184. Хірургічний метод трансплантації ембріонів, зазвичай, застосовують:

На лабораторних тваринах.

Лише на коровах та інших великих тваринах.

Під час проведення трансплантації ембріонів хіругічний метод не застосовують.

Лише на дрібних тваринах.

185. Не хірургічний метод трансплантації ембріонів застосовують:

У дрібних тварин (кролиць, мишей, морських свинок).

Не застосовують.

Застосовують лише у великих тварин, де є можливість мануально, трансректально контролювати положення інструментів у статевих органах самок.

Застосовують лише на лабораторних тваринах.

186. Донорами ембріонів тварин вважають:

Самок, яким пересаджують або підсаджують ембріони.

Самок, у яких отримують ембріони.

Тварин, у яких отримують ембріони і їм після культивування підсаджують.

Лабораторних тварин.

187. Принципи відбору тварин у донорську групу:

Стандарт породи, родовід, продуктивність і повноцінність статевої функції.

Стан здоров’я тварин.

Жодних вимог до них не ставлять.

Фізіологічна зрілість.

188. Реципієнтами вважають тих самок:

Яким пересаджують або підсаджують ембріони.

У яких вимивають ембріони.

У яких реєструється патологія статевої системи.

У яких виявлена вагітність

189. Реципієнтів відбирають серед:

Тварин, у яких реєструється тривала анафродизія.

Фізіологічно зрілих і малопродуктивних тварин.

Встановлюється неповноцінність статевої функції.

Встановлюється фізіологічна зрілість.

190. Донора відбирають:

Серед малопродуктивних тварин.

Серед високопродуктивних тварин.

Продуктивність під час відбору не враховується.

Продуктивністю батьків.

191. Найвищий економічний ефект проведення трансплантації ембріонів встановлюється:

Коли різниця між продуктивністю донора і реципієнта найбільша.

Коли різниця між продуктивністю донора і реципієнта найменша.

Коли різниці між продуктивністю донора і реципієнта не існує.

Коли різниці між продуктивністю донора і реципієнта однакова.

192. Природна синхронізація статевої охоти у донора і реципієнта:

Статева охота у донора збігається із стадією гальмування у реципієнта.

Статева охота у донора збігається із стадією зрівноваження у реципієнта.

Статева охота у донора збігається із статевою охотою у реципієнта.

Статева охота у донора збігається із статевою охотою у батьків реципієнта.

193. Штучна синхронізація статевої охоти у корів досягається:

Коїтальним провокуванням овуляції.

Введенням препаратів простагландину Ф-2 альфа (естрофан, прозольвін, суперфан тощо).

Введенням загальностимулювальних препаратів (7% розчин іхтіолу; тканинних препаратів з селезінки, печінки тощо).

введенням препарату преднізолону.

194. Синхронізованим статевий цикл вважається:

Якщо у донора і реципієнта день прояву статевої охоти співпадає або ж різниця становить не більше однієї доби.

Якщо у донора і реципієнта день статевої охоти реєструється з різницею у 5 діб.

Якщо у донора реєструється статева охота, а у реципієнта виявляють ознаки анафродизії.

Якщо у донора і реципієнта день статевої охоти реєструється з різницею у 10 діб.

195. Кращі результати під час проведення трансплантації ембріонів отримують:

За відхилення у дні прояву статевої охоти у донора і реципієнта більше ніж три доби.

За відхилення у прояві статевої охоти у донора і реципієнта допускається більше, ніж 5 – 10 діб.

За абсолютного співпадання у часі прояву статевої охоти у донора і реципієнта.

За відхилення у прояві статевої охоти у донора і реципієнта допускається більше, ніж 10 – 15 діб.

196. Спрямований вплив на фізіологічну періодичність функції яєчників корів за допомогою гонадотропних гормонів дозволяє:

Дозрівати багатьом везикулярним фолікулам до передовуляційних і викликати численну овуляцію фолікулів.

Викликати лише атрезію передовуляційних фолікулів.

Викликати лише лізис жовтого тіла.

Викликати атрофію яєчників.

197. Під час штучного осіменіння корови-донора дозу сперми:

Не збільшують.

