- •4. Адаптація студента-першокурсника до навчання у вш. Її види та умови ефективності.
- •5. Форми організації навч процесу уВнз
- •17. Мета і завдання виховання у внз
- •18. Професійна адаптація та готовність викладача до педагогічної діяльності.
- •6. Соціально-психологічні явища в студентській академічній групі та їх вплив на особистість студента.
- •8. Етапи розвитку студентської академічної групи та їх психологічна характеристика. Ознаки студентського колективу
- •16. Психологічна характеристика особистості викладача
- •20. Сутність професіоналізму діяльності викладача, його компоненти
- •10. Мотивація учіння студентів, її види та шляхи розвитку
- •15. Шляхи розвитку творчих можливостей студентів у процесі навчання
- •22. Індивідуальний стиль педагогічної діяльності та його види
- •12. Роль самовиховання у професійному зростанні студента
- •24. Психологічні особливості професійно-педагогічного спілкування та його стилі в умовах внз.
- •21. Конфлікти у педагогічній взаємодії, їх причини та шляхи урегулювання
- •23. Психологічні види викладачів та оцінка ефективності їх педагогічної діяльності
5. Форми організації навч процесу уВнз
Процес навчання у вищій школі реалізується в межах багатоманітної цілісної системи організаційних форм і методів навчання.
Форма організації навчального процесу - спосіб організації, побудови й проведення навчальних занять, у яких реалізуються зміст навчальної роботи, дидактичні завдання і методи навчання.
Залежно від мети форми організації навчального процесу класифікують на форми навчального процесу (лекції, практичні, семінарські, лабораторні, лабораторно-практичні заняття; самостійна робота студентів; експедиції, екскурсії, навчальні конференції; консультації; індивідуальні заняття; навчальна виробнича (педагогічна) практика; курсові, дипломні, магістерські роботи); форми контролю, оцінювання та обліку знань, умінь і навичок студентів (колоквіуми, заліки, іспити, захист курсових, дипломних і магістерських робіт); форми організації науково-дослідної роботи студентів (науково-дослідні гуртки, проблемні групи, об'єднання, школи, студентські наукові товариства).
Лекція. Традиційно найважливішою формою навчання і виховання студентів є лекція.
Лекція (лат. lectio - читання) - систематичний, послідовний виклад навчального матеріалу, будь-якого питання, теми, розділу, предмета, методів науки.
Існує декілька видів лекції як форми організації навчання:
1. Тематична лекція.
2. Оглядова лекція.
3. Консультативна лекція.
4. Лекційний спецкурс.
Діяльність студента на лекції може характеризуватися зовнішньою (слухання) і внутрішньою (мислення) активністю. Часто зовнішня активність не завжди збігається з внутрішньою, адже не кожна лекція захоплююча. Наприклад, академічна лекція може бути сухою за змістом, У такому разі слід уводити вольову мотивацію - самонаказ, самоактивізацію, самонавіювання.
Практичне заняття.
Практичне заняття - форма навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і формує вміння та навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідних завдань.
Семінарське заняття. особлива форма практичних занять, яка полягає в самостійному вивченні студентами окремих питань і тем лекційного курсу з наступним обговоренням та (або) оформленням матеріалу у вигляді повідомлення, реферату, доповіді тощо.
Лабораторне заняття - вид практичних занять у вищій школі, що проводиться за завданням викладача із застосуванням навчальних приладів, Інструментів, матеріалів, установок, вимірювальних приладів, комп'ютерів та інших технічних засобів.
Консультації (лат. consuitatio - звернення за порадою) - поради, пояснення викладача студентам з будь-якого питання.
Педагогічна практика. Практична підготовка студентів здійснюється через навчальні та виробничі (педагогічні) практики. Практика забезпечує послідовність і безперервність формування умінь і навичок та професійне становлення майбутніх педагогів.
Використання різних форм і видів навчання сприяє формуванню високоосвічених, компетентних, мобільних, самоорганізованих, конкурентоспроможних фахівців, готових входити в глобалізований світ, відкрите інформаційне товариство.