160. Об’єми сперми, які вводяться самкам сільськогосподарських тварин різних видів за різних методів її зберігання:

Коровам – 0,25–1,2 мл; кобилам – 20–40 мл; свиням – 1 мл на кг маси тіла (не більше 150 мл); вівцям, козам – 0,1–0,3 мл.

Коровам, кобилам – 20–40 мл; свиням – 150–200 мл; вівцям, козам – 1–2 мл.

Коровам – 5–10 мл; кобилам – 50–100 мл; вівцям, козам – 1 мл на кг маси тіла (не більше 35 мл).

Коровам– 15–20 мл; кобилам – 50–150 мл; вівцям, козам – 1 мл на кг маси тіла (не більше 45 мл).

161. Мінімальна кількість активних сперміїв, що вводять самкам різних видів сільськогосподарських тварин:

Коровам – 6 млрд; кобилам – 15–30 млн; свиням – 80–240 млн; вівцям, козам – 3 млрд.

Коровам – 15–30 млн; кобилам, свиням – 3 млрд; вівцям,

козам – 80–240 млн.

Коровам, кобилам – 1–2 млрд; свиням, вівцям, козам – 15–30 млн.

Коровам, кобилам – 2–3 млрд; свиням, вівцям, козам – 25–40 млн.

162. Для осіменіння корів, телиць, кобил, свиней, овець, кіз використовують способи введення сперми:

Коровам і телицям – фракційний спосіб, кобилам – ректоцервікальний; свиням, вівцям і козам – маноцервікальний.

Коровам і телицям – за допомогою скляного шприца і гумового катетера Іванова; кобилам – візоцервікальний; вівцям, козам, свиням – абдомінальний.

Коровам – ректо-, мано-, візоцервікальний; телицям – ректо-, візоцервікальний; кобилам – внутрішньоматково за допомогою скляного шприца і гумового катетера Іванова або спеціальної скляної ампули; свиням внутрішньоматково – фракційний і нефракційний; вівцям і козам – візоцервікальний, піхвовий.

163. Самкам великої і дрібної рогатої худоби сперму у разі штучного осіменіння вводять у цервікальний канал, а кобилам і свиням – у матку тому що:

У шийці матки можуть розміститися невеликі об’єми сперми, а у матці – більші.

Шийка матки розміщена ближче до яйцепроводів, ніж тіло і роги матки.

Самкам великої і дрібної рогатої худоби вводиться більша кількість сперміїв з ППР.

164. Назвіть типи природного осіменіння:

Ректоцервікальний, візоцервікальний, маноцервікальний, фракційний.

Піхвовий, матковий.

Трансабдомінальний, перкутанний, моноклональний.

Моноклональний, перкутанний.

165. Стенд або картотека фізіологічного стану корів ведеться:

На підставі опитування господарів, операторів машинного доїння та керівників.

Щоденним переміщенням карток або позначок відповідно до об’єктивних змін стану тварин стада.

На основі передбачуваних планів відтворення стада.

На основі даних родоводу.

166. Індивідуальна картка корови оформляється:

На окремому паперовому або електронному носії із зазначенням №, клички, року народження, походження, дати осіменінь, запуску, отелення, діагнозів та лікування.

Зазначається країна, область, район і метеоумови за останні 10 років.

Зазначаються параметри макро- і мікроклімату, фотоперіод, раціон агодівлі, умови утримання.

Зазначаються індивідуальні дані батьків.

167. У "Куточку техніка" висвітлюється інформація:

Стан відтворення тварин у Європі, Азії, Америці і Близькому Сході та Україні.

Стан відтворення тварин та характеристика племпідприємств у області; останні політичні події, дати народження працівників ферми та передвиборчі програми кандидатів і партій.

Календар техніка, стенд фізіологічного стану тварин, інформація про стан відтворення стада.

Індивідуальні дані батьків корів.

168. Реєстрація осіменінь і отелень корів у приватному секторі проводиться:

Шляхом розміщення календаря техніка у садибі господаря.

Внесення інформації до журналу „Реєстрація осіменіння корів приватного сектору”.

У спеціальний журнал, що знаходиться у сільській раді.

В індивідуальному журналі господаря.

169. Методи діагностування вагітності у сільськогосподарських тварин:

Клінічні (анамнез, самця-пробника, зовнішні: огляд, пальпація, аускультація; внутрішні: піхвовий, трансректальний і сонографії) та лабораторні (мікроскопія зскрібків із піхви, вміст пргестерону в крові, молоці, секретах).

За густиною, рухливістю, виживаністю крові, сперми, вмістом фолікулів.

За фазами місяця, гороскопом.

фолікулярними фазами, реакцією на собак і жаб та методом „лозоходів”.

170. Методи діагностики, які належать до ранніх:

Анамнез, огляд, пальпація.

Самця-пробника, сонографії.

Вагінальний, трансректальний.

Фолекулярний, фістульний.

171. Різні методи діагностики вагітності базуються:

На змінах поведінки у присутності самця, форми тіла, розмірів і конфігурації матки, візуалізації ембріона або плода.

На змінах фізичних показників крові, сперми, вмісту фолікулів, поведінки у присутності собак, жаб, аури самок.

На змінах фаз місяця, тривалості світлового періоду протягом доби.

На змінах настрою тварини.

172. Ознаки вагітності, що належать до ймовірних, та до істинних:

Ймовірні ознаки: поліпшення апетиту, вгодованості, асиметрія черевної стінки, збільшення об’єму черева, сухостій, поява секрету в матці, збільшення розмірів матки, флуктуація матки. Істинні ознаки: серцебиття ембріона або плода, візуалізація ембріона або плода.

Ймовірні ознаки: матовість волосяного покриву регулярні статеві цикли; істинні ознаки: набряк молочної залози, агресивність до самців.

Ймовірні ознаки: агресивність до обслуговчого персоналу, погіршення апетиту; істинні ознаки: подання голосу (мукання, хрюкання, виття), поява алопецій.