Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Пособие_ВМ_для_менеджеров

.pdf
Скачиваний:
18
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
2.16 Mб
Скачать

1.3.3. Метод послідовного виключення невідомих. Метод Гауса

Нехай дано систему

 

 

лінійних рівнянь з

 

невідомими

$

 

 

:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

$

 

(1.13). Розглянемо матрицю

 

 

системи (1.13) та її розширену

матрицю (матрицю, що

складається з елементів матриці

 

та

 

$

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

стовпця вільнихo

членів

 

):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

$ 5

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(1.17)

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

6

6

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

o

 

 

 

 

… …

… …

-

r

 

 

 

 

$ !$|:# q

 

 

 

(1.18)

 

 

 

 

 

 

 

 

g

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

|

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

6

 

6

g

 

 

 

 

 

Метод Гауса розв’язання систем лінійних алгебраїчних

рівнянь складається в

тому,

 

 

 

 

 

 

 

$

 

 

 

 

 

що за допомогою елементарних

перетворень її зводять до вигляду

коли матриця

 

 

$

 

 

 

 

системи стає

трапецієвидною. Після того ,

(як

матрицяo

 

 

стала

трапецієвидною) з легкістю можна відповісти на запитанняo

о

сумісності системи та о кількості розв’язків. Зводити матрицю системи до трапецієвидної форми будемо наступним чином. Спочатку bв усіх рівняннях системи, крім першого вилучимо невідому b ; потім в усіх рівняннях, крім першого і другого – невідому і так далі.

Так як кожному елементарному перетворенню системи відповідає елементарне перетворення розширеної матриці системи (і навпаки), то замість системи (для скорочення запису) будемо працювати з розширеною матрицею цієї системи, виконуючи перетворення лише над рядками.

Зауваження. Метод Гауса використовують для розв’язання систем з будь-якою кількістю невідомих, тому що зі зростанням кількість обчислень зростає незначно.

31

Для ілюстрації метода Гауса розглянемо декілька прикладів.

Приклад 1.13. Розв’язати систему лінійних алгебраїчних

рівнянь методом Гауса:

b 4b " 2b b1 "4, s3b " b " 2b " 3b1 5,g 2b 3b b 2b1 2, b b 5b " 2b1 6.

 

Розв’язання:

$

Поставимо у відповідність системі

розширену матрицю

o:

"4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

4

 

"2

 

1

 

 

 

 

(-3)(-2)(-1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

o

3

"1

"2

"3

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

$ 5 2 3

 

 

 

1 2

2 7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

~

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

1

4

1

 

 

 

5

"2

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

4

 

 

"2

 

1

"4

 

 

 

 

"2

 

1

"4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

~ 50

"13

 

 

4

 

 

"6 177

:

 

 

 

 

 

~ 50 "13

 

4

 

"6 177

 

0

 

"5

 

 

5

 

0

10

 

!"5#

 

 

 

0

 

1

 

"1

 

0

"2

 

0

 

"3

 

 

7

 

"3

10

 

 

13

3

 

 

0

 

"3

 

7

"3

10

 

 

1

 

4

 

 

 

 

"2

 

1 "4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

1

 

 

 

 

"1

 

0

"2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

~ 50

"13

 

 

 

4

 

"6

17

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

"3

 

 

 

7

 

"3

 

10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

4

 

"2

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

4

 

"2

 

 

 

1

"4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

"4 (-1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

~ q

0

1

 

"1

 

 

0

~ 5 0 1 "1 0

"27

:

 

 

 

 

 

 

0

0

 

 

 

1 2⁄3 Z"2r

~

0

 

0

"9

 

 

"6 "9

 

 

!"9#

 

 

 

 

1

" 3⁄4

1

 

 

0

 

0

 

4

 

 

"3

4

 

 

 

 

: 4

 

 

 

 

 

0

0

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

4

 

 

"2

 

 

 

1

 

 

"4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

4 "2

1

"4 .

 

0

 

1

 

 

"1

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

~ q 0 0

 

 

1 2⁄3

 

 

"2

 

 

 

 

 

· 3

 

 

~5

0

 

 

1 "1

0

"2

 

 

 

Z

1 r

 

 

 

 

 

0 0 3

2 3 7

 

0

 

0

 

 

0

 

 

17⁄12

 

 

0

 

 

 

· 12⁄17

0

 

0

0

1

0

 

 

 

Отже, з останнього рівняння маємо:

 

b1

0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2b1 3

 

.

