1.6.3 Електропостачання споживачів ділянок та характеристика обладнання, що використовується.
У гірських виробках передбачені електромережі наступних напруг:
- 6000 В - для розподілу електроенергії на распредпункти високої напруги (РПП-6) і пересувні трансформаторні підстанції;
- 1140 й 660 В - для живлення электроприймачів;
- 127В - для живлення ручних електросвердел, приводів стрілочних переводів, висвітлення.
Для живлення струмоприймачів ділянки елекроенергієй застосовуються пересувні трансформаторні підстанції типу ТСВП живляться від ЦПП по кабелях марки СБН-6 й ЕВТ. Стаціонарне устаткування одержує електроенергію по кабелях марки СБН, а пересувні машини й механізми - марки КГЭШ.
Для керування машинами й механізмами використаються рудничні магнітні пускачі типу ПВИ-63, ПВИ-125, ПВИ -250, ПВИ -320, станції керування СУВ350.
На ділянці 1-й південної лави Ц.П. блоку 8 установлені три трансформаторні підстанції: КТПВ-1000/1,2; КТПВ-630/1,2; ТСВП-630/6.
Як пускові апаратури використаються автоматичні фідерні вимикачі типу АВ-400 і магнітні пускачі ПВИ -320, ПВИ-250; ПВИ-125 і ПВИ-63. Для живлення освітлювальних мереж і ручних гірських свердлів установлюються пускові агрегати типу АПШ-1. Дані про струмоприймачі ділянки приведені в таблиці 1.13
Таблиця 1.13
Характеристика струмоприймачів ділянки
|
Обладнання |
Тип двигуна |
Кіль-кість |
Рн, кВт |
Марка кабелю |
Тип пускача, фідера |
Iy, А |
|
СНТ-32 |
АЦУМ-225 |
1 |
62,5 |
КГЭШ 3х50+1х10 |
|
500 |
|
CZK 228/732(низ) |
2-х швидкісний |
2 |
200/65 |
КГЭШ 3х50+1х10+3х1,5 КГЭШ 3х35+1х10+3х1,5 |
SN-2 |
400/1200 |
|
РКУ-13 |
ЭДКО-445 |
1 |
110 |
КГЭШ 3х50+1х10+3х1,5 |
ПВИ-320 |
1600 |
|
ТН-700 |
2-х швидкісний |
1 |
200/65 |
КГЭШ 3х35 |
ПВИ-320 |
400/1200 |
|
ЭБГП-250 |
2ВР-132 |
1 |
3,2 |
КГЭШ 3х16 |
ПВИ-125 |
500 |
|
CZK-228/732 (верх) |
2-х швидкісний |
1 |
200/65 |
КГЭШ 3х50+1х10+3х1,5 КГЭШ 3х35+1х10+3х1,5 |
SN-2 |
400/1200 |
|
СНТ-32 |
АЦУМ225 |
1 |
62,5 |
КГЭШ 3х35 |
ПВИ-125 |
500 |
|
Насос Mono-820 |
ЭДКОФ43 |
1 |
30 |
КГЭШ 3х25 |
ПВИ-125 |
125 |
|
УНР-02 |
ВРП-160 |
1 |
18 |
КГЭШ 3х16+1х10 |
ПВИ-63 |
125 |
|
Лебідка |
|
1 |
11 |
КГЭШ 3х35+1х10+3х4 |
ПВИ-63 |
125 |
|
Сверло ЭБГП-250 |
Спец. |
1 |
3,2 |
КГЭШ 3х16 |
ПВИ-125 |
500 |
ВСТУП
Підсумком вивчення студентами курсу «Транспорт на гірничих підприємствах» є курсовий проект . Об’єктом курсового проектування є технологічна схема підземного транспорту шахти. Мета курсового проекту – закріплення і поглиблення теоретичних знань про транспортування вантажу по підземних виробках. Головними завданнями курсового проекту є: вибір та обґрунтування транспортних засобів для переміщення корисної копалини, породи, людей тощо.; узгодження способів основного та допоміжного транспортів шахти; забезпечення безпечних умов для праці; економічна доцільність використання способів транспортування.