Збільшують у кілька разів.

Зменшують.

Збільшують у 5 разів.

198. Мінімальна рухливість сперміїв за штучного осіменіння корів-донорів має бути:

2 бали.

4 бали.

3 бали.

5 балів.

199. Суперовуляція, це:

Численна овуляція фолікулів.

Овуляція одного фолікула.

Атрезія передовуляційних фолікулів.

Овуляція двох фолікулів.

200. Для виклику суперовуляції використовують:

Препарати з високим вмістом естрогенних гормонів.

Препарати з високим вмістом простагландину F_2α.

Гонадотропні препарати, які містять ФСГ і ЛГ (2 – 3 : 1).

Препарати з високим вмістом преднізолону.

201. Пошук ембріонів проводять:

За допомогою бінокулярної лупи у разі 15 – 20-разового збільшення.

Неозброєним оком.

За допомогою мікроскопа з малим збільшенням.

За допомогою мікроскопа з великим збільшенням.

202. Якість ембріонів визначають методами:

Клінічним методом.

Візуального морфологічного оціннювання, фарбуванням із використанням люмінесцентних фарбників, культивуванням за межами організму протягом 24 – 48 год.

Гормональним методом.

Фістульним методом.

203. Оцінювання ембріонів з використанням люмінесцентних фарбників грунтується:

На ступені проникнення фарбників через прозору оболонку живих і мертвих ембріонів (живі ембріони набувають червонуватого відтінку, а мертві-зеленуватого).

На здатності ембріонів зберігатись за температури –196  С.

На здатності ембріонів змінювати стадію розвитку.

На здатності ембріонів зберігатись за температури –0  С.

204. Оцінювання ембріонів методом культивування у поживних середовищах базується:

На здатності ембріонів змінювати свій колір залежно від поживного середовища.

На здатності ембріонів зберігатись за температури –196  С.

На здатності повноцінних ембріонів в оптимальних умовах продовжувати розвиток.

На здатності ембріонів зберігатись за температури –0  С.

205. Довготривале зберігання ембріонів відбувається за температури:

0 – 5  С.

–196  С

+18  С.

+20  С.

206. Довготривале зберігання ембріонів у рідкому азоті дає змогу:

Зберігати ембріони тривалий час, транспортувати і використовувати їх за наявності реципієнта.

Проводити культивування ембріонів у поживних середовищах.

Змінювати ступінь розвитку ембріонів.

Проводити висівання ембріонів.

207. Під час трансплантації ембріонів у кролів синхронізації донора і реципієнта досягають:

Одночасним осіменінням кролем-плідником донора і реципієнта.

Одночасним осіменінням донора кролем-плідником і провокуючим овуляцію коїтусом реципієнта з вазектомованим кролем.

Одночасним осіменінням донора і реципієнта вазектомованим кролем.

208. Вимивання ембріонів у кролиці-донора після коїтусу проводять через:

24 год.

72 год.

48 год.

96 год.

209. Перед вимиванням ембріонів у кролиці-донора проводять лапаротомію:

Завжди, оскільки трансплантацію ембріонів у кролів проводять лише хірургічним способом.

Проводять за наявності у донора спайок.

Не проводять, а ембріони вводять шприцом, голка якого вводиться через черевну стінку у верхівку рога матки.

Проводять за наявності у реципієнта спайок.

210. Повторне промивання матки з метою вимивання ембріонів у кролиці-донора проводять:

Коли кількість вимитих ембріонів перевищує кількість фолікулів.

Коли у яєчнику жовті тіла відсутні.

Коли кількість знайдених ембріонів менша, ніж жовтих тіл у яєчниках.

Коли кількість знайдених ембріонів більша, ніж жовтих тіл у яєчниках.

211. Після вимивання ембріонів рану кролиці-донора обробляють:

5%-им розчином йоду.

70%- им спиртом.

7%-им розчином іхтіолу.

96 % - им спиртом.

212. Знайдені та оцінені ембріони кролиці-реципієнта вводять:

У верхівку рога матки.

У черевну порожнину.

У ріг матки ближче до її біфуркації.

