форми їх вивчення (навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, практична підготовка, самостійна робота), розподіл навчальних годин за видами занять, форми і засоби поточного та підсумкового контролю, інформаційно-методичне забезпечення.

РНП розробляються кафедрами та розглядаються на засіданнях кафедр, Вчених рад ННІ та Методичної ради ХНУВС. РНП щорічно обговорюються на засіданнях кафедр. Суттєві зміни й доповнення до робочої програми, у разі необхідності, можуть вноситися кафедрами за умови схвалення Вченими радами ННІ та Методичною радою ХНУВС. Окремою умовою для РНП є наявність двох рецензій, а саме: однієї зовнішньої з освітніх, наукових установ, що є визнаними у даній галузі та однієї внутрішньої.

РНП підлягає обов'язковому перегляду та перезатвердженню не пізніше, ніж через 5 років після останнього затвердження, а також у випадках внесення змін до неї, затвердження нової редакції галузевого стандарту вищої освіти, запровадження нового навчального плану або внесення змін до чинного навчального плану, які безпосередньо стосуються даної дисципліни.

Робочі навчальні програми належать до комплексу навчально-методичної документації відповідної кафедри.

Структурні складові робочої навчальної програми.

РНП містити такі розділи:

- титульний лист;

- передмова;

- анотація навчальної дисципліни;

- тематичний план навчальної дисципліни;

• методичні рекомендації для опрацювання змістових модулів навчальної дисципліни;

• шкала оцінювання успішності навчання курсантів (студентів, слухачів) за ЕСТS, 100-бальною системою та національною системою оцінювання знань;

• інформаційне та методичне забезпечення.

Підручник, навчальний посібник.

Підручники та навчальні посібники – основні книги для навчальної діяльності курсантів (студентів, слухачів). Окремою умовою для підручників та навчальних посібників є наявність двох рецензій, а саме: однієї зовнішньої з освітніх, наукових установ, що є визнаними у даній галузі та однієї внутрішньої.

Підручники та навчальні посібники розглядаються на засіданнях кафедр, вчених рад навчально-наукових інститутів, Методичної ради ХНУВС та затверджується на засіданні Вченої ради ХНУВС.

При створенні підручників та навчальних посібників необхідно враховувати наступне:

- підручники та навчальні посібники повинні мати високий науково-методичний рівень, містити необхідний довідковий апарат;

- підручники та навчальні посібники мають бути написані в доступній формі, навчальний матеріал має бути пов’язаний з практичними завданнями, в книзі повинні просліджуватися тісні міжпредметні зв’язки.

Структура підручника та навчального посібника.

- зміст (перелік розділів);

- вступ (або передмова);

- основний текст;

- питання, тести для самоконтролю;

- обов’язкові та додаткові задачі, приклади;

- довідково-інформаційні дані для розв’язання задач (таблиці, схеми тощо);

- апарат для орієнтації в матеріалах книги (предметний, іменний покажчики).

Обсяг навчальних видань

Обсяг навчальної книги визначається в авторських аркушах.

Авторським аркушем називається одиниця обсягу літературного твору, що дорівнює 40 тис. друкованих знаків. Друкованими знаками вважаються всі видимі друковані знаки (літери, розділові знаки, цифри тощо) та кожен пробіл між словами.

У практичній роботі на попередньому етапі автор може брати за один авторський аркуш 22 сторінки комп’ютерного тексту, надрукованого через 1,5 інтервали шрифтом Times New Roman № 14 на стандартному аркуші формату А4.

Обсяг підручників та навчальних посібників повинен визначатися кількістю годин за навчальним планом, що відводиться на вивчення дисципліни, реальним бюджетом часу курсанта (студента, слухача) для самостійного вивчення навчального матеріалу та продуктивністю засвоєння інформації.

При наявності підручників з дисципліни навчальні посібники слід випускати для доповнення або заміни на основі нових методичних підходів будь-якої частини підручника, не допускаючи його дублювання.

Підготовка та випуск навчальних книг, які орієнтовані на активізацію самостійної творчої роботи студента, на формування професійно значущих умінь дозволяють створити необхідні умови для успішної навчальної діяльності.

