istoria_kultury

40

Реставрація естетичних основ мистецтва ХVІ ст. у художній пракC тиці першої пол. ХVII ст.

Поява в іконописі нових форм дидактики й іконографічних схем. Рішення Стоглавого собору з питань іконопису. Полемічна спрямованість ікон, що ілюструють повчальні розповідіCпритчі.

Мистецтво друкованої книги і гравюри. «Апостол» 1564 р. і діяльність Івана Федорова.

Посилення польських, українських і білоруських впливів у культурному житті др. пол. XVII ст. Ренесансні і барочні особлиC вості в російській літературі і мистецтві. Виникнення театру. Своєрідність російського бароко.

Основна література

1.Аверинцев С.С. Византия и Русь: два типа духовности // Новый мир.

— 1988. — № 7, 9.

2.Аверинцев С.С. Крещение Руси и путь русской культуры // Контекст 1990.—М.,1990.

3.Алпатов М.В. Русское искусство с древнейших времен до начала XVIII века.—М.,1955.

4.Алпатов М. Феофан Грек. — М.: Изобр. искусство, 1984. — 207 с.

5.Бобров Ю.Г. Основы иконографии древнерусской живописи. — СПб., 1995.—252 с.

6.Бычков В.В. Духовно–эстетические основы русской иконы. — М.: ЛаC домир,1995. –366с.

7.Вагнер Г.К. Искусство мыслить в камне: Опыт функциональной типоC логиипамятниковдревнерусскойархитектуры.—М.:Наука,1990.— 256с.

8.Вагнер Г.К. Канон и стиль в древнерусском искусстве. — М., 1987.

9.Вагнер Г.К. Искусство Древней Руси / Г.К. Вагнер, Т.Ф. ВладышевсC кая. – М., 1993.

10.Вздорнов Г.И. История открытия и изучения русской средневековой живописи, XIX в. — М.: Искусство, 1986. — 382 с.

11.Древнерусское искусство: Русь. Византия. Балканы: ХIII век / Отв. ред. О.Е. Этингоф. — СПб., 1997. — 488 с.

12.Древнерусское искусство: Византия, Русь, Зап. Европа: Искусство и культура / Отв. ред. Л.И. Лифшиц. — СПб., 2002. — 475 с.

13.Древнерусскоеискусство.ХудожественнаякультураХ—первойполоC вины XIII в. – М., 1988. — 340 с.

14.Древнерусскоеискусство:Худ.культурадомонгольскойРуси/АНСССР.

ИнCтисторииискусствМCвакультурыСССР.—М.:Наука,1972.—363с.

41

15.Древнерусскоеискусство:ХудожественнаякультураМосквыиприлеC гающих к ней княжеств XIV–XVI вв. — М., 1970.

16.Колесов В.В. Мир человека в слове Древней Руси. — Л., 1986. — 312 с.

17.Лазарев В.Н. Андрей Рублев и его школа. — М., 1961.

18.Лазарев В.Н. Византийское и древнерусское искусство: Ст. и материаC лы. — М.: Наука, 1978. — 335 с.

19.ЛазаревВ.Н.ДревнерусскиемозаикиифрескиXI–XVвв.—М.:ИскусC ство, 1973.—455с.

20.ЛазаревВ.Н.ИскусствоДревнейРуси.—М.:Искусство,2000.—303с.: ил. — (Славяно–византийский свод)

21.ЛазаревВ.Н.ИскусствосредневековойРусииЗапад(ХI–ХVвв.).—М., 1970.

22.ЛазаревВ.Н.ФеофанГрекиегошкола.—М.:Искусство,1961.—133с.

23.Лихачев Д.С. Великая Русь: История и художественная культура Х–ХVII века / Д.С. Лихачев, Г.К. Вагнер, Г.И. Вздорнов и др. — М.: Искусство,1994.—488с.

24.ЛихачевД.С.Историческаяпоэтикарусскойлитературы.—СПб.:АлеC тейя,1997. –584с.

25.Лихачев Д. С. Русская культура. — М.: Искусство, 2000. — 440 с.

26.ЛихачевД.С.ЧеловеквлитературеДревнейРуси.—М.,1970;Тожев: Лихачев Д.С. Избранные работы: В 3Cх т. — М.,1987. — Т.3. — С.3– 164.

27.Лихачев Д.С. Смех в Древней Руси / Д.С. Лихачев, А.М. Панченко, Н.В. Понырко. — Л.: Наука, 1984. — 295 с.

28.Андрей Рублев и его эпоха / Под ред. М.В. Алпатова. — М., 1971.

29.Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. — М., 1981; 1997.

30.ХудожественноCэстетическая культура Древней Руси ХI–ХVII веков / Отв. ред. В.В. Бычков. — М., 1996.

ТЕМА 13 ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА ЄВРОПИ ДОБИ ПЕРШИХ

БУРЖУАЗНИХ РЕВОЛЮЦІЙ ТА ПРОСВІТНИЦТВА

ХVII ст. — перший історичний етап існування художньої кульC тури капіталістичного суспільства. Порушення рівномірності в розвиткові країн Західної Європи. Проблеми релігії і церкви як фактори розвитку культурного життя (Іспанія). Нова наукова картина світу та місце в ній людини. Ренесансний ідеал людини і його доля в ХVII ст.

42

Духовні шукання епохи та проблема влади. Секуляризація мистецтва. Позастильова лінія в живописі. Інтерес до внутрішC нього світу людини. Зовнішній світ як психологічне тло. ЖанC ровий живопис. Побутові сцени. Рембрандт. Веласкес та іспансьC ка школа.

Італія — джерело нових напрямів у мистецтві ХVII ст. Колізія людини і природи, ідеального та реального — джерело естетики бароко. Ірраціоналізм та дисгармонічність світосприймання. Конфлікт духовного і тілесного як взаємовиключних сфер світоC будови. Усунення людини з центра зображення. Розвиток пейзаC жу та натюрморту — жанрів «без людини». Католицьке бароко в Іспанії. Екстатична духовність Ель Греко і його вплив на іспансьC кий живопис. Протестантське бароко в Німеччині та НідерланC дах. Вплив реформації на зображення людини. Рубенс і його шкоC ла. Надзвичайна увага до матеріального світу.

Рококо — девальвація світосприймання й естетики бароко в придворному мистецтві XVIII ст.

Класицизм. Переосмислення гуманістичних цінностей. ЕстеC тичний ідеал — античність — не як предмет милування, а як об’єкт вивчення. Тверда нормативність у всіх видах мистецтва. Франція як центр класицистської культури.

