Розділ іі історичні етапи становлення та розвитку культури
1. Міфологічному світогляду притаманне:
а) раціоналізм;
б) рефлексивність;
в) логічна послідовність;
г) злиття уяви, фантазії з реальністю.
2. У первісну епоху сформувалась така форма духовного життя як:
а) право;
б) філософія;
в) наука;
д) мистецтво.
3. Одна з суттєвих причин виникнення первісного мистецтва:
а) вірування того часу;
б) потреба людини в красі;
в) практична необхідність.
4. Нерозділеність, злитість мистецтва, міфології, релігії, що характеризує початковий стан первісної культури:
а) анімізм;
б) фетишизм;
в) синкретизм;
г) тотемізм.
5. Осьова епоха, згідно з К. Ясперсом, має такі хронологічні рамки:
а) VIII-II до н.е.;
б) V-X н.е.;
в) I-IV н.е.;
г) VI-I до н.е.
6. Клинописне письмо виникло в:
а) Єгипті;
б) Месопотамії;
в) Давній Індії;
г) Давньому Китаї.
7. Централізація управління найбільш характерна для тих держав, у яких економіка базувалася на зрошувальному землеробстві:
а) так;
б) ні.
8. Політичний устрій Стародавнього Єгипту:
а) демократія;
б) монархія;
в) східна тиранія.
9. Міста-держави, політично організовані як рабовласницькі демократії, існували в:
а) Єгипті;
б) Аттиці та Іонії;
в) Китаї.
10. Один із перших світових літературних творів «Епос про Гільгамеша» розповідає:
а) історію створення Всесвіту;
б) драматичну історію життя людини;
в) боротьбу людей та богів за панування над світом.
11. Відомий мислитель К. Ясперс у своїй книзі „Джерела історії і її мета” вводить поняття „осьовий час”. Цей період продовжувався:
а) V ст. до н.е. -V ст. н.е.;
б) VIII – II ст. до н.е.;
в) I – Х ст. н.е.
12. Два начала в античній культурі, критикуючи сучасну йому культуру, визначив:
а) А.Тойнбі; б) Ф. Ніцше; в) М. Бердяєв.
13. Термін “античність” означає:
а) греко-римська стародавність, тобто історія і культура Давньої Греції і Давнього Риму;
б) термін, рівнозначний поняттю “древність”;
в) термін “античність” вживається в обох смислах: у вузькому (“а”) і широкому (“б”).
14. Класичний канон:
а) витвір мистецтва, що слугує нормативним взірцем;
б) система внутрішніх творчих правил та норм, які є домінуючими в мистецтві в певний історичний період;
в) вищий ступінь морального уявлення про благо та належне.
15. Цінність, пануюча в античному суспільстві:
а) прагматизм;
б) містицизм;
в) демократичні ідеали;
д) традиціоналізм.
16. Для античного світобачення характерні такі риси:
а) орієнтація на гріховність земного життя, аскетизм;
б) орієнтація на радість і повноту земного буття;
в) пріоритет духовного над тілесним;
г) смиренність людини.
17. Головне поняття, що розкриває особливості культури елліністичного періоду Давньої Греції та Риму епохи Імперії:
а) патріотизм;
б) поліс;
в) громадянин;
г) підданий.
18.Вислів: “Сила, вбрана в велич” – ідеал культури та мистецтва:
а ) Давньої Греції;
б) Стародавнього Риму;
в) Стародавнього Єгипту;
г) Китаю.
19. Основне поняття, що харктеризує мистецтво Стародавньої Греції:
а) утилітарність;
б) гармонія;
в) статичність;
г) масивність.
20. Поняття грецької міфології та релігії, протилежне поняттю „хаос”:
а) впорядкованість;
б) космос;
в) усталеність;
г) міра.
21. Куроси і кори – це:
а) античне вбрання чоловіків та жінок;
б) місцеві божества стародавніх греків;
в) види давньогрецьких амфор;
г) скульптурні зображення юнаків та дівчат.
22. Символічна інтерпретація всіх явищ, предметів і відносин є характерною для:
а) античної культури;
б) європейської середньовічної культури;
в) первісної культури.
23. Система влади у середньовічному суспільстві носила світський характер:
а) так;
б) ні.
24. Система влади у середньовічному суспільстві носила сакралізований характер:
а) так;
б) ні.
25. Визначальна форма соціального контролю для мотивації поведінки середньовічної людини:
а) страх;
б) совість;
в) сором;
г) віра.
26. Основна ознака середньовічної культури:
а) індивідуалізм;
б) символізм;
г) активізм;
є) рівність усіх перед законом.
27. Художній жанр, відсутній у середньовічному живописі:
а) пейзаж;
б) ікона;
в) портрет.
28. Середньовічний архітектурний стиль, що активно використовував вітраж:
а) романський;
б) класичний;
в) готичний.
29. Для християнського світобачення притаманне:
а) орієнтація на внутрішній світ людини;
б) орієнтація на зовнішній світ;
в) орієнтація на радість і повноту земного буття;
г) культ тілесного буття;
30. Характерною рисою середньовічної богословської літератури була орієнтація на:
а) оригінальність;
б) традицію та авторитет Писання;
в) використання світських знань;
г) літературну традицію античної Греції.
31. Культура Відродження відзначається:
а) символізмом;
б) антропоцентризмом;
в) теоцентризмом;
г) прагматизмом.
