29. Якісні методи прогнозування.Метод мозгового штурму. Прогнозування методами експертних оцінок.

Іншу групу методів прогнозування складають методи експертних оцінок. Роль цих методів особливо зростає тепер, в період нестабільного розвитку соціальних, політичних, економічних та інших процесів, що прямо чи опосередковано впливають на криміногенну ситуацію в країні. Для таких періодів розвитку суспільства характерний, вкрай високий ступінь невизначеності впливу факторів зовнішнього середовища на стан та динаміку злочинності. Це саме той період, котрий у філософії відомий як етап переходу кількості в якість, тобто такий, де існуючі в суспільстві суперечності викликають зміни самої соціально-економічної системи. Закони ж, що визначають .розвиток суспільства, діють у рамках тієї чи іншої формації, тобто доти, доки притаманні їй суперечності приводять лише до накопичення кількісних змін.

Ця обставина є особливо важливою, оскільки, як уже йшлося вище, статистичні методи прогнозування можуть бути застосовані лише в тих випадках, коли зберігаються закони, що лежать в основі розвитку відповідних процесів. У противному разі прийнятна точність прогнозів не може бути забезпечена ніякими статистичними методами, якими б досконалими вони не були.

Таким чином, застосування експертних методів прогнозування найбільш ефективне:

при відсутності представницьких і достовірних статистичних даних про об'єкт прогнозування;

в умовах великої невизначеності середовища функціонування об єкта, впливу на його розвиток факторів зовнішнього середовища;

в умовах дефіциту часу, що потрібний для розробки прогнозу, чи в інших екстремальних ситуаціях.

У цьому зв'язку варто зазначити, що сфера застосування методів експертної оцінки не обмежується прогнозуванням. Вони досить поширені при виробленні будь-яких складних рішень в умовах браку інформації або часу, відсутності чітких, формалізованих критеріїв їх оптимальності, невизначеності наслідків рішень, що приймаються. На рішення саме такого роду найчастіше доводиться натрапляти в органах внутрішніх справ.

Згідно з вищенаведеною класифікацією всі експертні методи підрозділяються на дві великі групи: індивідуальні та колективні експертні оцінки. Із методів індивідуальних експертних оцінок в прогнозуванні найбільш часто застосовуються такі їх різновиди, як інтерв'ю та аналітичні експертні оцінки.

Метод інтерв'ю передбачає бесіду організатора прогнозування з експертом за заздалегідь підготовленою програмою. Експерту ставляться запитання відносно перспектив розвитку об'єкта прогнозу. Успіх такої оцінки вирішальною мірою залежить від здатності експерта давати кваліфіковані відповіді на досить складні, такі, що потребують глибокого осмислення, запитання в умовах обмеженого часу. В цьому полягає один із серйозних недоліків методу, оскільки далеко не кожний експерт здатний виконувати плідну роботу в таких умовах. Але, там, де не потрібна висока точність прогнозу, а результати необхідно одержати в най-коротші строки, цей метод може виявитися незамінним.

На відміну від методу інтерв'ю аналітичні експертні оцінки передбачають тривалу та ретельну попередню роботу експерта над аналізом тенденцій, оцінкою стану та шляхів розвитку об єкта прогнозу. Цей метод дає експерту можливість в повному обсязі використовувати всю необхідну інформацію про цей об'єкт, що, безсумнівно, підвищує точність і обгрунтованість прогнозу.

Наступна група інтуїтивних методів прогнозування – методи колективних експертних оцінок,' котрі передбачають сумісну працю групи експертів для отримання максимально об'єктивної оцінки перспектив розвитку об'єкта прогнозу. Серед цих методів частіш за все застосовують метод експертних комісій, метод "мозкового" штурму, метод суду та дельфійський метод, котрі розрізняються між собою способом організації колективної праці експертів. Коротко нагадаємо суть цих методів, які широко застосовують в соціології, а також у самих різних галузях людської діяльності.

Метод "мозкового" штурму грунтується на всілякому стимулюванні творчої активності експертів. Це досягається шляхом дотримання певних правил, які регламентують процедуру спільного обговорення експертами різних варіантів прогнозу: допускається висунення будь-яких ідей в рамках обговорюваного питання; забороняється їх оцінка з боку решти експертів; обмежується час одного виступу, однак допускаються багатократні виступи одного учасника; пріоритет має експерт, який розвиває попередню ідею; обов'язково фіксуються всі висловлені думки, їхня оцінка здійснюється на наступних етапах.