Запитання до теми 6

1. Ким і коли був уведений у філологічний науковий ужиток термін “метакомунікація”?

2. Як трактується термін “метакомунікація” у сучасній лінгвістиці?

3. У чому полягає метакомунікативна функція?

4. Що є метою фатичної комунікації?

5. Ким і коли був уведений у науковий вжиток термін “фатична комунікація”?

6. Які фази спілкування передбачає регулювання процесу мовленнєвої комунікації засобами мовлення?

7. Які метакомунікативні одиниці виокремлюються відповідно до фаз спілкування? Наведіть приклади.

8. Як трактуються метакомунікативні одиниці та на які групи вони поділяються?

9. Якими елементами мовленнєвої системи представлені метакомунікативні одиниці?

10. Яку інформацію несуть метакомунікативні одиниці?

Тема 7. Етикет

“Ніщо не обходиться нам так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість”.

Сервантес

За багатовікову історію розвитку людської культури виробився ряд правил поведінки, що звичайно називають правилами гарного тону, або правилами етикету.

Саме слово "етикет" – французького походження. Воно означає "ярлик", "етикетка", "церемоніал" (звід правил, що регулюють поводження). До нього відносять правила чемності та ввічливості, прийняті у суспільстві.

Етикет– це зведення норм і правил поведінки, прийнятих у відповідній спільності людей. У кожному суспільстві склалися свої правила поведінки. Наприклад, у селі прийнято привітатися з тим, з ким зустрівся, у тому числі і з незнайомою людиною, в місті ж вітаються тільки зі знайомими. Є й інші відмінності в міському і сільському етикеті. Також розрізняють військовий етикет (регламентуючий спілкування між воїнами); дипломатичний етикет (протокол); службовий етикет (правила ділового спілкування); сімейний етикет (взаємини членів родини).

Етикет – найважливіша частина зовнішньої культури поводження людини, що оформляє у систематизованому вигляді сформовані у суспільстві правила поважного і чемного поводження. Містять форми вітань і звертань (див. додаток А), представлення і знайомства, поводження в гостях і будинку, у громадських місцях і на службі. Містить правила делікатного і тактовного обходження з навколишніми, манери триматися, одягатися, говорити і т.д. Спочатку етикет розглядався як звід правил поводження й обходження, прийнятих у придворних колах. На часі тлумачаться як прийняті у суспільстві культурні норми спілкування і поводження службовців для полегшення людського спілкування, роблячи його комфортним і приємним.

Незважаючи на те що норми етикету пов'язані з істотним  обмеженням егоїзму окремого індивіда, більшістю вони  сприймаються як належне. У цьому також проявляється своєрідність етикету, здатного впливати на свідомість людей, на їхні моральні орієнтири.

Найважливішою соціальною функцією етикету є попередження конфліктних ситуацій у міжособистісному спілкуванні. Тут етикет  здатний зняти психологічну напруженість. У конфліктних  ситуаціях (сімейні, міжособистісні конфлікти) норми етикету виконують функцію “синтона” (“психологічного згладжування”). Тактовність, як знак поваги до конфліктуючої  сторони, створює умови для цивілізованого вирішення  конфлікту.

Норми етикету допомагають людям знайти загальну мову, гідно  поводитися в складних ситуаціях. Відмова від використання етикету погіршує відносини між людьми, веде до людських драм.