shpori_po_mikro_voprosi_1_2_3

1.Мікроєкономіка як складна частина економічних знань..

Система економічних знань під назвою «Єкономікс» поділяється на два великих розділи: мікрое-ка та макрое-ка. Термін «Єкономікс» був введен в економічний оборот Альфредом Маршаллом у 1890р. з виходом його роботи «Принципи економікс». Перехід від політек. до економікс ознаменував перехід від класичної до неокласичної теорії, яка домінує і в наш час.

Перехід від політек. до економікс пов’язаний з марженальною революцією. Вона відбулася в останній третині 19ст. і ознаменувала перехід від трудової теорії вартості до теорії граничної корисності. Так, економісти класики розглядали вартість товару, як об’єктивну категорію – тобто як витрати абстрактної праці на виробництво товару. На відміну від класики, маржиналісти замінюють об’єктивний підхід суб’єктивним. Вони вважають,що вартість товару визначається граничною корисністю.

Гранична корисність – це корисність кожної наступної послідовно спожитої одиниці блага. Граничний аналіз тісно пов’язаний з диференційним численням.

.Предмет, суб´єкти та об´єкти ммікроекономіки.

Мікроек. вивчає поведінку та процес прийняття рішення окремими економічними суб’єктами, які прагнуть максимізувати власну вигоду в умовах необхідності альтернатив використання обмежених ресурсів.

Суб’єкти : окремі виробники та окремі фірми; окремі споживачі та окремі домогосподарство; окремі власники факторів виробництва, тобто праці, землі, капіталу; окремі галузі та ринки.

Об’єкти: доходи та витрати фірм, домогосподарств,споживачів,виробників; ринковий попит та пропозицій; ціни на товари та послуги; механізм розподілу ресурсів і т.д.

Таким чином, мікроек. вивчає поведінку окремих мікроекономічних суб’єктів, а також деякі питання державного втручання в економіці.

На відміну від макроек., яка вивчає національну економіку в цілому.

За цитатою Пола Самуельсона « Мікроек. вивчає окремі дерева, а макроек. Вивчає весь ліс в цілому»

2.Проблема обмеженості ресурсів та необхідність вибору.

Однією з найважливіших проблем мікроекономіки є проблема обмеженості ресурсів. Дійсно, для того щоб жити людина повинна задовольняти свої потреби. Потреби людей постійно зростають, як якісно так і кількісно. У той час ресурси,якими володіє суспільство для задоволення потреб – є обмеженим. Отже, ми живемо у світі обмежених ресурсів та необмежених потреб. Обмежені ресурси: праця,земля,капітал. Таким чином, повно задоволення усіх потреб у усіх людей неможливо. З оглядом на це особливої можливості набуває необхідність вибору. Вибір відбувається, коли суб’єкту з двох чи більше альтернатив необхідно обрати одну, яка найбільш повно задовольняє його потреби. Якщо суб’єкт обирає одну альтернативу, то втрачає іншу. Проблема вибору викликає проблему ефективності використання обмежених ресурсів. Щоб встановити ефективність чи неефективність використання обмежених ресурсів дозволяє крива виробничих можливостей.

КВМ - показує такі комбінації двох товарів, які можуть бути вироблені якщо усі ресурси необхідні для їх виробництва будуть використані з максимальною ефективністю.

Для того,щоб побудувати КВМ приймають наступні передумови:

1.Економіка виробляє два види товару Х та У.

2.Технологія виробництва товарів є незмінною.

3.Незмінною є кількість ресурсів, які використовуються для виробництва двох товарів.

4.Усі ресурси використовують с максимальною віддачею, тобто максимально ефективно.

т.А(5х + 6у)

т.В(10х + 2у)

т.С(3х +4у)

КВМ дозволяє зробити наступні висновки:

1.Якщо всі ресурси спрямувати на виробництво товару Х буде вироблено Хmax. Якщо всі ресурси спрямувати на виробництво товару У то буде вироблено Уmax.

2. т.А і т.В на КВМ в такій комбінації товарів Х і У, які можуть бути вироблені за умов максимально ефективного використання ресурсів.

3.т.С показує таку комбінацію товарів Х і У,яку легко виробити.

4.т.D показує таку комбінацію товарів Х і У, яку за наявних умов виробити неможливо.