«Політизованість» класицизму в XVII ст. — зв’язок з розвитC ком абсолютизму. Ідеологічне ядро — конфлікт між особистістю і державою, обов’язком і почуттям. Мольєр, Корнель, Расін. РозC виток традицій класицизму в мистецтві XVIII ст. Розумна людина як естетичний ідеал. Естетична думка теоретиків класицизму, її подальший стан. Драматизм як характерна ознака нового художC нього світогляду. Стильова розмаїтність художньої культури ХVII–ХVIII ст. Ієрархія мистецтв. Місце та роль мистецтва в сусC пільному житті. Художня промисловість і мистецтво. Внутрішня структуризація художньої свідомості (виникнення естетики, хуC дожньої критики). Мистецтвознавство як наукова дисципліна.

НаціональноCкультурні особливості розвитку європейського Просвітництва. Класицизм і Просвітництво в російській кульC турі XVIII — початку XIX ст. Ломоносов. Фонвізін. Грибоєдов. Феномен прискореного розвитку в культурі Росії та Німеччини у XVIII ст. Змішання стилів і напрямів. Ґете. Державін.

43

Провідна роль театру.

Подальше відокремлення професійного мистецтва від інших пластів художньої культури. Становище народної художньої кульC тури в ХVII–ХVIII ст. Роль Академій у художньому житті ХVII– ХVIII ст. Меценатство. Митець та художній ринок (Голландія). Художні колекції; французькі салони ХVIII ст. Мистецтво в умоC вах раціоналізації суспільної свідомості. Особливості розвитку культури абсолютизму.

Поява художніх напрямів, які не мають власних стилістичних форм: сентименталізм.

Вплив художніх традицій позаєвропейських країн на культуру Європи.

Основна література

1.XVII век в мировом литературном развитии. — М.: Наука, 1969. — 502с.

2.Авермат Р. Петер Пауль Рубенс: Пер. с фр. — М., 1977. — 222 с.

3.Алексеев М.П. Вильям Хогарт и его «Анализ красоты» // Хогарт В. Анализ красоты. — М.CЛ., 1957. — С.7–116.

4.Аникст А. А. Классицизм XVII века // Аникст А. А. Теория драмы от АристотелядоЛессинга.— М.,1967.—С.209–276.

5.Арган Дж. К. История итальянского искусства: Пер. с итал. — М.: Радуга,1990.—Т.2.ВысокоеВозрождение.Барокко.ИскусствоXVIII века. Искусство XIX — начала XX века. 1990. — 238 с.

6.АрнасонГ.Г.СкульптураГудона.—М.:Искусство,1982.—126с.:104 л. ил.

7.Базен Ж. Барокко и рококо / Ред.: Л.А. Пичхадзе, Е.С. Сабашникова.

— М.: СЛОВО / SLOVO, 2001. — 288 с.

8.БирюковаН.Ю.ПрикладноеискусствоФранцииXVII–XVIIIвеков:РазC витие и стиль. — Л., 1972; СПб., 2002. — 239 с.

9.Брянцева В.Н. Французская комическая опера XVIII в. — М., 1985. — 310с.

10.Виппер Б.Р. Очерки голландской живописи эпохи расцвета. 1640– 1670. — М., 1962. — 519 с.

11.ВипперБ.Р.СтановлениереализмавголландскойживописиXVIIвека / АН СССР. ИнCт истории искусств. — М.: Искусство, 1957. — 335 с.

12.Виппер Ю.Б. О «семнадцатом веке» как особой эпохе в истории западC ноевропейских литератур // XVII век в мировом литературном развиC тии. – М., 1969. — С. 11–60.

44

13.ГоленищевCКутузов И.Н. Барокко и его теоретики // XVII век в мироC вомлитературномразвитии.—М.,1969.—С.102–153.

14.Западноевропейская художественная культура XVIII века / Отв. ред. В.Н. Прокофьев. — М.: Наука, 1980. — 256 с.

15.Западноевропейский театр от эпохи Возрождения до рубежа XIX– XX вв.: Очерки / Рос. гос. гуманитар. унCт. Ист.Cфилолог. фак.; Отв. ред. М.Ю. Давыдова. — М.: РГГУ, 2001. — 436 с.

16.Искусство Нового времени: Опыт культурологического анализа / Отв. ред. О.А. Кривцун. — СПб.: Алетейя, 2000. — 308 с.

17.История всемирной литературы: В 9 т. — М., 1987. — Т.4.

18.История искусства стран Западной Европы от Возрождения до начала 20 века:Живопись.Скульптура.Графика.Архитектура.Музыка.ДраC ма.Театр:Искусство17века.Италия.Испания.Фландрия.—М.,1988.

19.Кантор А.М. Искусство XVIII века / А.М. Кантор, Е.Ф. Кожина и др.; Ред. А.М. Кантор и др. — М.: Искусство, 1977. — 373 с. — (Малая историяискусств).

20.Классическое искусство Запада / Ред. Н.М. ГершензонCЧегодаева; АН

СССР. ИнCт истории искусств МCва культуры СССР. — М.: Наука, 1973. — 249 с.

21.Коваленская Н. Русский классицизм: Живопись, скульптура, графиC ка. — М.: Искусство, 1964. — 703 с.

22.ЛазаревВ.Н. Старые европейские мастера. — М., 1974.— 358 с.

23.Ливанова Т.Н. Семнадцатый век и пути развития музыки Запада // XVII веквмировомлитературномразвитии.—М.,1969.—С.368–389.

24.Лихачев Д.С. Сад и культура в Европе // Лихачев Д.С. Избранные работы: В 3Cх т. — М., 1987. — Т.3. — С. 476–495.

25.Лобанова М.Н. Западноевропейское музыкальное барокко: проблемы эстетики и поэтики. — М.: Музыка, 1994. — 317 с.

26.ПримитивиегоместовхудожественнойкультуреНовогоиНовейшего времени / Ред. кол. Г.Г. Поспелов и др. — М.: Наука, 1983. — 206 с.

27.ПруссИ.Е.ЗападноевропейскоеискусствоXVIIвека/Ред.А.М.Кантор и др. — М.: Искусство, 1974. — 383 с.

28.Розенталь Р. История прикладного искусства нового времени: Пер. с англ. / Р. Розенталь, Х. Ратцка. — М.: Искусство, 1971. — 223 с.

29.РотенбергЕ.И.Западно–европейскоеискусствоXVIIвека/ Е.И. РотенC берг; Ред. Ю.Д. Колпинский. — М.: Искусство, 1971. — 102 с. – (ПаC мятники мир. искусства).

30.Якимович А. Шарден и Французское Просвещение. — М.: Искусство, 1981.—144с.

31.Якимович А.К. Барокко и духовная культура ХVII века // Советское искусствознание’76. — Вып. 2. — М., 1977. — C. 91–133.

45

ТЕМА 14

ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА ЄВРОПИ ХIХ — ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Особливості епохи в соціальноCполітичній сфері: технічний пеC реворот і масова індустріалізація, широкий ліберальний рух, демократичний рух, революції, національноCвизвольний рух. ОсC новні етапи культурного розвитку, розмаїтість та зміна стилів, художні напрями. Роль мистецтва в духовному житті сторіччя.

