231. Вводять, використовують і виводять акушерський інструмент під час рододопомоги:

Лише під контролем руки акушера.

Лише під наглядом акушера.

Лише після консультації акушера.

Лише під час виявлення терміну вагітності.

232. Особливості рододопомоги у разі тазового предлежання плода:

Надають допомогу для швидкого виведення плода.

Переводять у головне передлежання .

Не втручаються у родовий процес.

233. Під час черевного і спинного передлежання плід переводять:

У головне передлежання.

У тазове передлежання .

Немає різниці у яке передлежання.

Очікують настання родів.

234. Акушерський інструмент поділяють на групи:

Інструмент для витягування плодів, інструмент для фетотомії, допоміжний інструмент для відштовхування плодів.

Інструмент для фетотомії, хірургічний інструмент, додатковий інструмент.

Інструмент для витягування плодів, інструмент та прилади для введення лікарських речовин, додатковий інструмент.

Ланцюгові ножі Маша і Лінгорста.

235. Для витягування плода використовують інструмент:

Акушерські мотузки і тясьма, очні гачки, анальні гачки, реберні гачки,екстрактори.

Акушерські клюки Гюнтера, Кюна, Афанасьева, петлепровідники Лінгорста і Цвіка.

Ланцюгові ножі Маша і Лінгорста.

фетотоми

236. Акушерська мотузка або тасьма, це:

Міцна, гладенька, м’яка мотузка – товщиною 0,5-0,8 см, довжиною 1,5-3 м, на обох кінцях із вушками.

Міцна, гладенька, м’яка мотузка – товщиною 2-4 см, довжиною 1,5-3 м, на обох кінцях із вушками.

Міцна, гладенька, м’яка мотузка – товщиною 2-4 см, довжиною 5,5-7 м, на обох кінцях із вушками.

237. Кінцівки плода фіксують:

Петлю з мотузки необхідно розташовувати нижче путових суглобів

Петлю з мотузки необхідно розташовувати вище кульшових суглобів.

Петлю з мотузки необхідно розташовувати вище путових суглобів.

238. Фіксувати акушерську петлю на нижній щелепі плода можна лише:

у живого плода.

у мертвого плода.

не можна.

можна для виправлення завертання голови

239. Правила використання очних гачків у живих плодів:

Живим плодам гачки вводять лише у внутрішні кути очей.

Гачки вводять у орбіту ока живого плода.

Гачки вводять позаду ока живого плода.

гачки не вводять.

240. Екстрактори є:

Мюзо, Афанасьева, Ордіна, Лінгорста.

Пфлянца, Хавренкова, Варганова і Юмакіна.

Крея-Шотлера, Вітта.

Персена і Цвіка.

241. Екстрактори застосовують:

Для відштовхування плодів у матку.

Для полегшенння відштовхування плодів у овець і кіз.

Для полегшення витягування плодів у корів.

Для визначення терміну вагітності

242. Прихований ніж Малькмуса від ножа Афанасьєва відрізняється:

У ножа Малькмуса лезо виступає поміж металевих пластин ручки у щілину, а у Афанасьєва – висувається із ручки вперед.

Вони не мають різниці.

У ножа Афанасьєва лезо виступає поміж металевих пластин ручки в щілину, а у Малькмуса висувається із ручки вперед.

243. Фетотом – це:

Інструмент для відштовхування плода.

Інструмент для витягування плода.

Інструмент для розрізання плода.

Інструмент для введення лікарських речовин

244. Фантом являє собою:

Модель передньої частини корови.

Модель тазової частини корови.

Модель грудної клітки корови.

Модель для введення лікарських речовин.

245. До допоміжних відносять інструмент:

Акушерські мотузки і тасьми.

Акушерські гачки-очні, шарнірні, реберні, анальні.

Петлепровідники, петлепилопровідник,

Інструмент для розрізання плода

246. Акушерські клюки є:

Мюзо, Крея-Шотлера, Лінгорста, Цвіка.

Пфляна, Хавренкова, Варганова, Юмакіна.

Гюнтера, Кюна, Афанасьєва, Беккера.

Клюки для введення лікарських речовин.

247. Шпателі використовують з метою:

Для відокремлення м’язів від кісток у разі закритих методів фетотомії.

Для відокремлення шкіри від м’язів у разі закритих методів фетотомії.

Для відокремлення голови плода у разі закритих методів фетотомії.

