Міністерство внутрішніх справ україни

Харківський національний університет внутрішніх справ

Факультет права та масових комунікацій

Кафедра кримінально-правових дисциплін

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор з навчально-методичної та наукової роботи

_______________ Головко О.М.

«___» _________________ 2013 р.

ЗБІРНИК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ з дисципліни

«КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО»

(Загальна частина)

з дисципліни	Кримінальне право
Галузь знань	0304 ПРАВО
Напрям підготовки (спеціальність)	6.030402 ПРАВОЗНАВСТВО
Освітньо-кваліфікаційний рівень	БАКАЛАВР

м. Харків

2013

Передмова

Збірник практичних завдань з дисципліни «Кримінальне право (Загальна частина) для студентів за напрямом підготовки (спеціальністю) 6.030402 Правознавство на 43 арк.

СХВАЛЕНО Методичною радою Харківського національного університету внутрішніх справ 30 серпня 2013 року Протокол № 1	ЗАТВЕРДЖЕНО Вченою радою факультету права та масових комунікацій ХНУВС 28 серпня 2013 року Протокол № 2
ПОГОДЖЕНО Секцією методичною радою Харківського національного університету внутрішніх справ «____» ________2013 року Протокол №______ ____________ _____________ (підпис) (П.І.Б.)	ЗАТВЕРДЖЕНО На засіданні кафедри кримінального, кримінально-виконавчого права та кримінології ФПМК ХНУВС 27 серпня 2013 року Протокол № 1 ____________ _____________ (підпис) (П.І.Б.)

Рецензенти:

Лантінов Я.О. доцент кафедри кафедри кримінально-правових дисциплін Харківського національного університету ім. В.Н Каразіна, к.ю.н., доцент.

Литвинов О.М. начальник кафедри кримінального права та кримінології факультету з підготовки слідчих Харківського національного університету внутрішніх справ, д.ю.н., професор.

Розробники: Харченко В.Б., Кундеус В.Г., Ященко А.М. – Харків: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2013.

© Харченко В.Б., Кундеус В.Г., Ященко А.М., 2013.

© Харківський національний університет

внутрішніх справ

1. Загальні методичні вказівки

У роботі з вивчення дисципліни «Кримінальне право» (Загальна частина) важливе місце належить практичним заняттям, у ході яких під контролем викладача курсантами (студентами) обговорюються заздалегідь підготовлені ними рішення завдань (казусів). Вони є активною формою опанування навчального матеріалу, яка дає можливість набути навичок практичного застосування положень кримінального законодавства до конкретних життєвих ситуацій, закріпити теоретичні знання з предмету, навчитись викладати свої думки в письмовій формі та доповідати їх усно, належним чином обґрунтовувати власні висновки.

Перед викладенням рішення студент повинен коротко та самостійно доповісти зміст завдання. Чітке викладення змісту завдання свідчить про належне його засвоєння, навчає стисло й чітко передавати свої думки.

Студенту слід звернути увагу, що рішення кожного завдання повинно бути підготоване ним у письмовій формі, із належним мотивуванням, докладною аргументацією, посиланням на відповідні норми кримінального законодавства. Якщо це необхідно при розв’язанні завдання, слід звертатися до роз’яснень, що містяться в постановах Пленуму Верховного Суду України, міжнародних угод, законів чи підзаконних нормативно-правових актів, з обов’язковим посиланням на них (назва, пункт, стаття, частина тощо). При використанні положень, що містяться в літературі (науково-практичних коментарях до КК, монографіях, наукових публікаціях) слід послатися на це джерело з використанням загальноприйнятих стандартів (автор, назва, рік і місце видання, сторінка).

Абсолютно неприпустимим варіантом рішення є коротка, лаконічна відповідь (наприклад: „діяння не є злочином”, „слід застосувати ту чи іншу статтю КК” тощо). Такі рішення, навіть якщо вони взагалі й вірні, визнаватимуться незадовільними.

Приклади практичних завдань взято з матеріалів слідчої й судової практики, деякі з них мають умовний характер. З етичних міркувань справжні прізвища осіб, що фігурували у справах, покладених в основу завдань, не наводяться.