32. Для ренесансного світобачення характерне:
а) орієнтація на гріховність земного життя, аскетизм;
б) пріоритет духовного над тілесним;
в) культ тілесного буття;
г) традиціоналізм.
33. Природа в ренесансному світогляді тлумачиться з позиції:
а) пантеїзму;
б) деїзму;
в) теоцентризму.
34. Людина як центр мистецтва епохи Відродження сприймалась тогочасними митцями як:
а) створіння Господа, що повністю йому покірне;
б) беззахисна і безпорадна істота;
в) самостійна особистість.
35. Епоха Відродження отримала таку назву через те, що:
а) в мистецтві відбулося повернення до античних зразків та ідеалів;
б) з’явилося нове сприйняття людиною навколишньої дійсності;
в) в цю епоху відбувалося відродження ідей Середньовіччя.
36. Прошарок італійського суспільства, що став соціальною базою ренесансного руху:
а) буржуазія;
б) вільнонаймані робітники;
в) люди “вільних професій”;
г) селянство.
37. Поняття, за допомогою якого можна розкрити зміст культури епохи Відродження:
а) реабілітація релігійної духовності;
б) фортуна;
в) теоцентризм;
г) доля.
38. Представники Північного Відродження:
а) Сандро Боттічеллі;
б) Альбрехт Дюрер;
в) Іеронім Босх;
г) Рафаель Санті.
39. В історії європейської думки ідея ідеальної утопічної держави вперше була сформульована:
а) Т. Мором;
б) Аристотелем;
в) Платоном.
40. Назва книги Т. Кампанелли, в якій він виклав свій проект ідеального суспільного устрою:
а) «Утопія»;
б) «Кодекс природи»;
в) «Місто Сонця».
41. Началом Реформації є:
а) 1523 рік;
б) 1594 рік;
в) 1517 рік;
г) 1612 рік.
42. Автор утопії епохи Відродження:
а) Т. Мор;
б) М. Кузанський;
в) Дж. Бруно;
г) Н. Макіавеллі.
43. Видатний митець епохи Відродження:
а) Рембрандт;
б) Рафаель;
в) Леонардо да Вінчі;
г) Дж. Бруно.
44. Творчою основою буття у центрі світобудови гуманістів є:
а) Бог;
б) людина;
в) природа;
г) культура.
45. Для епохи Нового часу характерне:
а) смиренність людини;
б) культ тілесного буття;
в) зниження авторитету віри та церкви;
д) орієнтація на гріховність земного життя, аскетизм;
46.Гасло: “Знання - сила” належить:
а) Ж.-Ж. Руссо;
б) Ф. Бекону;
в) Р. Декарту;
г) Ф. Вольтеру.
47. Душу європейської культури як фаустівську характеризував:
а) А.Швейцер;
б) О.Шпенглер;
в) П.Сорокін;
г) А.Тойнбі.
48.Висловлення, що віддзеркалює трагічне світовідчуття епохи Нового часу: “Людина є мислячий очерет» - належить:
а) Ж.-Ж. Руссо;
б) Б. Паскалю;
в) І. Канту;
г) Й. Гердеру.
49. Епоху Просвітництва характеризує:
а) аскетизм;
б) пріоритет духовного над тілесним;
в) безмежна віра в розум людини;
г) провідна роль релігії.
50. Видатний представник французького Просвітництва:
а) Вольтер;
б) Кант;
в) Декарт;
д) Сартр.
51. Напрямок суспільної думки, що визнає розум основою пізнання і поведінки людей:
а) гуманізм;
б) раціоналізм;
в) екзистенціалізм;
г) сенсуалізм.
52. Поняття, що характеризує особливості виробництва в сучасному індустріальному суспільстві духовних цінностей, що формують особистість пасивного споживача:
а) елітарна культура;
б) народна культура;
в) традиційна культура;
г) масова культура.
53. Автор роботи „Зіткнення цивілізацій”:
а) А. Швейцеру;
б) С. Гантінгтону;
в) О. Тоффлеру;
г) А. Печчеї.
54. Згідно С. Гантінгтону, в епоху глобалізації головною є ідентичність:
а) соціально-економічна;
б) регіональна;
в) національно-етнічна;
г) цивілізаційна.
55. Сучасна культура може існувати лише в діалозі – цей висновок належить:
а) С. Гантінгтону;
б) В. Біблеру;
в) А. Швейцеру;
г) Е. Фромму.
56. Глобальні проблемами – це проблеми, які:
а) широкі за масштабом;
б) виникли внаслідок ходу природних процесів;
в) виникли тоді, коли людська діяльність за своїми масштабами зрівнялась із масштабами загальнопланетарних процесів.
57. Автор концепції масового суспільства і масової культури, який протиставляв духовній еліті, ідейно і культурно роз’єднані маси:
а) Е. Фромм;
б) У. Дільтей;
в) X. Ортега-і-Гасет;
г) К. Ясперс.
58. Для тропічно-африканського регіону є характерним:
а) демократичні ідеали;
б) раціоналізм;
в) активізм;
г) кланова солідарність.
59. Етичний принцип «благоговіння перед життям” проголосив:
а) О. Шпенглер;
б) П. Сорокін;
в) А. Тойнбі;
г) А. Швейцер.
60. Автор технократичних утопій:
а) Швейцер;
б) Масуда;
в) Тоффлер;
г) Печчеї.
61. Автор доктрини „благоговіння перед життям”:
а) Е. Фромм;
б) А. Швейцер;
в) А. Печчеї;
г) Х. Ортега-і-Гассет.