У тривалому періоді кількість ресурсів та технологія можуть змінюватися, як у бік збільшення так і у бік зменшення.

Розглянемо деякі варіанти таких змін:

1.Технологія покращується, кількість ресурсів збільшується. У цьому випадку крива виробничих можливостей зрушується вправо и вверх або паралельно або зі зміною кута.

2.Технологія погіршується, кількість ресурсів зменшується. Але крива виробничих можливостей дозволяє дати визначення альтернативним витравникам. Існують загальні та граничні альтернативні витрати: загальні – це кількість товару Х від якої необхідно відмовитися для того щоб виробити певну кількість товару і услуг; граничні – це кількість товару Х від якої необхідно відмовитися для того щоб виробити одну додаткову одиницю товару Х.

Уmax(9y + 0x)

AB Хmax = 9y AB Ymax = 10x

Альтернативні издержки х имеют тенденцію к росту}граничні альтернатиівні витрати

3.Методи мікроекономіки

Принципи economics

Будь-яка теорія складається з жорсткого ядра та захисного поясу

*жорстке ядро містить основні принципи даної концепції, а захисний пояс містить положення,що захищає ядро.

До жорсткого ядра economics відносять такі положення:

1.стабільні переваги, що носять ендогенний (внутрішній) характер.

2.раціональний вибір, який забезпечується поведінкою, що максимізує корисність.

Суб’єкт ніколи не обере альтернативу х, якщо у той самий час йому доступна альтернатива х, що є з його точки зору переважнішою.

Поведінка, що максимілізує корисність передбачає вибір найкращого варіанту з усіх можливих альтернатив.

3.рівновага на окремому ринку і загальна рівновага на всіх ринках, тобто попит = пропозиції,відсутні надлишки чи дефіцити товарів.

*Захисний пояс economics містить такі положення:

1.інформація є досконало доступною та повною

2.право власності залишається незмінними та чітко окресленими.

3.індивіди задовольняють свої потреби за допомогою обміну, який відбувається миттєво та без витрат.

Методи: economics використовує як загальнонаукові, так і специфічні методи пізнання.

Загальго-наукові: аналіз та синтез,сходження до абстрактного, індукція та дедукція.

Специфічні: економічно – математичне моделювання. Позитивний і нормативний аналіз, граничний аналіз.

*ЕММ – це зображення економічних процесів та явищ у вигляді математичних функцій. ЕММ дозволяє пояснити та спрогнозувати економічні процеси та явища.

При ЕММ широко використовуються умова «ceteris paribus» - за інших незмінних умов. Якщо розглядати взаємозв’язок між двома змінними, то всі інші фактори вважається незмінними.

*Позитивний аналіз має об’єктивний характер. Він розглядає економічні процеси та явища такими, якими вони є; встановлює взаємозв’язок, але не дає їм оцінки. Наприклад, наступне твердження «зростання витрат виробництва призвело до зниження прибутку фірми» - є позитивне, оскільки воно підтверджується певними фактами.

*Нормативний аналіз – є суб’єктивним, дає оцінку економічним процесам та явищам, та вказує на те, якими вони повинні бути. Для того щоб підвищився прибуток – треба понизити витрати виробництва, або ефект організаційної роботи підприємства.

Позитивний і нормативний аналізи тісно взаємопов’язані і широко використовуються для розробки економічної політики фірми та держави.

Граничний аналіз – це метод вирішення економічних завдань на знаходження оптимізму шляхом диференціального числення. Він заснован на розрахунку граничних величин, таких як гранична корисність, граничний продукт, граничні витрати, граничний дохід.

Нормативна економічна теорія – теорія, в якій аналіз окремих економічних явищ або процесів, національної економіки загалом дається на основі оцінок ученого з погляду інтересів окремих соціальних верств, груп, населення країни або загальнолюдських інтересів з урахуванням їх справедливого або несправедливого характеру, відсутності або наявності експлуатації тощо. Нормативна економічна теорія наближається до методології класового аналізу.

Економічна політика — комплекс еконо¬мічних цілей і заходів держави та уряду, які забезпечують вирішення довготермінових (стратегічних) та короткотермінових (тактичних) завдань розвитку економічної системи відповідно до інтересів країни і втілюється в економічній програмі.