Поліський економічний район

1. Внутрішні фактори розвитку

1.1. Природно - ресурсний потенціал. Поліський економічний район включає чотири області: Волинську, Житомирську, Рівненську та Чернігівську. Загальна територія - 101,9 тис. км²– 16,9% площі України. Район розміщений у північно-західній частині країни.

Грунти в північній частині району дерново-підзолисті. На півдні виділяються чорноземи на твердих карбонатних породах, які є досить родючими. Порівняно з територією усієї країни Полісся характеризуеться більш низьким рівнем сільськогосподарського освоєння земель. Питома вага сільськогосподарських угідь в Поліссі становить 57%, тоді як по країні в середньому - 72,2%. У структурі сільськогосподарських угідь рілля займає 70,4 %, проти 79% в середньому для України. Досить значною є питома вага пасовищ та природних кормових угідь.

Водні ресурси. Природно-кліматичні та фізико-географічні умови Полісся обумовили особливості водних ресурсів якими є вагома частка запасів підземних вод та озер і боліт, інших гідромінеральних ресурсів. На Полісся припадає до половини заболочених земель України (за вийнятком Чернігівської області). В той же час, основною складовою водних ресурсів Полісся залишаються ресурси річного стоку. Виділяються карстові озера, особливо Шацьке, Світязь, Пулемецьке, на Рівенщіні - Біле, Хоромис та ін.

Полісся в минулому було суцільно вкрите переважно дубово-сосновими лісами. Нині лісистість коливається від 25 до 50%. У лісостеповій частині району поширені грабово-дубові ліси, які не лише відіграють велику роль в промисловості, а й мають водоохоронне значения; сприяють очищенню забрудненного атмосферного повітря.

Мінеральні ресурси. Комплекс мінеральних ресурсів Поліського району представлено паливо-енергетичними, нерудними корисними копалинами, окремими метало-рудними ресурсами. Промислова сировинна база мінеральних рудних ресурсів району обмежується запасами поліметалічних руд - 9,4% загальноукраїнських запасов. Певні перспективи щодо розробки в майбутньому мають поклади мідних руд Волині. Нерудні корисні копалини представлені сировиною для металургії, хімічної, промисловості конструкційних матеріалів, в тому числі - для скляної, фарфорової, цементної, силікатної промисловості, різноманітними будівельними матеріалами та сировиною для будівелъної промисловості - будівельне та декоративне каміння, глина, вапно тощо.

Паливно-енергетичні ресурси. В Поліссі знаходиться один з двох розташованих в Україні кам'яновугільних басейнів - Львівсько-Волинський. Розвідані запаси кам'яного вугілля складають 75,6 млн. т. (0,17 % від загальноукраїнських) і мають, в основному, місцеве значення. Запаси бурого вугілля до загальних в Україні теж незначні - 0,42%, вони освоюються на Житомирщині, біля Коростишева. Торфова промисловість району видобуває місцеву сировину (Турське, Цирсеке, Морочне родовіща), запаси якої складають 58,3 % загальноукраїнських запасів торфу. На Черніговщині найбільші запаси торфу сформувалися у басейні болота Замглай. Важливе промислове значення мають нафтові та нафтогазові родовища півдня Чернігівської області (Прилуцьке, Леляківське). Запаси Поліської нафти складають 9,6% від загальноукраїнських. Останнім часом у Волинській області відкрито невеликі запаси природного газу біля селища Лкачі та значні запаси уранової руди поблизу м. Рівне.

Промислове значення мають запаси титанових руд Іршанського родовіща. Разом з тим, наявні місцеві ресурси не в змозі повністю забезпечити зростаючі потреби господарства Полісся. Джерелами електроенерії в регіоні виступають теплові електростанції та Рівненська атомна електростанця. Недостатньо використовується гідроенергія малих річок, вітру, біоенергія тощо.