Ампір у європейському мистецтві початку ХІХ ст. Основні елеC менти і характеристики. Ампір в архітектурі, живописі, прикладC ному мистецтві. Французький ампір. «Російський ампір».

Процес відчуження людини та спроби подолання його наслідків. Розходження між ідеалом та дійсністю як джерело головних наC прямів у духовній культурі. Романтизм у європейській культурі першої третини століття. Джерела, передумови (соціальні й дуC ховні) виникнення. Романтизм як цілісний світогляд та загальC нокультурний рух. Естетизація — характерна ознака романтичC ного світогляду. Особливості романтичного світосприймання. ОсC новні відкриття романтиків: нова концепція природи, історичність художнього мислення, звернення до фольклору, створення істоC ричного роману й історичного жанру в живописі. Романтизм у євроC пейській літературі (Гофман, Байрон, Гюго, Гоголь). Романтичні тенденції в архітектурі. Романтизм у живописі. Романтизм у муC зиці. Романтична пісня, романтична музична драма (Ф. Шуберт, Р. Шуман, Р. Вагнер).

Естетична думка першої половини ХIХ ст.

Реалістичний напрям у художній культурі ХІХ ст. СоціальноC політичні і науковоCфілософські джерела критичного (соціальноC го) реалізму: позитивізм, розвиток робітничого руху, дарвінізм. Головне відкриття реалістів — соціальна зумовленість людського характеру, її поведінки. Соціальний роман — енциклопедія житC тя. Основні художні принципи (Діккенс, Теккерей, Бальзак, ТолC стой, Достоєвський). Реалістичні тенденції в європейському жиC вописі (Т. Руссо, Ж. Мілле, Г. Курбе).

Символізм у європейській культурі другої половини ХІХ ст. Декаданс. Символізм як перший літературноCхудожній напрям європейського модернізму. Зародження і розвиток символізму. Ш. Бодлер, «Квіти зла». П. Верлен, А. Рембо, Ж.CК. Гюісманс.

46

Символізм у російській поезії і живописі кінця ХІХ — початку ХХ ст. (Ф. Сологуб, К. Бальмонт, В. Брюсов, О. Блок, М. ВруC бель, М. Чюрленіс, К. ПетровCВодкін).

Імпресіонізм у художній культурі ХІХ–ХХ століть. ВиникненC ня імпресіонізму, наукові і технічні відкриття, що вплинули на нову образотворчу мову. Основні принципи імпресіонізму. ПошиC рення імпресіонізму в інших країнах.

Постімпресіонізм як явище художньої культури кінця ХІХ ст. у Франції. Оригінальність і індивідуальність творчої манери хуC дожниківCпостімпресіоністів: (П. Сезанн, П. Гоген, В. Ван Гог).

Символізм і стиль модерн у західноєвропейському мистецтві на межі XIX та XX ст. Франція: творчість Гюстава Моро, Пьєра Пюві де Шаванна, Оділона Редона. Вінсент Ван Гог. Поль Гоген і ПонтC Авенська школа. Пошуки нового синтезу мистецтв. Група «Набі» (Моріс Дені, Поль Серюзьє, Пьєр Боннар, Едуар Вюйяр, Майоль та ін.). Англія: творчість О. Бердслі. В. Морріс і «Рух мистецтв і ремесел». Австрія: творчість Г. Клімта і Віденський Сецессіон. Німеччина: Франц фон Штук і Мюнхенський Сецессіон. Рання творчість В. Кандинського. Традиція й експресія в скульптурі епоC хи символізму і модерну. Творчість Родена, Майоля, Бурделя.

Стиль модерн у журнальній графіці, афіші й декоративному мистецтві на межі сторіч. Афіші ТулузCЛотрека, А. Мюша. ЖурC нальна графіка. Оформлення журналів «Pan», «Jugend», «Ver Sacrum», «Revue Blanche» та ін. Проекти будинків і інтер’єрів Ч. Макінтоша, Анрі Ван де Вельде, Й. Хофмана, О. Вагнера, ЕкC тора Гімара.

Ювелірні ВИроби Рене Лаліка та фірми «Tiffany». Передумови стилю модерн у Росії. НаціональноCромантична

тенденція в російському модерні. Абрамцевський художній гурC ток С. Мамонтова (1870–1890Cті). Робота художниківCстанкоC вистів у прикладних видах мистецтва та в сценографії. ТалашкіC но М.В. Тенишевої і його художнє середовище (1890–ті — почаC ток 1900–х).

Стиль модерн і символізм у Росії. Творчість М. Врубеля та своєрідність відображення в ньому проблематики символізму і модерну. В. Сєров та синтез художніх прийомів — від імпресіонізC му до модерну. Діяльність товариства «Світ мистецтва» (1899–

47

1903 і 1911–22) та однойменного журналу (1898–1904). «Російські сезони» в Європі (1909–1929). Творчість В. БорисоваC Мусатова і проблеми символізму в живописі. ВИставка «Червона троянда» (1904, Саратов) та початок формування нової групи хуC дожниківCсимволістів. Діяльність товариства «Блакитна ТроянC да» (1907–09). Журнали символістів: «Весы» (1904–09), «ЗолоC те Руно» (1906–09), «Искусство» (1905), «Аполлон» (1909– 1917).

Місце художньої промисловості в культурі ХIХ ст. Художня діяльність: проблеми свободи та професійності. Розвиток художC ньої освіти. Умови і можливості спілкування з мистецтвом. ФеноC мен масової художньої культури. Елітарна культура. Художня спадщина попередніх часів у культурі ХIХ — поч. ХХ ст.: проблеC ми використання та розуміння. Естетичні теорії др. пол. ХIХ — поч. ХХ ст.

НауковоCтехнічний прогрес та нові види художньої творчості. Розвиток мистецтвознавства др. пол ХIХ — поч. ХХ ст.

Основна література

1.АлешинаЛ.С.РусскоеискусствоXIX—началоXXвека/ Л.С. АлешиC на,М.М. Ракова,Т.Н. Горина; Ред. Ю.Д. Колпинский. — М.: ИскусстC во, 1972. — 100 с. — (Памятники мир. искусства).

2.Алешина Л.С. Образы и люди Серебряного века / Л.С. Алешина, Г.Ю. Стернин. — М., 2002. — 272 с.

3.АндреевЛ.Г.Импрессионизм.—М.:ИздCвоМоск.унCта,1980.—249с.

4.Андрие Р. Стендаль, или БалCмаскарад: Пер. с фр. — М.: Прогресс, 1985. –286с.

5.Арган Дж. К. Современное искусство 1770–1970: Пер. с итал. — М.: Искусство,1999.—755с.