 

 

b1

 

 

 

 

3b 2 ·

0 3;

Третій рядок розширеної матриці прочитаємо як

3b

 

b 1

 

 

 

 

 

, отримаємо:

 

 

 

. Підставимо знайдене значення

 

 

b " 1 "2; b "1.

 

"2;

 

 

 

 

 

 

 

З другого рядка маємо b " b

 

 

 

b , b b1

4b " 2b b1 "4

 

, маємо

 

 

 

.

Після

 

 

 

 

 

першого рядка розширеної матриці

b :

 

І, нарешті, з, з

урахуванням

 

знайдених

 

 

 

b 4 ·

!"1# " 2 · 1 0 "4.

b

2

 

 

перевірки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

можемо записати відповідь

b "1;

b 1;

b1 0.

 

 

 

Відповідь: b

2;

 

 

Приклад 1.14. Розв’язати систему лінійних алгебраїчних

рівнянь методом Гауса:

b 3b " 5b b1 2

s "b " 2b 3b 6b "3 g 4b 13b " 22b 11b 7 "2b " 7b 12b " 9b1 1 "3.

 

Розв’язання: Поставимо у відповідність системі

розширену матрицю

o:

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

3

"5

 

$1

 

 

 

1 (-4) 2

 

 

 

 

 

o

"1

"2

3

 

6

 

"3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

$ 5 4

13

"22

11

7

7

 

 

 

 

 

~

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

"2

"7

12

 

"9 "3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1 3

"5

1 2 .

 

3

"5

1 2

 

(-1) 1

 

 

0

1

"2

7

"1

 

 

 

 

 

0

1

"2

7

"1

 

~ 50 1

"2

7 "17

 

 

 

 

~ 50 0

0

0 0 7

 

 

 

 

 

 

0

"1

2

"7

1

 

 

 

 

 

0

0

0

0

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

s

b 3b

" 5b

b1 2

g

Отже ми отримали систему

 

 

 

 

 

 

 

0 0

 

 

 

 

2b " 2b 7b1 "1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

33

 

 

 

 

 

0 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Останні два рівняння перетворилися в рівняння вигляду:

0 · b 0 · b 0 · b 0 · b1 0.

Ці рівняння задовольняються при будь-яких значеннях

невідомих,

тому

їх

 

 

можна

відкинути.

 

Щоб

задовольнити

 

 

h

 

w

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

і

 

.

обрати будь-які

другому рівнянню, ми можемо для

 

 

 

 

b " 2 · h 7 · w "1;

 

b

"1 2h " 7w

 

 

 

 

значення

 

і

 

, тоді значення для

 

 

визначиться однозначно

:

 

 

 

 

b

 

 

b1

 

 

b 3 · !"1 2h " 7w# " 5h. w 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З першого рівняння

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

b

5"x 20w

 

 

 

 

 

 

також

однозначно

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

визначимо

 

 

 

 

 

b

 

 

 

Остання

 

система

рівносильна

 

 

 

 

 

 

 

 

5"x 20w;

 

 

 

 

 

 

 

початковій тому формули

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

"1 2h " 7w;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

h;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b1

w.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

при вільних

 

і

 

дають нам всі розв’язки системи. Як бачимо,

 

 

 

 

множина

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

їх нескінченаh

 

w

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 1.15. Розв’язати систему лінійних алгебраїчних

рівнянь методом Гауса:

 

 

 

2b

2b1

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

" 3b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2b

" 5b

 

 

7b1

0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

s"3b

13b

" 5b "8b1

"6g

 

 

 

 

 

 

 

 

5b 11b

11b 8b1

11

 

 

 

 

Розв’язання:

$

 

Поставимо у відповідність системі

розширену матрицю

o

:

1 (-2) 3 (-5)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

"3 2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

o

2

"5

 

 

0

 

7

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

$ 5"3

13

"5

"8 "67

 

 

 

 

 

~

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

11

 

11

 

8

 

 

11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

"3

2

2

1

(-1)

1

"3

2

2

1 .

0

1

"4

3

"2

0

1

"4

3

"2

~ 50

4

1

"2 "37

 

 

~ 50

4

1

"2 "37

0

4

1

"2

6

 

 

0

0

0

0

9

 

 

Отже, задана за умовою система рівносильна наступній:

 

b " 3b

2b 2b1

1

s

b

" 4b 3b1

"2.