Для введення лікарських речовин.

248. У разі сумнівного прогнозі не можна застосовувати лікарські засоби:

Креолін, лізол, карболова кислота, йодоформ, камфорне масло?????.

Хлористий кальцій, глюкозу, вітаміни.

Антибіотики, біостимулятори, іхтіол.

гормональні препарати.

249. Довжина тулуба у новонароджених нормотрофіків телят, лошат, ягнят, поросят (см):

80-100; 100-150; 30-50; 15-20

60-70; 80-95; 20-25; 10-14

110-120; 160-200; 60-70; 25-30

130-140; 190-210; 80-90; 45-50

250. Маса новонароджених гіпотрофіків: телят, лошат, ягнят, поросят (кг):

До 15; до 25; до 1; до 0,5.

До 30; до 40; до 4; до 1,5

До 20; до 30; до 2; до 0,8

До 20; до 50; до 3; до 3,5

251. Оцінювання новонародженних нормотрофіків телят, лошат за характером різців:

У телят прорізались всі різці; у лошат – всі різці та ікла.

Навколо різців червона кайма; різці хитаються.

Прорізались защепи та внутрішні середні різці.

252. Рефлекс руху проявляється у новонародженних телят, лошат, ягнят, поросят нормотрофіків через (хв):

60-90; до 90; 100-180; 30-40.

20-60; до 60; 20-90; 5-10

100-130; 100-150; 190-220; 50-60 .

140-160; 160-170; 220-240;

253. Рефлекс ссання у новонародженниих телят, лошат, ягнят, поросят нормотрофіків проявляться через (хв.):

100-130; 100-150; 100-120; 40-60

140-160; 160-200; 130-18; 70-90

30-90; до 90; 20-90; 5-10.

110-120; 110-120; 110-120; 20-40.

254. Допомога у разі завороту голови плода у бік:

Петлями фіксують кінцівки, відштовхують у матку, а голову плода підтримують рукою і, підтягуючи, виправляють.

Витягують плід не виправляючи голови.

Плід переводять у тазове передлежання.

255. Порядок рододопомоги у разі живих двійнят:

Виконують фетотомію.

На всі кінцівки накладають петлі, визначають передні і задні та їх преналежність плодам. Витягують спочатку верхній, нижній відштовхують у матку, а потім витягують нижній.

На всі кінцівки накладають петлі і обидва плоди витягують разом.

Плід переводять у тазове передлежання.

256. Неплідність, це:

Тимчасова або постійна втрата відтворної функції.

Порушення родового акту.

Патологічний перебіг післяродового періоду.

Період від запуску до родів.

257. Автор класифікації форм неплідності у самок і самців с.-г. тварин:

І.І.Воронін

Д.Д.Логвінов

А.П.Студенцов

М.Ф.Іванов.

258. Етіологічні фактори аліментарної неплідності у самок:

Годівля за незбалансованими раціонами, ожиріння, наявність екзотоксинів у кормах, неповноцінна годівля тварин у період їх росту та розвитку.

Недорозвинутість статевих органів.

Інтоксикація, скорочені строки сухостійного періоду.

Скорочений термін сервіс-періоду.

259. Вроджена неплідність у самок виникає внаслідок:

Порушення обміну речовин.

Персистенції жовтого тіла.

Гермафродитизму.

Скороченого строку сухостійного періоду

260. Стареча неплідність зумовлюється:

Абортом.

Атрофічними процесами в тканинах гонад і матки.

Запаленням яєчників.

Скороченим строком сухостійного періоду

261. Причини симптоматичної неплідності:

Хвороби статевих та інших органів незаразного, інфекційного та інвазійного характеру.

Порушення технології штучного осіменіння.

Аномалія внутрішньоутробового розвитку.

Інтоксикація, скорочені строки сухостійного періоду

262. Експлуатаційна форма неплідності у корів виникає внаслідок:

Порушень технології утримання.

Подовження лактаційного періоду.

Неповноційної годівлі.

Інтоксикації організму.

263. Кліматична форма неплідності у корів зумовлюється:

Несприятливими погодними умовами.

Порушеннями умов утримання

Клімаксом.

Інтоксікацією організму.

264. Штучно-набута форма неплідності виникає внаслідок:

Кастрації самок.

Планових пропусках осіменінь самок під час стадії збудження статевого циклу.

Порушеннями технологій штучного або природного осіменінь.