6.Арган Дж. К. История итальянского искусства: Пер. с итал. — М.: Радуга,1990.—Т.2:ВысокоеВозрождение.Барокко.ИскусствоXVIII века. Искусство XIX — начала XX века / Науч. ред. и авт. послесл. В.Д. Дажина. — 238 с.

7.Аронов А.А. Золотой век русского меценатства. — М.: ИздCво Моск. гос. унCта культуры, 1995. — 112 с.

8.БелякаеваCКазанскаяЛ.В.Эхосеребряноговека.МалоизвестныестраC ницыпетербургскойкультурыпервойтретиXXвека.—СПб.:КАНОН, 1999.—303 с.

48

9.Бенуа А.Н. История живописи в XIX в. Русская живопись: В 2 ч. — СПб.:Знание,1901–1902.—Т.1–2.

10.Берковский Н.Я. Романтизм в Германии. — СПб.: АзбукаCклассика, 2001. –511с.

11.Божович В.И. Традиции и взаимодействие искусств: Франция, конец XIX—нач. XXв./Отв.ред.А.В.Бартошевич;АНСССР,ВНИИискусC ствознания. — М.: Наука, 1987. — 319 с.

12.Борисова Е.А. Русский модерн / Е.А. Борисова, Г.Ю. Стернин. — М.: Сов. художник, 1990. — 360 с.

13.БродскаяН.Импрессионизм:Открытиецветаисвета.—СПб.,2002.— 255с.

14.Вислова А.В. «Серебряный век» как театр: Феномен театральности в культуре рубежа XIX–XX вв. — М.: Рос. инCт культурологии, 2000. — 210с.

15.Всеобщая история искусств: В 6 т. Т.5. Искусство 19 века / Ред. Ю.Д. Колпинский; Акад. художеств СССР. — М.: Искусство, 1964. — 431 с.

16.Горюнов В.С. Архитектура эпохи модерна: Концепции. Направления. Мастера / В.С. Горюнов, М.П. Тубли. 2Cе изд. — СПб.: Стройиздат, 1994. –359с.

17.ДенвирБ.Импрессионизм:Художникиикартины.—М.:Белыйгород, 2000.—424 с.

18.Дьяконова Н.Я. Английский романтизм: Проблемы эстетики / Ред. М.П. Алексеев; АН СССР. — М.: Наука, 1978. — 208 с.

19.Европейскийромантизм.—М.,1973.—458с.

20.ЕвропейскоеискусствоXIXвека/Ред.Ю.Д.Калпинский;НИИтеории и истории изобразит. искусств. — М.: Искусство, 1975. — 128 с.

21.Западноевропейский театр от эпохи Возрождения до рубежа XIX– XX вв.: Очерки / Рос. гос. гуманитар. унCт. Ист.Cфилолог. фак.; Отв. ред. М.Ю. Давыдова. — М.: РГГУ, 2001. — 436 с.

22.Историяевропейскогоискусствознания:1871–1917:ВтораяполовинаXIX века — начало XX веков: В 2–х кн. Кн.2 / Ред. Б.Р. Виппер; АН СССР.

ИнCтисторииискусствМCвакультурыСССР.—М.:Наука,1969. –293с.

23.История европейского искусствознания: Вторая половина XIX века — начало XX века. В 2Cх кн. Кн.1 / Ред. Б.Р. Виппер; АН СССР. Ин–т истории искусств МCва культуры СССР. — М.: Наука, 1969. — 472 с.

24.История русского искусства / Под ред. И.Э. Грабаря. Т. 9–11. — М.: Наука,1962–1968.

25.История эстетической мысли: Становление и развитие эстетики как науки:В6 т.—М.:Искусство.—Т.3:ЕвропаиАмерика,конецXVIII –

49

первая половина XIX в. — 1986. — 494 с.; Т.4: Вторая половина XIX века. – 1987. — 522 с.

26.КассуЖ.Энциклопедиясимволизма:Живопись,графикаискульптуC ра. Лит. Музыка. — М., 1998. — 428 с.

27.КреспельЖ.CП.Повседневнаяжизньимпрессионистов,1863–1883/ПреC дисл.,науч.ред.А.П.Леваневского;Примеч.Е.Сергеевой.—М.:МолоC дая гвардия: Классик, 1999. — 300 с.

28.Лотман Ю. История и типология русской культуры. — СПб., 2002. — 768с.

29.Марков В. Ф. История русского футуризма. — СПб.: Алетейя, 2000. — 438с.

30.Пайман А. История русского символизма: Пер. с англ. — М., 1998. — 415с.

31.ПоспеловГ.Г.РусскоеискусствоXIXвека:ВопросыпониманиявремеC ни / Г.Г. Поспелов; Гос. инCт искусствознания МCва культуры Рос. ФеC дерации.—М.:Искусство,1997.—287с.

32.Поспелов Г.Г. Русское искусство начала XX века: Судьба и облик РосC сии / Гос. инCт искусствознания. — М.: Наука, 2000. — 126 с.

33.Раздольская В. Искусство Франции второй половины XIX века /

В.Раздольская. – М.: Искусство, 1981. — 319 с. — (Очерки истории и теорииизобраз.искусств).

34.Рапацкая Л.А. Искусство «Серебряного века». — М.: Просвещение. Владос,1996. –192с.

35.РевалдДж.Историяимпрессионизма:Пер.сангл./Ред.М.А. БессоноC ва. – М.: Республика, 1999. — 415 с.

36.Ревалд Дж. Постимпрессионизм. От Ван Гога до Гогена: Пер. с англ. / Ред. М.А. Бессонова. — М.: Республика, 1996. — 463 с.

37.Романтизм / Авт.Cсост. О.В. Федотова. — М.: ОЛМАCПресс, 2001. — 303 с. –(Энциклопедияживописи).

38.РоненОмpи.Сеpебpяныйвеккакумыселивымысел:Пеp.сангл.—М.: ОГИ,2000.—150с.

39.Русская художественная культура второй половины XIX века: КартиC на мира. — М.: Наука, 1991. — 400 с.

40.Русская художественная культура второй половины XIX века: СоциC альноCэстетические проблемы. Духовная среда / Ред. Г.Ю. Стернин; АН СССР. — М.: Наука, 1988. — 388 с.

41.Русская художественная культура конца XIX века — начала XX века: (1895–1907).Кн. 1:Зрелищныеискусства,музыка/ Ред.А.Д. АлексеC ев; АН СССР. ИнCт истории искусств МCва культуры СССР. — М.: НаC ука,1968.—442с.

50

42.Русская художественная культура конца XIX века — начала XX века: (1895–1907). Кн. 2: Изобразительное искусство, архитектура / Ред. А.Д.Алексеев;АНСССР.ИнCтисторииискусствМCвакультурыСССР.— М.:Наука,1969.—402 с.

43.РусскаяхудожественнаякультураконцаXIX—началаXXвека(1908C 1917). Кн.3: Зрелищные искусства, музыка / Редкол. А.Д. Алексеев и др. – М.: Наука, 1977. – 511 с.

