istoria_kultury

20

27.Бартонек А. Златообильные Микены. — М., 1991. — 351 с.

28.Блаватская Т.В. Из истории греческой интеллигенции эллинистичесC кого времени:ИнCт всеобщейистории АН СССР.— М.: Наука, 1983. — 325с.

29.Боннар А. Греческая цивилизация: В 3 т. — М., 1992.

30.Борухович В. Вечное искусство Эллады. — СПб.: Алетейя, 2002. — 464с.

31.Брунов Н.И. Памятники Афинского Акрополя: Парфенон и ЭрехтейC он. — М., 1973.

32.Винничук Л. Люди, нравы и обычаи Древней Греции и Рима: Пер. с пол. – М.: Высш. шк., 1988. — 495 с.

33.ВипперБ.Р.ИскусствоДревнейГреции.—М.,1972.

34.Джеймсон М.Г. Мифология древней Греции // Мифологии древнего мира.—М.,1977.

35.Древниецивилизации:Избр.ст.изжурнала«Вестникдревнейистории».– М.,1997.—Вып.1:Греция.Эллинизм.Причерноморье.—1070с.

36.Древняя Греция: История. Быт. Культура. Из книг современных учеC ных. – М., 1997. — 378 с.

37.Иллюстрированнаяэнциклопедическаябиблиотека:ДревняяГреция: Искусство и философия. — М., Минск, 1995.

38.История греческой литературы: В 3 т. — М., 1946.

39.Колобова К.М. Древний город Афины и его памятники / Ленингр. гос. унCт. — Б.м.: ИздCво Ленингр. унCта, 1961. — 373 с.

40.Колпинский Ю.Д. Искусство эгейского мира и Древней Греции / НИИ теориииисторииизобразит.искусств.—М.:Искусство,1970.—90 с. – (Памятники мир. искусства: Вып.3).

41.Колпинский Ю.Д. Великое наследие античной Эллады и его значение длясовременности.—М.,1977; 1988.—160с.

42.Лосев А.Ф. Гомер. — М., 1960; 1996. — 398 с.

43.ПолевойВ.М.ИскусствоГреции:Древниймир.—М.:Искусство,1970.

—327с.

44.Сидорова Н.А. Искусство Эгейского мира. — М.: Искусство, 1972. — 228с.

45.СоколовГ.ИскусствоДревнейГреции.—М.:Искусство,1980.—271с.— (Очеркиисторииитеорииизобраз.искусств).

46.Тарн В. Эллинистическая цивилизация. — М.: Изд. иностр. литератуC ры,1949.—372с.

47.ТахоCГоди А.А. Греческая мифология. — М., 1989. — 304 с.

48.ТахоCГоди А.А. Греческая культура в мифах, символах и терминах /

А.А.ТахоCГоди,А.Ф. Лосев;Сост.иобщ.ред.А.А.ТахоCГоди.—СПб.: Алетейя,1999.—718с.

21

49.Шталь И.В. Художественный мир гомеровского эпоса. — М., 1983. — 296c.

50.Эгейскоеискусство.—М.,1972.

51.ЯрхоВ.Н.Древнегреческаялитература:ГреческаяигрекоCримскаякоC медия. — М., 2002. — 256 с.

***

52.АрганДж.К.Историяитальянскогоискусства:В2т.—М.,1990—Т.1: Античность. Средние века. Раннее Возрождение. — 319 с.

53.Белов Г.Д. Художественное ремесло эпохи Римской империи. I в. до н.э. – IV в. н.э. — Л., 1980.

54.Бычков В.В. Эстетика поздней античности (II–III вв.). — М., 1981. — 326с.

55.ВинничукЛ.Люди,нравыиобычаиДревнейГрециииРима:Переводс пол. — М.: Высш. шк., 1988. — 495 с.

56.Вулих Н.В. Римский классицизм: Творчество Вергилия, лирика ГораC ция. – СПб.: Акад. проект, 2000. — 266 с.

57.ВулихН.В.РольискусствавпропагандеофициальнойидеологиипринC ципата Августа / Н.В. Вулих, О.Я. Неверов // Вестник древней истоC рии. — 1988. — №1.

58.Гиро П. Частная и общественная жизнь римлян: Пер. с фр. — СПб.: Алетейя,1995.—592с.

59.Древние цивилизации: Избр. ст. из журнала «Вестник древней истоC рии». – М., 1997. — Вып.2: Древний Рим. — 766 с.

60.ДревнийРим:История.Быт.Культура.Изкнигсоврем.ученых.—М., 1997.—432 с.

61.Иллюстрированнаяэнциклопедическаябиблиотека.ДревнийРим:Гос. устройство. Искусство. Наука. Философия / Под ред. В. Бутромеева. – М.:Современник,1997.—416с.

62.Кнабе Г.С. Древний Рим — история и повседневность. Очерки. — М.: Искусство,1986.—207с.

63.Колпинский Ю.Д. Искусство этрусков и Древнего Рима / Ю.Д. КолC пинский,Н.Н. Бритова;НИИтеориииисторииизобразит.искусств.— М.: Искусство, 1983. — 112 с. — (Памятники мир. искусства: Вып. 7).

64.КузнецоваТ.И.ОраторскоеискусствовдревнемРиме/ Т.И. Кузнецова, И.П. Стрельникова.—М.,1976.

65.Культура древнего Рима: В 2 т. — М., 1985.

66.Лосев А.Ф. История античной эстетики. Последние века. — М., 1988.

67.ЛосевА.Ф.Эллинистически–римскаяэстетика.—М.:Мысль,2002.— 703с.

22

68.ЛосеваН.М. Искусство Этруриии ДревнейИталии:Очерки/ Н.М. ЛоC сева,Н.А. Сидорова.—М.,1988.

69.СергеенкоМ.Е.ЖизньДревнегоРима.Очеркибыта.—М.CЛ.,1964.— 336 с.(2Cе изд.—СПб.,2000.)

70.СоколовГ.ИскусствоДревнегоРима.—М.:Искусство,1971.—231с.— (Очеркиисторииитеорииизобраз.искусств).

71.Соколов Г.И. Искусство этрусков. — М.: Искусство, 1990. — 319 с. — (Очеркиистории и теории изобраз.искусств).

***

72.Аман А.CГ. Повседневная жизнь первых христиан. 95–197: Пер. с фр.