Скороченого строку сухостійного періоду

265. Неплідною вважають корову:

Від якої протягом року не отримали приплід.

З патологічним перебігом родів.

Яка протягом 30 днів після родів не проявила стадію збудження

статевого циклу та не запліднилась.

Самка віком 15–18 місяців.

266. Неплідна телиця –це:

Самка, яка не запліднилася протягом місяця після досягнення нею фізіологічної зрілості.

Телиця, яка досягла статевого дозрівання, але не осіменялася.

Самка віком 15–18 місяців.

З патологічним перебігом родів

267. Неплідною свиноматкою вважається самка, яка:

Не запліднилася через місяць після відлучення поросят.

Не досягла фізіологічної зрілості до 12–ти місяців.

Не запліднилася протягом парувального сезону.

Не досягла фізіологічної зрілості до 10–ти місяців.

268. Розміри неплідності стада визначають з метою:

Об’єктивного оцінювання рівня відтворення стада.

Виявлення недоліків у роботі техніка штучного осіменіння.

Визначення причин гінекологічних хвороб у самок.

Визначення сухостійного періоду у корів.

269. Розміри неплідності складаються з:

Кількості недоотриманих телят за рік.

Кількості ялових корів.

Суми днів неплідності кожної корови стада.

Тривалості сухостійного періоду.

270. Складові міжотельного інтервалу:

Термін вагітності та тривалість післяродового періоду.

Тривалість післяродового періоду та лактації.

Термін сервіс-періоду та тривалість вагітності.

271. Тривалість післяродового періоду у корови (днів):

10-20

30

Більше 30-ти

Більше 50-ти.

272. Міжотельний інтервал складає (днів):

315

350

365

425.

273. Неплідність корів призводить до:

Народження неповноцінних телят.

Недоотримання телят і молока.

Значної поширеностї абортів.

Скорочення тривалості сухостійного періоду.

274. Від неплідної корови з продуктивністю 4000 кг щоденно недоотримують молока (кг):

0,3.

3.

30.

35

275. Економічний збитки від неплідності корів визначають за:

Витратами на годівлю та утримання неплідних корів.

Вартістю спермодоз, витрачених на осіменіння неплідних самок.

Вартістю недоотриманих телят, молока та витратами на лікування неплідних корів.

вартістю обладнання для утримання тварин.

276. Розміри неплідності (у днях) за методикою Г.В. Звєрєвої визначають:

Відніманням продуктивно використаних корово-днів від кількості корово-днів по стаду.

За кількістю недоотриманих телят на 100 корів.

За величиною індексу осіменіння.

За тривалістю сухостійного періоду.

277. Акушерська диспансеризація – це:

Комплекс діагностичних, профілактичних лікувальних заходів, направлених на забезпечення нормального перебігу вагітності, родів і післяродового періоду у самок.

Проведення своєчасної рододопомоги самкам.

Заходи, направлені на профілактику абортів.

Визначення терміну вагітності.

278. Акушерскій диспансеризації підлягають:

Неплідні самки.

Самки, які досягли фізіологічної зрілості.

Самки у період від встановлення у них вагітності до закінчення інволюції статевих органів після родів.

Самки віком 12-15місяців.

279. Кратність проведення акушерської диспансеризації:

Багатократно, залежно від рівня відтворення стада.

Поетапно: вперше – корів під час запуску; друга – під час родів; третя

– у період інволюції статевих органів..

Одноразово – у кінці календарного року.

Один раз у два роки.

280. Акушерська диспансеризація корів під час запуску включає в себе:

Вакцинацію самок проти сальмонельозу та колібактеріозу.

Визначення термінів вагітності.

Відбір крові для проведення біохімічних досліджень.

визначення тривалості сухостійного періоду.

281. У сироватці крові сухостійних корів під час диспансеризації визначають вміст:

Загального білку, кальцію, фосфору, сечовини, каротину, вітаміну А, цукру, кетонових тіл ,кислотну ємкість тощо.

Вміст статевих гормонів.

Формені елементи.

282. Під час диспансеризації сухостійних корів є обов’язковим проведення дослідження :

Визначення функціонального стану шийки матки.

Трансректальне пальпаторне оцінювання морфофункціонального стану яєчників.

Дослідження молочної залози та її секрету (за наявності )

визначення тривалості сервіс-періоду.

283. У разі виявлення порушень обміну речовин у сухостійних корів необхідно:

Організувати пасовищне утримання самок.