Фондова лекція.

Фондова лекція (далі – ФЛ) – це текст, який містить узагальнену концепцію кафедри щодо певної теми навчальної дисципліни і слугує підґрунтям для підготовки кожним лектором власного тексту з урахуванням його персонального стилю викладання, досвіду, специфіки аудиторії тощо. Фондова лекція також може використовуватися на етапі розробки плану-конспекту семінарських, практичних занять, проведення яких покладається на науково-педагогічних працівників, ад’юнктів, що не є лекторами. Наявність підручника з дисципліни не є підставою для відсутності фондових лекцій, оскільки по-перше, фондова лекція готується для науково-педагогічних працівників, а підручники, посібники – для слухачів, курсантів, студентів; по-друге, фондова лекція передбачає регулярне оновлення статистичних матеріалів, прикладів, в той час як підручник є навчальним виданням, що містить усталене систематизоване викладення навчальної дисципліни.

ФЛ готуються досвідченими науково-педагогічними працівниками, які мають високий рівень педагогічної майстерності, обізнані в теоретичних питаннях та їх подальшої реалізації у практичній діяльності.

Об’єм ФЛ визначається відповідною кафедрою та залежить від кількості навчальних годин, тематика визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

В процесі відтворення змісту ФЛ викладач постійно тримає у полі зору: мету та спрямованість лекції, її виховну роль; наукові підходи до питань, що розглядаються; повноту і точність визначень, які формулюються, відповідність використовуваної термінології і позначень загальноприйнятим підходам; зв'язок лекції з практичними аспектами фахової діяльності; проекцію на підручник або навчальний посібник з курсу.

Усі ФЛ зберігаються на кафедрах. Кількість текстів ФЛ дорівнює показнику лекційних занять, передбачених робочими навчальними програмами з усіх дисциплін, що закріплені за кафедрою. Щорічне оновлення фондових лекцій проводиться з метою підтримання сучасного стану навчально-методичних матеріалів у зв’язку з прийняттям нових нормативних актів, внесенням змін і доповнень до чинного законодавства, появою нових статистичних даних.

Окремою умовою для ФЛ є наявність однієї внутрішньої рецензії.

ФЛ розглядається на засіданнях кафедр, вчених рад ННІ та Методичної ради ХНУВС, яка рекомендує її до використання в навчальному процесі. Після розгляду ФЛ на Методичній раді ХНУВС та отримання рекомендації «Рекомендовано до використання в навчальному процесі» її затверджує начальник (завідувач) кафедри.

Структура ФЛ.

ФЛ повинна містити такі розділи:

- титульний лист;

- передмова;

- план лекції;

- література;

- текст лекції.

Програми практик.

Програми практик (далі – ПП) визначають зміст і послідовність проходження практик, розробляються кафедрами ХНУВС відповідно до ОПП, навчального плану за напрямом, спеціальністю (спеціалізацією).

У ПП зазначаються: мета і завдання практики, права й обов'язки осіб, які беруть участь в організації та проведенні практики, перелік навичок, які повинні набути слухачі і курсанти, методичні поради щодо їх виконання, зміст та порядок оформлення звітних матеріалів.

ПП розглядаються на засіданнях кафедр, вчених радах ННІ та Методичної ради ХНУВС, погоджуються з представниками відповідних служб ОВС і затверджуються першим проректором з навчальної та методичної роботи. Окремою умовою для ПП є наявність двох рецензій, а саме: однієї зовнішньої з освітніх, наукових установ, що є визнаними у даній галузі та однієї внутрішньої.

ПП щорічно обговорюються на засіданнях кафедр. Суттєві зміни й доповнення до них, у разі необхідності, можуть вноситися кафедрами за умови схвалення Вченими радами ННІ та Методичною радою ХНУВС.

ПП підлягає обов'язковому перегляду та перезатвердженню не пізніше, ніж через 5 років після останнього затвердження, а також у випадках внесення суттєвих змін до неї.

Структура ПП.