44.Русская художественная культура конца XIX века — начала XX века: (1908–1917). Кн.4. Изобразительное искусство, архитектура / Ред. А.Д.Алексеев;АНСССР.ИнCтисторииискусствМCвакультурыСССР.— М.:Наука,1980. — 495с.

45.Сарабьянов Д.В. Стиль модерн. — М., 1989. — 230 с.

46.Сарабьянов Д. Модерн. История стиля. — М., 2001. — 344 с.

47.СтернинГ.Ю.ХудожественнаяжизньРоссиинарубежеXIX–XXвеков / Стернин Г.Ю.; ИнCт истории искусства. — М.: Искусство, 1970. — 293с.

48.Стернин Г.Ю. Художественная жизнь России начала XX века / Г.Ю. Стернин;ИнCтисторииискусства.—М.:Искусство,1976.—224 с.

49.Хилл Я.Б. Импрессионизм: Новые пути в искусстве. — М.: АРТCРодC ник,1998.–199с.

50.Художественные проблемы русской культуры второй полоВИны XIX века. — М.: Наука, 1994. — 424 с.

51.ЧегодаевА.Д.Импрессионисты.—М.:Искусство,1971.—156с.

52Чегодаев А.Д. Наследники мятежной Вольности: Пути художественC ного творчества от Великой французской революции до середины XIX века. — М.: Искусство, 1989. — 303 с.

ТЕМА 15 ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА ЄВРОПИ Й АМЕРИКИ ХХ СТ.

Культурний розвиток Європи на початку ХХ ст. Світоглядні основи модерністського мистецтва. Проблеми деформації художC нього образу. Виникнення технократичного мислення. ОсоблиC вості повсякденного життя; інформаційні процеси. Нове розумінC ня проблеми поступу; провідні культурологічні концепції першої половини ХХ ст. Митець та суспільство в першій пол. ХХ ст.

Виникнення нових та модифікація існуючих видів мистецтва. Місце традиційної культури в розвиткові художньої культури ХХ ст. Подальше збільшення чисельності культур різних регіонів

51

як характерна ознака новітньої доби. Діалог культур Сходу і ЗаC ходу.

Кубізм у Західній Європі та його еволюції. Джерела і початок кубізму. Інтерес до примітивів та екзотичних культур. Творчість Пікассо, Ж. Брака. Своєрідність кубізму Ф. Леже. Етапи кубізму (аналітичний, синтетичний, декоративний). Спроба ввести факC тор часу і руху в живопис. Принцип симультанності. Поширення кубізму як художнього напряму. Група «Де Пюто» (1910–1914) і «Салон Золотого Перетину» (1912). Кубізм і скульптура. Творчість Ж. ДюшанCВійона і вихідців зі Східної Європи: Ж. Ліпшица, О. Цадкіна, Х. Орлової, К. Бранкузі (Бринкуша). Пластика постC кубізму у творчості А. Архипенко, А. Певзнера, Н. Габо. Орфізм. Музичні асоціації вільних форм та квітів. Творчість Робера і Соні Делоне. Футуризм. Апологія техніки та швидкості. Маніфести футуристів в Італії. Вплив кубізму і футуризму. Рання творчість М. Дюшана.

Дадаїзм у Європі й Америці. Абсурдизм у мистецтві й літераC турі. Джерела та початок руху Дада. Акції дадаїстів у Німеччині і Франції. Альманахи «Дада». Особливості саморепрезентації даC даїстів. Колажі, об’єкти, скандальні виставки. СоціальноCкритичC ний напрям у дадаїзмі.

Принципи диференціації естетичних теорій XX ст. А. Бергсон про роль міфоCпоетичної творчості в нейтралізації надмірного розC витку рефлексії. Мистецтво як пошук «нашої підстави бути» в естетиці А. Мальро. Культурологічні засади екзистенціальної есC тетики Ж.CП. Сартра й А. Камю: загальне та унікальне. МетодоC логія структуралізму як утілення ідеї безкорисливої науковості.

Мистецтво Західної Європи і США в 1920–1930Cті рр. Стиль «Ар Деко» в архітектурі, прикладному й образотворчому мисC тецтві Західної Європи і США. Спроба створення нового універC сального та синтетичного «стилю епохи», що поєднує вишуC каність модерну з енергією і динамікою кубізму й орфізму. ОздобC лення інтер’єрів, конструювання предметів, декоративні панно та вітражі. Мода на екзотику. «Нова предметність» у живописі (Німеччина, Бельгія, Франція). Поєднання декоративізму з ексC пресивним гротеском і соціальною критикою. Неокласицизм у творчості Пікассо, Матісса й інших представників авангарду

52

1910Cх рр. Їхня творча еволюція в наступні десятиліття (1940– 1960Cті рр.). «Паризька школа»: А. Модільяні, М. Кіслінг, Д. РівеC ра, Ж. Паскін, М. Громер, М. Утрілло. Творчість Дж. де Кіріко, К. Карра й ін. Натюрморти Дж. Моранді.

Сюрреалізм у західному мистецтві. Передумови і теорія сюрреC алізму. Андре Бретон, його «Маніфест сюрреалізму» (1924) й інші теоретичні твори. Практика сюрреалізму в мистецтві та літераC турі. Звертання до підсвідомості і принцип «автоматизму» у творC чості. Журнал «Сюрреалістична революція» (з 1925).

Перша виставка сюрреалістів (1925). Еволюція Сальвадора Далі. Політичні інтереси сюрреалістів. Сюрреалізм та скульптуC ра. Творчість Г. Мура, А. Джакометті, Х. Міро. Сюрреалістичні об’єкти Далі, М. Оппенгейм й ін.

Розвиток авангардних і поставангардних напрямів у Західній Європі та США (1945–1980). Проблеми постмодернізму. АбстракC тний експресіонізм і Дж. Поллок. Варіанти безпредметної експресії у творчості групи «КОБРА» (Голландія, Бельгія), Жана ДюбюфC фе, Марка Ротко, Віллема де Куннінга й інших майстрів. ПопCарт і використання шаблонів масової культури. Творчість Джаспера Джонса, Енді Уорхола, Роберта Раушенберга, Роя ЛіхтенштейC на, Тома Вассельмана, Джеймса Розенквіста, Ричарда ХемілтоC на, Джоржа Сігала й інших майстрів. Вплив попCарту: гіперреC алізм (фотореалізм). Фотографія і сучасне мистецтво. Творчість Девіда Хокні.