Обставини, викладені у фабулі завдання, слід вважати такими, що доведені в установленому законом порядку. Довільна зміна умови студентом не допускається. У тому разі, коли інформація, що міститься в завданні, дозволяє знайти кілька варіантів кримінально-правової оцінки вчиненого (що не виключено), студент повинен проаналізувати їх, обов’язково зазначаючи, з яких конкретних обставин випливатиме те чи інше рішення.

Викладач оцінює повноту й обґрунтованість рішень, складених студентами, їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати й відстоювати свою позицію тощо. Отримані оцінки враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Збірник практичних завдань з дисципліни «Кримінальне право» (Загальна частина) розроблений кафедрою кримінального права та кримінології Навчально-наукового інституту права та масових комунікацій ХНУВС на основі Робочої навчальної програми з дисципліни «Кримінальне право» та Навчально-методичних матеріалів до семінарських та практичних занять з дисципліни «Кримінальне право» (Загальна частина).

2. Практичні завдання

МОДУЛЬ № 1

Змістовний модуль № 1

Тема № 2. Закон про кримінальну відповідальність

Тема заняття: Дія закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі

1. Громадянин Росії Абсуутов та громадянин Білорусі Носов вчинили розбійний напад на території Брянської області Російської Федерації, після чого вирішили переховатися в одному з сіл Сумської обл. Незаконно перетнувши державний кордон України, вони кілька днів укривалися в домі двоюрідного брата Абсуутова (громадянина України Колмакова), якого Абсуутов умовив приєднатися до спільного вчинення злочинів. Перейшовши на територію Росії Абсуутов, Колмаков, Носов вчинили розбійний напад, поєднаний з умисним убивством (Ломако убив свідка їх злочину). Після цього банда повернулася до України. Через кілька днів Абсуутов, Колмаков і Носов були затримані українськими правоохоронцями.

У чому полягає чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі? Якими принципами вона визначається? Аргументовано визначте, чи може застосовуватися КК України до злочинів, що були вчинені Абсуутовим, Колмаковим і Носовим. Якими зі згаданих принципів при цьому слід керуватися?

2. Під час спроби незаконного перетину державного кордону України з Білоруссю на території Житомирської області було затримано громадянина США Козлова, що народився у м. Бердичів та у 1995 році емігрував до США й отримав там громадянство. Перевіркою було встановлено, що Козлов, оголошений у розшук правоохоронними органами США за вчинення на території цієї країни викрадення людей, вимагання, незаконного використання вогнепальної зброї і вбивства на замовлення (за що за законами США він може бути засудженим до смертної кари), переховувався на території України. Було також встановлено, що у м. Хмельницькому Козлов, подав до міліції заяву про втрату паспорта й, повідомивши про себе неправдиві відомості, отримав паспорт громадянина України на ім’я Петренко, після чого одружився на громадянці України.

МВС України оголосило про затримання Козлова. Однак, на цей час Україна не мала угоди зі США про видачу злочинців.

Чи може Козлов бути притягнутий до кримінальної відповідальності за законами України?

Що таке екстрадиція? Які її правові підстави? З’ясуйте, чи може Козлов бути виданий США? З якими країнами Україна має відповідні угоди?

3. Громадянин Молдови Дейнеко та громадянин України Волков, які були учасниками організованої злочинної групи, що діяла на території Молдови, вчинили на території м. Кишинеу (Молдова) розбійний напад, після чого незаконно перетнули кордон України з Молдовою й кілька місяців проживали в м. Болград (Одеська обл.). Під час перетину кордону Волков та Дейнеко мали при собі вогнепальну зброю (пістолети ТТ та ПМ). На території України їх було затримано. Визначте, за законом якої країни можна притягнути до кримінальної відповідальності Дейнеко та Волкова? Які принципи чинності закону в просторі в цьому випадку слід застосувати? Розкрийте їх зміст.

Чи зміниться рішення, якщо у м. Кишенеу Дейнеко і Волков вчинили розбійний напад на підприємця – громадянина України?