Провести відповідну корекцію раціонів, застосовувати парентеральне введення вітамінних, мінеральних, антиоксидатних, загальностимулювальних препаратів.

Відокремити хворих тварин в окремі групи та проводити у них щоденний контроль за перебігом вагітності.

надати акушерську допомогу

284. У разі проведення акушерської диспансеризації корів під час родів:

Визначають смертність новонароджених.

Стимулюють родову активність у самок.

Проводять контроль за перебігом родів.

Визначають тривалість сервіс-періоду.

285. Метою післяродової акушерської диспансеризації є:

Своєчасна ізоляція корів з акушерськими хворобами з репродуктивного стада.

Своєчасні діагностика, лікування та профілактика післяродових акушерських патологій.

Оцінювання морфофункціонального стану новонароджених.

Організація пасовищного утримання самок.

286. Післяродову акушерську диспансеризацію потрібно проводити:

На 2-3-й, 5-7-й, 13-14-й дні та в кінці післяродового періоду.

Одноразово, на 5-й день після родів.

Одноразово, в кінці післяродового періоду.

Один раз у квартал.

287. Фізіологічний перебіг післяродового періоду у корів характеризується закінченням інволюції статевих органів до:

10-го дня після родів.

30-го дня після родів.

60-го дня після родів.

6-ти місяців.

288. Гінекологічній диспансеризації підлягають:

Вагітні самки.

Неплідні самці.

Неплідні самки.

289. Вкажіть кратність проведення гінекологічної диспансеризації:

Одноразово – на початку календарного року.

Одноразово – перед пасовищним періодом.

Щомісячно.

У разі відсутності статевої циклічності чи перегулів самки.

290. Під час гінекологічної диспансеризації виконують:

Комплексне дослідження статевих органів неплідних самок.

Діагностику вагітності.

Визначення індексу осіменіння.

Визначення тривалості сухостійного періоду.

291. Результати проведених акушерської та гінекологічної диспансеризації оформляють:

У вигляді акту.

Записують у журнал осіменінь та розтелів корів і телиць.

В усній формі доповідають керівництву господарства.

Передають електронною поштою.

292. Андрологічна диспансеризація – це:

Комплекс заходів, які забезпечують відбір самців для отримання від них спермопродукції.

Комплекс заходів, спрямованих на своєчасне виявлення та вибраковку неповноцінних самців-плідників.

Комплекс заходів, спрямованих на вивчення показників відтворної функції у плідників, своєчасне виявлення, лікування та профілактику у них захворювань і функціональних розладів статевих органів.

293. Андрологічній диспансеризації підлягають:

Неплідні самці.

Самці, які підлягають вибраковці.

Самці-плідники та молоді самці, з поміж яких відбирають тварин для племінних цілей.

Самки віком 12-15 місяців.

294. Андрологічна диспансеризація базується на проведенні досліджень:

Клінічного дослідження самців, оцінювання статевих рефлексів та еякуляту.

Гормональних дослідженнях крові та плазми сперми.

Біохімічного аналізу кормів.

Визначення білка у крові.

295. Вкажіть етапи проведення андрологічної диспансеризації:

Дослідження молодняку до 6 місяців; самців, які досягнули статевої зрілості ( 10-12 міс.) та бугаїв-плідників.

Дослідження новонароджених самців та самців за досягнення статевої зрілості.

Безетапно досліджують усіх самців, не залежно від віку.

Дослідження самок 14-16 місячного віку.

296. Самка великої рогатої худоби вважається неплідною за відсутності запліднення:

На 31 день після родів.

На 60 день після родів.

Якщо не отримали протягом року теля.

Через 90 днів після родів.

297. Економічна категорія, яка показує відсоток самок у стаді, що не дали приплоду протягом календарного року – це:

Яловість.

Неплідність.

Перегули.

Кількість отриманого молока від корови.

298. Інфантилізм, фримартинізм, гермафродитизм характерні для:

Симптоматичної неплідності.

Вродженої неплідності.

Штучно-набутої неплідності.

299. Тимчасова чи постійна нездатність тварини репродуктивного віку давати нащадків – це:

Яловість.

Неплідність.

- Малоплідність.

- Гермафродитизм.

300. Класифікація неплідності сільськогосподарських тварин була запропонована:

В.С. Шипіловим.

А.П. Студенцовим.

Б.А. Башкіровим.

М.Ф.Іванов.

48