4b b " 2b1

"3g

 

 

0 9

Ця система несумісна, тому що її останнє рівняння

0 · b 0 · b 0 · b 0 · b1 9

не може бути задоволене ніякими значеннями невідомих.

Відповідь: система несумісна.

 

 

 

 

 

 

 

1.3.4. Матричний метод

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянемо систему

 

лінійних алгебраїчних рівнянь з

невідомими (1.14).

Поставимо у відповідність системі

(1.14)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

матричне рівняння

 

 

$ · c :,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c

 

 

 

(1.19)

де

 

-

матриця

 

коефіцієнтів при невідомих,

- стовпець

невідомих

, : -

стовпець вільних членів

:

 

 

 

 

 

 

 

 

$

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

$ 5

 

 

 

 

 

 

 

7 , c 5 … 7 , : 5

 

 

 

 

… 7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Будемо вважати, що визначник

 

 

(визначник матриці

 

системи

(1.14)

відрізняється від нуля За теоремою Крамера така

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

$

 

 

 

 

 

 

$#

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

35

 

 

 

 

 

 

 

 

 

система має єдиний розв’язок. З іншого боку, для невиродженої

матриці $

існує обернена матриця $T.

 

 

 

T.

 

 

 

T

 

 

 

 

Помножимо обидві частини рівності (1.19) зліва на

Отримаємо

c

 

:

 

 

; 1

Така операція можлива, тому що

$і

- квадратна матриця

$-го

порядку,

а матриці-стовпці

 

 

мають

розмір

 

.

$T · !$c# !$T · $#c 9c c $T · :.

Отже, щоб розв’язати систему (1.13), представлену у вигляді

(1.19), необхідно обчислитиc $T · :

(1.20)

Зауваження. Як і у випадку використання формул Крамера, матричний метод не застосовують при розв’язанні

систем з великою кількістю невідомих, тому що це вимагає від

 

$#).

 

 

! " 1#

 

порядку

 

(визначник

нас обчислення

одного визначника

го

 

матриці

та

 

визначників

-

 

(

 

доповнення

Приклад 1.16. Розв’язати систему лінійних алгебраїчних

рівнянь матричним методом:

3b " 4b b "11g j 2b b " 5b 13

b " b " 2b 0 .

 

Розв’язання: Запишемо

b

"11 .

 

 

3

"4

1

 

$ B2 1

"5D; c Bb D; : B 13

D

 

3

1

"1

"2

b

0

 

 

"4

1

 

 

 

,

$ -2

1

"5- "6 20 " 2 " 1 " 15 " 16 "20 0

тобто

1

"1

"2

 

 

 

.

матриця невироджена і обернена до неї існує Транспонуємо матрицю:

36

3

2

1 .

$M B"4

1

"1D

1

"5

"2

Знайдемо алгебраїчні доповнення до кожного елемента транспонованої матриці:

M

1

 

"1

 

;

 

 

 

$

'"5 "2' "2 " 5 "7

 

 

 

 

M

"

"4

"1

 

 

;

 

 

$

' 1

"2'

"!8 1# "9

 

 

$M

'"4 1

' 20 " 1 19;

 

 

 

 

M

1 2

"51

 

 

 

;

 

$ "

'"5

 

"2'

"!"4 5# "1

 

M

3

 

1

 

;

 

 

 

 

$ '1

3

"2'

"6 " 1 "7

 

 

 

 

M

 

 

2

 

 

 

;

 

$ "

'1 "5' "!"15 " 2# 17

 

 

M

2

 

1

 

;

 

 

 

 

$ '1 "1'

"2 " 1 "3

 

 

 

 

M

 

3

 

1

 

 

 

;

 

$ "

'"4

2

"1'

"!"3 4# "1

 

M

3

 

 

.

 

 

 

 

$ '"4 1'

3 8 11

 

 

 

 

 

Множник !"1#% тут враховано.

 

 

Отже обернена матриця має вигляд:

 

 

 

 

 

 

"7

"9

19 .

 

 

 

 

 

$T " y B"1

"7

21D

 

 

 

 

 

 

"3

"1

11

Скористаємося формулою (1.20): 37

 

 

"7

"9

19

"11

D

c $T · : " y B"1 "7 21D · B 13

 

 

"3

"1

11

0

2 .

