28Прикладне програмне забезпечення

Прикладне програмне забезпечення призначене для розробки та виконання конкретних задач користувача. Воно працює під управлінням системного програмного забезпечення, зокрема операційних систем.

В склад прикладного програмного забезпечення входять:

- пакети прикладних програм різного призначення;

- робочі програми користувача;

- інформаційні системи.

Пакет прикладних програм (ППП) – це комплекс взаємозв'язаних і взаємообумовлених програм, призначений для розв'язання задач певного класу.

Пакети прикладних програм є потужним інструментом автоматизації розв'язання задач користувача, практично повністю звільняючи його від необхідності знати, як виконує комп'ютер ті чи інші функції та процедури з опрацювання інформації.

Розрізняють наступні типи ППП:

- загального призначення (універсальні);

- методо-орієнтовані;

- проблемно-орієнтовані;

- глобальних мереж;

Пакети прикладних програм загального призначення – це універсальні програмні продукти, призначені для автоматизації розробки та розв’язання функціональних задач користувача.

ППП, які об'єднують в собі функціонально різні програмні компоненти, називаються інтегрованими пакетами.

Сучасні інтегровані пакети можуть включати в себе:

- текстовий редактор;

- електронну таблицю;

- графічний редактор;

- СУБД;

- комунікаційний модуль.

В алгоритмічній основі методо-орієнтованих пакетів прикладних програм знаходиться який-небудь економічно-математичний метод розв'язання задачі. До таких пакетів відносяться пакети:

- математичного програмування (лінійного, динамічного, статистичного і т.д.);

- планування мережі та управління;

- теорії масового обслуговування;

- математичної статистики.

Найбільш широким класом є проблемно-орієнтовані пакети прикладних програм. Практично немає жодної предметної області, для якої не існувало б принаймні одного такого пакету.

Проблемно-орієнтованим пакетом прикладних програм називається програмний продукт, призначений для розв'язання якої-небудь задачі або класу задач у конкретній функціональній області.

Отже, системне та прикладне програмне забезпечення в цілому є інструментарієм для розв’язання задач користувачів та експлуатації інформаційних систем.

Крім того, на практиці зустрічаються оригінальні задачі, які не можна розв'язати наявними прикладними програмними продуктами або з використанням пакетів прикладних програм. В цьому випадку за допомогою систем програмування або алгоритмічних мов розробляються оригінальні програми, які враховують вимоги та умови розв'язання задач.

До цього класу універсальних ППП належать:

- текстові та графічні редактори;

- електронні таблиці;

- системи управління базами даних;

- інтегровані пакети;

- Case – технології;

- оболонки експертних систем та систем штучного інтелекту.

Редактором називається пакет прикладних програм, призначений для створення та змінювання текстів, документів, які можуть містити графічні дані та ілюстрації.

За своїми функціональними можливостями редактори можна поділити на текстові, графічні та видавничі.

Текстові редактори призначені для опрацювання текстової інформації і виконують, в основному, наступні функції:

- запис тексту у файл;

- вставляння, вилучення, заміну символів, рядків, фрагментів тексту;

- перевірку орфографії;

- оформлення тексту різними шрифтами;

- вирівнювання тексту;

- підготовку змісту, розбиття тексту на сторінки;

- пошук та заміну слів і виразів;

- включення в текст нескладних ілюстрацій;

- друкування тексту.

Найбільше розповсюдження одержали текстові редактори ЛЕКСИКОН, WORD та інші.

Графічні редактори призначені для опрацювання графічних документів, включаючи діаграми, ілюстрації, рисунки, таблиці. Допускається управління розміром фігур і шрифтів, переміщення фігур і літер, формування будь-яких зображень.

Видавничі системи об'єднують в собі можливості текстових та графічних редакторів, мають розвинені можливості з форматування смужок із графічними матеріалами і наступним друкуванням. Ці системи орієнтовані на використання у видавничій справі і називаються системами верстки.

Табличний процесор (редактор) дозволяє розв'язувати більшість фінансових і адміністративних задач, таких як розрахунок заробітної платні та інші облікові задачі: прогнозування продаж, зростання ринку, доходів; аналіз ставок відсотку і податків; підготовка фінансових декларацій і балансових таблиць; ведення бухгалтерських книг для обліку платежів; кошторисні калькуляції; облік грошових чеків; бюджетні та статистичні розрахунки.

