- •1.Що Ви розумієте під категорією «національна економіка»? Якими ознаками можна охарактеризувати національну економіку як цілісну систему?
- •2.Які основні цілі переслідує національна економіка, прагнучи до стабільності та ефективності? Надайте пояснення.
- •3. З яких суб’єктів, секторів та сфер складається національна економіка? Охарактеризуйте їх.
- •4.Які фактори здатні вплинути на функціонування та розвиток національної економіки?
- •5. За допомогою яких макроекономічних показників оцінюють функціонування національної економки на макрорівні та які принципи лежать в основі їх розрахунку?
- •6.Як розрахувати основні макроекономічні показники, що оцінюють результати функціонування національної економіки?
- •7.Що характеризують основні види структури національної економіки, які розрізняють у практиці державного регулювання?
- •8.Від яких факторів залежить економічне зростання країни та за допомогою яких показників можна визначити його рівень?
- •9. Як розрахувати обсяг та темп зростання макроекономічних показників у розрахунковому році?
- •14.Чим обумовлена необхідність використання різноманітних методів державного регулювання національної економіки та як їх можна згрупувати?
- •10.Чим обумовлена необхідність державного регулювання національної економіки та які передумови забезпечують можливість цього процесу?
- •34. Обґрунтуйте пропозиції по ліквідації сальдо матеріального балансу певного ресурсу.
- •11.Що слід розуміти під терміном «об’єкти державного регулювання у вузькому розумінні цього слова» та чим можна пояснити існування такої категорії?
- •12.Що слід розуміти під методологією державного регулювання національної економіки?
- •13. У чому проявляється сутність основних типів цінового регулювання?
- •15.З якою метою застосовується адміністративний метод державного регулювання національної економіки, та який характер притаманний його інструментам? Наведіть приклади.
- •18.Які міри бюджетного регулювання направлені на досягнення цілі забезпечення соціального захисту населення? Надайте пояснення.
- •16.Визначте тотожність чи відмінність понять «державне замовлення» та «державна закупівля».
- •17.До чого зводиться сутність антимонопольного регулювання національної економіки?
- •19.Хто та за яких обставин має право на отримання дотації? Як розрахувати її розмір?
- •20.Як визначається розмір субсидії, що надається споживачеві житлово-комунальних послуг.
- •22. Як здатна вплинути зміна ставки податку на його розмір, якщо мова йде по види податків за величиною ставок?
- •29.Які баланси використовуються в індикативному плануванні, у чому необхідність їх розробки?
- •21. Що являє собою податковий метод регулювання національної економіки та яка мета його застосування?
- •26.За якими ознаками класифікуються показники індикативного плану? Наведіть приклади.
- •23. Що являє собою грошово-кредитне регулювання національної економіки?
- •24. У чому проявляється сутність інструментів грошової політики грошово-кредитного методу державного регулювання національної економіки?
- •25.Які вам відомі загальні інструменти кредитної політики грошово-кредитного методу державного регулювання національної економіки та які наслідки їх застосування?
- •27.У чому сутність балансового та нормативного методів індикативного планування?
- •28. Яка послідовність розробки матеріального балансу в процесі індикативного планування?
- •30.Які показники містяться у частині «Розподіл» матеріального балансу та що вони характеризують?
- •31. Які показники містяться у частині «Ресурси» матеріального балансу та що вони характеризують?
- •32. Які фактори визначають необхідність закладання та можливість розбронювання ресурсу до/з державного резерву? Як розраховуються ці показники?
- •33. Поясність, чи може матеріальний баланс одночасно містити значення показників «Експорт» та «Імпорт» та як розрахувати їх, відповідно, можливий/необхідний осяг?
- •35. 36. Яким чином визначаються потреби держави у промисловій продукції? у чому схожість та відмінність балансу засобів виробництва та предметів споживання?
- •37. Які показники балансу виробничих потужностей та яким чином слід врахувати при визначенні можливостей підприємства по виробництву продукції?
- •38. Які показники слід враховувати при визначенні необхідного у розрахунковому періоді обсягу валового виробництва сільськогосподарської продукції та про що свідчить цей показник?
- •39. У чому відмінність категорії «безробітні» за українським законодавством та визначенням моп?
- •40. Що характеризують основні показники кількісної оцінки зайнятості населення та як їх розрахувати?
- •41.Що являє собою зведений баланс трудових ресурсів України та у чому полягає мета його розробки як інструменту державного регулювання економіки?
- •42.Яким чином визначається загальна потреба галузей національної економіки в робочій силі?
- •43.Яка послідовність розрахунку надлишку/додаткової потреби у робочій силі? Який баланс використовується при цьому?
- •44. Охарактеризуйте особливості державного регулювання оплати праці.
- •45.Як розрахувати кінцеві доходи населення та що вони характеризують?
- •46.На які категорії поділяються доходи, отримані населенням країни, що вони собою являють?
- •47.Коли саме матиме місце державне замовлення на виконання робіт у капітальному будівництві?
- •48.Назвіть та охарактеризуйте показники продукції та роботи транспортної галузі. Яка між ним існує залежність?