ОпCарт: використання оптичних ефектів (Віктор Вазарелі й ін.). Концептуалізм: Джозеф Кошут та ін. Твір мистецтва як текст. КонC цептуальний об’єкт й інсталяція. Художні акції, хепенінги і перC форманси. Верб Кляйн, Нам Джун Пайк та ін. Фото, кіно і відеофіC ксація дії. Відеоарт. Проникнення відеозображення в структуру твору. Трансавангард та рух «Нових диких»: повернення до живоC пису. Сандро Кіа, Франческо Клементе й ін. (Італія); Георг Базеліц, Ансельм Кіфер, Зігмар Польці та ін. (Німеччина). ПостмодерністсьC кий синтез: від класицизму до основних напрямів ХХ ст.

Підсумки і перспективи мистецтва на межі тисячоліть. Нові засоби комунікації та їх застосування для поширення художніх цінностей. Провідні музеї Європи й Америки у ХХ ст. Оновлення системи художньої освіти та художнього виховання. «Масова»

53

культура; проблема індивідуалізму і стандарту в художній кульC турі. Естетична думка ХХ ст. Особливості розвитку художньої культури в 50–60 рр. Мистецтво постмодернізму. Раціональне та чуттєве в психології людини ХХ ст.

Основна література

1.Американская философия искусства: основные концепции второй поC ловины ХХ века: Антология. — Екатеринбург: Деловая кн., 1997. — 320с.

2.АмериканскийлитературныйренессансХХвека/Сост.С.М.Линаев.— М.,2002. –1001с.

3.Арган Дж. К. Современное искусство 1770–1970: Пер. с итал. — М.: Искусство,1999.—755с.

4.Батракова С.П. Искусство и утопия: Из истории западной живописи и архитектуры XX века / Ред. М.Я. Либман; АН СССР. — М.: Наука, 1990. –304с.

5.Батракова С.П. Художник XX века и язык живописи: От Сезанна к Пикассо; Рос. акад. наук, Гос. инCт искусствознания МCва культуры Рос. Федерации. — М.: Наука, 1996. — 172 с.

6.Бобринская Е.А. Концептуализм. — М., 1994. — 215 с.

7.Бобринская Е.А. Футуризм. — М.: Галарт, 2000.–192 с.

8.ВейдлеВ.Умираниеискусства/Сост.В.М.Толмачев.—М.:РеспублиC ка, 2001. — 447 с.

9.Голомшток И. Тоталитарное искусство. — М.: Галарт, 1994. — 295 с.

10.Гордон Е.С. Изобразительное искусство США 1960Cх годов. Опыт анаC лиза// Советскоеискусствознание.Вып.25.—М.,1989.—С.184–200.

11.Город и искусство. Субъекты социокультурного диалога: Сб. статей / Отв.ред.Э.В.Сайко,сост.Т.В.Степугина.—М.:Наука,1996.—286 с.

12.ДалиС.Новыйвзгляд/Сост.Д.В.Морозов.—СПб.:Издат.дом«Нева»; М.:ОЛМАCПресс,2000.—254с.

13.Дешарн Р. Сальвадор Дали / Р. Дешарн, Н. Дешарн. — М.: Белый город, Б.Г. — 383 с.: ил.

14.Дженкс Ч.А. Язык архитектуры постмодернизма: Пер. с англ. — М.: Стройиздат,1985.—135с.

15.Дианова В.М. Постмодернистская философия искусства: истоки и соC временность.—СПб.,2000.

16.Западноеискусство.XXвек:Проблемаразвитиязап.искусстваXXв./ Гос. ин–т искусствознания МCва культуры Рос. Федерации; Редкол.:

Б.И. Зингерман (отв. ред.) и др. — СПб.: Дмитрий Буланин, 2001. — 370с.

54

17.Западное искусство: Между Пикассо и Бергманом. — СПб.: Дмитрий Буланин,1997.—215с.

18.Изволов Н.А. Феномен кино: История и теория. — М., 2001. — 320 с.

19.Иконников А. Архитектура ХХ века: Утопии и реальность: В 2 т. — М., 2002. — Т. 1. — 656 с.; Т. 2. — 672 с.

20.ИльинИ.Постструктурализм.Деконструквизм.Постмодернизм.—М., 1996.—250с.

21.Искусство в контексте информационной культуры / Междунар. акад. информатизации. — М.: Смысл, 1997. — 205 с.

22.Искусство Нового времени: Опыт культурологического анализа / Отв. ред. О.А. Кривцун. — СПб.: Алетейя, 2000. — 308 с.

23.Искусствознание Запада об искусстве XX века / Ред. А.А. Карягин; МCво культуры СССР. — М.: Наука, 1988. — 172 с.

24.История эстетической мысли: Становление и развитие эстетики как науки:В6 т./Редкол.:М.Ф. Овсянниковидр.—М.:Искусство,1990. – Т. 5: Буржуазная эстетика XX века. — 665 с.

25.Кино США / Гос. ком. Рос. Федерации по кинематографии. Науч.CисC след. инCт киноискусства; Т.Н. Ветрова и др. — М.: Материк, 2000. — 275с.

26.КозловскиП.Культурапостмодерна.—М.,1997.

27.Коллиер Д.Л. Становление джаза: Популярный исторический очерк: Пер. с англ. / Ред. А. Медведев. — М.: Радуга, 1984. — 390 с.

28.КорбюзьеШ.Э.АрхитектураXXв.:Пер.сфр.—М.:Прогресс,1977.— 303с.

29.Кривцун О.А. Художник XX века: поиски смысла творчества // ЧелоC век. – 2002. – № 2–3.

30.КрючковаВ.А.Кубизм.Орфизм.Пуризм/Ред.:Т.В.Кантор,И.Б. СорC вина. — М.: Галарт: ОЛМАCПресс, 2000. — 176 с.

31.Крючкова В.А. Символизм в изобразительном искусстве. Франция и Бельгия.1870–1900Cегоды.—М.,1994.—180с.

32.Лесли Р. ПопCарт. Новое поколение стиля. — М, 1998. — 250 с.

33.Лин Н. Похищение Европы. Судьба Европейских культурных ценносC тей в годы нацизма. — Логос, 2001. — 640 с.

34.МиллеК.СовременноеискусствоФранции.—Пропилеи,1995.—336с.

35.Образцова А Г. Бернард Шоу и европейская театральная культура на рубеже XIX–XX веков. — М.: Наука, 1974. — 390 с.

36.ПолевойВ.М.Двадцатыйвек.ИзобразительноеискусствоиархитектуC ра стран и народов мира. — М.: Сов. художник, 1989. — 456 с.

37.Полевой В.М. Искусство XХ века. 1901–1945 / Ред. А.М. Кантор и др.

— М.: Искусство, 1991. — 303 с. — (Малая история искусств).

55

38.Проскурникова Т.Б. Театр Франции. Судьбы и образы. — СПб.: АлеC тейя, 2002. —472 с.

39.СеливановВ.В.ИскусствоХХвека:эстетическиетеорииихудожественC ные принципы. — Л., 1991.

