5. Економічна частина

6. Охорона праці і міри безпеки

Безпека робіт з радіоелектронним устаткуванням і утримання його в справному стані регламентуються Правилами техніки безпеки і виробничої санітарії в електронній промисловості (ПТБ і ПСЕП), правилами технічної експлуатації та правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів.

До малогабаритного радіоелектронного устаткування належить устаткування одноблокового і багатоблокового виконання, яке за своєю масою і габаритами може бути розміщене на робочому столі (верстаку), а також стійки зі вставними блоками з розмірами в плані не більшими за 700x700 мм. До великогабаритного належить однокорпусне, багатокорпусне і безкорпусне устаткування, що складається з одного і більше блоків, яке встановлюється на підлозі.

Персонал, обслуговуючий радіоелектронні пристрої, може потрапити під напругу внаслідок несправності, аварії або своїх помилкових дій. Безпека обслуговування електро та радіо пристроїв залежить від їх робочої напруги, умов експлуатації і характеру середовища приміщення, в якому воно встановлене.

Монтаж радіоелектронного устаткування. Виготовлення каркасів; шасі устаткування на слюсарно-механічних ділянках необхідно проводити з дотриманням вимог техніки безпеки при холодній і гарячій обробці металів. При монтажі радіоелектронного устаткування треба дотримуватися вимог електробезпеки і працювати тільки зі справним електроінструментом (електропаяльником).

Електропаяльник і лампи для місцевого освітлення необхідно застосовувати напругою не більше 42 В. Для пониження мережевої напруги 220 і 127 В до 42 В треба застосовувати понижувальний трансформатор. Один кінець вторинної (понижувальної) обмотки трансформатора і металевий кожух трансформатора необхідно заземляти.

При під’єднанні апаратури до цехової мережі необхідно застосовувати штепсельні роз’єми.

У разі несправності у мережевій проводці викликають електромонтера. При монтажі радіосхем забороняється: перевіряти на дотик наявність напруги і нагрів струмопровідних частин схеми; застосовувати для з’єднання блоків і приладів дроти з пошкодженою ізоляцією; проводити паяння і установку деталей в устаткуванні, що знаходиться під напругою; вимірювати напруги і струми переносними приладами з неізольованими проводами і щупами; під’єднувати блоки і прилади до устаткування, що знаходиться під напругою; замінювати запобіжники у ввімкненому устаткуванні; працювати на високовольтних установках без захисних засобів.

Загальні вимоги безпеки

1.1. До експлуатації радіоелектронних пристроїв та їх налагоджування допускаються робітники і фахівці (далі по тексту "працівники") не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, навчені безпечним методам роботи, які склали іспити відповідно до чинного Положення про порядок навчання працівників зв'язку безпечним методам праці.

1.2. Працівники повинні бути навчені основам виконання робіт за даною професією.

1.3. Роботи з монтажу передавального радіообладнання виконуються бригадою у складі не менше 2-х чоловік.

1.4. Керівник бригади повинен мати V, а члени бригади – не менше III групи з електробезпеки.

1.5. Кожен працівник повинен пройти інструктаж з безпечних методів і правилам праці на робочому місці.

1.6. Прізвища працівників, дата проведення інструктажу заносяться в спеціальний журнал. Працівник, який пройшов інструктаж, повинен розписатися в журналі.

1.7. Приступати до роботи без проведення інструктажу на робочому місці не дозволяється.

1.8. На кожному робочому місці повинна бути інструкція з охорони праці при виконанні робіт по монтажу передавального радіообладнання.

1.9. Кожен працівник повинен бути попереджений про необхідність дотримання Правил внутрішнього трудового розпорядку.

1.10. При монтажі обладнання можуть виникнути небезпечні для життя та шкідливі для здоров'я фактори:

– напруга небезпечно для життя при дотику до відкритих струмоведучих частин;

– підвищений рівень високочастотних випромінювань.

1.11. Кожен працівник повинен бути забезпечений спецодягом та засобами індивідуального захисту відповідно до Типових галузевих норм безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та засобів індивідуального захисту.

1.12. Кожен працівник має вивчити вимоги пожежо-і вибухобезпеки і дотримуватися їх.

1.13. За невиконання цієї інструкції винні несуть відповідальність згідно з Правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Вимоги безпеки перед початком роботи

Перед початком роботи необхідно:

2.1. Одягти спецодяг, заправивши її так, щоб не було звисаючих кінців. Прибрати волосся під головний убір.

2.2. Перевірити справність засобів індивідуального захисту (відсутність зовнішніх пошкоджень і термін придатності ні штампу випробувань), обтерши їх від пилу.

2.3. Підготувати справний інструмент, електропаяльник і переносну електролампу на 42 В, вимірювальну апаратуру.

2.4. Підготувати в спеціальній тарі припой, флюс, що знежирюють речовини. Легкозаймисті рідини в непролівающейся тарі з чітким написом про вміст і щільно закривається кришкою в кількості, що не перевищує змінної потреби.

2.5. Вивчити монтажні схеми, інструкції та рекомендації заводу-виготовлювача з проведення монтажу.

