- •Розселення племінних союзів східних слов’ян на території України
- •Назвіть причини, наслідки та причини поразки Української національної революції 1917-1921 рр.
- •Проаналізуйте початок Другої світової війни. Дайте оцінку пакту Молотова-Ріббентропа ( 23.08.1939 р.).
- •Пакт Молотова-Ріббентропа.
- •Розкрийте предмет і завдання курсу історії України.
- •Назвіть причини, наслідки та значення Визвольної війни українського народу під керівництвом б.Хмельницького.
- •1 Серпня 1914 р. Почалася Перша світова війна. Її основними причинами були економічні й політичні протиріччя між державами двох військово-політичних блоків:
- •2.1 Галиційська битва.
- •Проаналізуйте процес утворення срср в 30 роках хх ст. Та його наслідки для українського народу.
- •Сучасні українські політичні партії, їх роль у суспільному житті незалежної України
- •Проаналізуйте політику «воєнного комунізму» в срср 30 роках хх ст.
- •Охарактеризуйте процес десталінізації та його наслідки для України в 60 рр. Хх ст.
- •Розкрийте історичне значення проголошення незалежності України в 1991 році.
- •Розкрийте проблему періодизації історії України.
- •Радянський партизанський та підпільний рух на окупованій території України в 1941-1944 рр.
- •Правозахисний і національно-визвольний рух в Україні в 60–80-х рр. Хх ст.
- •Розкрийте історичне значення існування Галицько-Волинської держави в хіі- хііі ст.
- •Проаналізуйте етап історії України - «розстріляне відродження» в 30-х роках хх ст.
- •Охарактеризуйте початок перебудови в срср та її наслідки для України.
- •Розкрийте історичне значення християнізації Київської Русі в 988 році.
- •Проаналізуйте етап історії України - « суцільна колективізація» в 30-х роках хх ст.
- •Хід колективізації в Україні.
- •Охарактеризуйте етап розбудови незалежної України та проблеми сучасного державотворення
- •Розкрийте причини та наслідки феодальної роздробленості Русі
- •Проаналізуйте причини та наслідки голодомору в Україні в 30-х роках хх ст.
- •Проаналізуйте етап історії України - «індустріалізація » в 30-х роках хх ст.
- •Розкрийте історичне значення діяльності Богдана Хмельницького в історії України.
- •Проаналізуйте етап історії України - «національне Відродження » в другій половині хіх ст.
- •Охарактеризуйте проблеми сучасного державотворення в Україні на початку ххі ст..
- •Проаналізуйте становище України на сучасному етапі: досягнення, проблеми, перспективи.
- •Розкрийте історичне значення діяльності Кирило-Мефодіївського в історії України.
- •Проаналізуйте етап історії України - «радянізація західноукраїнських земель» в 40-рр. Хх ст.
- •Охарактеризуйте екологічні проблеми в Україні на початку ххі ст..
- •Розкрийте найголовніші риси політики Росії та Австро-Угорщини на західноукраїнських землях під час Першої світової війни.
- •Дайте оцінку і та іі Універсалам Центральної Ради.
- •Охарактеризуйте процес відбудови господарства в післявоєнний період
- •Розкрийте історичне значення діяльності Михайла Грушевського в історії України.
- •Проаналізуйте етап історії України - «неПу» в 30-рр. Хх ст.
- •Розкрийте найголовніші риси сталінського режиму в Україні.
- •Розкрийте історичне значення діяльності Української Центральної ради в історії України.
- •Проаналізуйте етап масових репресій в історії України в 20- 30рр. Хх ст.
- •Охарактеризуйте проблеми та досягнення сучасної України.
- •Дайте оцінку іv Універсалу Центральної Ради. Значення проголошення незалежності унр.
- •Розкрийте наслідки ідеологічного наступу в 40-50 рр. Хх ст. В Україні. «Ждановщина».
- •Охарактеризуйте процес перебудови в срср та його наслідки для України.