- •49.Що характеризує коефіцієнт перевезення вантажу, яке значення він може приймати та які фактори впливають на його зміну?
- •50.Що характеризує показник транспортної активності населення, які фактори впливають на нього?
39. У чому відмінність категорії «безробітні» за українським законодавством та визначенням моп?
Безробіттям називається соціально-економічна ситуація в суспільстві, при якій частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати. Відповідно, особа, яка не може знайти роботу, називається безробітною. За визначенням Міжнародної організації праці, безробітні – це особи віком 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: не мають роботи (прибуткового заняття); активно шукають роботу або намагаються організувати власну справу протягом останніх 4-х тижнів; готові приступити до роботи протягом наступних двох тижнів. Відповідно до українського законодавства безробітними вважаються тільки зареєстровані в органах служби зайнятості особи працездатного віку, які шукають роботу. «Зареєстровані безробітні – це працездатні громадяни працездатного віку, які не мають заробітку або інших, передбачених законодавством, доходів, зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до відповідної роботи». Не можуть вважатися безробітними: -особи віком до 16 років (виняток складають, ті хто працював, але був звільнений у зв’язку з реорганізацією, ліквідацією або скороченням чисельності); -ті, хто вперше шукає роботу та не має професії (наприклад, випускники загальноосвітніх шкіл); -ті, хто двічі відмовився від пропозицій щодо роботи після реєстрації у державній службі зайнятості; -ті, хто має право на пенсію. Оскільки не всі безробітні схильні до реєстрації, безробіття складається з двох компонентів: зареєстрованого та незареєстрованого. Причини наявності незареєстрованого безробіття: достатньо жорсткі критерії надання допомоги, її низькі розміри, затримки в її виплаті, непрестижність роботи, яку пропонують служби зайнятості та низький рівень її оплати. Це часто призводить до того, що значна частина населення, перш за все чоловіки, відмовляються від реєстрації, шукаючи роботу самостійно.
40. Що характеризують основні показники кількісної оцінки зайнятості населення та як їх розрахувати?
Основними показниками кількісної оцінки зайнятості населення є: •чисельність зайнятих/безробітних; •рівень зайнятості/безробіття населення.
Абсолютним показником зайнятості населення виступає чисельність зайнятих. Вона визначається на основі чисельності груп економічно активного населення, що відноситься до зайнятого, про що мова йшла у попередньому питанні. Інформація про чисельність зайнятих міститься в статистичної звітності, що складається щорічно Державним комітетом статистики України. У ній містяться дані про склад населення за статтю, віком та місцем проживання (міське і сільське населення). Серед відносних показників кількісної оцінки зайнятості, перш за все, виділяють: 1. Рівень зайнятості населення (Кз). Він визначається як відношення зайнятих до загальної чисельності населення. Даний показник відображає залежність зайнятості від демографічних факторів (коефіцієнта народжуваності, смертності та приросту населення). Він є однією з характеристик добробуту суспільства. 2. Рівень зайнятості працездатного населення (Кзпн). Цей показник пов'язаний з динамікою працездатного населення залежно від змін демографічних і соціально-економічних факторів. Він розраховується як відношення чисельності зайнятого населення до чисельності всього працездатного населення (трудових ресурсів). 3. Рівень зайнятості трудових ресурсів суспільства за сферами суспільно-корисної діяльності. Він вимірюється у вигляді відсотка зайнятих навчанням, у домашньому господарстві та в інших видах суспільно-корисної діяльності. Визначаються вони аналогічно попереднім показникам з метою встановлення необхідних пропорцій у розподілі трудових ресурсів. Безробіття як соціально-економічне явище, протилежне зайнятості вимірюється також за допомогою абсолютних і відносних показників. Абсолютними показниками безробіття є: 1. Загальна чисельність безробітних – фіксується як за всією сукупністю населення, так і за окремими групами (за статтю, віком, освітньою підготовкою і т. п.). 2. Середня тривалість безробіття розраховується для осіб, які раніше мали роботу. 3. Середня тривалість пошуку роботи розраховується для всього незайнятого населення (включаючи тих, хто вперше вийшов на ринок праці та раніше не мав роботи). Її розрахунки можуть виконуватися як за всією сукупністю безробітних, так і за окремими групами – професійними, соціально-демографічними і т. п. До відносних показників безробіття відносять: рівень безробіття; структуру безробіття. Рівень безробіття за методологією МОП визначається відношення (у відсотках) кількості безробітних віком 15-70 років до економічно активного населення (робочої сили) зазначеного віку. Рівень зареєстрованого безробіття визначається відношенням (у відсотках) кількості безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, до працездатного населення працездатного віку. Структура безробіття може визначатися як за чисельністю безробітних, так і за тривалістю періоду безробіття. Структура безробіття за чисельністю безробітних визначається за статтю, віком і місцем проживання безробітних.
Головним джерелом інформації є статистична звітність, що складається за результатами реєстрації безробітних службами зайнятості, і розрахунки чисельності та складу пропозиції робочої сили на ринку праці, а також обстеження населення з питань економічної активності, які, починаючи з 1995 року, щоквартально проводить Держкомстат України.