— М., 2003. – 322 с.

73.БеляевЛ.А.Христианскиедревности:ВведениевсравнительноеизучеC ние. — 2Cе изд., стер. — СПб.: Алетейя, 2000. — 574 с.

74.Библиявкультуреиискусстве:Материалынауч.конф.«Випперовские чтения1995».Вып.28.—М.,1996.

75.Бычков В.В. 2000 лет христианской культуры sub specie aesthetica: В 2–х т. Т.1: Раннее христианство. Византия. — М., СПб., 1999. — 575 с. — (Раннее христианство. — с.15–262).

76.Бычков В.В. Эстетика Аврелия Августина. — М., 1984. — 264 с.

77.ДаниленкоЛ.А.РаннесредневековаятеорияискусстваАвгустинаианC тичная эстетика // Науч. докл. высш. шк. Филол. науки. — 1985. — № 1. — С. 28–36.

78.Ди Зерига Г. Христиане и язычники. Анализ воззрений и поиски взаиC мопонимания. — М.: ФАИР, 2002. — 304 с.

79.КасперавичюсМ.М.АнтичнаякультураираннехристианскоеискусстC воЕгипта//АктуальныепроблемыизученияисториирелигиииатеизC ма. –Л.,1982.—С. 116–141.

ТЕМА 6 ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА ВІЗАНТІЇ

Утворення імперії. Джерела візантійського мистецтва. Античні традиції у візантійському і західноєвропейському мистецтві. ХриC стиянські основи мистецтва. Естетичне почуття і релігійне переC живання. Людина в системі релігії і мистецтва. Мета художньої творчості. Образотворче мистецтво в оцінці візантійських богоC словів, його місце в церковному ритуалі. «Відкритість» візантійсьC кої художньої культури. Місце масових видовищ у культурі

23

Візантії. Художній ідеал і специфіка розуміння реальності. КонC цепція Діонісія Ареопагіта.

Архітектура як провідний вид мистецтва Візантії. Символіка храму. Настінний живопис, ікона і прикладне мистецтво в їх співвіднесенні з богослужбовою дією і символікою архітектури. ЗаC снування Константинополя, його роль як головного культурного центру імперії. Ранньовізантійський живопис. Розквіт мистецтва в VI ст. Софійський собор у Константинополі й інші будівлі юстиніаC нівського часу. Мозаїки Равенни і Салонік. Найдавніші ікони VI– VII ст. Основні принципи візантійського стилю в живописі.

Іконоборчий період. Світоглядні, церковноCрелігійні й соціальC ноCполітичні передумови іконоборства. Іконоборство та традиції нецерковної художньої культури. Феодор Студит і його діяльність. Ілюстровані рукописи. Хлудівський псалтир. Храмове зодчество VIII–IX ст. і його особливості.

Художня культура «Македонського Відродження». ВізанC тійські письменники цього періоду про мистецтво. Мистецтво XI– XII ст. Візантійський художній канон. Самосвідомість візантійсьC кого суспільства доби Комнинів; засади естетики Візантії. Процес індивідуалізації художньої творчості. «Неокласицизм» і спіритуC алізм. Пам’ятки візантійського живопису на Сицилії, у Венеції й на Русі.

Завоювання Константинополя хрестоносцями і нові тенденції в розвитку мистецтва. Пам’ятки монументального живопису, ікоC нопису і мініатюри цього періоду.

Художня культура палеологівської доби. Історичні обставини. Нові ознаки в мистецтві. Культова і цивільна архітектура. Розквіт живопису. Ісихазм. Діяльність візантійських майстрів за межами імперії. Проторенесанс в Італії і візантійському живописі.

Візантійське мистецтво в оцінці західноєвропейських і російсьC ких учених. Внесок М.П. Кондакова, Д.В. Айналова, В.М. ЛазаC рєва.

Основна література

1.Аверинцев С.С. Византия и Русь: два типа духовности // Новый мир.

— 1988. — № 7, 9.

2.Аверинцев С.С. Поэтика ранневизантийской литературы. — М., 1977; 1997.—342 с.

24

3.Банк А.В. Прикладное искусство Византии IX–XII вв. — М., 1978.

4.БезансонА.Запретныйобраз:ИнтеллектуальнаяисторияиконоборчеC ства: Пер. с фр. — М.: МИК, 1999. — 423с.

5.БычковВ.В.2000летхристианскойкультурыsubspecieaesthetica:В2C

хт. Т.1: Раннее христианство. Византия. — М.CСПб., 1999. – 575 с. — (Византия—с.263–574).

6.Бычков В.В. Малая история Византийской эстетики. — К., 1991. — 407с.

7.Вагнер Г.К. Византийский храм как образ мира // Византийский вреC менник. — Вып. 47. — 1986.

8.Византия. Южные славяне и Древняя Русь. Западная Европа: ИскусC ство и культура: Сб.ст. в честь В.Н.Лазарева / Ред. В.Н. Гращенков и др. — М.: Наука, 1973. — 591 с.

9.Грабар А. Император в Византийском искусстве. — М.: Ладомир, 2000. — 328 с.

10.ДаркевичВ.П.СветскоеискусствоВизантии.—М.,1975.

11.Диль Ш. Юстиниан и Византийская цивилизация в VI веке. — СПб., 1908.—683с.

12.Иванов А.И. Максим Грек и итальянское Возрождение // ВизантийсC кийвременник.—Т. 33.—1972.—С. 140–157.

13.Искусство Западной Европы и Византии. — М., 1978.

14.КажданА.П.Византийскаякультура(X–XIIвв.).—М.,1968.—233 с.; СПб.,1997.

15.Каждан А.П. История Византийской литературы. 650–850 гг. / А.П. C Каждан, Ли Ф. Шерри, Х. Ангелиди — СПб., 2002. — 529 с.

16.Лазарев В.Н. Византийская живопись. — М.: Наука, 1971. — 408 с.

17.Лазарев В.Н. Византийское и древнерусское искусство: Статьи и матеC риалы / Ред. В.Л. Янин. — М.: Наука, 1978. — 335 с.

18.Лазарев В.Н. История Византийской живописи: В 2–х т. Т.I. Текст / В.Н. Лазарев; Ред. Н.М. Щекотов. — М.: Искусство, 1947. — 456 с.

19.Литаврин Г.Г. Как жили Византийцы. — М., 1974; СПб.: Алетейя, 1997.—254с.

