- •Розселення племінних союзів східних слов’ян на території України
- •Назвіть причини, наслідки та причини поразки Української національної революції 1917-1921 рр.
- •Проаналізуйте початок Другої світової війни. Дайте оцінку пакту Молотова-Ріббентропа ( 23.08.1939 р.).
- •Пакт Молотова-Ріббентропа.
- •Розкрийте предмет і завдання курсу історії України.
- •Назвіть причини, наслідки та значення Визвольної війни українського народу під керівництвом б.Хмельницького.
- •1 Серпня 1914 р. Почалася Перша світова війна. Її основними причинами були економічні й політичні протиріччя між державами двох військово-політичних блоків:
- •2.1 Галиційська битва.
- •Проаналізуйте процес утворення срср в 30 роках хх ст. Та його наслідки для українського народу.
- •Сучасні українські політичні партії, їх роль у суспільному житті незалежної України
- •Проаналізуйте політику «воєнного комунізму» в срср 30 роках хх ст.
- •Охарактеризуйте процес десталінізації та його наслідки для України в 60 рр. Хх ст.
- •Розкрийте історичне значення проголошення незалежності України в 1991 році.
- •Розкрийте проблему періодизації історії України.
- •Радянський партизанський та підпільний рух на окупованій території України в 1941-1944 рр.
- •Правозахисний і національно-визвольний рух в Україні в 60–80-х рр. Хх ст.
- •Розкрийте історичне значення існування Галицько-Волинської держави в хіі- хііі ст.
- •Проаналізуйте етап історії України - «розстріляне відродження» в 30-х роках хх ст.
- •Охарактеризуйте початок перебудови в срср та її наслідки для України.
- •Розкрийте історичне значення християнізації Київської Русі в 988 році.
- •Проаналізуйте етап історії України - « суцільна колективізація» в 30-х роках хх ст.
- •Хід колективізації в Україні.
- •Охарактеризуйте етап розбудови незалежної України та проблеми сучасного державотворення
- •Розкрийте причини та наслідки феодальної роздробленості Русі
- •Проаналізуйте причини та наслідки голодомору в Україні в 30-х роках хх ст.
- •Проаналізуйте етап історії України - «індустріалізація » в 30-х роках хх ст.
- •Розкрийте історичне значення діяльності Богдана Хмельницького в історії України.
- •Проаналізуйте етап історії України - «національне Відродження » в другій половині хіх ст.
- •Охарактеризуйте проблеми сучасного державотворення в Україні на початку ххі ст..
- •Проаналізуйте становище України на сучасному етапі: досягнення, проблеми, перспективи.
- •Розкрийте історичне значення діяльності Кирило-Мефодіївського в історії України.
- •Проаналізуйте етап історії України - «радянізація західноукраїнських земель» в 40-рр. Хх ст.
- •Охарактеризуйте екологічні проблеми в Україні на початку ххі ст..
- •Розкрийте найголовніші риси політики Росії та Австро-Угорщини на західноукраїнських землях під час Першої світової війни.
- •Дайте оцінку і та іі Універсалам Центральної Ради.
- •Охарактеризуйте процес відбудови господарства в післявоєнний період
- •Розкрийте історичне значення діяльності Михайла Грушевського в історії України.
- •Проаналізуйте етап історії України - «неПу» в 30-рр. Хх ст.
- •Розкрийте найголовніші риси сталінського режиму в Україні.
- •Розкрийте історичне значення діяльності Української Центральної ради в історії України.
- •Проаналізуйте етап масових репресій в історії України в 20- 30рр. Хх ст.
- •Охарактеризуйте проблеми та досягнення сучасної України.
- •Дайте оцінку іv Універсалу Центральної Ради. Значення проголошення незалежності унр.
- •Розкрийте наслідки ідеологічного наступу в 40-50 рр. Хх ст. В Україні. «Ждановщина».
- •Охарактеризуйте процес перебудови в срср та його наслідки для України.
- •Дайте оцінку воєнним діям на території України в роки Першої світової війни.
- •Проаналізуйте етап визволення України від фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни (1943-1944 рр.).
- •Державна символіка сучасної України та її походження.
- •Охарактеризуйте Рух Опору в Україні в роки Великої Вітчизняної війни (1941–1944 рр.).
- •Розкрийте об’єктивну закономірність розпаду срср.
- •Розкрийте значення прийняття Конституції 1996 року.
Охарактеризуйте початок перебудови в срср та її наслідки для України.
Перебудова - термін, що ввійшов у широке вживання у середині 1980-х рр. Політика перебудови, почата частиною керівництва КПРС на чолі з генеральним секретарем ЦК партії М. С. Горбачовим, привела до значних змін у житті країни й миру в цілому (гласність, політичний плюралізм, закінчення "холодної війни" та ін.) До кінця 80-х – початку 90‑х рр. у результаті суперечливості й непослідовності в здійсненні перебудови відбулося загострення кризи в усіх сферах життя суспільства, що завершилося розпадом СРСР у серпні-грудні 1991 р.
