- •1.Що Ви розумієте під категорією «національна економіка»? Якими ознаками можна охарактеризувати національну економіку як цілісну систему?
- •2.Які основні цілі переслідує національна економіка, прагнучи до стабільності та ефективності? Надайте пояснення.
- •3. З яких суб’єктів, секторів та сфер складається національна економіка? Охарактеризуйте їх.
- •4.Які фактори здатні вплинути на функціонування та розвиток національної економіки?
- •5. За допомогою яких макроекономічних показників оцінюють функціонування національної економки на макрорівні та які принципи лежать в основі їх розрахунку?
- •6.Як розрахувати основні макроекономічні показники, що оцінюють результати функціонування національної економіки?
- •7.Що характеризують основні види структури національної економіки, які розрізняють у практиці державного регулювання?
- •8.Від яких факторів залежить економічне зростання країни та за допомогою яких показників можна визначити його рівень?
- •9. Як розрахувати обсяг та темп зростання макроекономічних показників у розрахунковому році?
- •14.Чим обумовлена необхідність використання різноманітних методів державного регулювання національної економіки та як їх можна згрупувати?
- •10.Чим обумовлена необхідність державного регулювання національної економіки та які передумови забезпечують можливість цього процесу?
- •34. Обґрунтуйте пропозиції по ліквідації сальдо матеріального балансу певного ресурсу.
- •11.Що слід розуміти під терміном «об’єкти державного регулювання у вузькому розумінні цього слова» та чим можна пояснити існування такої категорії?
- •12.Що слід розуміти під методологією державного регулювання національної економіки?
- •13. У чому проявляється сутність основних типів цінового регулювання?
- •15.З якою метою застосовується адміністративний метод державного регулювання національної економіки, та який характер притаманний його інструментам? Наведіть приклади.
- •18.Які міри бюджетного регулювання направлені на досягнення цілі забезпечення соціального захисту населення? Надайте пояснення.
- •16.Визначте тотожність чи відмінність понять «державне замовлення» та «державна закупівля».
- •17.До чого зводиться сутність антимонопольного регулювання національної економіки?
- •19.Хто та за яких обставин має право на отримання дотації? Як розрахувати її розмір?
- •20.Як визначається розмір субсидії, що надається споживачеві житлово-комунальних послуг.
- •22. Як здатна вплинути зміна ставки податку на його розмір, якщо мова йде по види податків за величиною ставок?
- •29.Які баланси використовуються в індикативному плануванні, у чому необхідність їх розробки?
- •21. Що являє собою податковий метод регулювання національної економіки та яка мета його застосування?
- •26.За якими ознаками класифікуються показники індикативного плану? Наведіть приклади.
- •23. Що являє собою грошово-кредитне регулювання національної економіки?
- •24. У чому проявляється сутність інструментів грошової політики грошово-кредитного методу державного регулювання національної економіки?
- •25.Які вам відомі загальні інструменти кредитної політики грошово-кредитного методу державного регулювання національної економіки та які наслідки їх застосування?
- •27.У чому сутність балансового та нормативного методів індикативного планування?
- •28. Яка послідовність розробки матеріального балансу в процесі індикативного планування?
- •30.Які показники містяться у частині «Розподіл» матеріального балансу та що вони характеризують?
- •31. Які показники містяться у частині «Ресурси» матеріального балансу та що вони характеризують?
- •32. Які фактори визначають необхідність закладання та можливість розбронювання ресурсу до/з державного резерву? Як розраховуються ці показники?
- •33. Поясність, чи може матеріальний баланс одночасно містити значення показників «Експорт» та «Імпорт» та як розрахувати їх, відповідно, можливий/необхідний осяг?
- •35. 36. Яким чином визначаються потреби держави у промисловій продукції? у чому схожість та відмінність балансу засобів виробництва та предметів споживання?
- •37. Які показники балансу виробничих потужностей та яким чином слід врахувати при визначенні можливостей підприємства по виробництву продукції?
- •38. Які показники слід враховувати при визначенні необхідного у розрахунковому періоді обсягу валового виробництва сільськогосподарської продукції та про що свідчить цей показник?
- •39. У чому відмінність категорії «безробітні» за українським законодавством та визначенням моп?
- •40. Що характеризують основні показники кількісної оцінки зайнятості населення та як їх розрахувати?
- •41.Що являє собою зведений баланс трудових ресурсів України та у чому полягає мета його розробки як інструменту державного регулювання економіки?
- •42.Яким чином визначається загальна потреба галузей національної економіки в робочій силі?
- •43.Яка послідовність розрахунку надлишку/додаткової потреби у робочій силі? Який баланс використовується при цьому?
- •44. Охарактеризуйте особливості державного регулювання оплати праці.
- •45.Як розрахувати кінцеві доходи населення та що вони характеризують?
- •46.На які категорії поділяються доходи, отримані населенням країни, що вони собою являють?
- •47.Коли саме матиме місце державне замовлення на виконання робіт у капітальному будівництві?
- •48.Назвіть та охарактеризуйте показники продукції та роботи транспортної галузі. Яка між ним існує залежність?