Природно - рекреаційні ресурси. Передумови, що сприяють розвитку рекреації, для Полісся - наявність унікальних підземних вод та лікувальних грязей. В сукупності з відповідними кліматичними умовами, помірним теплим кліматом, відносно не жарким літом та теплою зимою, ці передумови створюють сприятливі умови для організації культурно-оздоровчого відпочинку та мережі лікувально-оздоровчих закладів. Західне Полісся знаходиться в зоні екологічної напруги, що, насамперед, пов'язано з функціонуванням Рівненської АЕС та радіоактивним забрудненням внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, а також перезволоженням значних теріторій.

 1.2. Економічний потенціал.Структура господарського комплексу Полісся у порівнянні з Україною відрізняється підвищеною часткою сільського господарства, зниженням промисловості, транспорту і зв’язку, торгівлі, матеріально-технічного постачання та заготівель в національному доході району (табл. 8).

Таблиця 8

Валовий регіональний продукт Поліського економічного району

 

Області	Валовий регіональний продукт, млн. грн.			Індекси фізичного обсягу валового регіонального продукту. %			Валовий регіональний продукт у розрахунку на одну особу, грн.
	2004	2005	2006	2004	2005	2006	2004	2005	2006
Україна	345113	441452	544153	112,1	102,7	107,3	7273	9372	11630
Волинська	4994	6553	7687	119,0	103,7	103,5	4771	6285	7397
Житомирська	5947	7430	8784	115,6	101,1	103,6	4397	5554	6636
Рівненська	5599	7263	8924	113,1	102,1	106,9	4817	6269	7724
Чернігівська	6181	7627	8950	110,0	100,1	103,4	5163	6474	7714

Джерело: [27]

Природно-кліматичні та соціально-економічні передумови господарювання визначають спеціалізацію Поліського району в загальнодержавному поділі праці, а саме його агропромислову орієнтацію. Про це свідчать дослідження валової доданої вартості (ВДВ) галузей економічного виробництва і товарної продукції промисловості району. Так, частка ВДВ галузей економіки Полісся у ВДВ галузей економіки України показує, що найбільший внесок у новостворену вартість створює сільське господарство - 15,5%. Частка новоствореної вартості промисловості становить 6,2 %. Загалом частка Поліського району у ВДВ України складає 8,5 %.

Аналіз промислового виробництва Полісся, зокрема порівняння питомої ваги, продукції галузей промисловості району з загальним обсягом виробництва в Україні, підтверджує, що досить високими є частки переробних галузей АПК – легкої та харчової промисловості. Окрім цих, галузями спеціалізації Полісся в суспільному поділі праці стали різнопрофільне, в основному працемістке машинобудування та металообробка, в тому числі приладобудування, автомобільна промисловість, випуск пожежного обладнання, військово-промислове та конвекторне виробництво, хімія та нафтохімія, в тому числі – виробництво мінеральних добрив, хімічних волокон та ниток, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів, виготовлення скляних та фарфоро-фаянсових виробів, лісова, деревообробна та целюлозно-паперова галузі промисловості, видобування окремих корисних копалин, в тому числі – вугілля, торфу, нафти и газу, випуск вузько-профільних виробів чорної та кольорової металургії (табл. 9).

Таблиця 9

Обсяги експорту-імпорту товарів регіонів України за 2008 рік

 

	Експорт			Імпорт			Сальдо
	млн.дол. США	у % до 2007р.	у % до  загального обсягу	млн.дол. США	у % до 2007р.	у % до загального обсягу
Україна	67002,5	135,9	100,0	85534,4^*	141,1	100,0	–18531,9
області
Волинська	465,0	110,1	0,7	1307,7	123,9	1,5	–842,7
Житомир ська	521,2	128,7	0,8	456,8	155,0	0,5	64,4
Рiвненська	452,1	117,5	0,7	533,3	128,1	0,6	–81,2
Чернігівська	418,6	115,5	0,6	377,1	133,9	0,4	41,5

^* З урахуванням нерозподілених за регіонами поставок сирої нафти