- •Дайте оцінку воєнним діям на території України в роки Першої світової війни.
- •Проаналізуйте етап визволення України від фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни (1943-1944 рр.).
- •Державна символіка сучасної України та її походження.
- •Охарактеризуйте Рух Опору в Україні в роки Великої Вітчизняної війни (1941–1944 рр.).
- •Розкрийте об’єктивну закономірність розпаду срср.
- •Розкрийте значення прийняття Конституції 1996 року.
Проаналізуйте етап історії України - «неПу» в 30-рр. Хх ст.
Становище в Україні після завершення громадянської війни було надзвичайно важким. Господарство опинилося в стані глибокої кризи. Через нестатки й розруху сотні тисяч людей залишали міста, йдучи до сіл у пошуках хліба. Українські землі поділили радянська Росія, Польща, Румунія, Чехословаччина. Найбільша частина України з населенням майже 40 млн. стала об'єктом експерименту. Одним із перших кроків на цьому шляху стала запроваджена в роки громадянської війни політика «воєнного комунізму»: проводилася націоналізація всієї промисловості й торгівлі, запроваджувався продрозкладка. Здійснювалося насильство над економікою, над законами економічного розвитку. Їхнє місце зайняли партійні директиви та політичні рішення. Внаслідок цього економічна і політична криза ще більше поглибилася. «Воєнно-комуністичні» методи та розруха швидко руйнували матеріально-технічну базу індустрії, майже знищили торгівлю, вбивали найменші економічні стимули до продуктивної праці й ефективного господарювання, руйнували грошову систему, призвели до зростання безробіття, викликали масове невдоволення. Намагання не допустити втрати влади більшовики удалися до запровадження Нової економічної політики (НЕП).Введена відповідно до рішень Х з'їзду РКП(б) у березні 1921 р., НЕП передбачала систему заходів, спрямованих на обмеження методів директивного управління, на використання елементів ринкових відносин: заміна продрозкладки продподатком, денаціоналізація частини промислових підприємств, насамперед дрібних і середніх, допуск приватного капіталу, заохочення іноземних інвестицій в різних формах, упровадження вільної торгівлі, нормалізація фінансової системи, розвиток кредитно-банкової системи, вдосконалення податкової системи, подолання інфляційних процесів тощо. Тепер замість реквізиції зерна, як це було за «воєнного комунізму», селянство обкладалося помірним податком. Уряд тимчасово відмовився від створення колективних господарств. Було скасовано державний контроль за внутрішньою торгівлею. Дрібні промислові підприємства передавались у приватні руки на правах оренди. Важка промисловість, банки, транспорт і зовнішня торгівля залишалися державними. Відроджувалася кооперація. У 1928 р., як і можна було передбачити, НЕП закінчила свою недовгу історію. Почався період соціалістичної індустріалізації, колективізації сільського господарства, сталінських п'ятирічок, масових репресій та голодоморів.
Перший голодомор в Україні стався в 1921-1922 рр. Головною його причиною були наслідки політики «воєнного комунізму», тих методів, за допомогою яких більшовицька влада домагалася виконання нереальних планів хлібозаготівель, незважаючи на неврожай, який охопив у 1921 р. південні, степові райони України. Особливо тяжке становище склалося в Катеринославській, Запорізькій, Одеській і Миколаївській губерніях та на півдні Харківщини. Голодувало близько 7 млн. Лютувала епідемія холери. Голоду можна було уникнути, якби влада не замовчувала його та своєчасно подбала про перерозподіл ресурсів. Тільки в др. пол. 1922 р. було дозволено діяти міжнародній організації «Американська адміністрація допомоги». Чисельність втрат, пов'язаних з голодом, становила 1,5 млн осіб. В Україні голод удалося ліквідувати лише в 1923 р. Це стало результатом не стільки зусиль влади, скільки поліпшення загальної економічної ситуації, пов'язаної з першими успіхами нової економічної політики. Випадки голоду повторювалися на Поділлі в 1925 р.