20.Лихачева В.Д. Искусство Византии IV–XV веков. — М., 1986.

21.МедведевИ.П.ВизантийскийгуманизмXIV–XVвв.—Л.,1976.—255с.; СПб.:Алетейя,1997.—324с.

22.ПолевойВ.М.ИскусствоГреции:Средниевека.—М.:Искусство,1973.— 352с.

23.Поляковская М.А. Византия: быт и нравы / М.А. Поляковская, А.А. Чекалова. — Свердловск: ИздCво УрГУ, 1989. — 301 с.

24.Фрейберг Л.А. Византийская литература эпохи расцвета, IX–XV вв. / Л.А. Фрейберг, Т.В. Попова. – М., 1978. — 287 с.

25

25.ШейкоВ.М.Iсторiяхудожньоїкультури.Вiзантiя.АрабоCмусульмансьC кий свiт. Китай. Японiя: Пiдруч. для студ. вищ. навч. закл. мистецтва i культури / В.М. Шейко, О.А. Гаврюшенко, О.В. Кравченко; Харк. держ. акад. культури. – Х.: ХДАК, 2001. — 181 с.

ТЕМА 7 ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ.

ЗАХІДНА ЄВРОПА

Феодалізм як універсальна стадія розвитку людства. Головні культурні зони євроCазіатського регіону та їх взаємозв’язки. Роль християнської церкви в культурному розвитку Європи.

Занепад культури Європи на початку Середньовіччя. Народна художня культура. Вплив християнської церкви на мистецтво раннього Середньовіччя. Використання античної спадщини. ТраC диціоналізм як характерна ознака середньовічного культурного життя. Сприйняття світу речей виробниками та споживачами.

Теоцентризм уявлень про прекрасне. Світло як Краса божеC ственної благодаті. Осягнення характеру абсолютної краси. ЛеC ствіца краси як сходження від зачарування навколишнього світу до краси невидимих сутностей. Антиномія Духу і Матерії. ПредC мет середньовічного мистецтва — «людина, взята по вертикалі», не «користь», а «таємниця» людини.

Розвиток купольної архітектури. ХрестовоCкупольні храми. Символічність храму. Кам’яне будівництво в Італії. Заальпійська архітектура часів Каролингського й Оттонівського відроджень.

Романський стиль у Європі X–XI ст. Церква як замовник і патC рон прикладних мистецтв. Церковні майстерні як осередок краC щих ремісників. Специфічні т.зв. «церковні ремесла»: ВиготовC лення пергамену і паперу, книжкова справа, ювелірна справа, виC робництво скла, мозаїк, різьблення по кістці. Мистецтво книги в каролингську й оттонівську епохи. Символізм форм церковного начиння.

Середньовічне місто як центр ремісництва, торгівлі, культури. Самосвідомість бюргерства та його естетичні погляди. Художня культура міста ХI–ХIII ст.

26

Єдність європейської художньої культури. Корпоративність життя середньовічного суспільства; її значення для розвитку хуC дожньої культури. Ціннісний статус художньої діяльності. ВихоC вання майбутнього майстра.

Середньовічний ідеал людської краси. Ієрархічність середньоC вічного мистецтва. Художній канон. Універсалізм як головний принцип середньовічної свідомості; художній образ світу. Час та простір середньовічної культури.

Роль видовищ у житті середньовічного суспільства. Релігійне та цивільне в художній культурі ХIII–ХIV ст.

Основні музичні жанри. Григоріанський хорал. Літургічна драC ма. Фома Аквінський про природу прекрасного. Світські жанри літератури.

Основна література

1.Аверинцев С.С. Порядок космоса и порядок истории в мировоззрении раннегосредневековья//АнтичностьиВизантия.—М.,1975.—С. 266– 285.

2.Аверинцев С.С. Символика раннего Средневековья // Семиотика и хуC дожественноетворчество.—М.,1977.

3.Аверинцев С.С. Судьбы европейской культурной традиции в эпоху пеC реходаотантичностиксредневековью//Изисториикультурысредних веков и Возрождения. — М.: Наука, 1976. — С. 17–64.

4.БахтинМ.М.ТворчествоФрансуаРаблеинароднаякультурасредневеC ковья и Ренессанса. — М.: Худ. лит., 1990. — 543 с.

5.Всеобщая история искусств: В 6 т. — М., 1960. — Т.2, кн.2.

6.ГершензонCЧегодаеваН.М.НидерландскийпортретXVв.:Егоистокии судьбы. – М., 1972. — 197 с.

7.ГуковскийМ.ТурнирыИталиинаисходеСреднихвеков// СредневекоC вый быт. — Л., 1925. — С. 50–77.

8.ДаркевичВ.П.АргонавтыСредневековья.—М.,1976.—200с.

9.ДаркевичВ.П.НароднаякультураСредневековья.—М.,1992.—285с.

10.ДаркевичВ.П.Путямисредневековыхмастеров.—М.,1972.—192с.

11.Дворжак М. Очерки по искусству средневековья. — М., 1968. — 314 с.

12.ДобиашCРождественская О.А. Культура западноевропейского среднеC вековья. — М.: Наука, 1987. — 350 с.

13.ДюбиЖ.Времясоборов:Искусствоиобщество.980–1420.—М.,2002.— 379с.

27

14.Искусство Средних веков и Возрождения: Энцикл. / Авт.Cсост. О.Б. Краснова. — М., 2002. — 320 с.

15.История всемирной литературы: В 9 т. — М., 1984. — Т.2.

16.История европейского искусствознания. От античности до конца XVIII века.—М.,1963.—436с.

17.КаптереваТ.П.ИскусствоИспании.Средниевека.ЭпохаВозрождения. – М.,1988.

18.ЛеГоффЖ.ЦивилизациясредневековогоЗапада.—М.,1992.—376с.

19.Лясковская О.А. Французская готика XII–XIV веков. — М., 1973.

20.Мартиндейл Э. Готика. — М.: Слово / Slovo, 2001. — 287 с.

21.МуратоваК.М.МастерафранцузскойготикиXII–XIIIвв.—М.,1988.

22.Михайлов А.Д. Французский рыцарский роман и вопросы типологии жанра в средневековой литературе / А.Д. Михайлов; Ред. Н.И. БалаC шов; АН СССР. ИнCт мировой лит. — М.: Наука, 1976. — 351с.