4. Ніколаєв та Кутузов, громадяни Росії, що були двоюрідними братами, отримали від нотаріуса на території України повідомлення, що у м. Харкові помер їх дядько й за заповітом вони є єдиними спадкоємцями приватного будинку, автомобіля та значної суми грошей. Вважаючи, що у випадку смерті Кутузова, Ніколаєв залишиться єдиним спадкоємцем, він вирішив позбутися родича. Знаючи, що у Кутузова хворе серце, він додав у його термос з трав’яним чаєм, що той постійно вживав, сильнодіючу речовину. Їдучи автобусом „Бєлгород – Харків”, Кутузов перебуваючи на території Росії випив дві склянки рідини з власного термосу. На території Харківської області в нього стався серцевий напад, який призвів до смерті. Ніколаєв прибув до Харкова й прийняв спадщину.

Звернувшись до Наукового-практичного коментарю КК України (або відповідного розділу підручника з Особливої частини кримінального права), з’ясуйте, коли умисне вбивство (ст. 115 КК України) вважається закінченим злочином. Далі визначте, яку територію в описаному випадку слід вважати місцем вчинення злочину. Закон якої країни може бути застосований до Ніколаєва?

5. З матеріалів, що надійшли від правоохоронних органів Чехії до України, відомо, що громадяни України Тополєв, Юшко та Філоненко, перебуваючи на території Чеської Республіки, вчинили шість розбійних нападів на громадян Чехії та України. Також доведено їх участь у вимаганні чужого майна та збут наркотичних засобів і психотропних речовин. Місцеперебування указаних громадян на території України відоме.

Чи можуть бути Тополєв, Юшко та Філоненко за вчинені ними в Чехії злочини притягнуті до кримінальної відповідальності в Україні? Якщо так, яким принципом чинності закону про кримінальну відповідальність в просторі слід керуватися? Чи можна видати вказаних громадян правоохоронним органам Чехії для їх притягнення до відповідальності?

6. Громадянина Румунії, 21-річного Штефанеско було затримано за вчинення хуліганських дій, під час яких ним було завдано тяжких тілесних ушкоджень громадянину України. Під час перевірки особи затриманого було встановлено, що Штефанеско є сином торгового представника Румунії в Україні. У зв’язку з цим він стверджував, що правоохоронні органи України не мають права ані затримати, ані притягти його до відповідальності, оскільки на нього розповсюджується дипломатична недоторканість.

Яке значення в кримінальному праві має дипломатична недоторканість? Які є її види? Чи підлягає Штефанеско кримінальній відповідальності за вчинені ним злочини? Як слід вирішити справу? Чи зміниться рішення, якщо Штефанеско є співробітником представництва Міжнародного Червоного Хреста в Україні?

7. Сурков, директор приватного підприємства „Бонус”, яке з січня 2001 року по березень цього ж року отримало прибуток, з якого повинен бути сплачений податок, що в 297 разів перевищував неоподатковуваний мінімум доходів громадян, з метою ухилення від сплати цього податку, надав бухгалтеру Рогову вказівку не відображати цей прибуток у звітних документах, що надавалися до податкової інспекції. Під час перевірки господарської діяльності ПП „Бонус” у серпні цього ж року факт ухилення від сплати податку було виявлено, щодо Суркова та Рогова слідчим відділенням ДПА було порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 148-2 КК України 1960 року. У вересні 2001 року слідчий роз’яснив Рогову та Суркову, що у зв’язку із набуттям чинності новим КК України, до них може бути застосована ч. 4 ст. 212 КК 2001 року і їх можна звільнити від кримінальної відповідальності, якщо до винесення щодо них постанов про притягнення їх як обвинувачених, вони повністю відшкодують несплачений податок, а також сплатять фінансові санкції (штраф) та пеню.

Зверніться до ст. 148-2 КК України 1960 р. та ст. 212 КК України 2001 року. Керуючись принципами чинності закону про кримінальну відповідальність в часі з’ясуйте, яке рішення мав прийняти слідчий у зв’язку із прийняттям нового КК? Чи має ст. 212 КК України 2001 року зворотну силу стосовно злочину, вчиненого Сурковим та Роговим? Наскільки відповідає закону пропозиція слідчого?

