51. Різні шляхи і способи лексичних запозичень.

Мова постійно змінюється. Змінність мови забезпечує її відповідність змінним потребам комунікативної і пізнавальної діяльності людини. Мова надзвичайно чутлива до різних соціальних змін. Запозичення — найпоширеніший результат взаємодії мов. Жодна культура світу не розвивається в ізоляції, відірвано від інших культур. Контакти народів зумовлюють культурний обмін, в тому числі обмін слів. Тому в кожній мові, крім "своїх", є "чужі", тобто запозичені слова. Так, скажімо, в лексичному складі корейської мови є 75% китаїзмів, в англійській - до 60% слів французького походження. Крім зовнішніх чинників, запозичення стимулюються внутрішніми чинниками. По-перше, це намагання уникнути полісемії, закріпити за своїм і чужим словом різні смислові відтінки. Наприклад: варення "зварені в цукровому сиропі, меді чи патоці ягоди або фрукти" і джем (англ. jam) "желеподібне варення". Розрізняють матеріальні запозичення і калькування. Матеріальне (лексичне) запозичення - запозичення, за якого з іноземної в рідну мову входить лексична одиниця повністю (значення й експонент). Калькування (від фр. calque "копія") - копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу; поморфемний переклад іншомовного слова. За калькування переймаються лише значення іншомовного слова та його структура, але не його матеріальний експонент. Так, наприклад, укр. недолік є калькою рос. недочет, самовизначення - калькою самоопределение. Крім кальок, існують ще напівкальки, коли одна частина слова запозичена, а інша калькується. Наприклад: телебачення (англ. television із гр. tele "далеко" й англ. vision "бачення"). Семантичні запозичення - такі запозичення, коли своє слово набуває значення, яке має його іншомовний відповідник. Прямі запозичення - запозичення, які безпосередньо переходять із однієї мови до іншої. Опосередковані запозичення - запозичення, які проникли із однієї мови до іншої через посередництво третьої мови (це вже запозичення запозиченого слова). Серед запозиченої лексики окрему групу становлять Інтернаціоналізми.

Інтернаціоналізми - слова, поширені у більшості мов світу. Наприклад: нація, конституція, біологія, університет, декрет, ректор, алгебра, адмірал, іслам, бюро, мораль, політика тощо. Інтернаціональні слова стосуються переважно спеціальної термінології, різних галузей науки і техніки.

52. Мовний пуризм, його позитивні і негативні сторони.

пуризм (від лат. purus "чистий") - навмисне цілеспрямоване усунення з мови всіх іншомовних слів. Пуризм особливо шкідливий для тих мов, яким не загрожує асиміляція. Пуристичні тенденції були характерні й для української мови початку XX ст., коли замість атом пропонувалося слово неділка, синтаксис називали складнею, кому - протинком, конус - стіжком, діагональ - косиною, період - наворотом, формулу - взором тощо. Виправданим є пуризм для тих мов, яким загрожує асиміляція. Коли тоталітарним адміністративним апаратом заохочувалося зросійщення української мови. Отже, до проблеми запозичення потрібно підходити тверезо. Запозичувати слова необхідно лише в тому випадку, коли без них не можна обійтися. Запозичення без потреби е невиправданими і завдають мові тільки шкоди.