23.Нессельштраус Ц.Г. Искусство Западной Европы в средние века. — Л.CМ.,1964.

24.Никулин Н.Н. Золотой век нидерландской живописи: XV в. — М., 1981.—398с.

25.Панофский Э. Готическая архитектура и схоластика // Богословие в культуреСредневековья.—К.,1992.—С.49–78.

26.Панофский Э. Перспектива как «символическая форма» / Пер. с нем. И. Хмелевских, Е. Козиной; пер. с англ. Житковой Л.; Готическая арC хитектура и схоластика / Пер. Житковой Л.Н. — СПб.: АзбукаCкласC сика,2004.—336с.

27.Руа Ж.Ж. История рыцарства. — М., 2001. — 248 с.

28.СапоновМ.А.Менестрели:Очеркимузыкальнойкультурызап.среднеC вековья. — М.: ПРЕСТ, 1996. — 358 с.

29.Тяжелов В.Н. Искусство Средних веков в Западной и Центральной ЕвC ропе / Ред. А.М. Кантор и др. — М.: Искусство, 1981. — 382 с.

30.Харитонович Д.Э. Средневековый мастер и его представления о вещи // ХудожественныйязыкСредневековья.—М.,1982.

31.Хейзинга Й. Осень Средневековья: Исслед. форм жизненного уклада и форм мышления в XIV и XV вв. во Франции и Нидерландах. — М.: Наука,1988.—539 с.

32.Шейко В.Н. История художественной культуры. Средние века. ВозC рождение: Учеб. / В.Н. Шейко, А.А. Гаврюшенко, А.В. Кравченко; Харьк. гос. акад. культуры. — Х.: ХГАК, 1999. — 227 с.

33.Эко У. Искусство и красота в средневековой эстетике. Arte e bellezza nell’estetica medievale. — СПб.: Алетейя, 2003. — 256 с.

34.Ястребицкая А.Л. Западная Европа XI–XIII веков. — М.: Искусство, 1978.—176с.

28

ТЕМА 8 ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ.

АРАБО МУСУЛЬМАНСЬКИЙ СВІТ

Історична доля арабоCмусульманської цивілізації. Поширення ісламу і формування естетичних ідеалів мусульман; світоглядні основи відносної художньої та стилістичної єдності середньовічC ного мистецтва арабських країн.

Створення Арабського халіфату, інтенсифікація економічного і культурного обміну між регіонами. Міський характер арабоCмуC сульманської культури. Багдад – провідний культурний центр періоду правління династії Аббасидів. Монументальне зодчество; складання основних типів культових і цивільних споруд (мечеті, медресе, ринки, лазні та ін.) Іконоборчі тенденції ісламу й особлиC вості розвитку образотворчого мистецтва. Розквіт мистецтва калC іграфії. Сирія та Ірак — визначні центри розвитку художнього реC месла. Декоративність — характерна ознака арабоCмусульмансьC кого мистецтва.

Орнамент. Професіоналізм художньої творчості арабських майстрів. Місце літератури в художній культурі арабського світу; культ художнього слова, поетичної творчості. Традиційність і каC нонічність — головні принципи арабоCмусульманської культури.

Художня культура країн Північної Африки (Туніс, Алжир, Марокко) та арабської частини Іспанії. Розквіт культури в КорC довському халіфаті. Андалузька поезія Х ст. Художнє життя ГранC дського емірату в XIII–XIV ст. Альгамбра.

Вплив арабоCмусульманської художньої культури на розвиток культури Західної Європи.

Основна література

1.Арабская средневековая культура и литература. — М., 1978. — 218 с.

2.Большаков О. Средневековый город Ближнего Востока. — М.: Вост. литCра,2001. –344с.

3.ВеймарнБ.В.ИскусствоарабскихстраниИранаVII–XVIIвеков.—М.: Искусство,1974.–187с.

4.ВеймарнБ.В.Классическоеискусствостранислама.—М.,2002.—496с.

5.ГрюнебаумГ.Э.ОсновныечертыарабоCмусульманскойкультуры:СтаC тьи раз. лет. — М.: Наука, 1981. — 227 с.

29

6.ЕолянИ.Р.ТрадиционнаямузыкаАрабскогоВостока/ВНИИискусстC вознания. — М.: Музыка, 1990. — 238 с.

7.Ибн альCФарид. Арабская поэзия средних веков. — М., 1975.

8.Массиньон Л. Методы художественного выражения у мусульманских народов// Арабскаясредневековаякультураилитература.—М.,1978.

9.МецА.МусульманскийРенессанс.—М.,1973;1996.—536с.

10.Очерки истории арабской культуры V–XV вв. — М., 1982. — 422 с.

11.Очеркиисториираспространенияисламскойцивилизации.Т.2:Эпоха великих мусульманских империй и Каирского Аббасидского ХалифаC та (Середина XII — середина XVI в.) / Ю.М. Кобишанов и др. – М.: РОССПЭН,2002.—640с.

12.Уотт У.М. Влияние ислама на средневековую Европу: Пер. с англ. — М.,1976.—128с.

13.Уотт У.М. Мусульманская Испания: Пер. с англ. / У.М. Уотт, П. КаC киа. — М., 1976. — 215 с.

14.Фильштинский И.М. История арабской литературы: V — начало X века. — М., 1985. – 525 с.

15.Фильштинский И.М. История арабской литературы. X–XVIII вв. — М.,1991.—725с.

16.Фильштинский И.М. Очерк арабоCмусульманской культуры / И.М. Фильштинский,Б.Я. Шидфар.—М.,1971.

ТЕМА 9 ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ІНДІЇ

Роль Індії в культурноCісторичному процесі на півдні Азії в VII– XVIII ст. Основні релігійні ідеї й уявлення індуїзму та естетика середньовічного індійського мистецтва. Роль міфології у творенні пантеону та іконографії божеств. Кастовий характер індійського суспільства і його прояви у сфері художньої творчості.

Економічна та культурна різноманітність окремих регіонів Індії в VII–XI ст.; формування самобутніх місцевих художніх шкіл і напрямів. Храмові комплекси та палаци феодальної знаті — осC новні центри художньої культури. Печерне мистецтво VII–IX ст. Синтез архітектури і скульптури як відображення уявлень про неподільність світу, взаємозв’язку всіх його проявів.