Дайте оцінку ІІІ та ІV Універсалам Центральної Ради.
ІІІ Універсал. ІІІ Універсал було прийнято 7 (20) листопада на засіданні Малої Ради УЦР. Широко проголошений він був 9 листопада 1917р. на Софійському, майдані в Києві.
М.Грушевський зачитав текст Універсалу.
1.Заявляється, що Україна не відокремлюється від Росії, але вся влада в Україні відтепер належить лише УЦР та Генеральному Секретаріату.
2. Україна стає_ Українську Народною Республікою
3. До її території належать землі, населені здебільшого українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, .Харківщина. Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму). Остаточно питання про приєднання до України Курщини, Холмщини, Вороніжчини та інших суміжних з Україною територій з переважаючим українським населенням має вирішуватися шляхом переговорів,
4. На території УНР поміщицьке землеволодіння, право власності на удільні, монастирські кабінетські та церковні землі скасовується. Генеральний Секретаріат зобов'язується негайно прийняти закон про розпорядження цими землями земельними комітетами до Українських Установчих Зборів.
5. В Україні проголошується 8-годинний робочий день.
6. Запроваджується державний контроль над виробництвом.
7. Україна виступає за негайне укладення миру між воюючими сторонами.
8. Скасовується смертна кара й оголошується амністія.
9. В Україні повинен бути створений дійсно незалежний суд.
10. Україна визнає національно-персональну автономію для меншин.
11. На 27 грудня (9 січня) призначаються вибори до Всеукраїнських Установчих Зборів, які планується скликати 9(22) січня 1918 р.Історики неоднозначне оцінюють III Універсал Центральної Ради. Більшість погоджується, що головне історичне значення мало проголошення Української Народної Республіки, тобто було розпочато етап державно-національного будівництва. Історичне значення III Універсалу було в тому, Проголошення Третього Універсалу Центральної Ради було, безперечно, актом великої історичної ваги: уперше за 250 років український народ рішуче задекларував свою волю, свій потяг до свободи, своє право розпоряджатися всіма справами власної держави.IV Універсалу11 січня Мала Рада ЦР прийняла ІV-й Універсал, який на другий день в будинку Педагогічного музею на відкритому засіданні проголосив М. Грушевський. Перш ніж зачитати текст Універсалу, Грушевський у короткому виступі наголосив на двох мотивах прийняття рішення: «дати нашому правительству змогу довести справу миру до кінця і захистити від усяких замахів нашу країну».Зміст IV Універсалу: 1) проголошувалася незалежність, суверенність УНР; 2) стверджувалося, що Україна хоче жити в мирі з усіма сусідами, але жоден з них не має права втручатися в її внутрішні справи; 3) урядові Доручалося довести до кінця переговори з Центральними Державами, укласти з ними мир; демобілізувати армію, яка по укладенню миру буде замінена міліцією; 4) всю землю роздати селянам без викупу на початку весняних робіт; 5) націоналізувати ліси, води і підземні багатства краю; 6) проголошувалося, що держава бере під свій контроль усі банки; 7) ставилося завдання найближчим часом скликати Українські Установчі Збори, що схвалять Конституцію УНР. Зразу після прийняття IV Універсалу Генеральний Секретаріат було перейменовано на Раду Народних Міністрів, головою якої обрано В. Винниченка.Історичне значення IV Універсалу полягає в тому, що він, проголосивши незалежною суверенною державою УНР, завершив процес складного, суперечливого розвитку українського національно-визвольного руху, який врешті-решт з великим запізненням відкинув ідеї автономії і федералізму. Прийняття Універсалу означало остаточний розрив з імперським центром. Але, на жаль, цей кульмінаційний момент в історії державотворення України було досягнуто не на хвилі піднесення українського національно-визвольного руху, а в один з найкризовіших періодів його історії часів громадянської війни.