Більшість електронних таблиць мають засоби створення графіків і діаграм, засоби їх редагування і розміщення в потрібному місце аркушу. Крім того, в них є велика кількість вбудованих функцій – математичних, статистичних, фінансових та інших. Це істотно полегшує процес обчислень і розширює діапазон застосування.

Всі табличні процесори дозволяють створювати бази даних і надають зручні засоби роботи з ними.

29.MS-DOS (англ. MicroSoft Disk Operating System — дисковая операционная система от Microsoft) — коммерческая операционная система фирмы Microsoft для IBM PC-совместимых персональных компьютеров. MS-DOS — самая известная ОС из семейства DOS, ранее устанавливавшаяся на большинство IBM PC-совместимых компьютеров. Со временем она была вытеснена ОС семейства Windows 9x и Windows NT^[1].

MS-DOS была создана в 1981 году и в ходе её развития было выпущено восемь крупных версий (1.0, 2.0 и т. д.) и два десятка промежуточных (3.1, 3.2 и т. п.), пока в 2000 году Microsoft не прекратила её разработку. Это был ключевой продукт фирмы, дававший ей существенный доход и маркетинговый ресурс в ходе развития Microsoft от разработчика языка программирования до крупной компании, производящей самое разнообразное программное обеспечение.

Последней коробочной версией стала 6.22, однако MS-DOS продолжала служить загрузчиком для Windows 95(версии 7.0 и 7.1), Windows 98 (версия 7.1) и Windows ME (версия 8.1

В 1980 году Тимом Патерсоном (англ.) из Seattle Computer Products (англ.) была создана QDOS (англ. Quick and Dirty Operating System). Она продавалась SCP под названием 86-DOS, так как была создана для процессора Intel 8086. В основном, QDOS базировалась на наиболее известной ОС того времени — CP/M, созданной компанией Digital Research, однако использовала другую файловую систему. Microsoft приобрела лицензию 86-DOS за 50 тыс. долл. и передала её IBM в декабре 1980 года. А в июле1981 года^[2], незадолго до выпуска IBM PC, полностью выкупила права на 86-DOS, доплатив ещё 80 тыс. долл.

Первая версия MS-DOS содержала множество ошибок^{[источник не указан 458 дней]}, которые пришлось исправлять программистам IBM^{[источник не указан 458 дней]}. В результате появилась PC DOS. Позже эти ОС объединили, и они мало чем отличались, вплоть до шестой версии. PC DOS устанавливали на оригинальные компьютеры IBM, а MS-DOS на их многочисленные клоны.

MS-DOS работает в реальном режиме x86-процессора. Ядро системы устанавливает прерывание INT 21h для системных сервисов — таких, как открытие файла, запись в файл и подобных.

циального формата:

• CONFIG.SYS — конфигурирование системы и загрузка драйверов устройств на этапе инициализации MSDOS.SYS

• AUTOEXEC.BAT — стартовый пакетный файл. Выполняется при запуске командного процессора во время загрузки системы.

Также в дистрибутив входят следующие драйверы и программы:

• ANSI.SYS — расширенный драйвер консоли (экрана и клавиатуры).

• HIMEM.SYS — драйвер дополнительной (extended memory) и HMA-памяти.

• EMM386.EXE — драйвер расширенной памяти (expanded memory).

• RAMDRIVE.SYS — драйвер электронного диска.

• KEYB.COM — драйвер переключения языковых раскладок клавиатуры.

• KEYBOARD.SYS — файл с описаниями языковых раскладок клавиатуры, оформленный как драйвер.

• COUNTRY.SYS — файл с таблицами локализации, алфавитами сортировки.

• DISPLAY.SYS — драйвер дисплея; в частности, загружает локализованные шрифты.

• *.CPI — загружаемые шрифты кодовых страниц экрана и клавиатуры.

• MODE.COM — программа настройки ряда параметров экрана и портов ввода-вывода системы: последовательного, параллельного

• DOS Shell (DOSSHELL) — начиная с MS-DOS 5.0, входит в состав дистрибутива. Оболочка, использует «двухпанельный» принцип с псевдографическим интерфейсом. В MS-DOS 6.22 была убрана в дополнительный пакет MS-DOS Resource Kit.