Проникнення в Індію ісламу та зміна естетичних орієнтирів. Делійський султанат і затвердження ісламу як державної релігії. Нові архітектурні форми й місцеві художні традиції. Раджпутська

30

цивільна архітектура. Виникнення держави Великих Моголів; розквіт культури і мистецтва феодальної Індії. Проблема створенC ня загальноіндійської культури, подолання культової різниці. Портретний живопис у часи правління Моголів. Раджпутська мініатюра.

Художнє ремесло. Зброя. Різьблення по дереву та слоновій кістці, ткацтво і виробництво килимів.

Ознайомлення європейців з художньою культурою Індії. Вплив індійського мистецтва на мистецтво Цейлону, Бірми, Камбоджі, Індонезії.

Основна література

1.Ашрафян К.З. Дели: история и культура. — М., 1967.

2.Бэшем А. Чудо, которым была Индия / Пер. с англ. Г.М. БонгардC Левина; А. Бэшем; Ред. Г.М. БонгардCЛевин; АН СССР. ИнCт востокоC ведения. — М.: Наука, 1977. — 616 с.

3.Иванов В.В. Эстетическое наследие древней и средневековой Индии // ЛитератураикультурадревнейисредневековойИндии. —М., 1979.

4.Искусство Индии: Сб.ст. — М., 1969. — 221 с.

5.Историяиндийскихлитератур.—М.,1964.

6.КороцкаяА.А.АрхитектураИндиираннегосредневековья.—М.,1964.

7.Короцкая А.А. Сокровищаиндийскогоискусства.—М.,1966.

8.Литература и культура древней и средневековой Индии. — М., 1977, 1979,1987.

9.Луния Б.Н. История индийской культуры с древнейших времен до наC ших дней. — М., 1960. — 567 с.

10.ПрокофьевО.С.ИскусствоИндии.—М.,1964.

11.РабиновичИ.С.Сороквековиндийскойлитературы:Очеркистории.— М.,1969.

12.Серебряков И.Д. Голоса индийского средневековья. — М.: Эдиториал УРСС,2002.—272с.

13.ТюляевС.И.ИскусствоИндии,IIIтыс.дон.э.—VIIв.н.э.—М.,1988.— 342с.

14.Эрман В.Г. Калидаса. — М., 1976.

ТЕМА 10 ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА СЕРЕДНЬОВІЧНОГО КИТАЮ

Інтенсивний розвиток міської культури Китаю за часів ранньоC го Середньовіччя. Особливості релігійних вірувань китайців, співвідношення конфуціанства, даосизму і буддизму як умова

31

відносної свободи мистецтва від релігійного догматизму. ФілоC софськоCестетична думка; шість законів живопису (V ст.). Пагода як основний тип культової архітектури. Храм і ландшафт.

Централізація країни в епоху Танської імперії (VI–IX ст.); розквіт культури феодального Китаю. Чиновник — одна з головC них осіб духовної культури Китаю. Поезія, каліграфія і живопис тушшю — найвищі й найпочесніші мистецтва. Пейзажна поезія епохи Тан; трактування природи як конкретного, зримого, але сакралізованого космосу. Пробудження інтересу до людського тіла, чуттєвої краси образів. VII–X ст. — доба найвищого піднесення середньовічної китайської пластики. Зв’язок скульптури з похоC вальним культом. Буддизм і розвиток пейзажного живопису. ХуC дожник і коло його замовників в XI–XIII ст.

Художнє ремесло в VII–XIII ст.; фарфор, бронза, обробка камеC ню, шовкові тканини і т.і. Художнє слово і музика як інструменти творення та відтворення канонів людської поведінки.

Розквіт ремесел після вигнання моголів (XV–XVI ст.). ЗросC тання ролі та значення людської особистості, інтерес до повсякC денного життя, розвиток жанрового живопису.

Образне пізнання світу і розмаїття естетичних форм — своєрідC на ознака художніх культур далекосхідного регіону.

Основна література

1.Ащепков Е.А. Архитектура Китая (XI–XX вв.). — М., 1959.

2.Басманов М.И. Встречи и расставания: лирика китайских поэтесс I–XX вв. — М., 1993. — 342 с.

3.Бежин Л.Е. Под знаком «ветра и потока»: Образ жизни художника в КитаеIII–VI вв.—М.,1982.

4.Бокщанин А. Лики Срединного царства. Занимательные сюжеты. — М.: Вост. литCра, 2002. — 430 с.

5.Васильев Л.С. Культы, религии, традиции в Китае. — Изд. 2Cе. — М.: Восточнаялитература,1970;2001.—488с.

6.ВестфаленЭ.Х.,КречетоваМ.Н.Китайскийфарфор.—Л.,1947.

7.Виноградова Н.А. Пань Тяньшоу и традиции живописи гохуа. — М., 1993.—133с.

8.ВоскресенскийД.Н.ОсобенностикультурыКитаявXVIIвекеинекотоC рыетенденциивлитературе//XVIIвеквмировомлитературномразвиC тии. — М.: Наука, 1969. — С. 329–367.

32

9.Гайда И.В. Китайский традиционный театр Сицюй / Ред. Б.Л. РифC тин; АН СССР. ИнCт Дальнего Востока. — М.: Наука. Гл. ред. вост. лит., 1971. – 126 с.

10.ЗолотницкийН.Ф.Цветывлегендахипреданиях.—М.,1992.—361с.

11.Кочетова С.М. Фарфор и бумага в искусстве Китая. — М.CЛ., 1956.

12.КравцоваМ.Е.ИсториякультурыКитая.—СПб.:Лань,1999.—415с.

13.Малиновская Т.А. Очерки по истории китайской классической драмы в жанре Цзацзюй (XIV–XVII вв.). — СПб., 1996. — 239 с.

14.Малявин В.В. Китай в XVI–XVII веках: Традиция и культура. — М., 1995. –288с.

15.СемановВ.И.БылолиВозрождениевКитае?//ЛитератураэпохиВозC рождения и проблемы всемирной литературы. — М., 1967. — С. 472– 501.

16.СероваС.А.Китайскийтеатритрадиционноекитайскоеобщество(XVI– XVII вв.)—М.,1990.

17.СоколовCРемизовС.Н.Отсредневековьякновомувремени:Изистории и теории живописи Китая и Японии конца XVII — начала XIX вв. — М.,1995.—229с.