У піхву.

213. Ефективність трансплантації ембріонів у кролів визначають:

За кількістю жовтих тіл у кролиці-донора.

За станом здоров’я у донора.

За кількістю новонароджених.

За станом здоров’я реципієнта.

214. Роди у корів мають проходити у:

Окремому боксі

Деннику.

Тепляку

Кошарі.

215. Роди кобил мають проходити у:

Родильному відділенні

Деннику.

Тепляку

Кошарі.

216. Роди у свиноматок мають проходити в:

Окремому станку.

Деннику.

Тепляку

Кошарі.

217. Роди у вівцематок мають проходити в:

Вольєрі.

Деннику.

Тепляку.

Кошарі.

218. Кукса пуповини обробляється:

Занурюється у 10%-й водний розчин іхтіолу.

Обробляється 10%-й лініментом синтоміцину.

Занурюється у 5%-й спиртовий розчин йоду.

Занурюється у 10%-й водний розчин перманганату калію.

219. Якщо є кровотеча пуповини новонародженого плода:

Накладають лігатуру біля пупкового кільця, обробляють йодом.

Накладають лігатуру, відступивши 10-15 см від пупкового кільця, обробляють іхтіолом.

Накладають лігатуру, відступивши 5-7 см від пупкового кільця, обробляють лініментом синтоміцину.

Накладають лігатуру, відступивши 5-7 см від пупкового кільця, обробляють перманганатом калію.

220. Для стимуляції у новонародженого повноцінного вдихання проводять маніпуляції:

Видаляють слиз із дихальних шляхів, тіло розтирають, дають облизати породіллі.

Забирають в окремий станок.

Накривають теплою ковдрою.

Обробляють перманганатом калію.

221. Після народження новонародженому необхідно дати першу порцію молозива:

У перші 60-90 хвилин.

У перші 90-120 хвилин.

У перші 120-160 хвилин.

У перші 10 днів.

222. Новонародженим випоюють молозиво:

Першого надою.

Другого надою.

Третього надою

Четвертого надою.

223. Новонародженим дають молозиво першого надою:

Містить багато жиру.

Багато цукру.

Велика кількість імуноглобулінів.

Велика кількість холестеринів.

224. У разі запалення молочної залози у породіллі:

Новонародженому випоюють молозиво матері.

Новонародженому випоюють молоко іншої самки.

Новонародженому випоюють молозиво реципієнта.

Новонародженому випоюють молоко з перміксами.

225. Втручатися в родовий процес у разі нормального його перебігу:

Можна.

Не можна.

Немає різниці.

226. У разі сухості родових шляхів використовують речовини:

Відвар льону, олію, гліцерин, вазелінове масло.

Дистильовану та бідистильовану воду.

10%-й водний розчин іхтіолу.

Перманганат калію.

227. Мета акушерської допомоги:

Зберегти життя матері.

Зберегти життя плоду.

Зберегти життя матері і плоду.

Зберегти життя донору.

228. Під час надання допомоги дії акушера з правильно розміщеним предлежачими частинами плоду:

Міцно бере руками і надає допомогу??????????????????????.

Попередньо фіксує акушерською тасьмою, або мотузкою.

Не втручається.

Визиває допомогу.

229. Неправильне розміщення предлежачої частини плода виправляють:

Проводять лише між переймами і потугами, після виштовхування плода у матку, попередньо зафіксувавши правильно розташовані предлежачі частини тіла плода.

Проводять лише під час перейм і потуг, після відштовхування плода у матку, попередньо зафіксувавши павильно розташовані предлежачі частини тіла плода.

Проводять лише під час перейм і потуг, після відштовхування плода у матку.

Проводять під час визначення терміну вагітності.

230. Можна проводити тракцію плода зусиллями:

Після встановлення правильних положень, позиції і членорозміщення під час перейм і потуг, силою не більше 3-4 чоловік.

У разі патологічних родів силою не більше 3-4 чоловік.

Після встановлення правильних положень, позиції і членорозміщення у разі відсутносі перейм і потуг, силою не більше 3-4 чоловік.

Під час визначення терміну вагітності.