2.3 Собівартість

Собівартість продукції — це основний якісний показник роботи підприємства. Її рівень відбиває досягнення та недоліки роботи як підприємства в цілому, так і кожного структурного підрозділу. Систематичне зниження собівартості продукції має важливе народногосподарське значення, бо дає змогу за стабільних ринкових цін збільшувати прибуток на кожну гривню витрат, підвищує конкурентоспроможність продукції.

У собівартості знаходять вираження усі витрати підприємства, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції. Її показники відбивають міру використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, якість роботи окремих працівників і керівництва в цілому.

Основними завданнями аналізу собівартості продукції є:

- виявлення резервів зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції; - об'єктивна оцінка виконання плану за собівартістю і її зміни відносно минулих звітних періодів, а також дотримання чинного законодавства, договірною і фінансовою дисциплін;

- забезпечення центрів відповідальності за витратами необхідною аналітичною інформацією для оперативного управління формуванням собівартості продукції;

- сприяння виробленню оптимальної величини планових витрат, планових і нормативних калькуляцій на окремі вироби і види продукції.

У розглянуому нами випадку, велику у вагу приділяють факторному аналізу собівартості продукції , який надаенам змогу ширше і точніше визначити істинне положення підприємства.

Факторний аналіз собівартості продукції передбачає аналіз:

- динаміки операційних витрат;

- чинників зміни витрат на 1 грн. реалізованої продукції за

порівнянними і непорівнянними виробами, а також за групами продукції за

віком їх випуску;

- впливу на собівартість окремих груп продукції за рівнем їх рентабельності;

- структури операційних витрат за економічними елементами;

- собівартість за калькуляційними статтями витрат.

Проведений аналіз дозволяє виявити закономірність у визначенні резервів і необхідність комплексного підходу до внутрішньовиробничого планування собівартості.

Повертаючись до нашого прикладу взначаемо наступне:

1 При застосуванні факторного аналізу формування собівартості (Сб заг) можна представити у вигляді наступної факторної моделі:

Сб _заг =∑ (N ∙ И _з)+И _пос, (3.5)

де N - обєм виробленої продукції;

И _з – змінні витрати на одиницю продукції;

И _пос – загальна велечина постійних витрат.

Це дозволить нам візначити який саме рівень собівартості зараз домінує на підприемстві.

2 Наступним етапом ми визначамо значення загальної собівартості за представленми нам рокми. Для визначення впливу чинників використовуємо методику факторного аналізу (спосіб ланцюгових підстановок). Для цього ми використовуемо наступну формулу:

Сб _заг =∑ (N_n ∙И _{з n})+И _{пос n};

Де де N - обєм виробленої продукції;

И _з – змінні витрати на одиницю продукції;

И _пос – загальна велечина постійних витрат;

n – період часу.

3 Послідовно порівнявши між собою показники загальної собівартості, визначаємо велечину впливу чинників на зміну загальної суми витрат за рахунок різних факторів впливу.