40.Современное искусство в контекстах: теория, история, география, обC щество. — М., 1995. — 167 с.

41.Соцреалистическийканон/Ред.Х. Гюнтер,Е. Добренко.—СПб:Акад. проект,2000.—1039с.

42.Художественная жизнь современного общества: В 4 т. Т.1: СубкультуC ры и этносы в художественной жизни / Ред. К.Б. Соколов; РАН. — СПб:ДмитрийБуланин,1996.—236с.

43.Художественная культура XX века: Развитие пластических искусств: Сб. ст. / Под ред. В.В. Ванслова и др. — М.: «Русское слово», 2002. — 368с.

44.ШеньеCЖандронЖ.Сюрреализм.—М.,2002.—416с.

45.Якимович А.К. Восстановление модернизма. — М.: Галарт: ОЛМАC Пресс,2001.—174с.

		56		57
		ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ	16	Основи художньої культури: В 2 ч. Ч. 1. Теорiя та iсторiя свiтової
				художньої культури: Навч. посiб. / За ред. В.О. Лозового, Л.В. АнучиC
		Навчальні видання		ної. — Х.: Основа, 1997. — 318 с.
	1	Бычков В. Эстетика: Учеб. — М.: Гардарики, 2002. — 556 с.	17	Очеркиисторииискусства:(Впомощьуниверситетамкультуры)—М.,
				1987.—464с.
	2	Введениевтеориюхудожественнойкультуры.—СПб.,1993.
			18 Рапацкая Л.А. Русская художественная культура. — М., 2002. —
	3	Гаврюшенко А.А. История художественной культуры / А.А. ГаврюC
				808с.
		шенко, А.В. Кравченко. — Х., ХГАК, 1992. — 285 с.
			19	РябцевЮ.С.Историярусскойкультуры.Художественнаяжизньибыт
	4	Гоголев К.Н. Мировая художественная культура. Западная Европа.
				XVIII–XIX вв.: Учеб. пособ. — М.: Владос, 2001. — 431 с.
		Ближний Восток: Краткий конспект в таблицах и схемах: Учеб. посоC
			20 Садохин А.П. Мировая художественная культура / А.П. Садохин,
		бие для учащихся ст. кл., студентов и педагогов / К.Н. Гоголев. — М.:
				Т.Г. Грушевицкая.—М.:ЮНИТИ,2001.—559с.
		ООО«ФирмаМХК»,2000. –261с.
			21	Художнякультурасвіту.Європейськийкультурнийрегіон.—К.:Вища
	5	Гоголев К.Н. Мировая художественная культура. Индия, Китай, ЯпоC
				школа,2001.—191с.
		ния. От древности до современности: Учеб. пособ. — 3Cе изд., доп. и
			22 ШейкоВ.М.Iсторiяхудожньоїкультури.Первiснiсть.Стародавнiйсвiт:
		перераб. – М.:Книголюб, 2000. — 368с.
				Пiдруч./ В.М.Шейко,О.А.Гаврюшенко,О.В.Кравченко;Харк.держ.
	6	ГрушевицкаяТ.Г.Словарьпомировойхудожественнойкультуре:Учеб.
				акад. культури. – Х.: ХДАК, 1999. — 209 с.
		пособ. / Т.Г. Грушевицкая, М.А. Гузик, А.П. Садохин; Под ред.
			23 ШейкоВ.М.Iсторiяхудожньоїкультури.Вiзантiя.АрабоCмусульмансьC
		А.П. Садохина. — М.: ACADEMIA, 2001. — 408 с.
				кий свiт. Китай. Японiя: Пiдруч. для студ. вищ. навч. закл. мистецтва
	7	Емохонова Л.Г. Мировая художественная культура. Учеб. пособ.
				i культури / В.М. Шейко, О.А. Гаврюшенко, О.В. Кравченко; Харк.
		5Cе изд., перераб. и доп. — М.: Академия, 2001. — 544 с.
				держ. акад. культури. – Х.: ХДАК, 2001. — 181 с.
	8	Ильинская Н.А. История садовоCпаркового искусства и ландшафтной
			24 ШейкоВ.М.Iсторiяхудожньоїкультури.ЗахiднаЄвропаXIX–XXст.:
		архитектуры:Учеб.пособие/Рос.акад.художеств,С.CПетерб.гос.акад.
				Пiдруч.длястуд.вищ.навч.закл.мистецтваiкультури/ В.М. Шейко,
		инCт живописи, скульптуры и архитектуры им. И.Е. Репина. — СПб.:
				О.А. Гаврюшенко,О.В.Кравченко;Харк.держ.акад.культури.—Х.:
		ИнCт им. И.Е. Репина, 1998. — 135 с.
				ХДАК,2001.—205с.
	9	Iсторiяхудожньоїкультури:Прогр.танавч.Cметод.матерiалидлястуд.
			25 Шейко В.М. Iсторiя художньої культури. Захiдна Європа XVII i
		фак. культурологiї, народного музичного мистецтва та режисерськоC
				XVIII ст.: Пiдруч. для студ. вищ. навч. закладiв мистецтва i культури
		хореографiчного / Харк. держ. акад. культури. Каф. iсторiї та теорiї
				/ В.М. Шейко, О.А. Гаврюшенко, О.В. Кравченко; Харк. держ. акад.
		культури / Укл. О.А. Гаврюшенко, Т.В. Босенко. — Х.: ХДАК, 1998.
				культури. — Х.: ХДАК, 2001. — 183 с.
		—88 с.
			26 ШейкоВ.М.Iсторiяхудожньоїкультури.Середньовiччя.Вiдродження:
	10	Историяхудожественнойкультуры.СредниевекаиВозрождение:МеC
				Пiдручник / В.М. Шейко, О.А. Гаврюшенко, О.В. Кравченко; Харк.
		тод. указания / Сост. А.А. Гаврюшенко. — Х.: ХГИК, 1991. — 52 с.
				держ. акад. культури. — Х.: ХДАК, 2001. — 189 с.
	11	КаганМ.С.Эстетикакакфилософскаянаука:Унив.курслекций/СПб.
			27 Шейко В.Н. История художественной культуры. Средние века. ВозC
		унCт. — СПб: Петрополис, 1997. — 544 с.
				рождение: Учеб. / В.Н. Шейко, А.А. Гаврюшенко, А.В. Кравченко;
	12	Кривцун О.А. Эстетика: Учеб. для вузов. — М.: Аспект Пресс, 1998. —
				Харьк. гос. акад. культуры. — Х.: ХГАК, 1999. — 227 с.
		430с.
			28 ШейкоВ.Н.Историяхудожественнойкультуры.ЗападнаяЕвропаXVII
	13	МартыновВ.Ф.Мироваяхудожественнаякультура.—Минск,1997.—
				и XVIII вв.: Учеб. / В.Н. Шейко, А.А. Гаврюшенко, А.В. Кравченко;
		320с.
				Харьк. гос. акад. культуры. — Х.: ХГАК, 1999. — 196 с.
	14	Мировая художественная культура / Под ред. Б.А. Эренгросс. — М.:
			29 ШейкоВ.Н.Историяхудожественнойкультуры.ЗападнаяЕвропаXIX–
		Высш. шк., 2001. — 767 с.
				XXвв.:Учеб./В.Н.Шейко,А.А.Гаврюшенко,А.В.Кравченко;Харьк.
	15	Основытеориихудожественнойкультуры:Учеб.пособ./Ред.М.Л. МоC

солова.—СПб:Лань,2001.—287с.	гос. акад. культуры. — Х.: ХГАК, 2001. — 226 с.