18.Фицджеральд С.П. Китай: Краткая история культуры. — СПб.: Изд. группа«Евразия»,1998.—455с.

ТЕМА 11 ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ

Поняття «епоха Відродження», історичні передумови і критерії періодизації. Спадкоємний зв’язок культури епохи Ренесансу із сеC редньовічною культурою та її принципові відмінності. Подолання містицизму, абстрактності, умовності середньовічного мистецтва.

Відродження як особливий — перехідний тип культури. ДіаC логічність — головна ознака нової культури. Культурний потенціC ал доби та використання античної спадщини.

Реальність та ілюзорність художньої свідомості Відродження. Новий тип самосвідомості діячів мистецтва. Раціоналізм і наукові основи у творчості митців доби Відродження: відновлення систеC ми бачення, проблема зображення простору, вивчення перспектиC ви, законів освітлення, освоєння нових форм і технік, вивчення анатомії людського тіла. Гармонія природи як джерело творчості

33

ренесансних митців. Роль античної та ранньохристиянської мисC тецької спадщини у формуванні ренесансної художньої культури.

Художня культура XIV ст. Особливості історичного розвитку, причини виникнення культури раннього Відродження. Італія — центр ренесансної культури. Ранній розвиток міст, торгівлі і виC робництва. Найважливіші центри мистецтва в Італії (Піза, ФлоC ренція, Сієна).

Виникненнялітературинанароднійіталійськіймові.Дантеійого «Божественна комедія». Розквіт світської літератури в другій поC ловині XIV ст. Скульптура та живопис — головні види мистецтва цієї епохи. Розробка нових естетичних і художніх принципів у творC чості провідних скульпторів ХІІІ ст. (Н. Пізано, Дж. Пізано й ін.)

Джотто ді Бондоне (1256/67–1337) — великий живописець епохи раннього Відродження. Нові образотворчі прийоми його творчості: реалістичне трактування релігійної теми, передача плаC стики людських фігур. Архітектор Ф. Брунеллескі (1377–1446), його основні роботи. Живопис Мазаччо (1401–1428), розробка і подальший розвиток реалістичних традицій Джотто, виразність у передачі людських відносин і почуттів, розробка лінійної персC пективи. Скульптура Донателло (1338–1466), подолання готиC ки, утілення нових принципів побудови людського тіла, рухів, пошуки вираження характеру й експресії в скульптурі ДонателC ло, його інтерес до портрета.

Значення художньої культури Раннього Відродження для форC мування і розвитку основних художньоCестетичних принципів високого Ренесансу.

Флоренція — головний осередок формування нової культури. Ранньокапіталістичні явища та новий тип світосприйняття. Роль мистецтва у формуванні ренесансного світогляду. Середньовічна та ренесансна концепції людини. Гуманізм. Ідеал людини в мисC тецтві та дійсний стан суспільної моралі.

Вплив змін у соціальній структурі суспільства на розвиток хуC дожньої культури. Професіоналізація діяльності художньої інтеC лігенції. Ренесансний митець: свобода творчості та місце в суспільстві. Феномен homo universalis у культурі Відродження. Роль меценатства в розвиткові художньої культури. Навчання нових художніх сил.

34

Художня культура високого Відродження — доба суттєвих якісних змін у розвиткові культури Ренесансу, вище втілення ноC вих естетичних і художніх принципів у художній культурі епохи Ренесансу. Місце мистецтва в культурі Ренесансу. Унікальність витворів мистецтва та нові можливості спілкування з ними широC кого загалу. Естетична й історикоCкритична свідомість доби ВідродC ження. Ренесансний образ світу. Мистецтво в повсякденному житті італійців. Новий ідеал жіночої краси.

Леонардо да Вінчі (1452–1519). Універсалізм творчої діяльC ності, надзвичайна різнобічна обдарованість художника. ЗначенC ня наукових пошуків у художній творчості Леонардо да Вінчі, роль математичного і логічного початків у його мистецтві. Історичне місце творчості Леонардо да Вінчі в системі художньої культури епохи високого Відродження, у системі культури в цілому.

Рафаель (1483–1520). Творчість Рафаеля як утілення класичC ного стилю високого Відродження: створення ідеалу гармонічно розвиненої людини, велич і стрункість композиційних побудов.

Мікеланджело (1475–1563). Творчість художника як відбитC тя глибоких протиріч розвитку художньої культури Італії в цю епоху, художньої культури Ренесансу в цілому. Різнобічна творча обдарованість майстра: скульптор, архітектор, живописець і поет. Творчість Мікеланджело як архітектора, участь у створенні собоC ру св. Петра в Римі, особливості художнього стилю.

Значення творчої спадщини Мікеланджело для розвитку хуC дожньої культури XVII ст. Місце Мікеланджело в історії художC ньої культури.

Художня культура пізнього Відродження. Економічний і полC ітичний стан Італії в середині XVI ст. Утрата керівної ролі в сусC пільному розвиткові Європи. Посилення аристократичних угруC повань, контрреформація. Маньєризм як художній плин пізнього Ренесансу. Ранній маньєризм в образотворчому мистецтві (1520– 1540). Його естетичні та художні принципи. Мистецтво Венеції другої половини XVI ст. — мистецтво пізнього Ренесансу. ВираC ження естетичних і художніх принципів пізнього Відродження в художній літературі (Шекспір, Сервантес).

Своєрідність культури Північного Відродження, його історичні передумови і критерії періодизації.

35

Мистецтво Нідерландів, Німеччини та Франції, його внутрішC ня еволюція в напрямі до «мирського». Вплив італійського мисC тецтва Ренесансу на художню культуру Північного Відродження. Спільність внутрішніх тенденцій культурного процесу: становленC ня нових гуманістичних ідеалів, розвиток художніх і естетичних принципів.

Провідна роль Нідерландів в європейському живописі XV cт. Творчість Ван Ейка (1390–1441) як утілення нових естетичних і художніх принципів Північного Відродження. Ієронім Босх (1450– 1516). Особливості художнього стилю Босха. Переплетіння фанC тастичного та реального в роботах Босха.

Кінець XV — початок XVI ст. — блискучий розквіт мистецтва в Німеччині. Головні види мистецтва цього періоду — живопис і гравюра (Матіас, Грюневальд, Лукас Кранах, Ганс Гольбейн). Творчість Дюрера (1471–1528) і його значення для розвитку мисC тецтва в Німеччині. Різноманіття діяльності майстра (гравер, живописець, знавець природничих наук, теоретик мистецтва).

