Література до теми:
Кримінально-процесуальний кодекс.
Наказ МВС України № 456 від 24.09.2010 р. „Про затвердження Положення про основи організації розкриття злочинів ОВС України”.
Наказ МВС України № 1155 від 04.10.2003 р. „Про вдосканалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України”.
Наказ МВС України № 160 від 31.03.2008 р. „Про організацію діяльності органів досудового слідства МВС України”.
Герасун А.А. Бригадный метод расследования в советском уголовном процессе: Дис…канд. юрид.наук: 715, 717. – М., 1968.
Бондар Г.Ю. Особливості розслідування кримінальних справ групою слідчих з різних правоохоронних відомств // Вісник Національного університету внутрішніх справ (спецвипуск). – Харків. – 2000. – С.130-133.
Кузьмінова В.Ю. Правові та наукові основи відновлення (реконструкції) втрачених кримінальних справ: Автореф. дис... канд.юрид.наук: 12.00.09. – Харків, 2002. – 21 с.
Федченко В. Груповий метод розслідування кримінальних справ: деякі питання // Право України. - 2003. - № 1.
Кулагин Н.И. Соединение и выделение уголовных дел на предварительном следствии. – Волгоград: ВА МВД России, 2001.
Юркова Г.В. Вдосконалення питання об’єднання і виділення кримінальних справ – гарантія швидкості попереднього розслідування // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2000. – № 2.
Синєокий О.В. Організація роботи слідчо-оперативної групи по розкриттю вбивств на першочерговому етапі розслідування // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 1999. – № 4.
1Быков В. М. Психологические аспекты взаимодействия следователя и органа дознания. — Омск, 1971. — С. 29.
2 Застосування для позначення подібних груп таких слів, як “спільні, “об’єднані”, “змішані чи “міжвідомчі, великих спорів не викликає, тому що за змістом суть цих слів, у даному випадку, рівнозначна.
3У повсякденній мові практики існує декілька понять - “слідча група і поняття “слідча бригада”. Л.М. Карнєєва у своїй роботі “Розслідування злочинів групою слідчих” вказує, що терміни “груповий метод розслідування” і “група слідчих” уявляються більш правильним, ніж терміни “бригадний метод розслідування” і “бригада слідчих”, тому що розслідування провадять не знеособлені працівники, а група слідчих, кожен з яких займає властиве йому самостійне процесуальне положення. О.О. Герасун, допускаючи правомірність і того, і іншого найменування даного методу розслідування, однак, вважає за потрібне відзначити, що існує підстава для переваги терміна “бригада слідчих”, яка полягає, на його думку, в наступному: бригада – “колектив, що виконує визначене виробниче завдання”, тоді як поняття групи – “об’єднання декількох осіб для яких-небудь спільних занять”. Відповідно, автору уявляється, що термін “бригада” у даному випадку має сенс. В літературі також вказується, що назва “слідча бригада” має місце тому, що зручна. Вона чітко відрізняється від назви “слідчо-оперативна група”, яка “притаманна” зовсім іншому організаційному формуванню з розслідування кримінальної справи. Терміном “слідча бригада” керуються і науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України та деякі вчені в роботах, присвячених цій проблемі. А.А. Горницький, розглядаючи питання розслідування справи декількома слідчими, вживає поряд з терміном “слідча група” термін “слідча бригада” і жодних розбіжностей між цими термінами не вбачає. Ми теж не бачимо якихось принципових розбіжностей між термінами “слідча група” та “слідча бригада”. Однак, як і більшість авторів, займаємо іншу, на нашу думку, правильну позицію, називаючи організацію з декількох слідчих, які одночасно розслідують одну і ту ж кримінальну справу, “слідчою групою”. Ця назва зустрічається і в законодавчих та нормативних актах.