У лютому 1986 р. XXVII з'їзд КПРС прийняв нову редакцію Програми партії, з якої убрали завдання побудови комунізму, проголосивши курс на вдосконалення соціалізму. Саме тоді М. С. Горбачов висунув два принципово нових політичних гасла – гласність і широка демократія. Іншими словами, реформи вирішено було починати не з економічного базису, а з політичної надбудови. Біда М. Горбачова в тому, що йому не вдалося знайти адекватну концепцію переходу від тоталітаризму до демократії.
Оголосивши про впровадження демократичних принципів і норм на початку 1985 року, М. Горбачов намагався їх послабити після 1988 року, коли радянське суспільство реально почало демократизуватися. Тобто головною проблемою М. Горбачова на шляху до втілення теоретичного курсу перебудови в практику радянського життя було небажання впроваджувати оголошені принципи демократизації та гласності в повному обсязі. Вони були обмежені зростанням його монополії на владу. Свідченням цього є його обрання на такі посади (кожну наступну він обіймав, не складаючи повноважень попередньої): Голова Президії ВР СРСР (1 жовтня 1988 року), Голова ВР СРСР (9 червня 1989 року), Президент СРСР (14 березня 1990 року).
Слушно стверджувати, що головною проблемою перебудови була партія, КПРС. Розрахунок на те, що вона стане авангардом перебудови, не виправдався. Її здатність до "само-реформування" виявилася ілюзією. Це з'ясувалося досить рано. Тому вже в січні 1987 року відбувся пленум ЦК, присвячений кадровим питанням, а в лютому наступного року – пленум стосовно ідеології. У міру того, як демократизація суспільства й гласність позбавляли КПРС державних функцій, вона переходила в опозицію до перебудови, а потім перетворилася на її прямого ворога.
Криза партії створила умови для кризи ідеології, а відтак – системи й держави, збудованій на її основі. Загострила ситуацію поява альтернативних КПРС партій і формування опозиції. Був порушений чи не основний принцип функціонування тоталітарної держави.
Ініціатори перебудови не врахували також іще дві важливі обставини. Перша: зберегти цілковитий контроль над суспільством, яке підлягає реформуванню, втримати реформи в заданому руслі можна лише в разі, якщо останні не надто запізнілі. Запізнілі реформи, які здійснюють в умовах, коли суспільство перебуває на межі кризи, зазвичай рано чи пізно або виходять з-під контролю, або переростають у революцію, або припиняються диктатурою. М. Горбачов по завершенні перебудови не раз повторював: "Гадаю, що з реформуванням Союзу ми значною мірою спізнилися".
І друга обставина: тоталітарна система не піддається радикальному реформуванню, її можна або поновити, або зруйнувати. Так було в різні часи в Німеччині, Італії, Португалії, Іспанії. Історія повторилася у 80-х роках ХХ століття в країнах Східної Європи, які раніше входили до так званого соціалістичного співтовариства. Уряд СРСР здійснив спробу переламати кризову ситуацію в економіці. Наприкінці 1990 р. новим главою уряду став В. С. Павлов, який представляв інтереси консервативних економічних і політичних кіл і ВПК. Для того, щоб зупинити відцентробіжні тенденції, було взято курс на жорсткі економічні заходи. Ніяких розмов про лібералізацію і приватизацію уже не було.
Влітку 1991 р.. В. Павлов поставив перед Верховною Радою вимогу про надання уряду надзвичайних повноважень з метою проведення стабілізаційного курсу в економіці і для того, щоб сконцентрувати всю владу в руках виконавчих органів. Верховна Рада СРСР не підтримала цієї вимоги.
Невдалі спроби консервативної стабілізації привели частину керівників Радянського Союзу до створення 19 серпня 1991 р. Державного Комітету з надзвичайного стану (ДКНС), що було, по суті, спробою державного перевороту. Лідери ДКНС виступили з дуже популістською і практично нереальною програмою виходу країни із кризи. 21 серпня 1991 р. путч провалився, а разом з ним - всі надії М. Горбачова на підписання нового союзного договору.
Саме з цього моменту розпочався процес фактичного розпаду СРСР як єдиної держави. В серпні 1991 р. про вихід із нього заявили прибалтійські республіки. 1 грудня в Україні відбувся референдум, на якому населення країни висловилось про свою повну незалежність.
8 грудня керівники Росії, України, Білорусії (країнспівзасновників СРСР) Б. Єльцин, Л. Кравчук і С. Шушкевич підписали так звані "Біловежські угоди" про денонсацію Союзного договору 1922 року і оголосили про створення Співдружності Незалежних Держав. 25 грудня 1991 р. М. С. Горбачов подав у відставку з поста Президента СРСР в зв'язку із зникненням даної держави
Висновок. "Перебудова" та побудова, за висловом Горбачова "гуманного демократичного соціалізму", який би поєднував ринкові механізми з централізованою плановою командно-адміністративною економікою, політичний плюралізм з монополією на владу КПРС, суверенітет союзних республік зі збереженням СРСР, потерпіла поразку саме внаслідок утопічності цих планів і невідповідності новим політичним реаліям.