2. Зовнішні фактори розвитку

2.1. Геоекономічне та геополітичне становище. Розташування району з погляду розміщення транспортних комунікацій вигідно вирізняє Полісся серед інших районів країни. Через його територію проходять важливі залізничні та автотранспортні шляхи, в тому числі транспортні коридори міжнародного значення напрямів Росія – Україна – Польща та Україна – Білорусь.

Роль транспорту Полісся в його господарстві в Україні в цілому має зростати за рахунок розширення економічних зв’язків з країнами далекого та близького зарубіжжя. З Польщею вже діє угода про створення зони прикордонного співробітництва – єврорегіону «Буг». Єврорегіон «Буг» має вигідне транспортно-географічне положення. Через його територію проходять важливі транспортні шляхи: Київ – Луцьк – Ковель – Хелм – Люблін – Варшава. До того ж транспортний вузол Ковель може виявитися в зоні впливу транс’європейских магістралей Ліссабон – Трієст – Будапешт – Львів – Київ та Берлін – Варшава – Люблін – Ковель – Київ – Москва. Це є важливою передумовою створення ВЕЗ «Інтерпорт Ковель».

2.2. Вплив зовнішньоекономічної ситуації на розвиток регіону. Поліський економічний район має досить розвинуті економічні зв’язки з багатьма країнами, цьому сприяє географічне положення та господарська спеціалізація. У районі зосереджено значний експортний потенціал і помітна кількість імпортоорієнтованих підприємств. У 2007 р. експорт складав 1574,7 млн. дол. – 3,2% від загального експорту з України, імпорт – 2027,8 млн. дол. – 3,3% від загального по Україні. Сальдо експортно –імпортних операцій по району є від’ємним (-453,1 млн. дол.). В цілому зовнішньоекономічну діяльність району можна вважати недостатньо розвинутою. Значні резерви експортного потенціалу є в галузях АПК, у сфері транспортного обслуговування, у паливно – енергетичному та лісовому комплексі тощо.

Зважаючи на особливості економіко – географічного положення району, основними партнерами з зовнішньоекономічної діяльності мають стати Польща, Білорусь та Росія.

Найзначнішими обсягами експорту продукції характеризується Чернігівська область. Найбільша кількість підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, спостерігається в Житомирській області.

Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил

Екологічні:

- головною проблемою соціально-економічного розвитку району залишається відносно низький, в порівненні з Україною, рівень загального розвитку продуктивних сил, що не відповідає природно-економічним передумовам господарювання на Поліссі. Це пов'язано як з причинами історичного характеру, так і з особливостями структурної політики останнього періоду, коли інноваційні та інвестиційні процеси, капітальні вкладення, залучення закордонних інвесторів, в основному орієнтувались на галузі спеціалізації української економіки в міжнародному поділі праці, а саме на важку промисловість індустріальних регіонів, коли галузям спеціалізації та територіям Поліського району, приділялась менша увага;

- найгострішою проблемою в умовах соціально-економічної кризи є обмеженість можливостей щодо подальшої мінімізації наслідків Чорнобильської аварії, в тому числі виконання комплексу соціальних заходів, реорганізації виробництва в екологоорієнтованих напрямках інноваційної та інвестиційної діяльності, в яких потерпілі території відчувають гостру потребу;

Демографічні:

- значне зменшення народжуваності та зростання смертності в результаті дії чинників соціально-економічного характеру – економічної кризи, падіння життєвого рівня населення, відсутності соціальних гарантій та наслідків Чорнобильської катастрофи;

- проблемами розселення району є диспропорції у господарських структурах міських і сільських поселень, внутрішня незбалансованість та недосконалість господарської структури міських поселень, низький ступінь інтеграції міських та сільських поселень, деградація сільської поселенської мережі, порушення системи розселення внаслідок непридатності для проживання територій, що зазнали значного радіоактивного забруднення;

Соціальні:

- рівень соціального розвитку Поліського району помітно відстає від середньоукраїнського. Доходи населення району, в тому числі заробітна плата працівників усіх сфер економіки, залишаються нижчими, ніж по країні в цілому.