Місце художньої культури Північного Відродження в історії художньої культури.

Художня культура епохи Ренесансу як вираження нових естеC тичних і художніх принципів, як етап у розвиткові художньої культури, як передбачення культури Нового часу.

Криза гармонічних ідеалів Ренесансу в другій половині ХVI ст. Вивчення історії культури та мистецтва доби Відродження в XIX–XX ст. Я. Буркхардт, Вельфлін, І. Тен, А. Веселовський,

М. Дворжак, М. Алпатов, Е. Панофські, В. Лазарєв.

Основна література

1.Абрамсон М.Л. От Данте к Альберти. — М., 1979. — 173 с.

2.Алпатов М.В. Всеобщая история искусств: В 3 т. — М.CЛ., 1949. — Т.2.

3.Алпатов М.В. Художественные проблемы итальянского ВозрождеC ния. — М., «Искусство», 1976. — 287 с.

4.Андреев М.Л. Итальянская литература зрелого и позднего ВозрождеC ния / М.Л. Андреев, Р.И. Хлодовский. — М., 1988. — 296 с.

5.АрганДж.К.Историяитальянскогоискусства:В2т.—М.,1990—Т.1: Античность. Средние века. Раннее Возрождение. — 319 с.; Т. 2. ВысоC кое Возрождение. Барокко. Искусство XVIII века. Искусство XIX — начала XX века. — 238 с.

	36		37
6.	Баткин Л.М. Итальянское Возрождение: Проблемы и люди. — М.:	28.	Дживелегов А.К. Леонардо да Винчи. — М.: Искусство, 1998. — 159 с.
	РГГУ,1995.—446с.	29.	Дживелегов А.К. Творцы итальянского Возрождения: В 2 кн. / Ред.
7.	Баткин Л.М. Леонардо да Винчи и особенности ренессансного творчесC		Р. Хлодовского.—М.:ТерраCКнижныйклуб,1998.
	кого мышления. — М., 1990. — 415 с.	30.	Евдокимова Ю.К. Музыка эпохи Возрождения / Ю.К. Евдокимова,
8.	БахтинМ.М.ТворчествоФрансуаРаблеинароднаякультураСредневеC		Н.А. Симакова. — М., 1982.
	ковья и Ренессанса. — М.: Художественная литература, 1990. – 543 с.	31.	История всемирной литературы: В 9 т. — М., 1985. — Т.3. — 816 с.
9.	Бенеш О. Искусство Северного Возрождения: Его связь с современ. дуC	32.	История искусств стран Западной Европы от Возрождения до начала
	ховн. и интеллект. движениями: Пер. с англ. — М., 1973. — 222 с.		ХХ века.Т.1:ИскусствоРаннего Возрождения.Италия.Нидерланды.
10.	БициллиП.М.МестоРенессансависториикультуры.—СПб.,1996.—		Германия. — М., 1980. — 527 с.
	257с.	33.	Козьякова М.И. Эстетика повседневности: Материальная культура и
11.	Баткин Л.М. Итальянское Возрождение в поисках индивидуальности		быт Западной Европы 15–19 вв. — М., 1996.
	/ Отв. ред. С.С. Аверинцев; АН СССР. — М.: Наука, 1989. — 272 с.	34.	ЛазаревВ.Н.ПроисхождениеитальянскогоВозрождения.—М.,1956–
12.	Бояджиев Г.Н. Вечно прекрасный театр эпохи Возрождения. Италия.		1979.—Т.1–3.
	Испания. Англия. — Л.: Искусство, 1973. — 471 с.	35.	Либман М. Искусство Германии: XV и XVI веков / М. Либман. — М.:
13.	Брион М. Микеланджело. — М., 2002. — 283 с.		Искусство, 1964. — 247 с. — (Очерки истории и теории изобраз. исC
14.	Буркхардт Я. Культура Возрождения в Италии. — М., 1996. — 591 с.		кусств).
15.	Веселовский А. Н. Вилла Альберти. Новые материалы для характериC	36.	Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. — М.: Мысль, 1978. — 623 с.
	стики литературного и общественного перелома в итальянской жизни	37.	Пановский Э. Ренессанс и «ренессансы» в искусстве Запада / Пер.
	XIV–XV столетия:Критич.исслед.//Собр.соч.—СПб., 1908.—Т.3.:		А.Г. Габричевского. — М.: Искусство, 1998. — 362 с. — (История эстеC
	ИталияиВозрождение.—С.113–558.		тики в памятниках и документах).
16.	Веселовский А.Н. Боккаччо, его среда и сверстники // Собр. соч. —	38.	Петров М.Т. Итальянская интеллигенция в эпоху Ренессанса. — Л.,
	Петербург,1915–1919.—Т.5–6.		1982. –216с.
17.	ВипперБ.Р.ИтальянскийРенессансXIII–XVIвв.—М.,1977.—Т.1–2.	39.	ПинскийЛ. Ренессанс.Барокко.Просвещение.—М.,2002.—829с.
18.	ВоронинаТ.С.ИскусствоВозрождениявНидерландах,Франции,АнгC	40.	Рафаэль и его время. — М., 1986. — 256 с.
	лии / Т.С. Воронина, Н.Л. Мальцева, В.В. Стародубова. — М.: ИскусC	41.	Ротенберг Е.И. Искусство Италии XVI века / Ред. Ю.Д. Колпинский;
	ство, 1994. — 144, XXXI с., 178 ил. — (Памятники миров. искусства).		НИИ теории и истории изобразит.искусств. — М.: Искусство, 1967. —
19.	Всеобщаяисторияискусств:В6т.Т.3:ИскусствоэпохиВозрождения/		123 с. — (Памятники мир. искусства).
	Ред.Ю.Д.Колпинский;Акад.художествСССР.—М.:Искусство,1962. –	42.	РотенбергЕ.И.ИскусствоИталии:СредняяИталиявпериодВысокого
	533с.		Возрождения. — М.: Искусство, 1974. — 215 с. — (Очерки истории и
20.	ГершензонCЧегодаеваН.М.Брейгель.—М.:Искусство,1983.—412с.		теорииизобраз.искусств).
21.	ГоленищевCКутузов И.Н.Данте.— М., 1967.— 288с.	43.	СмирноваИ.А.ИскусствоИталииконцаXIII–XVвеков.—М.,1987.—
22.	Гращенков В.Н. Рафаэль. — М.: Искусство, 1971. — 218 с.		144 с., илл., LXXVIII c. — (Памятники миров. искусства)
23.	Данилова И. Итальянский город XV века. — М.: РГГУ, 2000. — 253 с.	44.	СоколовМ.Н.ВечныйРенессанс:ЛекцииоморфологиикультурыВозC
24.	ДаниловаИ.Е.БрунеллескииФлоренция:ТворческаяличностьвконC		рождения. –М.:ПрогрессCТрадиция,1999.—422с.
	текстеренессанснойкультуры.—М.:Искусство, 1991.—296c.	45.	Соколов М.Н. Время и место: Искусство Возрождения как перворубеж
25.	Данилова И.Е. Искусство и зритель в Италии XV в. // Сов. искусствозC		Виртуальногопространства.—М.:ПрогрессCТрадиция,2002.—384с.
	нание’79. — М., 1980. — Вып.1. — С. 88–103.	46.	Соколов М.Н. Мистерия соседства. К метаморфологии искусства ВозC
26.	Дворжак М. История итальянского искусства в эпоху Возрождения:		рождения.—М.:ПрогрессCТрадиция,1999.—519с.
	В 2 т. — М., 1978.	47.	СоколовМ.Н.ПриродаТоржествующая:Иконологиябыт.образовВозC
27.	Де Санктис Ф. История итальянской литературы. — М., 1963. —		рождения и барокко / М.Н. Соколов. — М.: НИИ теории и истории
	Т. 1–2.		изобразит.искусств,1993.—266с.