8. Колпаков, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вчинив бійку в кафе та заподіяв легкі тілесні ушкодження потерпілим Агарову і Волошенюку, пошкодив майно у приміщенні кафе. Щодо нього було порушено кримінальну справу за вчинення хуліганства (ч. 1 ст. 296 КК України). Коли справа розглядалася у суді, до ст. 296 КК України було внесено зміни (Законом України від 07.03.2002 р. № 3075-III санкцію цієї частини „карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років” було змінено: „карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років”).

Відповідно до якого закону Колпакову повинно бути призначене покарання за вчинене ним хуліганство? Якщо на час набуття чинності змін до ст. 296 КК України Колпакова вже було засуджено до штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, чи повинен бути переглянутий вирок суду?

9. Внаслідок оперативних заходів, що були проведені співробітниками СБУ було виявлено, що Попов під’єднав радіопередавачі, що дозволяли знімати інформацію з телефонної лінії телефонів директора, керівників і співробітників технічного та комерційного відділів державного підприємства, встановив радіомікрофон в кабінеті головного інженера. Отриману таким чином інформацію Попов записував на аудіоплівку. Вказані дії він виконував за замовленням комерційного директора промислового концерну Довганя, який займався виробництвом такого ж промислового устаткування, як і державне підприємство, а тому хотів дізнатися про обсяги виробництва продукції, промислову потужність, його постачальників і партнерів, проведені ним фінансові операції тощо. Оскільки частина даної інформації становила комерційну таємницю, щодо Попова і Довганя було порушено кримінальну справу за ст. 231 КК України „Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю”. Під час досудового слідства за справою, Законом України від 16.12.2004 р. № 2252-IV в диспозицію ст. 231 КК України було внесено зміни (попередня редакція: „Умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну таємницю, з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей (комерційне шпигунство), а також незаконне використання таких відомостей, якщо це спричинило істотну шкоду суб’єкту господарської діяльності, – караються..., нова редакція: „Умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю, з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей, а також незаконне використання таких відомостей, якщо це спричинило істотну шкоду суб’єкту господарської діяльності, - караються...”.

У зв’язку із тим, що деяка частина незаконно отриманої Поповим та Довганем інформації містила й банківську таємницю, слідчий склав новий обвинувальний висновок, у якому їм було пред’явлено обвинувачення й у незаконному збиранні банківської таємниці. Наскільки відповідає закону таке рішення? Якими правилами (принципами) визначається чинність кримінального закону в часі?

10. Громадянин України Шпитько мав доступ до радіоактивних матеріалів, що зберігалися на підприємстві для проведення наукових дослідів. Громадянин Росії Величко, за велику винагороду в іноземній валюті, запропонував йому продати плутоній-239. Шпитько викрав контейнер, в якому містилося 35 г. плутонію й на власному автомобілі перевіз його в Московську обл. При спробі передати радіоактивний матеріал Величко, Шпитька було затримано.

Що таке чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі? Якими принципами вона визначається? Аргументовано визначте, чи може застосовуватися КК України до злочинів, скоєних Шпитьком та Величком. Якими зі згаданих принципів при цьому слід керуватися?

11. Громадянка України Шевченко та її чоловік – громадянин Російської Федерації Токарєв, перебуваючи на російському морському лайнері, викрали речі в пасажирів. Перший раз це відбулося під час стоянки судна в порту України, другий – у відкритому морі і третій – в порту Туреччини.

У чому полягає чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі? Якими принципами вона визначається? Аргументовано визначте, чи може застосовуватися КК України до злочинів, що були вчинені Шевченко та Токарєвим. Які принципи визначають можливість притягнення цих осіб до кримінальної відповідальності?

12. Троє громадян республіки Білорусь, проживаючи в Києві, виїжджали до Грузії, Абхазії та Чечні, де отримували злочинним шляхом вогнепальну зброю та наркотики. Під час продажу партії зброї (п’ять пістолетів «ПМ» та трьох автоматів «АКМ») та наркотиків вони були затримані у Харкові.

Якими принципами слід керуватися при притягненні цих осіб до відповідальності? Кримінальний закон якої держави повинен бути застосований?