2. Аналіз ринку айдентики та рекламно поліграфічної продукції культурно-розважальних закладів

Для того, щоб максимально ефективно реалізувати дизайн айдентики та рекламної поліграфії для ХДАТЛ, необхідно було ознайомитись з середовищем, тобто ринком споживачів, на який цей дизайн розрахований. Хоаші Джітсуо приводить гарне порівняння дизайну «з мостом, що з’єднує того, хто посилає інформацію з тим, хто її приймає. Називаючи цей процес «мостобудуванням», він підкреслює, що дизайнер повинен досконало знати ситуацію на обох протилежних берегах. Тільки в такому випадку він зможе успішно працювати» [22]

Зумовлюючись темою дипломної роботи, був одібраний для вивчення ринок дизайну айдентики та рекламної поліграфії культурно-розважальних центрів. До місць, де можна відпочити, відносяться:

• парки, цирк і дельфінарій, куди люблять ходити на відпочинок всією сім’єю;

• торгові культурно-розважальні центри, які останнім часом набувають все більшої популярності за рахунок широкого спектру послуг та пропозицій на будь-який смак; розраховані на молодь, сім’ї з дітьми.

• музеї, відвідувачі яких можуть бути як школярі, студенти, так і люди похилого віку, що шукають естетичної насолоди красою через з’єднання з витворами мистецтва;

• кінотеатри, що мають широкий репертуар пропозицій, розрахований в основному на дітей та молодь;

• театри державні та недержавні, що мають широкий репертуар для найвибагливішої публіки, не позбавленої естетичного смаку та бажаючої долучитися до вищого через мистецтво.

Потреба в цікавих сценічних подіях на сьогоднішній день є. Загал театральної творчості відвграє важливу роль в естетичному розвитку українського суспільства. Для країни важливого значення набуває завдання формування потреби культурного дозвілля, що підтверджують і дані опитувань, які проводила компанія Research&Brandihg Group. Так, за результатами всеукраїнчького Омнібуса, проведеного в березні 2014 р., було виявлено, що за останні півроку близько 85% жителів України жодного разу не відвідали кінотеатр або театр [39]

Один раз за цей період побували на кіносеансі усього лише 5,8 % жителів України, відвідали театр - 7,6 %. Завзятими театралами та кіноманами є лише 1% населення України. Ці люди відвідують культурно-розважальні заклади 1 раз на місяць і частіше.

Сьогодні в сучасному театрі можна зустріти не лише самих юних українців, які складають основну аудиторію культурно-розважальних установ. Активними театралами все ж є люди молодшої вікової групи від 18 до 29 років: вони відвідували театр від двох до п’яти разів за останні півроку. Доросла і старша групи в театр ходять не часто.

Багато серед любителів спектаклів студентів і тих, хто вчиться і працює, таких 23,7%. Менше всього тих, хто займається домашнім господарством. Менше всього в театрі можна зустріти зайнятих у сфері промисловості, будівництва, транспорту і зв’язку.

Переважна більшість українців віддають перевагу іншим видам дозвілля, ніж відвідування кінотеатрів, театрів, виставок, музеїв. Ті, які хоча б зрідка відвідують такі заходи, витрачають на своє культурне дозвілля близько 100 грн (8,3%). Близько 200 грн витрачає 3,2% населення, менше 3% можуть дозволити собі витрачати понад 300 грн. [39]

Рівень витрат на відвідування культурно-розважальних заходів безпосередньо пов’язаний з рівнем матеріального добробуту населення. Проте зміни в структурі витрат жителя України на користь відвідування культурно-розважальних заходів «стануть можливими за рахунок якісно нового підходу до розвитку культурно-розважальної індустрії, з одного боку, відкритою сучасним світовим тенденціям, а з іншого, що зберігає унікальний національний колорит» - до таких висновків дійшли маркетингові дослідження Research&Branding Group [39]

В Харкові багато театрів різного напрямку. У місті функціонує 6 державних театрів - ХАТОБ, театр ім.Т.Г.Шевченко, театр ім. А.С. Пушкіна, театр юного глядача, театр ляльок, театр музичної комедії.(Див. додаток 3.1-6) Поряд з ними існують близько15 привтаних театрів. (Див. додаток 3.7-12) Стосовно останніх в порівнянні з державними установами, то дизайн їхньої айдентики та рекламної поліграфії носить більш сучасний характер, він краще розрахований на потреби нинішнього споживача: особливий, сучасний, привертає увагу, зацікавлює.

В результаті огляду проектної ситуації на ринку культурно розважальних центрів Харкова виявлено один приватний професійний театр, діяльність якого схожа на діяльність театру ляльок. Це харківський театр сценічної анімації «Птах». «Мы кукольники и это наш плюс, потому что кроме нас и государственного театра кукол никто больше не занимается этим» - зазначає в інтерв’ю Ірина Ципіна, режисер театру «Птах» [12]. Театр сценічної анімації заснований в 2010 році. Він одразу почав бурхливу діяльність, за 2011-2012 роки успішно брав участь у 7-ми фестивалях в Україні, Росії, Німеччини. Репертуар складається з вистав, що продаються та зрозумілі широкій публіці (вистави для дітей та дорослих). Оскільки театр новий, то дизайн айдентики та рекламної поліграфії створений з урахуванням сучасних вподобань споживачів. Сучасний цікавий логотип привертає увагу, але стосовно дизайну рекламної поліграфії - її складно судити з наявності лише афіш. (Див. додаток 3.12)

На ринку дизайну айдентики та рекламної-поліграфії України було знайдено мало примірників сучасного дизайну, загалом в багатьох театрах подібна ситуація до ХДАТЛ – наявність стилістично-розрізненої айдентики та образів, що не відповідають сучасним вподобанням споживачів дизайну айдентики.

Тому в ході предпроектних досліджень було розширено пошук та оглянуто дизайн айдентики та рекламної поліграфії театрів Близького та Далекого зарубіжжя, більш детально – дизайн театрів ляльок. Росії, Польші.

Під час предпроектних досліджень стало зрозумілим, що за останні роки не так багато театрів пройшли через процес оновлення фірмового стилю. Це стосується к України, так і стран Билижньго та Дальнього зарубіжжя. Сплеск дизайну айдентики Польші особливо привернув увагу своїм сучасним, креативним, з характерно –вираженою національною рисою, дизайном. Велика кількість авторитетних театрів Росії приваблює наявністю цікавих логотипів, що досить лаконічні та чітко відібражають суть театру. Але дизайн багатьох з низ створений ще в 70- 80 роках не витримує сучасної конкуренції із-зі відсутності єдиного стилістичного рішення. Про це свідчить велика стилістична розбіжність навіть між логотипом та сайтом до одного й того ж закладу. (Див. додаток 4.1 -8)