- •49.Що характеризує коефіцієнт перевезення вантажу, яке значення він може приймати та які фактори впливають на його зміну?
- •50.Що характеризує показник транспортної активності населення, які фактори впливають на нього?
7.Що характеризують основні види структури національної економіки, які розрізняють у практиці державного регулювання?
Структура економіки – це співвідношення різних елементів економічної системи, яке характеризує пропорції народного господарства та стан суспільного поділу праці. Кількісно характеристику структури економіки можна визначити як частку окремих структурних елементів у складі всієї структури:, де dai – кількісне значення елемента ai; ∑aj – сума всіх елементів структури. Структура економіки має важливе значення для забезпечення збалансованого, ефективного і стабільного розвитку національного виробництва, задоволення потреб суспільства в коротко- та довгострокових періодах. У практиці державного регулювання зазвичай виділяють такі основні види структури: *відтворювальна,*галузева,*регіональна (територіальна),*соціальна,*структура зовнішньоекономічних зв’язків. Відтворювальна структура характеризується співвідношенням окремих компонентів валового випуску (ВВ) за вартістю (фондів заміщення, споживання, нагромадження) та за матеріально-речовим складом (засобами виробництва і предметами споживання); оцінюється частка окремих складових у ВВ. Фонд заміщення (ФЗ) у відтворювальній структурі включає вартість матеріальних витрат і амортизацію. Його висока частка у валовому випуску свідчить про ресурсовитратність економіки. Фонд споживання (ФС) охоплює споживчі витрати населення та інших суб’єктів ринку. Нагромадження вирізняють валове і чисте. Валове нагромадження охоплює чисте нагромадження та амортизацію. Чисте нагромадження є аналогом чистих інвестицій, а валове – валових інвестицій. Між споживанням і чистим нагромадженням існує певне протиріччя. Це пояснюється тим, що нагромадження якоюсь мірою обмежує споживання. Але чисте нагромадження в той час є джерелом розширеного відтворення, сприяє економічному зростанню. Збільшення нагромадження веде до скорочення можливостей споживання, і навпаки. Основним регулюючим фактором розвитку економіки є норма нагромадження: Н = Чисте нагромадження / НД, або Н = Чисте нагромадження / ВВП. Норма нагромадження вважається достатньою, якщо становить приблизно 25% від ВВП. Якщо частка нагромадження у ВВП менша, то в економіці можуть спостерігатися застійні явища, оскільки не вистачає коштів для відновлення застарілих основних засобів. Тоді процеси відтворення не ефективні. Проте надто висока норма нагромадження (більше 30%) одночасно знижує можливості споживання, зменшує фонд споживання у ВВП. Галузева структура економіки характеризує частку окремих галузей, великих народногосподарських комплексів у загальному валовому випуску. Іншими словами вона характеризує внесок окремих видів економічної діяльності, окремих виробництв, галузей у загальний обсяг макроекономічних показників – ВНП, ВВП. Аналіз галузевої структури економіки дозволяє визначити переважаючий тип розвитку (промисловий, аграрно-промисловий, аграрний), а також виявити основні чинники економічного зростання – екстенсивний та інтенсивний. Визначаючи галузеві пріоритети, треба віддавати перевагу розвитку галузей, що мають швидкий обіг капіталу. Це легка, харчова промисловість, а також галузі, що забезпечують їх сировиною. Інша група галузей – що потребує пріоритетного розвитку, – це наукомісткі галузі промисловості: машинобудування, хімічна, приладобудування. Регіональна (територіальна) структура пов'язана з характером розміщення продуктивних сил по території країни й виділяє два її головних аспекти: економіко-географічний й адміністративний. Економіко-географічний аспект територіальної структури народного господарства пов'язаний з виділенням природноекономічних зон, великих економічних районів, територіальних комплексів, промислових і транспортних вузлів і т.п. Адміністративний – з адміністративним поділом України на області, райони й автономну республіку Крим. Регіональна структура завжди багатогалузева. Її аналіз включає визначення виробничої спеціалізації регіону. Соціальна структура характеризує розподіл народного господарства за формами власності – державною, комунальною, приватною, власністю міжнародних організацій. Інфраструктура характеризує матеріально-речовинні фактори й умови суспільного відтворення й життєзабезпечення населення країни в цілому. Структура зовнішньоекономічних зв'язків показує характер зовнішньоекономічної діяльності держави й місце країни у світовому суспільному поділі праці (характеризує співвідношення між зовнішнім та внутрішнім секторами). Структура економіки, як і сама економіка, не є стабільною, вона постійно змінюється під впливом внутрішніх та зовнішніх чинників, тобто має динамічний характер. Динаміка структури народного господарства проявляється в зникненні деяких старих і появі нових елементів економіки й зміні співвідношення між ними. У цьому полягає принципова схема структурних змін. Таким чином, відбуваються структурні зрушення, які супроводжуються прогресивними чи депресивними змінами в економіці. Об’єктивною основою цих зрушень є невідповідність можливостей економіки її загальним потребам.