2. Опитування учасників дтп та свідків

У системі дій, здійснюваних на початковому етапі дослідження обставин вчинення дорожньо-транспортної пригоди, одне із основних місць займає опитування (відібрання пояснення) його учасників та свідків.

Пояснення - ефективний засіб одержання доказів, який широко викори­стовується в процесі перевірки обставин дорожньо-транспортні пригоди.

Свідком може бути будь-яка особа, якій стали відомі обставини вчинення ДТП, або дані, що характеризують винну особу.

Відмовитися давати пояснення як свідки мають право:

члени сім’ї, близькі родичі, усиновлені, усиновителі винної особи;

особа, яка своїми поясненнями викривала б себе, членів сім’ї, близьких родичів, усиновленого, усиновителя у вчиненні правопорушення.

Без власної згоди не можуть бути опитані як свідки особи, які мають право дипломатичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного представника.

Підготовка до опитування

Ефективність опитування багато в чому залежить від ретельності його підготовки.

Підготовчі дії патрульного перед опитуванням заключаються:

• у визначенні предмета опитування,

• уважному вивченні матеріалів щодо дорожньо-транспортної пригоди,

• у визначенні обставин, про які буде опитана особа,

• у вивченні особи того, хто буде опитаний, і його відносин з іншими учасниками пригоди,

• у виборі часу й місця опитування, створенні нормальної для проведення слідчої дії обстановки,

• у відборі речових доказів та адмінматеріалів про дорожньо-транспортну пригоду, які необхідно буде використати при опитуванні,

• у забезпеченні у необхідних випадках участі перекладача, спеціаліста чи інших осіб.

Важливе значення має планування опитування, чітка уява патрульного про його мету, обставини, що потрібно вияснити, тактичні прийоми, які будуть застосовані. Без цього допит буде носити стихійний характер і, мк правило, не дасть необхідних результатів. Це призводить до повторних попитів, тяганини, порушення строку слідства.

Першим рекомендується опитувати особу, від якої найбільш вірогідно можна отримати правдиві й точні показання.

Тактичні прийоми опитування і їх психологічні основи

Для отримання повних і правдивих пояснень необхідне застосування ефективних у даній обстановці правомірних тактичних прийомів.

З тактичної точки зору процес опитування можна розділити на три послідовні стадії: вступну, вільну розповідь і відповіді на запитання патрульного.

Вступна стадія заключається в тому, що патрульний з’ясовує особу учасника, свідка, який повинен представити відповідний документ (паспорт, військовий квиток, посвідчення водія тощо), роз’яснює йому ст. 63 Конституції України.

На другій стадії особі, яка опитується, пропонується розповісти про відомі обставини, що стосуються події.

Патрульний повинен уважно вислухати вільну розповідь, не перебиваючи її. І лише, коли особа, яка опитується, явно відволіклася під суті справи, патрульний у тактовній формі повертає її до предмета опитування.

Як правило вільна розповідь не вирішує усіх задач опитування. Виникає необхідність задати уточнюючі запитання щоб усунути суперечності в поясненнях, а іноді, викрити опитувану особу в нещирості.

Запитання, які ставить патрульний, можуть бути основними, додатковими, контрольними і такими, що уточнюють, нагадують.

Основні запитання зазвичай охоплюють предмет опитування в цілому або його значну частину. Додаткові задаються для з’ясування обставин, упущених у вільній розповіді. Уточнюючі - щодо фактів, про які були дані нечіткі, такі, що потребують уточнення, пояснення. Запитання, що нагадують, ставляться для того, щоб допомогти згадати забуте (стосуються подій, які передувати ДТП, під час або після нього). Контрольними запитаннями перевіряють отриману при опитуванні інформацію: з’ясовують умови сприйняття події, хто ще бачив подію та інше. У ході опитування патрульний може запропонувати учаснику або свідку уточнити свої показання за допомогою наявних у матеріалах креслень, схем, макетів і перевірити, чи підтверджує він правильність складених планів і схем дорожньої події.

Запитання повинні стосуватися справи, формулюватися конкретно, зрозуміло, грамотно, за формою й стилем відповідати рівню розвитку та знань особи, яка допитується, без будь-яких погроз та принизливих реплік на її адресу.

Забороняється ставити запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї (навідні запитання).

Вислухавши відповідь, патрульний критично оцінює її, тобто аналізує з точки зору логіки, порівнює з іншими доказами.

Для викриття неправдивості пояснень винної у вчиненні ДТП особи можуть бути використані наступні тактичні прийоми: деталізація пояснень; повторні опитування про одні й ті ж факти; використання суперечностей у поясненнях; використання інших доказів і даних, отриманих в ході перевірки.

Особа, яка дає неправдиві показання, як правило дуже схематично викладає обставини події. Це пояснюється не тільки складністю заповнення пробілів видуманими подробицями, але й розуміння того, що детальні показання легше перевірити. Якщо ж подробиці й повідомляються, то при повторних опитуваннях щодо одних і тих же фактах проявляються суперечності.