		58		59
	30	ШейкоВ.Н.Историяхудожественнойкультуры.Первобытность.ДревC	13.	Батракова С.П. Искусство и миф / С.П. Батракова; Рос. акад. наук,
		ний мир: Учеб. / В.Н. Шейко, А.А. Гаврюшенко, А.В. Кравченко;		Гос. инCт искусствознания МCва культуры Рос. Федерации. — М.: НаC
		Харьк. гос. акад. культуры. — Х.: ХГАК, 1998. — 190 с.		ука,2002.—213с.
	31	ШейкоВ.Н.Историяхудожественнойкультуры:Византия.АрабоCмуC	14.	Бахтин М.М. Автор и герой. — СПб.: Азбука, 2000. — 333 с.
		сульманский мир. Китай. Япония: Учеб. для студ. высш. учеб. заведеC	15.	Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики. — М.: Художественная
		ний искусства и культуры / Харьк. гос. акад. культуры; В.Н. Шейко,		литература,1975.—502с.
		А.А. Гаврюшенко, А.В. Кравченко. — Х.: ХГАК, 1999. — 200 с.	16.	Бахтин М.М. Эпос и роман. — СПб.: Азбука, 2000. — 301 с.
	32	Юхвидин П.А. Мировая художественная культура: От истоков до	17.	БахтинМ.М.Эстетикасловесноготворчества.—М.:Искусство,1979.—
		XVII в.: В лекциях, беседах, рассказах / П.А. Юхвидин. — М.: Новая		445с.
		школа,1996.—288с.	18.	Бачинин В.А. Искусство и мифология — М., 1987.
			19.	Беньямин В. Произведение искусства в эпоху его технической воспроC
		Джерела		изводимости:Избранныеэссе.—М.:Медиум,1996.—240с.
	1.	Идеи эстетического воспитания. Антология в 2 т. — М., 1973.	20.	БергерЛ.Г.Эпистемологияискусства.—М.,1997.
	2.	История эстетики. Памятники мировой эстетической мысли: В 5 т. —	21.	Бердяев Н. Смысл творчества // Бердяев Н. Философия творчества,
		М.,1962–1970.		культуры и искусства Т.1. — М.: Искусство, 1994.
	3.	Мастера искусства об искусстве: В 7 т. — М., 1965–1970.	22.	Бернштейн Б.М. О месте художественной критики в системе художеC
				ственнойкультуры//Сов.искусствознание1976.—М.,1976. –Вып.1.
		Загальні проблеми теорії та історії	23.	Библер В. С. От наукоучения — к логике культуры: Два философских
	1.	Адорно Т. Теорія естетики. — К.: Основи, 2002. — 518 с.		введения в двадцать первый век. — М.: Политиздат, 1990. — 413 с.
			24.	Биллингтон Д.Х. Лики России: Страдание, надежда и созидание в русC
	2.	АдорноТ.В.Философияновоймузыки:Пер.снем.—М.:Логос,2001.—
				ской культуре: Пер. с англ. — М.: Логос, 2001. — 247 с.
		344с.
			25.	БретаницкийЛ.С.ХудожественноенаследиеПереднегоВостокаэпохи
	3.	Алпатов М.В. Всеобщая история искусств: В 3 т. — М., 1995.
				феодализма: Избр. тр. / Авт. вступ. ст. Б.В. Веймарн. — М.: Сов. хуC
	4.	Алпатов М.В. Этюды по всеобщей истории искусств: Избр. искусствоC
				дожник,1988.—251с.
		вед. работы. Зап.Cевроп. искусство. Рус. и сов. искусство / Вступит.
			26.	Бродский Б.И. Жизнь в веках: Занимательное искусствознание /
		статья Д.И. Сарабьянова. — М.: Сов. художник, 1979. — 287 с.
	5.	АркинД.Е.Образыархитектурыиобразыскульптуры.—М.:ИскусстC		Б.И. Бродский. – М.: Сов. художник, 1983. — 255 с.
		во, 1990. — 399 с.	27.	Бычков В. 2000 лет христианской культуры. Т.2. Славянский мир.
	6.	Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие: Пер. с англ. — М.:		Древняя Русь. Россия. — СПб: Унив. кн., 1999. — 527 с.
		Прогресс,1974.—392с.	28.	Бычков В. 2000 лет христианской культуры. Т.1: Раннее христианC
	7.	АрнхеймР.Новыеочеркипопсихологииискусства:Пер.сангл.—М.:		ство. Византия. – СПб: Унив. кн., 1999. — 575 с.
		Прометей,1994.—352с.	29.	ВасильченкоЕ.В.Музыкальныекультурымира.—М.:ИздCвоРос.унC
	8.	Аронсон М.И. Литературные кружки и салоны / М. Аронсон, С. РейC		та дружбы народов, 2001. — 408 с.
		сер; Ред. и предисл. Б.М. Эйхенбаума. — М.: Аграф, 2001. — 399 с.	30.	ВейдлеВ.Умираниеискусства/Сост.В.М. Толмачев.—М.:РеспублиC
	9.	Артамонов В.А. Город и монумент. — М.: Стройиздат, 1974. — 224 с.		ка,2001. –447с.
	10.	Ауэpбах Э. Мимесис: Изобpажение действительности в	31.	ВейманР.Историялитературыимифология:Очеркипометодологиии
		западноевpопейской литеpатуpе. — М.: ПEР СЭ; М., 1976; СПб.: Унив.		историилитературы/Ред.С.Д.Комаров.—М.:Прогресс,1975.—344 с.
		кн., 2000. — 511 с.	32.	ВеликовскийС.И.Умозрениеисловесность.ОчеркифранцузскойкульC
	11.	Афасижев М. Изобразительное искусство и наука. — СПб.: Алетейя,		туры. — М.: Унив. кн., 1999. — 709 с.
		2002.—182 с.	33.	Вельфлин Г. Основные понятия истории искусств: Проблема эволюC
	12.	Басин Е.Я. Семантическая философия искусства: Крит. анализ. — М.:		ции стиля в новом искусстве: Пер. с нем. — СПб.: Мифрил, 1994. —
		Мысль,1973.—216с.		427с.