ПП повинна містити такі розділи:

- титульний лист;

- передмова;

- загальні положення;

- перелік умінь та навичок, які повинні набути курсанти (студенти, слухачі);

- організаційно-методичні вказівки;

- права та обов’язки осіб, які беруть участь в організації, проведення та проходження практики;

- зміст та порядок оформлення звітних матеріалів;

- захист матеріалів практики та критерії його оцінювання;

- інформаційне та методичне забезпечення;

- додатки.

Навчально-методичні матеріали до семінарських, практичних та лабораторних занять.

Навчально-методичні матеріали до семінарських, практичних та лабораторних занять (далі - НММ) є документом, що містить методику організації проведення навчальних занять.

НММ розробляються кафедрами та розглядаються на засіданнях кафедр, Вчених рад ННІ та Методичної ради ХНУВС. НММ щорічно обговорюються на засіданнях кафедр. Суттєві зміни й доповнення до НММ, у разі необхідності, можуть вноситися кафедрами за умови схвалення Вченими радами ННІ та Методичною радою ХНУВС. Окремою умовою для НММ є наявність двох рецензій, а саме: однієї зовнішньої з освітніх, наукових установ, що є визнаними у даній галузі та однієї внутрішньої.

НММ підлягає обов'язковому перегляду та перезатвердженню не пізніше, ніж через 5 років після останнього затвердження.

НММ належать до комплексу навчально-методичної документації відповідної кафедри.

Структурні складові НММ.

НММ містити такі розділи:

- титульний лист;

- передмова;

- загальні методичні вказівки;

- структура залікового кредиту та тематика лекційних, семінарських, практичних і лабораторних занять;

- методичні вказівки до семінарських, практичних та лабораторних занять;

- інформаційне та методичне забезпечення.

ПЛАН РОЗРОБКИ МЕТОДИЧННИХ МАТЕРІАЛІВ

РОЗРОБКА МЕТОДИЧННИХ МАТЕРІАЛІВ

РЕЦЕНЗУВАННЯ МЕТОДИЧННИХ МАТЕРІАЛІВ

РОЗГЛЯД НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ

ЗАТВЕРДЖЕННЯ МЕТОДИЧНОЮ РАДОЮ УНІВЕРСИТЕТУ

ПУБЛІКАЦІЯ МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

Рис.1.1 Етапи життєвого циклу методичного матеріалу.

№	НАЗВА ЕТАПУ	КОМЕНТАР
1.	План	План розробки методичних матеріалів створюється начальником кафедри, на один навчальний рік
2.	Розробка	Розробка методичних матеріалів здійснюється викладачами кафедри на основі даного плану
3.	Рецензування	Розроблений методичний матеріал проходить внутрішнє рецензування.
4.	Затвердження	Затверджується методичний матеріал на засіданнях кафедри, методичної ради факультету, вченої ради ХНУВС
5.	Публікація	Публікація методичного матеріалу здійснюється і видавництві ХНУВС

Рис. 1.2 Описання життєвого циклу методичного матеріалу.

Табл. 1.1 Етапи розробки методичного забезпечення.

Публікація у видавництві		+	+	+
Затвердження вченою радою університету		+	+	+
Погодження з пр. підрозділами ОВС		-	-	-
Затвердження вченою радою факультету		+	+	+
Розгляд на засіданнях кафедра		+	+	+
Рецензія	Зовн.	+	+	+
	Внутр.	+	+	+
Срок дії		5 років	1 рік
План		+	+	+
Вид УММ		Програма навчальної дисципліни	Робоча навчальна програма навч. Дисципліни	Підручник. Навчальний посібник
№		1.	2.	3.

Публікація у видавництві		+	+	+
Затвердження вченою радою університету		+	+	+
Погодження з пр. підрозділами ОВС		-	-	-
Затвердження вченою радою факультету		+	+	+
Розгляд на засіданнях кафедра		+	+	+
Рецензія	Зовн.	+	+	+
	Внутр.	+	+	+
Срок дії		1 рік	1 рік
План		+	+	+
Вид УММ		Фондова лекція	НММ до семінарських, практичних та лабораторних робіт	Методичні вказівки до написання дипломних робіт
№		4.	5.	6.