Механічне устаткування підземного транспорту характеризується великою різноманітністю використовуваних видів транспорту і типів машин. Це пов’язано різними гірничо-геологічними умовами розроблюваних родовищ, різнотипністю застосовуваних систем розробки і підготовки, різними масштабами видобувних робіт, а також неоднаковими властивостями переміщуваних вантажів.
Технологічна схема підземного транспорту визначається головним чином засобами транспорту, що використовуються на окремих ланках і їхніх місцях. При цьому вибір виду транспорту для кожної ланки залежить не тільки від гірничотехнічних умов, але й від економічності застосування транспортних засобів у певних умовах.
При встановленні найбільш вигідної технологічної схеми підземного транспорту для заданих гірничотехнічних умов шахти за основний економічний критерій оптимальності можуть бути прийняті експлуатаційні витрати на транспортування.
При цьому оптимальною вважається така технологічна схема підземного транспорту, при якій сумарні експлуатаційні витрати по всім транспортним ланкам шахти найменші.
1.ВХІДНІ ДАНІ
Параметри виробок
Таблиця 1.1.
Параметри виробок
|
L1 |
L2 |
L3 |
L4 |
L5 |
L6 |
L7 |
β |
|
1900 |
300 |
1700 |
620 |
1000 |
830 |
1000 |
-3 |
Очисний вибій
γц – щільність вугілля в цілині, γц = 1,33 т/м3;
Опір вугілля різанню 240 кH/м;
Таблиця 1.2.
Технічні засоби в очисному вибої та параметри очисного вибою
|
Тип комбайна* |
Тип забойного конвеєра* |
Lов |
m |
Асм |
tв |
tз |
|
Лава 1 | ||||||
|
JOY4LS-20 |
CZK260/852 |
300 |
1,5 |
367 |
200 |
100 |
Підготовчий вибій
γп – щільність породи, γп = 2,7 т/м3;
S – перетин проходки, S = 18,1 м2;
Таблиця 1.3.
Технічні засоби в підготовчому вибої та параметри очисного вибою
|
Тип комбайна |
lп |
tр |
Тип комбайна |
lп |
tр | |
|
Проходка 1 |
Проходка 2 | |||||
|
КСП-32 |
2 |
120 |
КСП-32 |
3 |
120 | |
Допоміжні матеріали
Об’єм допоміжних матеріалів, орієнтовно, що доставляються на дільниці визначається для лав, обладнаних механізованими комплексами, наступним чином: лісоматеріали – 5м3; емульсії (та мастильні матеріали) - 320 кг; обладнання – 2 т; сипучі та інші матеріали – 0,5 т на 1000 т добового видобутку.
Для підготовчих забоїв об’єм допоміжних матеріалів приймається по темпам проходки. Наприклад, з урахуванням темпу проведення виробки – 2,4м/зм вантажопотік до підготовчого вибою складається з: 12 рам металевого кріплення, ЖБ затяжки – 2,4 т/зм, емульсії – 200 кг, обладнання 0,8 т, інертного пилу – 0,5 т за добу, окрім рам, які поставляються за добу.
На рис. 1.1 показано спрощену схему виробок шахти.
Рис 1.1 - Спрощена схема транспортних шахти
Пасажирські перевезення
Доставка людей по ПБ необхідно здійснювати до усіх вибоїв шахтного поля, якщо відстань від навколостовбурового двору перевищує 1000 м, або різниця по вертикалі більше 25 м. Тому необхідно здійснювати перевезення людей до двух лав, та до двух проходок. Для розрахунків треба приймати найнавантаженішу зміну – ремонтну. Кількість людей в лавах складає по 35-45 працівників, а в кожній прохідницькій дільниці по 15-25 працівників.
Таблиця 1.4.
Кількість робітників
|
Лава |
Проходка |
Інші виробки |
|
45 |
20 |
5 |