2.6. Перевірити заземлення металевих частин обладнання, які можуть опинитися під напругою внаслідок порушення ізоляції (каркаси, шафи, корпуси рубильників і т. п.) і заземлення металевих корпусів вимірювальних приладів.

Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Не допускається залишати одного працівника для виконання робіт за відсутності в приміщенні осіб, атестованих з електробезпеки.

3.2. Щоб уникнути ураження електричним струмом при виконанні робіт по монтажу радіо електричних пристроїв забороняється в обладнанні, що знаходиться під напругою, виконується:

– будь-які виправлення монтажу;

– відключення і підключення кабелів;

– пайку і установку деталей;

– перевіряти на дотик нагрів струмоведучих частин схеми;

– підключати блоки і прилади;

– замінювати запобіжники.

3.3. Не допускається перевіряти ступінь нагрівання паяльника на дотик, брати багато припою на паяльник, робити різкі рухи з паяльником в руці.

3.4. При виконанні робіт, пов'язаних з можливістю загоряння або опіку очей припоєм, роботу необхідно виконувати в захисних окулярах.

3.5. При монтажі деталей на металевих поверхнях в положенні "лежачи", "з коліна", "сидячи" роботи повинні проводитися з використанням матів і підколінника.

3.6. Підключення вимірювальних приладів проводити при відключеному устаткуванні і знятому заряді на ємностях схеми.

3.7. При ліквідації виниклої пожежі користуватися вуглекислотними вогнегасниками.

3.8. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена, не відволікатися і не відволікати товаришів по роботі.

3.9. Підтримувати порядок на робочому місці.

Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Вимкнути всі пристрої електроживлення та вимірювальну апаратуру.

4.2. Пам'ятати, що дроти захисного заземлення відключаються в останню чергу.

4.3. Відключити електропаяльник і переносну електролампу.

4.4. Прилади, інструмент, захисні пристосування прибрати в місця, відведені для їх зберігання.

4.5. Невитрачені легкозаймисті рідини закрити в металеву шафу.

4.6. Прибрати робоче місце.

4.7. Зробити необхідні записи в оперативній та технічної документації.

4.8. Повідомити керівництву про всі недоліки, виявлені під час роботи.

4.9. Зняти і прибрати у відведене місце для зберігання спецодяг та засоби індивідуального захисту.

Значною мірою безпека обслуговування електрообладнання залежить від умов середовища приміщення, в якому воно встановлене, бо ці умови впливають на стан ізоляції і опір шкіри людини. Волога, їдкі пари або гази, струмопровідний пил і висока температура знижують опір ізоляції і руйнують її. Крім того, шкіра людини під впливом вологи і високої температури стає провідною, що зменшує опір тіла людини і підвищує небезпеку ураження електричним струмом.

Струмопровідна підлога (металева, цегляна, бетонна), на якій стоїть людина, різко зменшує опір його кола і підвищує небезпеку дотику до струмопровідних частин, що знаходяться під напругою. Провідний пил осідає на проводах і утворює провідне коло, внаслідок чого можливі замикання на землю і між фазами. Їдкі пари або гази (хімічно активне середовище) руйнують ізоляцію і зменшують її опір.

Таким чином, ознаками підвищеної небезпеки є:

1) волога (відносна вологість повітря вище 75%) або наявність струмопровідного пилу;

2) струмопровідні підлоги;

3) підвищена температура повітря (більше +35оC);

4) можливість одночасного дотику людини до заземлених корпусів обладнання і до частин електрообладнання, що перебуває під напругою.

Висновки

При проведенні аналізу літературних джерел з теми та виявлено, що на даний момент існує надзвичайно велика кількість різновидів будови схем генератора низької частоти. Кожна схема має ряд своїх переваг та недоліків у будові та роботі приладу, тож при виборі схеми важливо чітко визначитися із формою отримуваних сигналів з генератора, діапазоном частот в яких повинен працювати генератор, напругою отримуваною на виході з пристрою та багатьма іншими не менш вагомими питаннями.

Під час виконання дипломного проекту нами було обрано схему генератора низької частоти, яка приведена у додатку А та розроблено схему електричну принципову, складальне креслення виробу та описано принцип роботи з приладом.

Список використаних джерел

1. Шустов М.А.Практическая схемотехника. 450 полезных схем радиолюбителям: Книга 1. – М.: «Альтекс – А», 2003. – 351 с.

2. Гершунский Б.С. Основы электроники. К.: «Вища школа» 1977.–344с.

3. Колонтаєвський Ю.П., Сосков А.Г. Промислова електроніка та мікросхемотехніка: теорія і практикум. За ред. А.Г. Соскова. - К.: Каравела, 2003.

4. Збожна О.М., «Основи технології » – Тернопіль: «Карт- бланш»,2002.

5. ГОСТ 12.2.007.0-75 ССБТ «Вироби електротехнічні».

6. Макаровська Т.П. Економіка підприємства. Навчальний посібник – К. – 2003

7. Економіка підприємства: Навч.посіб. / А.В.Шегда, Т.М.Литвиненко, М.П.Нахаба та ін..; За ред..Шегди. – К.: Знання-Прес, 2003

.