38

48.ТэнИ.Философияискусства:ЖивописьИталиииНидерландов.—М., 1995.

49.ШастельА.ИскусствоигуманизмвоФлоренциивремёнЛоренцоВелиC колепного.ОчеркиобискусствеРенессанса:Пер.сфр.—М.CСПб.:УниC верситетскаякнига,2001.—720с.

50.ШейкоВ.М.Iсторiяхудожньоїкультури.Середньовiччя.Вiдродження: Пiдручник / В.М. Шейко, О.А. Гаврюшенко, О.В. Кравченко; Харк. держ. акад. культури. — Х.: ХДАК, 2001. — 189 с.

51.Шрамкова Г. Искусство Возрождения. Италия. Нидерланды. ГермаC ния. Франция. – М., 1977.

ТЕМА 12 ДАВНЬОРУСЬКА ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА

Своєрідність давньоруського історичного процесу і його відбитC тя в художній культурі. Джерела давньоруського мистецтва. УтC ворення єдиної держави зі столицею в Києві. Уведення єдиної дерC жавної релігії — християнства. Візантійська культура та візантC ійська естетика в системі духовних цінностей давньоруського наC роду. Стиль монументального історизму в літературі і мистецтві.

Будівельна діяльність князя Володимира в Києві. Символіка християнського храму. Розширення та зміцнення Києва при ЯросC лаві. Композиційне і конструктивне рішення Софійського собору. Ствердження ідей державності та зміцнення авторитету великого князя засобами архітектури в містах, підлеглих Києву. КнязівC ське будівництво першої чверті XII ст. у Новгороді. Типологічні особливості давньоруської культової архітектури X — початку ХІІ ст. Принципи декоративного оздоблення християнського храC му і візантійське монументальне мистецтво Х–ХІ ст.

Теорія образа у візантійській та давньоруській естетиці. СимC воліка ікони. Роль канону в мистецтві православного Сходу. ЛеC генда про «нерукотворний Образ» та її місце в доктрині іконопочиC тання. Константинопольська ікона «Богоматір Владимирська» і її значення.

Дроблення єдиної Давньоруської держави на незалежні князіC вства. Становлення місцевих архітектурних шкіл. ТрансформаC ція стилю монументального історизму.

39

Культові будівлі Чернігова. Нові особливостів соборному і монасC тирському будівництві. Архітектурні пам’ятки південноCзахідних російських земель. Своєрідність Галицької архітектурної школи. Зв’язок Галицького зодчества з архітектурою Польщі й Угорщини.

Архітектура ВолодимироCСуздальської Русі. Фортечне і кульC тове будівництво Юрія Довгорукого. Розквіт Володимира на Клязьмі при Андрії Боголюбському. Запрошення Андрієм євроC пейських майстрів. Церква Покрова на Нерлі.

Архітектура Новгородської землі. Залежність монументальноC го будівництва від соціального замовлення і будівельного матеріаC лу. Типологічні та художні особливості церковних споруд.

Давньоруські художні ансамблі др. пол. ХII ст. у контексті евоC люції візантійського монументального мистецтва. Роль і місце візантійських ікон у давньоруській художній культурі.

Політика російських князів в умовах золотоординського ярма. Перехід західноруських земель під владу Литви та Польщі. Поява на карті Русі нових політичних і культурних центрів. ВідновленC ня перерваних зв’язків з Візантією та Балканськими країнами.

Формування емоційноCекспресивних і образотворчих тенденцій у мистецтві ХІV ст. Діяльність Феофана Грека. Спільна діяльність візантійських та російських ізографів у храмах Московського Кремля. Фрески Данила й Андрія Рубльова в Успенському соборі Володимира. Композиція Страшний Суд як зразок високого ідейC ного і гуманістичного змісту мистецтва Данила й Андрія РубльоC ва. Зв’язок творчості Рубльова з художньою спадщиною домонC гольського періоду.

Об’єднання російських земель навколо Москви. Розвиток світської художньої літератури. Характер культового будівницC тва в Москві в середині ХV ст. Перебудова Кремля при Івані III. Зведення Успенського собору і діяльність Арістотеля Фіораванті. Робота Дионисія з синами в Рождественському соборі ФерапонтоC ва монастиря. Іконографічні нововведення. Естетичні установки Дионисія і його послідовників. Проблема жанрів у давньоруськоC му іконописі. Процес жанроутворення в ХV — на початку ХVІ ст.

Зміцнення російської централізованої держави і перетворення її на державу багатонаціональну в др. пол. XVII ст. Централізація та регламентація культури. Стирання місцевих стилістичних рис.