77 " 117 0

 

"40

 

" y B 11

" 91

0 D " y B"80D B

4 D

33

" 13

0

 

20

"1

Маємо: b 2;

b 4;

b "1.

 

 

1.3.5. Умова сумісності системи лінійних алгебраїчних рівнянь. Теорема Кронекера-Капеллі

Питання сумісності системи лінійних алгебраїчних рівнянь (1.13) повністю розв’язується наступною теоремою.

Теорема Кронекера-Капеллі. Для того, щоб система

лінійних алгебраїчних рівнянь (1.13) була сумісною, необхідно і

$

^$ ^$

достатньо, щоб ранг матриці

$

дорівнював рангу її розширеної

матриці o, тобто

 

o.

З теореми Кронекера-Капеллі (у випадку сумісності системи) легко отримати відповідь на питання о кількості розв’язків системи.

 

Теорема о кількості розв’язків системи. Нехай для

 

 

 

 

 

 

 

 

системи

 

лінійних рівнянь з

 

 

невідомими (1.13) виконується

 

сумісності

,

 

$

 

ранг

 

матриці

 

дорівнює

рангу її

умова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ранг матриці

дорівнює

розширеної матриці

o

.

Тоді,

 

якщо

 

$

 

 

 

 

кількості невідомих

 

 

,

 

то система є визначеною і має

єдиний розв’язок.

 

Якщо ранг матриці менше кількості

 

! #

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

невідомих

 

, тоді система невизначена і має нескінчену

кількість

розв язків

а саме

:

 

деяким

 

 

 

невідомим які

 

! Y#

,

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

довільні значення тоді

будемо називати базовими можна надати! " #

 

 

,

невідомі, що залишились (їх будемо називати вільними), визначаються вже однозначно через базові

38

1.3.6. Однорідні системи лінійних алгебраїчних рівнянь

Нехай дано однорідну систему

(1.21)

 

b b b 0 .

f

b b b 0 g

 

… … … … … … … … … … … …

 

 

6b 6b 6b 0

 

Однорідна система завжди сумісна, тому що завжди має

наступний розв’язок:

b 0, b 0, … , b 0.

Цей розв’язок називається нульовим (або тривіальним). Будьякий інший розв’язок (якщо він існує), в якому хоча б один невідомий відрізнявся від нуля, називається ненульовим (або

нетривіальним).

Теорема 1.4. Для того, щоб однорідна система лінійних алгебраїчних рівнянь (1.21) мала нетривіальний розв’язок,

необхідно і достатньо, щоб ранг матриці системи був менше

числа невідомих ! Y #.

 

 

 

У

випадку,

коли число

рівнянь дорівнює числу

невідомих

,

умова

 

!∆ 0#

що

 

відповідає тому,

визначник

системи дорівнює нулю

 

 

! #

 

! Y # .

 

Приклад 1.17. Розв’язати систему лінійних однорідних

алгебраїчних рівнянь:

4b " 2b " 5b 0g j2b 3b " 2b 0 3b " 7b " 2b 0.

Розв’язання: Обчислимо

визначник системи

4

"2

"5

 

.

∆ -2

3

"2- "24 12

70 45 " 8 " 56 39 0

3

"7

"2

39

Ранг матриці системи дорівнює 3 ! ^$ 3# і співпадає з числом невідомих. За умовою теореми 1.4 така система має

лише тривіальний розв’язок. Отже,

Відповідь: b 0, b 0, b 0.

Приклад 1.18. Розв’язати систему лінійних однорідних

алгебраїчних рівнянь:

j2bb "2bb "3bb 00g 3b 2b b 0 .

Розв’язання: Обчислимо визначник системи

 

2

"1

3

.

∆ -1

2

"1- 4 3 6 " 18 1 4 0

 

3

2

1

 

Ранг матриці менший 3, тому за умовою теореми 1.4 така

система має нетривіальний розв’язок. Знайдемо його,

виключивши одне з рівнянь, наприклад третє:

 

 

 

 

2b " b 3b 0.

b

,

z b 2b " b 0 g

2b " b "3 .

Нехай

:b

де - довільне число.

Виразимо b і b через

 

 

 

 

z b 2b

g

Розв’яжемо отриману систему за формулами Крамера:

∆ '2 "1' 4 1 5;

 

 

1

2

"1

 

 

 

"3

 

' "6 5 "5

;

 

∆ '

 

 

2

 

 

 

 

 

 

40